Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №216/3601/21
Суддя: Стародуб О. Г.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/2496/26 Справа № 216/3601/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021041230000225 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2026 року стосовно ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2026 року
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_9 обчислено з моменту проголошення вироку.
Зараховано ОСОБА_9 в строк покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2021 року до 11 липня 2021 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 9561 грн 70 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 10 квітня 2021 року о 12:16 год. на вулиці Глінки в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Під час особистого обшуку ОСОБА_9 слідчим у присутності двох понятих із сумки обвинуваченого було вилучено 64 фрагменти полімерних трубочок, запаяних з обох боків, в середині кожної з яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина – РVР, загальною масою 2,8229 г, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_9 незаконно придбав і зберігав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP у великому розмірі без мети збуту.
В апеляційній сказі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України. Зазначає, що суд в мотивувальній частині вироку не зазначив об`єктивну і суб`єктивну сторони кримінального правопорушення, а саме: умисел, місце, час та спосіб придбання ОСОБА_9 10 квітня 2021 року 64 упакованих і розфасованих трубочок з психотропною речовиною у великому розмірі та їх послідуючим зберіганням, а лише констатував факт затримання та вилучення психотропної речовини у великих розмірах, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Наголошує, що суд, відхиляючи наявність в діях обвинуваченого умислу на збут психотропної речовини, не надав належної оцінки доказам, дослідженим під час судового провадження: протоколу затримання особи від 10.04.2021 року, відеозапису слідчої дії, речовим доказам, показам обвинуваченого, свідків, висновкам судових експертиз, а також особі обвинуваченого. На його думку, поза увагою суду залишились також висновки експертів, якими підтверджено конкретну масу, вид та вагу розфасованої речовини. Також, суд не надав належної оцінки діям ОСОБА_9 , який проживаючи в Саксаганському районі приїхав до Центрально-Міського району та на покинутому пустирі (звалищі) випадково знайшов 65 упакованих та розфасованих трубочок з психотропною речовиною, не залишив місце, а встиг вжити психотропну речовину та залишився на пустирі до його затримання. Звертає увагу на кількість вилученої речовини, яка є надмірною для вживання однією особою. Просив ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками: незаконного придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене с. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах. Призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. Зарахувати ОСОБА_9 в строк покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2021 року до 11 липня 2021 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі. Вирішити питання речових доказів та стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 9561 грн 70 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, доводи захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Відповідно до ч. 3 вказаної статті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Вислухавши пояснення ОСОБА_9 та дослідивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_9 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту та вважав за необхідне змінити правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.
Суд зазначив, що обвинувачений на час вчинення злочину вживав психотропні речовини та на момент його затримання перебував у відповідному стані сп`яніння, з часу придбання ним психотропної речовини шляхом знахідки та викриття його патрульними поліцейськими минув досить короткий проміжок часу (близько 15 хвилин), кількість вилученої в нього психотропної речовини не є очевидно надмірною для вживання однією особою та його дії за попереднім епізодом за аналогічною кількістю речовини та способом її упакування були кваліфіковані стороною обвинувачення й судом за ч. 2 ст. 309 КК України.
При цьому суд врахував сталу позицію обвинуваченого, який послідовно з самого початку досудового розслідування та протягом всього судового розгляду вказував на відсутність у нього умислу на збут й залишення ним (зберігання) знайденої психотропної речовини із цікавості для власного вживання. Надані обвинуваченим показання в останньому судовому засіданні узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.
Органом досудового розслідування така версія обвинуваченого не спростована, оскільки зібрані в цій справі докази безсумнівно підтверджують лише обставини незаконного придбання та зберігання обвинуваченим особливо небезпечної психотропної речовини у великому розмірі, які останнім визнаються та підтверджені його показаннями в судовому засіданні.
Матеріали провадження не містять будь-яких здобутих слідством відомостей як про момент виникнення в обвинуваченого умислу на збут знайденої психотропної речовини, так і про конкретну характерну поведінку останнього, яка вказує на те, що він дійсно мав умисел на збут цієї речовини.
Також відсутні в матеріалах дані про намагання органом досудового розслідування встановити особу анонімного заявника, який повідомив службу 102 про факт збуту наркотичних засобів, з метою його допиту як головного свідка-очевидця вчинення злочину щодо конкретних обставин факту збуту наркотичних засобів, проведення з ним впізнання особи злочинця тощо.
З огляду на вищевказане, судом не встановлено наявності доказів, які свідчать про придбання та зберігання ОСОБА_9 психотропної речовини саме з метою її подальшого збуту іншим особам, оскільки лише кількість вилученої речовини та спосіб її упакування в даному конкретному випадку самі по собі не свідчать про умисел на збут за відсутності реального підтвердження такого висновку іншими доказами, що вказує на існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_9 у намірах збуту виявленої в нього психотропної речовини.
Таким чином, суд перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_9 , які кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах на ч. 2 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.
Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, не погоджується з зазначеним висновками суду першої інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.
Відповідно до вимог статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України).
Так, оскаржуваний вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки ухвалений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, дослідивши докази у кримінальному провадженні, дав їм неправильну оцінку та помилково кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_9 будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій з незаконного обігу психотропних речовин у невстановлений слідством час, у невстановленому місці, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав з метою збуту невстановлену кількість фрагментів полімерних трубок з особливо небезпечною психотропною речовиною – PVP, після чого, усвідомлюючи, що кристалічні речовини, що знаходяться в придбаних ним фрагментах пластикових трубочок, запаяних з обох боків, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, став зберігати їх при собі з метою подальшого збуту іншим особам.
10 квітня 2021 року о 12:16 год. на вулиці Глінки в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Під час особистого обшуку ОСОБА_9 слідчим у присутності двох понятих із сумки обвинуваченого було вилучено 64 фрагменти полімерних трубочок, запаяних з обох боків, з кристалічною речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 2,8229 г, що є великим розміром.
Своїми діями ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції свою винуватість свою винуватість визнав частково й не заперечував обставин незаконного придбання та зберігання ним психотропної речовини для особистого вживання за відсутності умислу на її збут, давши суду такі показання. 10 квітня 2021 року в обідній час доби він перебував неподалік Центрально-Міського РТЦК на вулиці Глинки в м. Кривому Розі, де знайшов на поляні (пустирі) прозорий пакет, в якому знаходилось 65 трубочок з психотропною речовиною. Він усвідомлював, що в знайдених трубочках була саме психотропна речовина, оскільки раніше вживав таку. Одразу після знахідки він вжив вміст однієї трубочки, а решту знайдених трубочок у кількості 64 штуки залишив собі для власного вживання в подальшому. Близько за 15 хвилин після цього до нього підійшли патрульні поліцейські та запитали, чи має він при собі заборонені речі, на що він повідомив останнім про наявність у нього в сумці наркотичних засобів, після чого поліцейські викликали слідчо-оперативну групу. Згодом слідчий у присутності двох понятих вилучив з його сумки знайдений ним незадовго до цього прозорий пакет, в якому на той час перебувало 64 трубочки з психотропною речовиною. Пакет з трубочками він самостійно дістав з власної сумки та добровільно передав слідчому.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини та невизнання умислу на збут психотропних речовин, його вина повністю доведена матеріалами кримінального провадження, які узгоджуються з фактичними обставинами справи.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10 квітня 2021 року, вбачається, що 10 квітня 2021 року о 12:16 год. поблизу вулиці Глинки в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу старшим слідчим у присутності інспектора полку патрульної поліції в м. Кривому Розі ОСОБА_10 було затримано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Під час особистого обшуку затриманого, за участю понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , слідчим у належній ОСОБА_9 сумці було виявлено та вилучено пакет з прозорого полімерного матеріалу з фіксуючою стрічкою, в якому знаходились 64 фрагменти трубочок з полімерного матеріалу, запаяних з обох боків, у середині кожної з яких містилась кристалічна речовина. Інших речей не виявлено та не вилучено. При цьому ОСОБА_9 пояснив, що виявлені в нього трубочки він знайшов неподалік місця його затримання та хотів спробувати. (а.к.п. 7-11)
Згідно з висновками судових експертиз дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 11 квітня 2021 року № СЕ-19/104-21/11974-НЗПРАП, від 14 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/12703-НЗПРАП, від 26 травня 2021 № СЕ-19/104-21/12699-НЗПРАП, від 09 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12679-НЗПРАП та від 10 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12696-НЗПРАП, в вилученій у ОСОБА_9 речовині міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - РVР, загальною масою 2,8229 г (а.к.п. 31-34, 41-44, 50-53, 60-62, 69-72).
Колегія суддів вважає, що наведені докази в їх сукупності є належними, допустимими, достовірними, які поза розумних сумнівів підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Про наявність умислу при збуті наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.
Наявні у справі докази, на які послався суд, підтверджують прямий умисел у обвинуваченого ОСОБА_9 на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту.
Так, у ОСОБА_9 під час затримання 10 квітня 2021 року виявлено та вилучено пакет з прозорого полімерного матеріалу з фіксуючою стрічкою, в якому знаходились 64 фрагменти трубочок з полімерного матеріалу, запаяних з обох боків, у середині кожної з яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 2,8229 г., що є великим розміром.
На думку колегії суддів, така кількість психотропної речовини є явно надмірною для вживання однією особою.
Фасування психотропної речовини, її великий розмір, поведінка ОСОБА_9 , поряд з іншим, свідчать на користь висунутого ОСОБА_9 обвинувачення, а саме того, що останній діяв саме з метою збуту.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність в цьому випадку суб`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, зокрема мети збуту, відповідно дійшов помилкового висновку і про необхідність вищевказаної перекваліфікації дій останнього.
Відсутність інформації щодо факту збуту ОСОБА_9 психотропної речовини, факт вживання обвинуваченим на час вчинення злочину психотропної речовини та перебування на момент затримання у відповідному стані сп`яніння, наявність короткого проміжку часу між часом придбання психотропної речовини шляхом знахідки та викриття його патрульними поліцейськими, жодним чином висунуте обвинувачення не спростовує.
Більш того, органом досудового розслідування ОСОБА_9 дійсно не інкримінується незаконний збут вищевказаної психотропної речовини, а інкримінується її незаконне придбання та зберігання з метою збуту, що є окремим складом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 КК України, та що повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами.
На думку колегії суддів, при дослідженні обставин кримінального провадження щодо наявності чи відсутності мети збуту у ОСОБА_9 , виявленої у нього психотропної речовини, судом першої інстанції не надано оцінку поведінці суб`єкта злочину, який проживаючи в Саксаганському районі приїхав до Центрально-Міського району та на покинутому пустирі (звалищі), випадково знайшов 65 упакованих та розфасованих трубочок з психотропною речовиною, не залишив місце, а встиг вжити психотропну речовину та залишився на пустирі до його затримання.
В абзаці 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26.04.2002 року зазначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. Тобто, перелік обставин, які мають враховуватися судом при оцінці мети збуту не є вичерпним.
Так, про умисел на збут наркотичних засобів та психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття засудженим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, сукупність засобів різних видів, їх кількість, спосіб упакування та розфасування, методи приховування та інші достатні взаємопов`язані між собою докази, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин.
Це узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 жовтня 2018 року у справі № 711/2259/16-к (провадження № 51-477км17) та від 15 травня 2019 року у справі № 242/1697/17 (провадження № 51-7509км18).
На думку колегії суддів, у даному випадку, суд, дослідивши всі докази, дав їм неправильну оцінку та неправильно застосував закон, що суперечить його точному змісту, внаслідок чого допустив перекваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення на менш тяжке і кваліфікував дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.
За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірки на предмет допустимості та належності, враховуючи вагу, кількість, розміри та поведінку суб`єкту злочину, його особистість, на думку колегії суддів, дають беззаперечні підстави вважати доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: за ознаками незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_9 за ознакою вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, апеляційний суд бере до уваги, той факт, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. Покарання за даним вироком відбуте.
Крім того, для кваліфікації дій особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, за кваліфікуючою ознакою «вчинення собою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України» з урахуванням положень ст. 33 КК України не є обов`язковою наявність факту засудження особи (обвинувального вироку, який набрав законної сили) за однією із цих статей.
На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєного злочину, який на підставі ст.12 КК України відноситься до тяжкогого злочину, а також дані про особу обвинуваченого.
Колегія суддів призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК України, приймає до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, відомості про особу обвинуваченого, який вважається раніше не судимим, вчинив цей злочин у віці 18 років, має професійно-технічну освіту, працює в ТОВ «Кривбас Транссервіс» на посадах стропальника та слюсара-ремонтника, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, за медичною допомогою до лікарів психіатра та нарколога не звертався, 21 грудня 2020 року проходив медичний огляд на виявлення стану сп`яніння з приводу гострої інтоксикації психостимуляторами.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 основне покарання в межах санкції зазначеної статті.
При цьому, згідно з приписами ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що з матеріалів кримінального провадження у ОСОБА_9 не вбачається корисливого мотиву під час вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає за можливе не призначати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна.
Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 вересня 2026 року у справі № 335/5988/22.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового вироку.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого відповідно до вимог ст.ст. 122, 124 КПК України.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 420 КК України скасуванню з ухваленням нового вироку судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2026 року стосовно ОСОБА_9 скасувати та ухвалити новий вирок.
Визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.
Зарахувати ОСОБА_9 в строк покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2021 року до 11 липня 2021 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 9561 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн 70 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Речові докази:
особливо небезпечну психотропну речовину - РVP, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно із квитанціями №№ 1184-н/21, 1249/21-н, 1265-н/20, 1264-н/20 (а.к.п. 36, 55, 64, 74) - знищити;
- решту речових доказів і документів – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг до Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua