Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №630/703/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 630/703/21 Головуючий суддя І інстанції Малихін О. О.

Провадження № 22-ц/818/4888/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Коверя Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2021 року у цивільній справі № 630/703/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визначення права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою від 19 травня 2026 року, в якій просила суд:

- переглянути рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2021 року в справі № 630/703/21 за нововиявленими обставинами;

- скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2021 року в справі № 630/703/21, яким було задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на 12/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності;

- ухвалити нове рішення за результатами перегляду або вирішити питання у спосіб, передбачений ст. 429 ЦПК України.

Заява мотивована тим, що 23 листопада 2021 року Люботинським міським судом Харківської області в справі № 630/703/21 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на 12/25 частин житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1-1», прибудовою літ. «А2-1», верандою літ. «а», ганком літ. «а3», ганком літ. «а4», загальною площею 174,80 кв.м., житловою площею 99,70 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності. В даній справі вона, ОСОБА_1 , приймала участь в якості третьої особи.

В тексті рішення від 23 листопада 2021 року вказано, що, нібито, в судове засідання вона не з`явилась, але подала до суду письмову заяву від 23 листопада 2021 року про розгляд справи за її відсутності, в якій вказала, що позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення. Але таку заяву вона не підписувала і не визнавала позовні вимоги ОСОБА_2 , та не повідомляла суду про відсутність з її боку заперечень проти позову.

Вказала, що про існування такої заяви та її наявність в матеріалах справи № 630/703/21 вона, ОСОБА_1 дізналась 28 квітня 2026 року, коли отримала відповідь від Люботинського міського суду Харківської області на свій запит від 21 квітня 2026 року, до якої була додана копія заяви від 23 листопада 2021 року разом з копією сторін її паспорту-книжечки. Але факт написання та підписання, а також подання до суду вона заперечує, як і факт згоди з позовними вимогами ОСОБА_2 .

Зауважила, що таку заяву не подавала і позовні вимоги ОСОБА_2 не визнавала, і достовірність вказаної заяви викликає у неї обґрунтовані сумніви, оскільки станом на 23 листопада 2021 року на її ім`я вже була видана ID-картка від 11 жовтня 2021 року. Таким чином судове рішення було ухвалено з урахуванням документу та процесуальної позиції, які вона, ОСОБА_1 , не створювала, не підписувала та не подавала до суду.

У свою чергу, оскільки визнання позову чи відсутність заперечень з її боку, як учасника справи, може вплинути на оцінку судом наявності або відсутності спору, і добросовісності володіння майно, обізнаності інших осіб, а також на висновки суду про те, що ніхто не заявляв про свої права на частину спірного житлового будинку - це має істотне значення.

Вказала, що оскільки про існування заяви від 23 листопада 2021 року, складеної від її імені в № 630/703/21 як третьої особи, вона дізналася лише 28 квітня 2026 року, то відповідно 30-денний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід обраховувати саме з цієї дати.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 – було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 14 червня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, передчасною, постановленою з істотним порушенням норм процесуального права, без належної оцінки характеру заявлених обставин та без урахування того, що заявник фактично ставить питання про використання у судовій справі документа, який вона не створювала, не підписувала та не подавала.

Вказала, що суд помилково, пославшись на те, що рішення від 23.11.2021 набрало законної сили 30.12.2021, а тому сплив трирічний граничний строк, передбачений ч. 2 ст. 424 ЦПК України для підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Наполягає на своїх аргументах, які вона навела на обґрунтування своєї заяви про перегляд заочного рішення суду, з якими суд помилково та безпідставно не погодився.

Також зазначає, що суд першої інстанції не перевірив та не оцінив належним чином те, що заявлені обставини за своїм характером виходять за межі звичайного “нового факту” та стосуються можливого використання у справі письмового документа, достовірність і походження якого прямо заперечуються.

Зазначає, що залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції не здійснив жодної перевірки обставин появи у матеріалах справи сфальшованої заяви від 23.11.2021, яка нібито подана від її імені, та з формальних підстав відмовився розглядати її заяву по суті.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаним вимогам оскаржена ухвала відповідає.

Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що на час звернення ОСОБА_1 з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 19 травня 2026 року минуло чотири роки і чотири місяці та двадцять днів з дня набрання судовим рішенням від 23 листопада 2021 року законної сили, що перевищує передбачений ч. 2 ст. 424 ЦПК України граничний трирічний строк подання заяви, яка містить підстави для перегляду судового рішення, визначені п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу.

З огляду на викладене слід констатувати, що заяву ОСОБА_1 , як учасником справи № 630/703/21, подано з пропуском процесуального строку, який не підлягає поновленню.

Згідно з ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, подану заяву про перегляд судового рішення нововиявленими обставинами слід залишити без розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:

«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».

У заяві, ОСОБА_1 вказує, що їй було не відомо про розгляд справи, про оскаржуване рішення, їй стало відомо саме 28 квітня 2026 року, коли отримала відповідь від Люботинського міського суду Харківської області на свій запит від 21 квітня 2026 року, до якої була додана копія заяви від 23 листопада 2021 року разом з копією сторін її паспорту-книжечки. Але факт написання та підписання, а також подання до суду вона заперечує, як і факт згоди з позовними вимогами ОСОБА_2 .

Вказала, що станом на 23 листопада 2021 року на її ім`я вже була видана ID-картка від 11 жовтня 2021 року. Таким чином судове рішення було ухвалено з урахуванням документу та процесуальної позиції, які вона, ОСОБА_1 , не створювала, не підписувала та не подавала до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 суд направляв поштову кореспонденцію, однак вона не була їй вручена та повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.65-66,95) .

Повне судове рішення від 23 листопада 2021 року було складено 29 листопада 2021 року, учасниками справи рішення в апеляційному порядку у визначений ст. 354 ЦПК України строк не оскаржувалось. Отже судове рішення в справі № 630/703/21 набрало законної сили 30 грудня 2021 року.

Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили.

Тому є законними та обґрунтованими висновки суду першої про те, що оскільки передбачений п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України трирічний строк є присічним (преклюзивним), цей строк обчислюється з дня набрання судовим рішенням законної сили і і у даному випадку не підлягає поновленню судом за жодних обставин, незалежно від поважності причин його пропуску.

Такий висновок суду відповідає принципу правової визначеності, який є частиною комплексного принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України.

Наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними, і тому колегія суддів їх відхиляє.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 02 листопада 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії О.В. Маміна

О.Ю.Тичкова