Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №738/1923/25 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №738/1923/25

Суддя: Шарапова О. Л.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 листопада 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/1923/25

Головуючий у першій інстанції – Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1287/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Фермерське господарство «САМ»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарський кооператив «Миколаївський».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Фермерське господарство «САМ».

Оскаржується рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року, суддя Савченко О.А., місце ухвалення оскаржуваного рішення – місто Мена,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ФГ «САМ» звернулося до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарського кооперативу «Миколаївський», в якому просило скасувати в державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7423086300:11:000:0352 площею 2,0000 га, цільовим призначенням 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, що розміщується: Чернігівська область, Менський район, Локнистенська сільська рада, проведену Відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 30 листопада 2016 року, із закриттям запису у Поземельній книзі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25 липня 2022 року по справі №927/135/22, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 30 травня 2023 року, підтверджено, що ФГ «САМ» є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 38,2 га, що розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району, про що 15 травня 1997 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЧН №00111.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа №927/959/22 за позовом ФГ «САМ» щодо оскарження затвердження проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 31,6808 га, у тому числі пасовищ 31,6808 га (кадастровий номер 7423086300:11:000:0423) для громадських пасовищ, розташовану на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області.

Дана земельна ділянка була сформована за рахунок земель, які належать ФГ «САМ» на праві постійного користування.

Згідно з висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 19 листопада 2024 року наявне порушення меж та накладення земельної ділянки площею 31,6808 га з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №25-8511/14-19-сг від 05 листопада 2019 року, на земельну ділянку площею 38,2 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН №00111 від 15 травня 1997 року передана у постійне користування ОСОБА_2 , який є засновником ФГ «САМ». Площа накладання становить 7,5611 га.

Однак суд першої інстанції у справі №927/959/22 дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-8511/14-19-сг від 05 листопада 2019 року є неналежним способом захисту.

Належному способу захисту права позивача відповідає вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки 7423086300:11:000:0423 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04 червня 2025 року позовні вимоги позивача були задоволені.

На день подання позову з Державного земельного кадастру прибрано запис про земельну ділянку площею 31,6808 га з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області, що була сформована та внесена у Державний земельний кадастро за рахунок земельної ділянки площею 38,2 га, яка була надана ФГ «САМ» для ведення особистого селянського господарства.

Крім вказаної земельної ділянки було сформовано ще 18 земельних ділянок, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 7423086300:11:000:0352 площею 2,0000 га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розміщується: Чернігівська область, Менський район, Локнистенська сільська рада, яка внесена до Державного земельного кадастру Відділом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у Менському районі 30 листопада 2016 року, право власності на яку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 16 січня 2017 року, номер запису про право власності 18604438 та Сільськогосподарським кооперативом «Миколаївський» як орендарем 07.11.2028, номер запису про інше речове право 28859480.

Факт накладання земельної ділянки 7423086300:11:000:0352 на земельну ділянку площею 38,2 га підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, Технічного звіту по перенесенню в натуру меж земельної ділянки громадянина ОСОБА_2 для розширення селянського/фермерського господарства із земель запасу Локнистенської сільської ради Менського району, складеного Чернігівською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1997 році, розпорядженням Менської районної державної адміністрації від 21.04.1997 № 149 «Про відведення земельних ділянок для розширення селянських/фермерських господарств із земель районного запасу», Висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ, Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 23.06.2020 року № 2614-2633/20-24 відображеним у Технічному звіті щодо виконання топографо-геодезичних робіт та дослідження земельних ділянок, які розташовані в Березнянській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області від 20.08.2025.

ФГ «САМ» є постійним користувачем земельної ділянки площею 38,2 га, що розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району, яка була надана позивачу для ведення селянського (фермерського) господарства та посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки 7423086300:11:000:0352 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в повній мірі поновить порушені права позивача.

Відділ у Менському районі Головного управління Держгеокадастру Чернігівській області (нині Відповідач-1), формуючи нову земельну ділянку площею 2 га, якій присвоєно кадастровий номер 7423086300:11:000:0352, та в подальшому передаючи її у власність ОСОБА_1 , знав і повинен був знати про існування права постійного користування позивача та про обов`язковість погодження попередньо з позивачем таких дій. Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області діяло всупереч вимогам ст. ст. 116, 118 ЗК України та ст. 50 Закону «Про землеустрій», ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» (при цьому слід наголосити, що розроблення проекту відведення (дозвіл), надання у власність та реєстрація в ДЗК - все відбувалось в межах повноважень одного органу (ГУ ДГК в Чернігівській області), який володіє повним обсягом інформації щодо землекористувачів в межах області (в тому числі як електронні дані, так і архівні), а отже саме ГУ ДГК в Чернігівській області знав, міг знати і повинен був знати про наявність постійного користування та знав про пряму заборону закону щодо виділення землі без згоди такого землекористувача.

Наявність у Державному земельному кадастрі (ДЗК) відомостей про земельну ділянку Відповідача-2 виключає можливість внесення в ДЗК відомостей про земельну ділянку позивача, що створює перешкоду у здійсненні Позивачем його права користування.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ФГ «САМ» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд помилково ототожнив вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта в ДЗК з похідними вимогами про скасування записів у реєстрі речових прав, які згадуються у постановах ВП ВС від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц та від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що обраний Позивачем спосіб захисту — скасування державної реєстрації земельної ділянки — є неналежним, помилково ототожнивши спірні правовідносини з тими, де обов`язковим є віндикаційний позов. Даний висновок суперечить природі порушеного права Позивача та сталій практиці вищих судових інстанцій у подібних справах.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що ФГ «САМ» є постійним користувачем земельної ділянки плошею 38,2 га на підставі Державного акту від 15 травня 1997 року та не припиняло користуватися цією землею, а реєстрація ділянки за ОСОБА_1 в ДЗК була проведена помилково та незаконно, є технічною перешкодою, яка блокує право ФГ «САМ» внести свої межі до кадастру. Без скасування самої реєстрації об`єкта в ДЗК (видалення його координат) жодна інша вимога не призведе до відновлення стану, який існував до порушення.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 26 квітня 1996 року зареєстроване Селянське (фермерське) господарство САМ, код ЄДРПОУ 22825267, номер запису: 10601200000000430, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1 , (т. 1 а.с. 11).

ОСОБА_2 , як засновнику ФГ САМ, відповідно до розпорядження районної державної адміністрації Ради народних депутатів Менського району Чернігівської області від 21 квітня 1997 року № 149, надано на праві постійного користування для розширення селянського/фермерського господарства земельну ділянку площею 38,2 га в межах згідно з планом, розташовану на території Локнистенської сільської ради Менського району, про що 15 травня 1997 року виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ЧН № 00111, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 111. Державний акт включає план зовнішніх меж землекористування (т. 1 а.с.12).

Технічний звіт по перенесенню в натурі меж земельної ділянки громадянина ОСОБА_2 для розширення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області виготовлений на замовлення Чернігівського обласного відділення Українського державного фонду підтримки селянських/фермерських господарств, у 1997 році, Чернігівським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. (т. 1 а.с. 14-23).

Постановою Верховного Суду від 30 травня 2023 року залишено у силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 25 липня 2022 року у справі за позовом ФГ САМ до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, яким визнано недійсним та скасовано рішення Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (десята сесія восьмого скликання) від 30 липня 2021 року №386/10-VIII «Про припинення права постійного користування земельної ділянки для фермерського господарства за межами с. Локнисте на території Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області» (т. 1 а.с. 24-32).

25 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області із заявою про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сільськогосподарських угідь для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області. На підставі заяви видано наказ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (т. 1 а.с. 173, 174).

Наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області від 11 серпня 2016 року №25-12558/14-16-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 187 зворот).

На підставі наданого дозволу землевпорядною організацією було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства – 2,000 га, який в подальшому був поданий для проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (т. 1 а.с. 184-199).

27 грудня 2016 року ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області розглянуто заяву та видано наказ № 25-21420/14-16-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», за яким ОСОБА_1 передано земельну ділянку у власність. 16.01.2017 державним реєстратором Менської міської ради Рачковим В.Ю. зареєстровано право власності на земельну ділянку в ДРРП, номер запису 18604438 (т. 1 а.с.199 зворот).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7423086300:11:000:0352, площею 2,0000 га, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення – 01.03 для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30 (т. 1 а.с 126-131).

07 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та СК «Миколаївський» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7423086300:11:000:0352 передана в оренду строком на 10 років, про що внесені відомості як про інші речові права, а саме право оренди земельної ділянки, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 216-217).

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 23 червня 2020 року № 2614-2633/20-24, досліджені та визначені межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997, земельна ділянка з кадастровим номером 7423086300:11:000:0352 накладається на земельну ділянку площею 38,2 га, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997 (т. 1 а.с. 68-76).

Згідно з Висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 19 листопада 2024 року за № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ, надати відповідь на запитання: «Чи є порушення меж (або накладення) земельної ділянки площею 31,6808 га з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність», на земельну ділянку площею 38,2 га, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997, передана у постійне користування ОСОБА_2 , який є засновником Фермерського господарства «САМ», відповідно до документації із землеустрою на ці земельні ділянки? Якщо так, то яка площа та координати площини накладання?» - не представляється за можливе, у зв`язку з тим, що у складі документації із землеустрою на земельну ділянку площею 38,2 га відсутній каталог координат всіх поворотних точок меж земельної ділянки.

Разом з тим, експертами надано відповідь про те, що наявне порушення меж та накладання земельної ділянки площею 31,6808 га з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність», на земельну ділянку площею 38,2 га, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997, передана у постійне користування ОСОБА_2 , який є засновником Фермерського господарства «САМ». Площа накладання становить - 7,5611 га. координати площини накладання наведені у додатку 1 до висновку експерта (т. 1 а.с. 86-101).

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 16 грудня 2025 року №981/25-24, межі земельної ділянки 7423086300:11:000:0352 накладаються на земельну ділянку площею 38,2 га, яка згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111, виданого 15.07.1997 Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997, передана в постійне користування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, межі якої були встановлені в ході проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи, за результатами якою складено висновок від 19 листопада 2024 року № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ у справі № 927/959/22, про що наведено в додатку 1 до висновку, де межі земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні у ОСОБА_2 позначені чорним кольором, межі земельних ділянок, що накладаються червоним, площі накладання заштриховані блакитним кольором (т. 2 а.с. 51-63).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями частини першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

У справі, яка переглядається, ФГ «САМ» звернулося з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 із закриттям запису у Поземельній книзі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, із посиланням на те, що позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права постійного користування масивом земель через наявність у ДЗК відомостей про сформовану в межах цього масиву земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Ураховуючи наведене, в контексті обставин справи, що є предметом апеляційного перегляду та заявлених позовних вимог, належним (правомірним) способом захисту є позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування земельної ділянки, що належить на праві постійного користування ФГ «САМ» та накладається на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , про що правильно вказав суд першої інстанції, вирішуючи спір.

Такий позов у цій справі не заявлено. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, вказавши, що ФГ «САМ» належить звернутися з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки.

Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

Як уже було зазначено вище, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «САМ» - залишити без задоволення.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua