Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №750/372/26
Суддя: Куценко М. О.
Справа № 750/372/26Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.
Провадження № 33/4823/857/26
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 рокумісто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Куценка М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2026 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2025 об 11 год. 46 хв. ОСОБА_1 по вул. Шевченка, 115, у м. Чернігові, керував транспортним засобом AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння за відсутності належних і допустимих доказів. Наявний у матеріалах справи відеозапис спростовує твердження протоколу та доводить, що водій фактично не відмовлявся від проходження огляду, натомість поліцейські не мали законних підстав для вимоги та не виявили у нього жодних об`єктивних ознак сп`яніння, визначених Інструкцією № 1452/735. Оскільки подія та склад адміністративного правопорушення відсутні, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, провадження у справі підлягає закриттю.
Захисник Кузьмін Є.О. та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату місце та час судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи положення ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
Заслухавши пояснення захисника Кузьміна Є.О. та ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а їх оцінка здійснюється на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність не лише за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд враховує, що фактична обставина керування ОСОБА_1 транспортним засобом стороною захисту не заперечується.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у працівників поліції достатніх підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд на стан наркотичного сп`яніння так як відсутні дані, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на відповідний стан.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота, а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За приписами п. 12 розділу ІІ цієї Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Таким чином, на цьому етапі закон не вимагає від поліцейського встановлення факту перебування водія у стані наркотичного сп`яніння. Достатньою правовою підставою для направлення особи на відповідний огляд є виявлення у неї передбачених Інструкцією зовнішніх ознак, які дають обґрунтовані підстави припускати можливе перебування у такому стані. Остаточне ж встановлення або спростування стану наркотичного сп`яніння належить до компетенції закладу охорони здоров`я та здійснюється за результатами огляду у визначеному законом порядку.
Як убачається з матеріалів справи та дослідженого відеозапису, після зупинки транспортного засобу під час безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції звернули увагу на стан його зіниць, перевірили їх реакцію на світло, а також зафіксували інші зовнішні ознаки, які були розцінені ними як ознаки наркотичного сп`яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд зазначено про виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.
Наявність таких ознак узгоджується зі змістом відеозапису події, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та оформлення відповідного направлення. Тому виявлення передбачених Інструкцією ознак становило достатню правову підставу для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд.
Як убачається з досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу та перевірки документів поліцейський повідомив ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував пройти огляд у встановленому законом порядку, роз`яснив порядок його проведення та неодноразово повідомив про правові наслідки відмови від такого огляду.
Натомість останній спочатку погодився пройти огляд, а в подальшому їхати до лікаря-нарколога відмовився. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження медичного огляду, спростовуються безпосередньо дослідженим судом відеозаписом.
Така зміна первісно висловленої позиції сама по собі не виключає складу адміністративного правопорушення. Визначальним є не факт первісної словесної згоди водія, а його остаточне волевиявлення та фактична поведінка після належної пропозиції пройти огляд у встановленому порядку. Обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, полягає саме у проходженні огляду, а не лише у висловленні готовності його пройти.
Як установлено з матеріалів справи, після роз`яснення необхідності проходження огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 від поїздки до такого закладу відмовився, у зв`язку з чим працівниками поліції було зафіксовано його відмову та складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому відмова ОСОБА_1 не була припущенням працівників поліції чи результатом тлумачення ними неоднозначної поведінки водія. Його волевиявлення щодо непроходження запропонованого огляду зафіксоване відеозаписом, який дає можливість безпосередньо перевірити зміст і послідовність спілкування між водієм та працівниками поліції.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Цей принцип, хоча і сформульований щодо кримінального провадження, застосовується за аналогією і в провадженні про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином, поза розумним сумнівом, на підставі сукупності допустимих та достовірних доказів, та не ґрунтується на припущеннях.
Апеляційний суд також враховує, що встановлення спеціальних обов`язків для осіб, які користуються транспортними засобами, зумовлене необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху. Європейський суд з прав людини у справі «O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom» (ВП, рішення від 29 червня 2007 року) виходив, зокрема, з того, що особи, які вирішили володіти та керувати транспортними засобами, погоджуються на певні обов`язки та відповідальність, пов`язані з правовим регулюванням їх використання.
Наведений підхід узгоджується із встановленим п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язком водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не встановив таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які ставили б під сумнів законність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відтак підстав для скасування чи зміни постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2026 року апеляційний суд не встановив, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 ,-залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. О. Куценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua