Суд: Чернівецький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №718/1904/26
Суддя: Височанська Н. К.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Чернівці справа №718/1904/26
провадження №22-ц/822/2207/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача Височанської Н.К.,
суддів: Кулянди М.І., Лисака І.Н.,
учасники справи:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скорейко В.В.,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 03 вересня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1596-6231, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3113, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 1 % на день протягом перших 180 днів та 0,74 % на день починаючи з 181 дня, а також одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.
Надалі сторони уклали вісім додаткових угод до договору (від 18 вересня 2025 року, 12 жовтня 2025 року, 21 жовтня 2025 року, 23 жовтня 2025 року, 08 листопада 2025 року, 11 листопада 2025 року, 29 листопада 2025 року та 01 грудня 2025 року), якими відповідачу надавалися додаткові кошти у кредит. Загальний розмір виданих кредитних коштів становить 26 200 грн. Кошти перераховано відповідачу через ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» на платіжні картки, реквізити яких він зазначив в особистому кабінеті.
Відповідач частково погашав заборгованість, однак належним чином зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 05 травня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 24 359,50 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за кредитом, 6 534,50 грн - заборгованість за процентами, 12 650 грн - заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, 675 грн - заборгованість за комісією. Позивач просив стягнути вказану суму та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2026 року У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування кредитних коштів та квитанції платіжної системи EASYPAY не є належними доказами здійснення фінансової операції з переказу коштів саме відповідачу, оскільки не містять повних номерів платіжних карток, а матеріали справи не дають змоги ідентифікувати належність відповідачу карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Інформація про часткове погашення кредиту міститься лише в розрахунку позивача, не підтвердженому первинними документами. Клопотання про витребування доказів у банку позивач не заявляв.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників
В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а також покласти на відповідача судові витрати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що кредитний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Товариство є небанківською фінансовою установою, рахунків позичальникам не відкриває, тому не може надати виписку з рахунку відповідача. Інформація про належність карткового рахунку є банківською таємницею, а номер картки позичальник самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до пункту 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113, номер електронного платіжного засобу в договорі зазначається у форматі перших шести та останніх чотирьох цифр. Кошти перераховано через ТОВ «ФК «Контрактовий дім»», яке має ліцензію на переказ коштів, на підставі договору від 10 червня 2020 року № 02/06/2020, що підтверджується квитанціями цієї установи та довідкою про перерахування суми кредиту. Умови про проценти та комісію погоджені сторонами.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив.
Мотивувальна частина
Межі розгляду справи
Відповідно до частин першої, другої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Позиція апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у цій справі становить 24359,50 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року (30 ? 3 328 грн = 99 840 грн). Позов містить лише вимогу майнового характеру, справа розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України колегія суддів не вбачає, а тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 03 вересня 2025 року о 18 год. 15 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1596-6231 продукту «MiniKasa», за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 4 500 грн (пункт 4.1 договору) строком на 365 календарних днів (пункт 4.14 договору) зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня (пункт 4.10 договору), а також комісії за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту (пункт 4.11 договору). Базовий період сплати процентів становить 13 календарних днів (пункт 4.8 договору).
Згідно з пунктом 4.6 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника з використанням вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
У розділі 13 договору «Реквізити Сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 , а також номер одноразового ідентифікатора, яким позичальник підписав договір, - A3113. Договір з боку кредитодавця підписано кваліфікованим електронним підписом директора.
Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, у сумі, що не перевищує 2 % від неповернутої суми кредиту за кожен день прострочення.
Надалі сторони уклали вісім додаткових угод до договору, кожну з яких позичальник підписав окремим одноразовим ідентифікатором, а саме: додаткову угоду від 18 вересня 2025 року на суму 4 500 грн (ідентифікатор A8277), від 12 жовтня 2025 року на суму 4 500 грн (A5332), від 21 жовтня 2025 року на суму 1 100 грн (A8396), від 23 жовтня 2025 року на суму 4 500 грн (A5705), від 08 листопада 2025 року на суму 1 600 грн (A7394), від 11 листопада 2025 року на суму 1 000 грн (A7095), від 29 листопада 2025 року на суму 2 500 грн (A9227) та від 01 грудня 2025 року на суму 2 000 грн (A4323). У додаткових угодах від 08 листопада 2025 року, 29 листопада 2025 року та 01 грудня 2025 року зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_3 , в інших - НОМЕР_1 .
У пункті 1 додаткової угоди від 01 грудня 2025 року сторони підтвердили, що станом на момент її укладення сума наданого та неповерненого кредиту становить 2 500 грн, сума нарахованих та несплачених процентів - 7,50 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту - 375 грн. За умовами цієї додаткової угоди відповідачу надано додатково 2 000 грн, загальна сума кредиту до повернення становить 4 500 грн (пункт 2.3), строк повернення - 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди (пункт 2.4), стандартна процентна ставка - 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди (пункт 2.8), комісія за видачу додаткових коштів - 15 % від суми додаткових коштів (пункт 2.6).
Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за договором № 1596-6231 відповідачу через платіжну систему EasyPay перераховано: 03 вересня 2025 року - 4 500 грн (платіж № 1668564352), 18 вересня 2025 року - 4 500 грн (№ 1677003330), 12 жовтня 2025 року - 4 500 грн (№ 1690505027), 21 жовтня 2025 року - 1 100 грн (№ 1695816206), 23 жовтня 2025 року - 4 500 грн (№ 1696834019), 11 листопада 2025 року - 1 000 грн (№ 1707300103) на картку НОМЕР_1 , а також 08 листопада 2025 року - 1 600 грн (№ 1705508811), 29 листопада 2025 року - 2 500 грн (№ 1717074293) та 01 грудня 2025 року - 2 000 грн (№ 1718725512) на картку НОМЕР_3 , всього 26 200 грн.
Зазначені операції підтверджено листами ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» від 06 та 07 травня 2026 року «Про підтвердження успішної оплати», підписаними кваліфікованим електронним підписом генерального директора установи, в яких щодо кожної транзакції зазначено її номер, суму, дату й час виконання, маскований номер картки отримувача, статус «Виконано», платника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та призначення платежу «Видача кредитних коштів за договором 1596-6231, [дата], ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_4 ».
Дати та час виконання платіжних операцій збігаються з датами та часом укладення договору і відповідних додаткових угод, а маскований номер картки отримувача в кожній операції збігається з номером електронного платіжного засобу, зазначеним у договорі чи відповідній додатковій угоді.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 05 травня 2026 року відповідач у період з 11 вересня 2025 року по 13 листопада 2025 року здійснив шість платежів на загальну суму 26 159,40 грн. Заборгованість відповідача становить 24 359,50 грн, з яких: 4 500 грн - за кредитом, 6 534,50 грн - за процентами, 12 650 грн - за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, 675 грн - за комісією.
07 травня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» направило відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Щодо укладення кредитного договору
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Згідно із статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти чи смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором та без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну особистого кабінету, кредитний договір між сторонами не був би укладений; електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Суд першої інстанції не ставив під сумнів факт укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, відповідач цих обставин не заперечував. Колегія суддів погоджується з тим, що договір про відкриття кредитної лінії №1596-6231 від 03 вересня 2025 року та додаткові угоди до нього укладено у формі, передбаченій Законом України «Про електронну комерцію», а сторони погодили всі істотні умови кредитування.
Щодо доведеності факту надання кредитних коштів
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно зі статтями 77-80 Цивільного процесуального кодексу України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Відповідно до частин першої, другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належність відповідачу платіжних карток, на які перераховано кредитні кошти, оскільки в документах зазначено лише частину номера картки, а клопотання про витребування доказів у банку позивач не заявляв.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Пунктом 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі перших шести та останніх чотирьох знаків номера. Отже, зазначення в договорі, додаткових угодах та платіжних документах маскованого номера картки відповідає вимогам законодавства і саме по собі не свідчить про недостовірність цих доказів.
Реквізити електронних платіжних засобів НОМЕР_1 та НОМЕР_3 зазначені в розділі «Реквізити Сторін» кредитного договору та відповідних додаткових угод, які відповідач підписав власним електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тобто вказані самим позичальником як засоби для отримання кредитних коштів (пункти 3.4, 4.6 договору).
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є небанківською фінансовою установою, яка не відкриває та не обслуговує рахунків клієнтів, а відомості про власника рахунку, пов`язаного з платіжною карткою, та операції за ним становлять банківську таємницю, яка може бути розкрита лише в порядку, визначеному статтею 1076 Цивільного кодексу України та статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Натомість позичальник має безперешкодний доступ до інформації про власні рахунки і міг би спростувати отримання коштів, надавши виписку за своєю карткою. Відповідач відзиву на позов не подав, отримання кредитних коштів не заперечив, жодних доказів на спростування доводів позивача не надав.
Подані позивачем докази перерахування коштів узгоджуються між собою: номери транзакцій, суми, дати та час операцій у довідці позивача і в підтвердженнях ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» збігаються; операції виконано в день та безпосередньо після укладення договору й кожної з додаткових угод; маскований номер картки в кожній операції відповідає номеру, зазначеному в договорі чи відповідній додатковій угоді; у призначенні кожного платежу вказано номер кредитного договору, прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач послідовно уклав вісім додаткових угод про отримання додаткових коштів у кредит, кожну з яких підписав окремим одноразовим ідентифікатором, а в пункті 1 додаткової угоди від 01 грудня 2025 року підтвердив наявність у нього неповерненого кредиту, отриманого за договором, у сумі 2 500 грн, несплачених процентів і комісії. Така поведінка позичальника, який неодноразово звертався за отриманням нових траншів та підтверджував стан своєї заборгованості, є несумісною з твердженням про неотримання ним кредитних коштів.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів факт надання відповідачу кредитних коштів за договором № 1596-6231 від 03 вересня 2025 року та додатковими угодами до нього в загальній сумі 26 200 грн, а висновок суду першої інстанції про протилежне не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням правил оцінки доказів, встановлених статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України.
Посилання суду першої інстанції на постанови Київського апеляційного суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Додані до апеляційної скарги документи (протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, копія договору від 10 червня 2020 року № 02/06/2020, витяг з Реєстру платіжної інфраструктури) колегія суддів не приймає як нові докази з огляду на частину третю статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки апелянт не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, які були подані до суду першої інстанції.
Щодо розміру заборгованості
Відповідно до статей 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо заборгованості за кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості та пункту 2.3 додаткової угоди від 01 грудня 2025 року сума кредиту до повернення становить 4 500 грн. Доказів її повернення відповідач не надав, розмір заборгованості не спростував. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 4 500 грн.
Щодо заборгованості за процентами. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.
За умовами додаткової угоди від 01 грудня 2025 року строк повернення кредиту становить 365 календарних днів з моменту її укладення, тобто до 01 грудня 2026 року, а процентна ставка протягом перших 180 календарних днів з дати її укладення становить 1 % за кожен день користування кредитом. Згідно з розрахунком позивача проценти нараховано за період до 04 травня 2026 року включно, тобто в межах строку кредитування та до направлення вимоги про дострокове повернення кредиту від 07 травня 2026 року, за ставками, погодженими сторонами. Розмір нарахованих та несплачених процентів становить 6 534,50 грн. Відповідач цей розрахунок не спростував, контррозрахунку не надав. Отже, заборгованість за процентами в розмірі 6 534,50 грн підлягає стягненню.
Щодо заборгованості за комісією. Пунктом 4.11 договору та пунктом 2.6 додаткових угод від 29 листопада 2025 року і від 01 грудня 2025 року передбачено одноразову комісію за видачу кредиту (додаткових коштів у кредит) у розмірі 15 % від суми виданих коштів. Розмір цієї комісії включено до загальних витрат за споживчим кредитом та реальної річної процентної ставки, про які позичальника повідомлено до укладення договору (пункти 4.15, 4.18 договору). Заявлена до стягнення комісія в розмірі 675 грн складається з комісії за видачу 2 500 грн за додатковою угодою від 29 листопада 2025 року (375 грн) та комісії за видачу 2 000 грн за додатковою угодою від 01 грудня 2025 року (300 грн); наявність несплаченої комісії в розмірі 375 грн відповідач підтвердив у пункті 1 додаткової угоди від 01 грудня 2025 року.
Щодо процентів річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.
Згідно з розрахунком позивача проценти річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 12 650 грн нараховано за період з 12 грудня 2025 року по 01 травня 2026 року, тобто за прострочення, яке мало місце в період дії воєнного стану. За таких обставин відповідач у силу прямої вказівки закону звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, незалежно від встановленого договором розміру процентів річних, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Дані висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1596-6231 від 03 вересня 2025 року в загальному розмірі 11 709,50 грн (4 500 грн + 6 534,50 грн + 675 грн), а в задоволенні решти позовних вимог про стягнення 12 650 грн процентів річних слід відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви в електронній формі позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що відповідає мінімальній ставці, визначеній підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2026 року становить 3 328 грн), із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 цього Закону (3 328 грн х 0,8 = 2 662,40 грн).
За подання апеляційної скарги в електронній формі позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 993,60 грн, що відповідає ставці, визначеній підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), із застосуванням коефіцієнта 0,8 (3 328 грн х 150 % х 0,8 = 3 993,60 грн).
Позовні вимоги задоволено на суму 11 709,50 грн із заявлених 24 359,50 грн, тобто на 48,07 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 279,80 грн (2 662,40 грн х 11 709,50 грн / 24 359,50 грн) та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 919,71 грн (3 993,60 грн х 11 709,50 грн / 24 359,50 грн), а всього 3 199,51 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту надання відповідачу кредитних коштів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1596-6231 від 03 вересня 2025 року в розмірі 11 709,50 грн (одинадцять тисяч сімсот дев`ять гривень 50 копійок), з яких: 4 500 грн - заборгованість за кредитом, 6 534,50 грн - заборгованість за процентами, 675 грн - заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 279,80 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 919,71 грн, а всього 3 199,51 грн (три тисячі сто дев`яносто дев`ять гривень 51 копійка).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повна постанова складена судом 04 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
І.Н. Лисак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua