Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №953/7522/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №953/7522/25

Суддя: Пилипчук Н. П.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 953/7522/25

провадження № 22-ц/818/1760/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії – Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядкуст. 369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», в особі представника Клименка Тараса Васильовича на заочне рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року, постановлене суддею Онупко М.Ю.,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі – ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 500376-КС-001 від 23.05.2024 року в розмірі 29 578,66 грн., з яких 9947,47 грн. – сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19 127,78 грн. – суму прострочених платежів по процентах, 503,41 грн. – суму прострочених платежів за комісією, а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.05.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 500376-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплати процентів за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що стандартна процента ставка за кредитом в день 1,15288411 процентів, фіксована.

Відповідач має заборгованість за сумою прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9947,47 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 19 127,78 грн., суми прострочених платежів за комісією в розмірі 503,41 грн., а всього в розмірі 29 578,66 грн.

Заочним рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 500376-КС-001 від 23 травня 2024 року у розмірі 22895 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн.91коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять) грн. 25 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2025 року змінити в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» по кредитному договору, а саме: змінити суму стягнення з 22 895,91 гривень на грошову суму в розмірі 29 578,66 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 66 копійок; в решті Рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2025 року по справі № 953/7522/25 - залишити без змін.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції базуються на: - хибному ототожненню ним понять денної процентної ставки та процентної ставки в день; - помилковому сприйняттю норм Закону України «Про споживче кредитування», а також ЦК України, Цивільного Процесуального Кодексу України (надалі за текстом – «ЦПК» або «ЦПК України») та існуючої судової практики щодо, начебто, можливості суду зменшувати розмір процентів за Кредитним договором, які нараховуються протягом строку кредитування (статті 1048 та 1056-1 ЦК України), Вказує, що в період з 23.05.2024 р. по 11.07.2024 р. включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 12.07.2024 р. по 07.11.2024 року включно проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці, - 1,50000000% - як це було погоджено сторонами ЗАЗДАЛЕГІТЬ - при укладенні Договору - а не по Штрафній. Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 19 127,78 грн. включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15288411% в день - у сумі 1 371,79 грн. у період з 23.05.2024 по 11.07.2024 р. (включно) плюс нараховані за Стандартною процентною ставкою 1,50000000% в день - у сумі 17 755,99 грн. у період з 12.07.2024 по 07.11.2024 р. (включно). Отже, з вищевикладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий Позивачем по кредитному договору №500376-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статтей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обгрнутовані частково, отже дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 22 895,91 грн., а саме тіло кредиту 9947,47 грн., відсотки 12 445,03 грн., комісія 503,41 грн.

Рішення суду першої інстанції вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2024 уклали договір про надання кредиту № 500376-КС-001, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 10 000 грн., на строк 24 тижнів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,5 % в день (фіксована), зі зниженою процентною ставкою за кредитом в день 1,15288411 (фіксована), зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1500 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 29 653,89 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 19722,67 процентів. Термін дії договору до 07.11.2024 року.

Пунктом 3.1 договору визначено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.

Згідно до п. 3.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п. 3.2.3 договору, сторони на момент укладення договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватись знижена ставка.

Також п. 6.2 договору встановлено, що закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору.

В період дії договору, відповідач належним чином не дотримувався умов договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 29 578,66 грн., з яких 9947,47 грн. – сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19 127,78 грн. – суму прострочених платежів по процентах, 503,41 грн. – суму прострочених платежів за комісією.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.

Крім того згідно листа АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-17719 від 12.11.2025 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 , рахунок до картки № НОМЕР_3 . З виписки по рахунку за період 23.05.2024 року по31.08.2024 року вбачається, що на банківську картку ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти в розмірі 10 000 грн., в графі «Деталі операції» зазначено «payway1*tr4av».

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України Про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції вважав доведеним розмір відсотків у сумі 12 445,03 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,5%, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15288411%, фіксована.

За умовами п. 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 2.4. договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.

Згідно з п. 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору.

Відповідно до умов п. 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

ТОВ Бізнес Позика, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована знижена процентна ставка у розмірі 1,15288411%, за кожен день користування кредитом та фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 1,5%,якщо буде допущена прострочка сплати заборгованості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 23.05.2024 року по 07.11.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 23.05.2024 року.

Відповідач за період з 23.05.2024 р. по 11.07.2024 р погашав заборгованість згідно графіку, отже з вказаний період відсотки нараховувались за зниженою процентною ставкою, та згідно розрахунку заборгованість за відсотками за вказаний період складає 1371,79 грн., про що зазначає і сам позивач.

За період з 12.07.2024 року по 20.08.2024 року, тобто за 40 днів, підлягала застосуванню процентна ставка 1,5% (10000 *1,5% *40 ), отже за вказаний період підлягає стягненню 6000 грн.

З 21.08.2024 року по 07.11.2024 року, тобто за 79 днів, відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становить 1% = 7900 грн. (10000 х 1% х 79).

Всього заборгованість по відсоткам становить 15271,79 грн за період з 23.05.2024 року по 07.11.2024 року.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору колегія суддів вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 15271,79 грн. згідно умов кредитного договору та з урахуванням вимог вищезазначеного закону.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове стягнення процентів за користування кредитом на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову щодо цієї вимоги, відтак рішення в оскаржуваній частині підлягає зміні.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за відсотками в розмірі 15271,79 грн. та заборгованість за тілом кредиту 9947,47 грн. та 996,59 грн. – заборгованість за комісією з надання кредиту, всього 26215,85 грн.

Рішення суду в частині задоволених вимог не оскаржувалось.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за подання позову становить 2422,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 88,63%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви 2146,97 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної інстанції становить 3633,60 грн.

Між тим, оскільки позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині, то за подачу апеляційної скарги повинен був сплатити з урахуванням коефіцієнту 0,8 оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі 668,57 грн (557,15*150%*0,8), та з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги з відповідача на користь позивача за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню 592,55 грн. (668,57*88,63%).

Разом з тим, як зазначалось вище, за подання апеляційної скарги позивачем було сплачено 3633,30 грн., судового збору, тобто в більшому розмірі.

Між тим, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою в порядку п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" про поверння надмірно сплаченого судового збору в розмірі 2965,03 грн. (3633,60грн. – 668,57 грн.).

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2739,52 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», в особі представника Клименка Тараса Васильовича - задовольнити частково.

Заочне рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року змінити в частині суми стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором у сумі 26215,85 грн.

Перерозподілити судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2739,52 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua