Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №621/2284/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

03 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 621/2284/26

провадження № 22-ц/818/5782/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Тичкової О.Ю.,

суддів колегії: Пилипчук Н.П., Савенко М.Є.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17 липня 2026 року у складі судді Філіп`євої В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , вжитих ухвалою Зміївського районного суду Харківської області 11 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-4410/2010 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 жовтня 2010 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області постановлено ухвалу у цивільній справі № 2-4410/2010 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

21 червня 2019 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

На виконання судового рішення Зміївського районного суду Харківської області у справі № 2-4410/2010 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 було стягнуто із заробітної плати суму боргу у розмірі 39199,11 грн, виконавчий збір у розмірі 3919,91 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 120,00 гривень.

30 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Кобулія А.Г. винесено постанову у ВП № 50768444 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням боржником рішення суду.

Разом з тим, станом на 22 червня 2026 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження – 64482138; дата, час державної реєстрації – 12.10.2010; державний реєстратор – Борко Андрій Степанович, відділ реєстраційних послуг Зміївської міської ради; документи, подані для державної реєстрації – ухвала, серія та номер – виданий 11.10.2010, видавник: Зміївський районний суд Харківської області, суддя Бережна Н.М., справа № 2-4410/2010, ухвала надійшла на виконання 12.10.2010, вх. № 898/02-32, заборона № 67/2010; підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 84489594 від 27.04.2026, ОСОБА_9 , відділ реєстраційних послуг Зміївської міської ради; вид обтяження - арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження особа, майно якої обмежується: ОСОБА_1 ; відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення – Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10352938, 12.10.2010.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність потреби у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_4 у справі № 2-4410/10, заявник просить скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , вжиті ухвалою Зміївського районного суду Харківської області 11 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-4410/2010.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29 липня 2024 року клопотання ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи, що провадження в цивільній справі № 2-4410/2010 завершено, рішення набрало законної сили , та виконано в примусовому порядку, тобто завершено і виконавче провадження як окрема стадія цивільного судочинства, заявник не може звертатися за захистом своїх прав з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову в справі, розгляд якої завершено, ні зі скаргою на дії виконавця, оскільки арешт на майно не накладався в порядку виконання судового рішення. Захист майнових прав заявника щодо зняття арешту на належне йому майно в даному випадку має відбуватися в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні, тобто шляхом подання позовної заяви із залученням до участі у справі осіб, в інтересах яких накладено такий арешт.

Не погодившись з ухвалою суду Браславської О. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та постановити нову відповідно до якої в задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову накладені судом, скасовуються на підставі рішення суду з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи. З урахуванням повного виконання судового рішення у даній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 заборгованості та відсутність будь яких невиконаних зобов`язань, наявність арешту майна заявниці порушує її законні права на володіння та розпорядження майном

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_1 (прізвище якої до укладання шлюбу і на час постановлення ухвали про забезпечення позову - ОСОБА_7 ) є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується з копії витянгу з Державного реєстру речових прав (зворот а.с. 8).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.10.2010 у цивільній справі № 2-4410/2010 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28.11.2020 у справі № 2-4410/2010 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 39199,11 грн.

З метою примусового виконання судового рішення, ухваленого судом у справі № 2-4410/10, державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Мельник Л.Є. 07.04.2016 року було відкрито виконавче провадження № 59768444, за яким державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Мельник Л.Є. постанова про проведення відрахувань із заробітної плати (доходів) боржника за місцем роботи (зворот а.с. 7).

На виконання судового рішення Зміївського районного суду Харківської області у справі № 2-4410/2010 з ОСОБА_1 було стягнуто із заробітної плати суму боргу у розмірі 39199,11 гривень, виконавчий збір у розмірі 3919,91 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 120,00 гривень, що підтверджується повідомленням директора КП «Центр поводження з тваринами» начальнику міжрайонного ВДВС від 22.07.2019 року та відповіддю на запит адвоката (а.с 7).

30 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Кобулія А.Г. винесено постанову у ВП № 50768444 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням боржником рішення суду (а.с. 12).

Станом на 22 червня 2026 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження – 64482138; дата, час державної реєстрації – 12.10.2010; державний реєстратор – Борко Андрій Степанович, відділ реєстраційних послуг Зміївської міської ради; документи, подані для державної реєстрації – ухвала, серія та номер – виданий 11.10.2010, видавник: Зміївський районний суд Харківської області, суддя Бережна Н.М., справа № 2-4410/2010, ухвала надійшла на виконання 12.10.2010, вх. № 898/02-32, заборона № 67/2010; підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 84489594 від 27.04.2026, ОСОБА_9 , відділ реєстраційних послуг Зміївської міської ради; вид обтяження - арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження особа, майно якої обмежується: ОСОБА_1 ; відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення – Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10352938, 12.10.2010 (а.с.6).

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 1 ст.4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Главою 10 ЦПК України, регулюються процесуальні питання пов`язані із забезпеченням позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 148 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Між тим, процесуальним законодавством передбачено визначений порядок скасування заходів забезпечення позову, який передбачений ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Водночас, за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.10.2010 у цивільній справі № 2-4410/2010 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28.11.2020 у справі № 2-4410/2010 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 39199,11 грн.

На виконання судового рішення Зміївського районного суду Харківської області у справі № 2-4410/2010 з ОСОБА_1 було стягнуто із заробітної плати суму боргу у розмірі 39199,11 гривень, виконавчий збір у розмірі 3919,91 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 120,00 гривень, що підтверджується повідомленням директора КП «Центр поводження з тваринами» начальнику міжрайонного ВДВС від 22.07.2019 року та відповіддю на запит адвоката (а.с 7).

30 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Кобулія А.Г. винесено постанову у ВП № 50768444 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням боржником рішення суду (а.с. 12).

З огляду на те, що ОСОБА_11 є стороною у справі № 2-4410/2010, у межах якої було вжито заходів забезпечення позову, а судове рішення виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50768444, суд відповідно до статті 158 ЦПК України вправі за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову.

Таким чином доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17 липня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді Н.П.Пилипчук

М.Є. Савенко