Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №723/5670/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5670/25

Провадження № 2/723/1152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пташник А.М.

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 09.06.2025-100000598, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 39000,00 грн.; строк кредитування 183 днів; дата повернення 08.12.2025 року; Процентна ставка "Економ" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду.

Зазначали, що ТОВ «Споживчий центр» видав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 39000,00 грн., перерахувавши їх на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5358-38XXXXXX- 6012. відповідно до п. 4.1 договору.

Відповідно до п. 9.1 договору у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих Процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6. кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 126964,50 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 39000 грн, процентів – 60664,50грн., комісіх 7800,00 грн., неустойки 19500,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 126964,50 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, в позовній заяві просили цивільну справу розглянути у відсутності представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача адвокат Галина Киричук надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає що позовні вимоги визнають частково, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_1 , а також являється учасником бойових дій відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Представник ТОВ «Споживчий центр» Ларіонов К.О. надав відповідь на відзив у якому вказав що з наданих документів стороною відповідача неможливо встановити вид проходження військової служби, у зв`язку з чим не є можливим встановити наявність у останнього права на відповідну пільгу. Відповідач не подав докази проходження ним військової служби на час дії строку кредитного договору. Тому, як особа, яка не проходила військову службу під час дії кредитного договору, права на відповідну пільгу не має.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 09.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 09.06.2025-100000598.

Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та відповідь про прийняття пропозиції кредитного договору ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором А998, який був відправлений на фінансовий номер ОСОБА_1 .

Відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 39000,00 грн.; строк кредитування 183 днів; дата повернення 08.12.2025 року; Процентна ставка "Економ" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (в редакції цього Закону на момент виникнення спірних правовідносин), видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (вид військової служби, на який поширюються пільги для військовослужбовців у редакції ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на момент виникнення спірних правовідносин); військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (вид військової служби, який проходив відповідач на момент виникнення спірних правовідносин, виходячи із даних наданих представником відповідача); військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу військова служа за призовом осі офіцерського складу.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов?язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону №1357-IX від 30.03.2021, яка набрала чинності 23 квітня 2021 року та була чинною станом на визначений період спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов?язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом ненараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі «521/7927/16-4, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі «591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед кредитодавцем, їх застосування є обов?язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність кредитодавця щодо наявності в особи спеціального статусу. Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.Положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобовязаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов?язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Згідно з пункту 12 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім?ї права на пільги.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_1 , а також являється учасником бойових дій відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 як військовослужбовець підлягає звільненню від сплати заборгованості за відсотками за Кредитним договором.

З урахуванням вищезазначених обставин, позовні вимоги позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню а саме в частині стягнення тіла кредиту в сумі 39000,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та Герої України звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

На підставі наведеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 на користь користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_4 )

заборгованість за Кредитним договором № 09.06.2025-100000598 від 09.06.2025 у розмірі 39000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК