Суд: Чернівецький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №718/1881/26
Суддя: Височанська Н. К.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Чернівці справа №718/1881/26
провадження №22-ц/822/2101/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача Височанської Н.К.,
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 серпня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скорейко В.В.,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 72834657 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн строком на 5 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 2,5 % на день. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4G9f1EKXxA.
Позикодавець виконав свої зобов`язання та 20 жовтня 2022 року перерахував кошти у сумі 8 000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» (далі - ТОВ «ФК «Фінекспрес»).
05 січня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі - ТОВ «Сіроко Фінанс») уклали договір факторингу № 031-050123, а 05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01, за якими до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №72834657 від 20 жовтня 2022 року в сумі 27 000,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 19 000,00 грн - заборгованість за процентами.
Посилаючись на те, що відповідач зобов`язання за договором позики не виконав, позивач просив стягнути з нього на свою користь заборгованість у розмірі 27 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 серпня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що електронна платіжна інструкція №2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20 жовтня 2022 року та довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000126793/ТНПП від 03 березня 2026 року не є належними доказами, які підтверджують переказ грошових коштів саме відповідачу, оскільки не містять повної інформації про номер платіжного засобу та його власника. Позивач не надав достатніх доказів на підтвердження переказу 8 000,00 грн відповідачу, а клопотання про витребування доказів у банку не заявляв, тому підстав для стягнення заборгованості немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників
У апеляційній скарзі ТОВ «Деал Фінанс Груп», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 72834657 у розмірі 27 000,00 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що факт перерахування коштів підтверджується електронною платіжною інструкцією № 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20 жовтня 2022 року, довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000126793/ТНПП від 03 березня 2026 року та листом позикодавця № 05/12/25-46400 від 05 грудня 2025 року, які суд першої інстанції належно не дослідив. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинних документів. Номер картки зазначив сам відповідач при укладенні договору, а перші шість цифр картки (BIN 402808) дають змогу встановити банк-емітент - Акціонерне товариство «Сенс Банк». Позивач не має доступу до інформації, що становить банківську таємницю, натомість відповідач мав можливість надати виписку по своєму картковому рахунку, однак доказів неотримання коштів не надав.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзивах на апеляційну скаргу, поданих 05 вересня 2026 року та 30 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що суд правильно визначив предмет доказування та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність фактичного отримання ним 8 000,00 грн. Апелянт не надав банківської виписки, документа банку-емітента про належність картки відповідачу чи інших незалежних доказів зарахування коштів. Інформація про BIN не підтверджує належності конкретної картки відповідачу, а в апеляційній скарзі зазначено різні BIN - 402808 та 414951. Обов`язок доказування не може перекладатися на відповідача. Розмір процентів у сумі 19 000,00 грн є значно більшим за суму позики та не обґрунтований позивачем. Просить не покладати на нього судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, та розглянути справу за його відсутності.
Мотивувальна частина
Межі розгляду справи
Відповідно до частин першої, другої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Позиція апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у цій справі становить 27000 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року (30 ? 3 328 грн = 99 840 грн). Позов містить лише вимогу майнового характеру, справа розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України колегія суддів не вбачає, а тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 20 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72834657, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позику в день закінчення строку позики та сплатити проценти (пункт 1 договору).
Пунктом 2 договору визначено: сума позики - 8 000,00 грн, строк позики - 5 днів, дата надання позики - 20 жовтня 2022 року, дата повернення позики - 25 жовтня 2022 року, базова процентна ставка - 2,5 % на день (фіксована), знижена процентна ставка - 1,125 % на день (застосовується відповідно до умов Програми лояльності), процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % на день (не застосовується в період карантину), пеня - 2,70 % на день (не застосовується в період карантину).
Відповідно до пункту 4 договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Пунктом 6 договору передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація), що здійснюється за зверненням позичальника через особистий кабінет шляхом укладення додаткової угоди, яка підписується одноразовим ідентифікатором кожного разу під час реалізації такого права.
Згідно з пунктами 15, 18 договору у разі недотримання позичальником умов Програми лояльності знижена процентна ставка припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка за весь строк позики; якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (зокрема, щодо незастосування в період карантинних обмежень).
У розділі 28 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» у реквізитах позичальника зазначено, зокрема, його прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , номер телефону, адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та рахунок НОМЕР_1 . Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4G9f1EKXxA.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» одноразовий ідентифікатор 4G9f1EKXxA для підписання договору № 72834657 направлено 20 жовтня 2022 року о 21:20:32 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 29 травня 2022 року відповідач пройшов ідентифікацію за посередництвом системи BankID Національного банку України.
Відповідно до копії платіжної інструкції (операції) № 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da, виданої ТОВ «ФК «Фінекспрес» та підписаної електронним підписом 03 березня 2026 року, 20 жовтня 2022 року відправник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахував 8 000,00 грн на платіжний інструмент НОМЕР_1 , код авторизації 968650.
Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000126793/ТНПП від 03 березня 2026 року підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції ініціатора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року та завершення платіжної операції: дата - 20 жовтня 2022 року, номер платежу 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da, сума - 8 000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 , електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .
Листом № 05/12/25-46400 від 05 грудня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердило видачу ОСОБА_1 позики за договором №72834657 за платежем № 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da.
Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора станом на 01 березня 2023 року заборгованість відповідача становить 27 000,00 грн, з яких 8 000,00 грн - тіло позики, 19 000,00 грн - проценти. З розрахунку вбачається, що з 20 жовтня 2022 року по 24 жовтня 2022 року проценти нараховувались за зниженою ставкою по 90,00 грн на день (450,00 грн), 26 жовтня 2022 року здійснено донарахування 750,00 грн, а з 27 жовтня 2022 року по 23 січня 2023 року (89 днів) проценти нараховувались по 200,00 грн на день, що становить 17 800,00 грн. Платежів у рахунок погашення заборгованості відповідач не здійснював.
05 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 031-050123, відповідно до якого та витягу з реєстру прав вимог № 01/03/23 від 01 березня 2023 року до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги за договором позики № 72834657. Оплату за договором факторингу здійснено 06 березня 2023 року.
05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого та реєстру прав вимог № 05/12/25 від 05 грудня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у сумі 27 000,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 19 000,00 грн - заборгованість за процентами. Оплату за договором факторингу здійснено 05 грудня 2025 року.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву не подав, у судове засідання не з`явився. У відзивах на апеляційну скаргу відповідач не стверджує, що платіжна картка № НОМЕР_1 йому не належить або що кошти на неї не надходили, а посилається на недостатність поданих позивачем доказів.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Щодо укладення договору позики
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Згідно із статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі в строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки щодо укладення договорів в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором викладено у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Суд першої інстанції правильно встановив, що договір позики № 72834657 від 20 жовтня 2022 року укладено сторонами в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Факт укладення договору відповідач не заперечує.
Щодо доведеності надання позики
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї коштів.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 89 Цивільного процесуального кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначила, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суди, оцінюючи докази у сукупності, мають виходити з того, які з поданих сторонами доказів є більш вірогідними.
Із встановлених обставин справи вбачається, що номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 зазначено у реквізитах позичальника в розділі 28 договору позики разом з його персональними даними, тобто його повідомив позикодавцю сам відповідач під час укладення договору, підписаного його електронним підписом. Згідно з пунктом 1 договору позика надається саме шляхом перерахування коштів із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
Копією платіжної інструкції ТОВ «ФК «Фінекспрес» (ліцензованої небанківської установи з переказу коштів) підтверджено, що в день укладення договору, 20 жовтня 2022 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 8 000,00 грн саме на платіжний інструмент НОМЕР_1 . Ця операція має код авторизації та ідентифікатор у банку-еквайрі, що свідчить про її успішне завершення.
Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000126793/ТНПП від 03 березня 2026 року підтверджено завершення платіжної операції з отримувачем «ОСОБА_1» на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , а листом первісного кредитора № 05/12/25-46400 від 05 грудня 2025 року - видачу позики за цим платежем саме за договором № 72834657.
Сума, дата операції, номер картки та особа отримувача в усіх зазначених документах повністю узгоджуються між собою та з умовами договору позики.
Маскування номера платіжної картки (відображення перших шести та останніх чотирьох цифр) є вимогою безпеки при обробці платіжних даних і саме по собі не свідчить про недостовірність доказів, оскільки повний номер картки в договорі також зазначено у маскованому вигляді, а збіг відображених цифр у договорі та платіжних документах ідентифікує один і той самий платіжний засіб.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у суді першої інстанції відзиву не подав, а у відзивах на апеляційну скаргу не стверджує, що платіжна картка № НОМЕР_1 йому не належить, що кошти на неї не надходили або що він не вказував цієї картки при укладенні договору. Його заперечення зводяться виключно до недостатності доказів позивача.
Водночас саме відповідач, як держатель платіжної картки, мав безперешкодну можливість надати виписку за своїм картковим рахунком або заявити клопотання про витребування відповідних доказів у банку, однак цим не скористався. Позивач, який не є клієнтом банку-емітента, такої інформації самостійно отримати не може з огляду на банківську таємницю.
За таких обставин подані позивачем докази у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж доводи відповідача, які не підтверджені жодними доказами. Висновок суду першої інстанції про недоведеність перерахування відповідачу 8 000,00 грн зроблено без належної оцінки сукупності доказів і не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів також враховує, що зазначення в апеляційній скарзі серед переліку доказів BIN 414951 є технічною помилкою апелянта, оскільки до апеляційної скарги додано інформацію саме щодо BIN 402808, який відповідає номеру картки, зазначеному в договорі та платіжних документах. Ця помилка не впливає на оцінку доказів, поданих до суду першої інстанції.
Інформацію сервісу визначення банку за номером картки, додану до апеляційної скарги, колегія суддів не приймає як новий доказ відповідно до частини третьої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки апелянт не обґрунтував неможливості її подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали. Втім, висновки суду ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи, і ця обставина на результат перегляду не впливає.
Таким чином, факт надання відповідачу позики у сумі 8 000,00 грн є доведеним, а доказів її повернення відповідач не надав.
Щодо переходу права вимоги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач надав договори факторингу № 031-050123 від 05 січня 2023 року та № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, витяги з реєстрів прав вимог, у яких зазначено відповідача та договір позики № 72834657, а також докази оплати за договорами факторингу. Отже, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.
Водночас зазначення в реєстрі прав вимог суми заборгованості не звільняє суд від обов`язку перевірити правомірність її нарахування, оскільки новий кредитор не може набути більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор.
Щодо розміру заборгованості за процентами
Заявлені до стягнення проценти у розмірі 19 000,00 грн складаються з процентів, нарахованих у межах строку позики з 20 жовтня 2022 року по 25 жовтня 2022 року, у загальній сумі 1 200,00 грн (450,00 грн за зниженою ставкою та 750,00 грн донарахування до базової ставки), а також процентів, нарахованих після спливу строку позики з 27 жовтня 2022 року по 23 січня 2023 року за 89 днів по 200,00 грн на день, у сумі 17 800,00 грн.
Проценти, нараховані в межах строку позики, відповідають умовам договору. Відповідно до пункту 2.3 договору базова процентна ставка становить 2,5 % на день, а згідно з пунктами 4, 15 договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики, а в разі недотримання умов Програми лояльності нараховуються за базовою ставкою за весь строк позики. За період з 20 жовтня 2022 року по 25 жовтня 2022 року включно (6 днів) проценти за базовою ставкою становлять 8 000,00 грн ? 2,5 % ? 6 днів = 1 200,00 грн.
Щодо процентів у сумі 17 800,00 грн, нарахованих після спливу строку позики, колегія суддів зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Ці висновки підтримано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), в якій зазначено, що проценти, нараховані після прострочення повернення кредиту, є не платою за користування кредитом, а мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Договором позики встановлено строк позики 5 днів з датою повернення 25 жовтня 2022 року. Продовження строку користування позикою відповідно до пункту 6 договору можливе лише шляхом укладення додаткової угоди за зверненням позичальника, підписаної одноразовим ідентифікатором. Доказів укладення сторонами такої додаткової угоди позивач не надав.
Посилання позивача на пункти 6.2, 6.5 Правил надання грошових коштів у позику, які передбачають право товариства нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою не більше 90 календарних днів, колегія суддів відхиляє, оскільки такі проценти нараховуються саме за користування позикою понад встановлений договором строк, тобто за період прострочення, і за своєю правовою природою є мірою відповідальності. Крім того, самим договором (пункт 1.1, пункт 2, пункт 18) передбачено, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою не застосовується в період карантину.
На час нарахування цих процентів, з 27 жовтня 2022 року по 23 січня 2023 року, на всій території України діяв карантин, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651. Отже, за умовами договору нарахування процентів за понадстрокове користування позикою у спірний період не допускалося.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначила, що суд може застосувати таке тлумачення умов споживчого договору без окремої позовної вимоги споживача. Суперечність між умовами договору та Правил щодо нарахування процентів після спливу строку позики тлумачиться на користь позичальника.
Крім того, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошових зобов`язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Спірні проценти нараховано за прострочення виконання зобов`язання в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
Верховний Суд у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 (провадження № 61-1504св24) зазначив, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не охоплюються проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, які є платою за користування коштами, водночас неустойка та інші платежі, нараховані за прострочення з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.
Верховний Суд у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 (провадження № 61-13862св25) погодився з висновком Чернівецького апеляційного суду про стягнення процентів лише за період строку кредитування з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів продовження строку дії договору.
За таких обставин підстав для стягнення з відповідача процентів у сумі 17 800,00 грн, нарахованих після спливу строку позики, немає.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 72834657 від 20 жовтня 2022 року у розмірі 9 200,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за тілом позики та 1 200,00 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позовні вимоги задоволено на суму 9 200,00 грн із заявлених 27 000,00 грн, що становить 34,07 % (9 200,00 грн / 27 000,00 грн).
За подання позовної заяви майнового характеру в електронній формі позивач, як юридична особа, сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що відповідає підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 та частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» (1,5 % ціни позову становить 405,00 грн, що менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 грн; 3 328,00 грн ? 0,8 = 2 662,40 грн). Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 907,18 грн (2 662,40 грн ? 9 200,00 грн / 27 000,00 грн).
За подання апеляційної скарги в електронній формі позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 993,60 грн, що відповідає підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 та частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» (150 % від 3 328,00 грн становить 4 992,00 грн; 4 992,00 грн ? 0,8 = 3 993,60 грн). Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 360,77 грн (3 993,60 грн ? 9 200,00 грн / 27 000,00 грн).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, позивач надав договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, акт приймання-передачі справ, витяг з акту № 8-ДІЛ від 16 лютого 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким вартість послуг щодо відповідача становить 4 500,00 грн (вивчення документів - 500,00 грн, складання позовної заяви - 4 000,00 грн), та платіжну інструкцію від 05 березня 2026 року про оплату наданих послуг. Відповідач клопотання про зменшення розміру цих витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України не заявляв.
Суд першої інстанції питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішив. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 533,33 грн (4 500,00 грн ? 9 200,00 грн / 27 000,00 грн).
Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивач не надав, тому такі витрати не розподіляються.
Відповідач судових витрат у справі не поніс, доказів понесення таких витрат не надав, тому підстав для їх стягнення з позивача та взаємозарахування немає.
Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 267,95 грн (907,18 грн + 1 360,77 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 533,33 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно оцінив подані докази, що призвело до помилкового висновку про недоведеність надання позики, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 серпня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором позики №72834657 від 20 жовтня 2022 року у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 1 200,00 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір у розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 95 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 533 (одна тисяча п`ятсот тридцять три) гривні 33 копійки.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повна постанова складена судом 04 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
О.О. Одинак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua