Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №753/5791/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8412/26 Справа № 753/5791/25 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Колесніченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У березні 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року в розмірі 127 500,00грн та неустойки в розмірі 65 750,00грн.

Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що 06 січня 2025року між ним та відповідачем було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. Пунктами 1.1 та 1.3 Договору обумовлено, що замовник (відповідач у справі) виражає намір продати нерухоме майно, що належить йому на праві власності (спільної власності) та підписати договір купівлі-продажу; виконавець (позивач у справі) за дорученням замовника зобов`язується надати інформаційно-консультаційні послуги з продажу нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,5кв.м, житловою – 41,9кв.м, а замовник в свою чергу зобов`язується оплатити послуги надані виконавцем в строки та на умовах встановлених цим договором.

Позивач наполягав на тому що ним виконані взяті за Договором зобов`язання, однак відповідач в порушення вимог п.2.1.4 договору, яким передбачено, що замовник зобов`язується у день підписання покупцем попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, зазначеного у п.1.1. договору, підписати з виконавцем акт прийому-передачі наданих послуг – ухилився від підписання вищезазначеного акту прийому-передачі наданих послуг.

Також відповідач не виконав умови п.4.2 та п.4.3 Договору, що передбачають обов`язок замовника оплатити обумовлені в договорі 127 500,00грн (еквівалент за курсом НБУ 3 000,00 доларів США) як вартість наданих послуг, одночасно з укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна, з дня підписання замовником та покупцем договору купівлі-продажу або з дня підписання між виконавцем та замовником акту прийому-передачі наданих послуг.

Обов`язок сплатити неустойку передбачено п.5.1 Договору, за яким сплата неустойки визначена в розмірі 50 % від вартості послуг виконавця, згідно п.4.1 договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року в розмірі 127500,00грн та неустойку в розмірі 12 750,00грн, а всього – 140 250,00грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Висновки суду першої інстанції ґрунтувались на тому, що суд вважав підтвердженими обставини щодо наявності між сторонами зобов`язань за Договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року які не виконані відповідачем належним чином. Також вбачав правові підстави для стягнення з відповідача неустойки згідно умов договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

03 червня 2026року ОСОБА_2 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення і просив про відмову у задоволенні позову повністю.

Доводи апеляційної скарги зводились до відсутності доказів фактичного надання позивачем інформаційно-консультаційних послуг, зокрема, того, що саме дії позивача були спрямовані на пошук покупця квартири, призвели до встановлення контакту між покупцем та відповідачем і стали підставою укладення договору купівлі-продажу квартири, за відсутності яких сама по собі наявність договору та факт подальшого продажу квартири не свідчить про те, що продаж відбувся внаслідок діяльності позивача.

Також заявник послався на те, що акт наданих послуг не підписувався і не може бути беззаперечним доказом виконання договору, оскільки відсутні інші докази фактичного надання послуг.

Крім того, в позовній заяві позивач фактично стверджував про надання посередницьких (ріелторських) послуг, що передбачають пошук покупця нерухомості, встановлення контакту між сторонами, організацію переговорів, сприяння укладенню договору купівлі-продажу, тоді як інформаційно-консультаційні послуги за своєю правовою природою полягають у наданні інформації або консультацій, а позивач, підміняючи предмет договору, намагається стягнути винагороду саме за посередницьку діяльність, яка прямо не передбачена укладеним договором.

Також ОСОБА_2 наполягав на недобросовісності поведінки позивача і зловживанні ним правом, оскільки ріелтроські послуги, пов`язані з укладенням договору купівлі-продажу квартири, фактично були повністю оплачені покупцем нерухомого майна, а позивач намагається отримати додаткову винагороду за ті самі дії, у зв`язку з чим такі вимоги є безпідставними.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

11 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано з Центрального районного суду міста Дніпра цивільну справу, та 30 червня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2026року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026року.

21 вересня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 15?? год 03 листопада 2026року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

Позивач ОСОБА_1 з 07 березня 2024року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань під № 2 010 350 000000516908 одним з видів діяльності якої - 68.31 Агентства нерухомості, а також - 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, що підтверджується відкритими даними ЄДРПОУ.

06 січня 2025року між ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) та ОСОБА_2 (замовником) укладений Договір про надання інформаційно консультаційних послуг-Договір /том І а.с.12-13/; строк дії Договору з моменту його підписання до 08 лютого 2025року (пунктом 6.1 договору).

За умовами п. 1.1 Договору замовник виражає намір продати нерухоме майно, що належить йому на праві власності (спільної власності) та підписати відповідний договір купівлі-продажу. Виконавець, за дорученням замовника зобов`язується надати інформаційно-консультаційні послуги з продажу нерухомого майна, а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,5кв.м., житловою – 41,9кв.м., а замовник в свою чергу зобов`язується оплатити послуги надані виконавцем в строки та на умовах встановлених цим договором.

Пунктом 1.2 договору обумовлено, що вартість (ціна) нерухомого майна: 4620000,00грн, що на момент підписання цього договору за курсом НБУ складає суму еквівалентну 116 000,00 доларів США. Вартість нерухомого майна визначена ринковою вартістю подібного майна на дату підписання цього договору.

У пункті 1.3 сторони обумовили, що сторонами досягнуто взаємної згоди про те, що у випадку укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між замовником і покупцем виконавець має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченому п.4.1 Договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов`язується оплатити виконавцю вартість послуг (суму винагороди), що становить 127 500,00грн, що на момент підписання цього договору за курсом НБУ складає суму еквівалентну 3 000,00 доларів США.

За умовами п.4.2 договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником в повному розмірі одночасно з укладенням (підписанням) договору купівлі-продажу нерухомого майна зазначеного у п.1.1 договору замовником.

З моменту підписання замовником та покупцем договору купівлі-продажу нерухомого майна, або з дня підписання між виконавцем та замовником акту прийому-передачі наданих за договором послуг виконавець має беззаперечне право на отримання винагороди встановленої п.4.1 договору (пункт 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що обов`язки виконавця по цьому договору вважаються виконаними належним чином та в повному обсязі з моменту підписання договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості.

За умовами п.3.1.1-3.1.8 договору виконавець зобов`язується здійснювати пошук покупців нерухомого майна; ознайомити замовника з переліком необхідних для укладання договору купівлі-продажу документів; організовувати та/або проводити огляд нерухомого майна потенційними покупцями в дні та часи, узгодженими з замовником; проводити переговори з потенційними покупцями з метою визначення взаємо прийнятних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна; організовувати оформлення всіх необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу (витрати на оформлення необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу несе замовник); узгоджувати з покупцем умови укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна і забезпечити у разі необхідності укладення попереднього договору між замовником та покупцем; надавати інформацію та консультувати замовника по правовим, організаційним і маркетинговим питанням, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи рекомендації по вартості нерухомого майна з урахуванням ситуації, що склалася на ринку нерухомого майна.

Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 , як замовником, та ОСОБА_3 , як виконавцем, 03 жовтня 2024року укладений договір про надання послуг за умовами п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по наданню наступних послуг для замовника з метою збільшення кількості клієнтів замовника, а саме: 1) залучення потенційних клієнтів, що мають необхідність в наданні їм інформаційно-консультаційних послуг в сфері нерухомості, які надає замовник; 2) надання інформації потенційним клієнтам замовника щодо пакету послуг, які надаються замовником; 3) надання інформації потенційним клієнтам замовника щодо документів, необхідних для здійснення купівлі-продажу нерухомого майна. Ціна та порядок здійснення розрахунків визначений у п.5 цього договору.

Так, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 24 грудня 2020року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т.А. за реєстровим № 760, належала квартира АДРЕСА_2 .

06 січня 2025року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О.О. за реєстровим № 15, за умовами п.п. 1, 2 якого майбутній продавець зобов`язується у строк не пізніше 28 лютого 2025року продати майбутньому покупцю, а майбутній покупець зобов`язується купити у майбутнього продавця квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за суму в гривнях, яка еквівалентна сумі 116 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ до долара США на день укладення основного договору купівлі-продажу. До вартості квартири входять наявні в квартирі вбудовані меблі, побутова техніка – мікрохвильова піч, духова шафа, індукційна панель, витяжка, холодильник, посудомийна машина, пральна машина, бойлер та інші предмети меблів, згідно опису, який складений сторонами в день підписання цього попереднього договору /том І а.с.124-124-зворот/.

В свою чергу ОСОБА_5 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на продаж ним вказаної квартири, яка є їх спільною власністю у відповідності з вимогами ст. ст. 60-73 СК України, що посвідчена 06 січня 2025року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О.О. за реєстровим № 14 /том І а.с.125/.

27 лютого 2025року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О.О. за реєстровим № 395 (а.с.10-11), за умовами п.1.1, 2.1 якого продавець передав у власність покупця квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за 4 830 124,00грн, що в еквіваленті складає 116 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення цього договору.

Як встановлено судом і визнано сторонами акт прийому передачі наданих послуг ні 06 січня 2025року, в день укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири, ні в подальшому відповідачем підписаний не був /том І а.с.8/.

13 березня 2025року представник ФОП ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 претензію з вимогою оплати за договором надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року в сумі 127 500,00грн та оплати штрафних санкцій в сумі 63750,00грн за вказаними у цій претензії реквізитами /том І а.с.34-35/.

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 , що є дружиною відповідача ОСОБА_2 , зокрема підтверджувала, що з метою продажу квартири АДРЕСА_2 вона з чоловіком маючи досвід співпраці з професійними ріелторами, самостійно зробила ряд фото і розмістила в мережі інтернет на сайті ОLX.ua оголошення з описом об`єкту та ціною у 135 тис. доларів США, і в подальшому вони були відкриті до співпраці з усіма ріелторськими агенціями, не укладаючи ні з ким «ексклюзивного договору», який би обмежував можливість співпраці лише з одним агентством. Також свідок підтверджувала співпрацю з ОСОБА_3 , ріелтором, яка повідомляла, що вони беруть комісію з продавця за ріелторські послуги і запропонувала свої послуги з пошуку покупця та супроводу купівлі-продажу. Та свідок підтверджувала наявність домовленості про те, що у будь-якому випадку вони з чоловіком мають отримати від продажу квартири 120 тис. доларів «на руки», а у разі продажу за більшу ціну - решту можна віднести на комісійні. Під час першого перегляду, коли ОСОБА_7 привела майбутнього покупця, то все про квартиру та її переваги розповідала свідок, а ОСОБА_7 нічого не робила. Фактично ОСОБА_7 діяла не в інтересах продавця, щоб квартиру продати дорожче, а навпаки намагалася знизити ціну до 110 тис. доларів США. В подальшому вони спільно з чоловіком вирішили вдруге запросити покупця і показати квартиру детальніше, оскільки у разі сплати меншої суми вони вирішили, що заберуть деякі меблі та техніку, і коли ОСОБА_7 прибула з покупцем та її ріелтором вдруге, то з`ясувалося, що покупець сплачує 119 тис. доларів, 2 тис. доларів ріелторських послуг своєму ріелтору. Після того, як з`ясувалось про подвійну оплату ріелторських послуг, ОСОБА_7 стала комусь телефонувати і врешті знизила ціну ріелторських послуг. В решті було укладено попередній договір купівлі-продажу 06 січня 2025року і отримали завдаток у 2 000,00 доларів США. Також у нотаріуса чоловік підписав договір, який там же надала ОСОБА_7 від імені ФОП ОСОБА_8 , документів щодо якого ОСОБА_9 не надавала, сказавши, що про все домовимося, та який вони детально почитали вдома, однак, оскільки жодних реальних послуг за цим договором надано не було, то вважали, що і жодних зобов`язань за ним не стає, тим більш, що ніякого акту наданих послуг чоловік не підписував.

Свідок ОСОБА_3 , підтвердила, що працює у ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного договору про надання послуг від 03 жовтня 2024року за яким до її обов`язків входить залучення потенційних клієнтів у сфері нерухомості та надання інформації потенційним клієнтам ФОП ОСОБА_8 щодо пакету документів, необхідних для купівлі-продажу нерухомого майна. За оголошенням вона зателефонувала і таким чином познайомилась з ОСОБА_5 , яка підтвердила намір продажу ними з чоловіком ОСОБА_2 квартири, після чого свідок повідомила про умови, на яких працює, розмір витрат на інформаційно-консультаційні послуги, після чого стала шукати покупців на квартиру відповідача. Декілька переглядів зірвалися через неможливість ОСОБА_5 показати квартиру. В решті свідок знайшла покупця через свою колегу-ріелтора, яка шукала квартиру для своєї клієнтки, та вони домовилися про перегляд квартири. При першому перегляді були присутні власник квартири ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_5 , потенційний покупець та її ріелтор. Дружина ОСОБА_2 показала квартиру, а свідок до цього розповідала потенційному покупцю про інфраструктуру, переваги місця розташування, будинку, де знаходиться квартира, фіксувала, що подобається покупцю, що ні, з огляду на вимоги покупця і продавця. Також мав місце повторний перегляд та 06 січня 2025року укладений попередній договір купівлі-продажу. Та після підписання попереднього договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_2 підписав і договір з ФОП ОСОБА_1 06 січня 2025року, при цьому ретельно перечитавши його разом з дружиною, про що свідчило ряд уточнюючих питань по тексту договору.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивачем доведено належними та допустимими доказами фактичне надання послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У даній справі сторони не заперечували обставин укладення Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 січня 2025року на умовах визначених в ньому. Зміст зобов`язання в наведеному договорі викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз Договору дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до надання інформаційно-консультаційних послуг.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається /ст. 525 ЦК України/.

За вимогами частини першої статі 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ключові аргументи відповідачів з приводу того, що припинився сам правочин як договір, висунуті відповідачами, не свідчать про закінчення строку дії договору та не задовольняють вимогу законності, передбачену в контексті вказаних норм права в яких ідеться про припинення зобов`язання.

Визначальним у даній справі є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про фактичне вчинення дій направлених на виконання умов договору.

Та суд першої інстанції зобов`язаний був оцінити достовірність тверджень сторін та покази свідків, безпосередніх учасників спірних правовідносин; та обґрунтовано виходив з того, що з долученого сторонами листування між ОСОБА_5 , дружиною відповідача, яка є співвласником предмету продажу, та виконавцем послуг за замовленням ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , пошук покупців квартири для подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почав здійснюватися ОСОБА_3 ще на початку грудня 2024року та перегляд з потенційним покупцем ( ОСОБА_6 ) відбувся за сприяння та організації перегляду саме ОСОБА_3 . В подальшому з листування видно обговорення ціни, а також, що ОСОБА_3 повідомила про необхідний перелік документів для укладення попереднього договору купівлі-продажу (документи про право власності, техпаспорт, паспорт власника, ІНН власника, свідоцтво про шлюб, паспорт дружини, ІНН дружини), фото яких ОСОБА_5 відправила ОСОБА_12 , а також про те, що ОСОБА_2 бажає повторної зустрічі для предметної розмови про продаж квартири.

Крім того, ОСОБА_3 повідомила у листуванні про те, що працюють дві агенції, а також направила проект договору інформаційно-консультаційних послуг та проект попереднього договору купівлі-продажу. Після підписання попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_3 повідомила про перелік документів, які потрібні для укладення основної угоди, а також обговорювався проект переліку речей, які залишаються в квартирі.

Отже за наведених умов виважені висновки суду з приводу того, що вказані докази листування сукупно з показаннями свідків зі сторони позивача та відповідача, що в наведених питаннях не мають розбіжностей і узгоджуються між собою за часом подій та фактом таких подій, свідчать про фактичне надання послуг, предметом яких став пошук потенційного покупця, організацію перегляду предмету продажу (квартири), проведення переговорів з агентом покупця, з метою визначення взаємо прийнятних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, узгодження умов продажу, ціни, переліку майна, що залишається у квартирі, надання інформації про перелік необхідних документів, організацію укладення попереднього договору та основної угоди.

Заразом суд також приймає до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 19 березня 2021року у справі № 904/2073/19 про те, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Розглядаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд передовсім виходить з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача з надання послуг за договором від 06 січня 2025року (на замовлення якого послуги надавались за договором від 03 жовтня 2024року) та укладеним договором купівлі-продажу квартири відповідача 27 лютого 2025року, що свідчить про фактичне виконання зобов`язань за договором від 06 січня 2025року, і замовник за цим договором не може ухилятися від оплати за цим договором з формальних міркувань підписання цього договору в день укладення попереднього договору купівлі-продажу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ріелторські послуги, пов`язані з укладенням договору купівлі-продажу квартири, фактично були оплачені покупцем нерухомого майна, суд відхиляє, оскільки позов пред`явлений у зв`язку з невиконанням зобов`язань, взятих на себе з відповідачем за договором укладеним з позивачем, і не стосується інших угод.

Так само суд відхиляє доводи відповідача про те, що ніякі послуги за договором не надавалися та, що ріелтор ОСОБА_3 діяла в інтересах покупця, а не продавця, оскільки продаж відбувся з покупцем, якого забезпечив позивач за замовленням якого діяла згідно договору ОСОБА_3 , за ціною, яка погоджена відповідачем, і про відмову від послуг позивача ні відповідач, ні співвласник квартири – дружина, не повідомляли та жодних заперечень щодо виконання їх замовлення та оплати таких послуг не висловлювали.

Відсутність окремого двостороннього акта приймання-передачі сама по собі не спростовує фактичного надання послуг, якщо їх виконання та прийняття підтверджуються сукупністю інших доказів, поведінкою сторін і настанням обумовленого договором результату. Відповідач, посилаючись виключно на формальну відсутність акта, не спростовує встановлених судом фактичних обставин виконання договору.

Тому відсутність у договорі умов щодо вчинення позивачем правочину від імені відповідача не свідчить ані про неукладеність договору, ані про відсутність у відповідача обов`язку оплатити передбачені в Договорі послуги.

За обставин цієї справи апеляційний суд виходить із того, що погоджені сторонами чіткі та однозначні умови щодо змісту послуг, їх вартості та події, з настанням якої виникає обов`язок оплатити послуги, є обов`язковими для сторін. З урахуванням статей 525, 526, 627, 629 та 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити фактично отримані послуги в розмірі та порядку, встановлених договором.

Правове значення мають конкретні погоджені сторонами умови договору та поведінка клієнта на їх виконання, а сама участь у продажу нерухомого майна інших осіб не припиняє автоматично зобов`язань клієнта перед первісним виконавцем.

Отже, посилання відповідача на участь представника покупця або іншої особи у підготовці договору купівлі-продажу не спростовує виконання позивачем власного договору з відповідачем.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідач, заперечуючи факт надання послуг, не надав доказів того, що в період дії договору він звертався до позивача з претензіями щодо невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, вимагав усунути недоліки, ініціював розірвання договору або відмовився від послуг у передбаченому договором порядку.

Натомість відповідач скористався результатом виконання договору, відчужив квартиру, але після настання події, з якою пов`язаний обов`язок оплатити послуги, відмовився від виконання власного грошового зобов`язання.

Фактично доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваному судовому рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тож, ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026року.

Судді: