Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №726/3874/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №726/3874/25

Суддя: Лисак І. Н.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Чернівці Справа № 726/3874/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Лисака І.Н.,

суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.

за участю секретаря судового засідання: Сарган Ю.В.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 13 серпня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Вольської-Тонієвич О.В., дата виготовлення повного не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначало, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії від 30.08.2022 року № 1080-9338 в електронній формі.

Відповідно до умов договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язалося надати кредит для задоволення особистих потреб в сумі 11200 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день.

Вказувало, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, на підставі договору між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором з повернення кредиту в сумі 11200 грн, сплати процентів в сумі 85568 грн.

Посилаючись на часткове списання заборгованості за процентами, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором між

Провадження №22-ц/822/2222/26

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 30.08.2022 року № 1080-9338 заборгованість в сумі 43 904 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11200 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 32 704грн.

Рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівці від 13.08.2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1080-9338 від 30.08.2022 року у розмірі 17 161,81 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду сторона позивача подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення є таким, що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Апелянт вказує, що у кредитному договорі № 1080-9338 від 30.08.2022 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування, з чим відповідач погодився шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Наголошує на тому, що відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти, визначені у договорі, жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.

Зауважує, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Крім цього зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем було внесено кошти: 12.09.2022 року в сумі 3920 грн, які було враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за пільговою процентною ставкою в розмірі 2,50 % з 30.08.2022 по 12.09.2022 року (включно); 27.09.2022 року внесені кошти у сумі 4256 грн, які було враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою в розмірі 3,00% (1 день) у зв`язку з наявною простроченою заборгованістю; 11.10.2022 року внесено кошти у сумі 3 920 грн, які були враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за пільговою процентною ставкою в розмірі 2,50 % з 28.09.2022 по 11.10.2022 року (включно).

За період з 12.10.2022 по 25.10.2022 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за пільговою процентною ставкою, яка становить 2,50 % за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду (14 днів х 280,00 грн = 3 920 грн.

За період з 26.10.2022 по 25.06.2023 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою 3.00% у зв`язку з наявною простроченою заборгованістю (243 днів х 336,00 грн = 81 648,00 грн).

Таким чином станом на дату закінчення строку кредитного договору, а саме на 07.10.2025 рік заборгованість відповідача становить: 81 648,00 + 3 920,00 = 85 568,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 11200 грн – прострочена заборгованість за кредитом, що разом складає 96768 грн.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 52 864 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 43 904,00 гривень.

На підставі наведеного просить рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором 080-9338 від 30.08.2022 року в розмірі 17 161,81 гривень та судового збору у розмірі 946,90 гривень скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, стягнувши на користь позивача загальну суму заборгованості 43 904 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до суду не надходило.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1)керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для захисту права позивача на стягнення з відповідача за кредитним договором між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 №1080-9338 від 30.08.2022 року суму заборгованості у розмірі 17161 грн.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на укладення між сторонами кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1080-9338 від 30.08.2022 року та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11200 грн, про що останній не заперечував, а також на неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Водночас суд першої інстанції з урахуванням умов кредитного договору та здійснених відповідачем проплат навів свій розрахунок та вважав, що обґрунтований та правильний розмір тіла та відсотків за період кредитування складає 70 025,81 грн, з яких: 7887,60 грн – тіло кредиту та 62 138,21 грн – відсотки за користування кредитними коштами.

А тому з урахуванням суми прощеного боргу за процентами вважав за необхідне зменшити суму заборгованості до 9274,21 грн.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Встановлено, що 30.08.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1080-9338 про відкриття кредитної лінії в електронному вигляді.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 11200 грн; строк кредитування – 300 календарних днів; базовий період – 14 день; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка: 3,00% в день за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою, та/або Пільговою ставкою).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що базовий період сплати відсотків (далі – Базовий період) – проміжки часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору № 1080-9338 від 30.08.2022 року - базовий період складає 14 (чотирнадцять цiлих, нуль сотих) календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Період кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день дії цього Договору.

Згідно п. 4.5. кредитного договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.

Згідно п. 4.6. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Пільгова процентна ставка становить 2,50 % (дві цiлих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що позичальнику протягом першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за пільгової процентною ставкою.

Відповідно до п. 4.8. Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 26.06.2023 року. Строк Договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.

Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, у відповідача станом на 07.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 96 768 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 11200 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 85 568 грн.

Крім цього, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було внесено кошти: 12.09.2022 року у розмірі 3920 грн; 27.09.2022 року у розмірі 4256 грн; 11.10.2022 року у розмірі 3920 грн, які були враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У справі, яка переглядається, встановлено, що 30.08.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1080-9338, у вигляді електронного договору у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором А287.

Крім цього ОСОБА_1 не заперечував факт укладення 30.08.2022 року з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в електронній формі кредитного договору № 1080-9338 та отримання кредиту у розмірі 11200 грн. На виконання умов договору відповідач неодноразово здійснював платежі на погашення заборгованості.

Факт підписання договору кредиту сторонами, його відповідності Закону України «Про електронну комерцію», отримання кредитних коштів сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи позивачем не оскаржуються.

Щодо черговості погашення вимог за договором.

Суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги позивача здійснив розрахунок та вважав, що внесенні кошти ОСОБА_1 підлягають зарахуванню у рівній мірі, тобто на погашення тіла кредиту та процентів, колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначено черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит, а саме у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

У пункті 6.7 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) передбачено черговість погашення вимог за договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором у відповідача станом на 07.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 96 768 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 11200 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 85 568 грн.

Крім цього, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було внесено кошти: 12.09.2022 року у розмірі 3920 грн; 27.09.2022 року у розмірі 4256 грн; 11.10.2022 року у розмірі 3920 грн, які були враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що платежі здійсненні відповідачем підлягають зарахуванню у погашення заборгованості за кредитом та відсотками у рівних частинах.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин доводи апелянти є не спроможними, оскільки скаржник не спростував висновки, викладенні у рішенні суду першої інстанції належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 13 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Суддя-доповідач І.Н. Лисак

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua