Окрема думка від 02 листопада 2026 р. у справі №751/7578/25 — Чернігівський апеляційний суд

О К Р Е М А Д У М К А

03 листопада 2026 року

Судді судової палати з розгляду цивільних справ Чернігівського апеляційного суду Супруна О.П. на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03.11.2026 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.08.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 03.11.2026 залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.08.2026 – без змін.

Ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний суд виходив із доведеності таких юридичних фактів: 1/ укладення 24.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 486709091 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 16 500 грн; 2/ набуття ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за вказаним кредитним договором на підставі послідовно укладених договорів факторингу між первісним кредитором, ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем; 3/ підтвердження факту оплати за договорами факторингу належними доказами, зокрема актом звірки взаємних розрахунків та платіжними інструкціями, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність доказів оплати за відступлення права вимоги; 4/ наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 77 932,80 грн, з яких 16 500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 61 432,80 грн – заборгованість за процентами, правильність розрахунку якої відповідачем не спростована.

За приписами статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Із постановою Чернігівського апеляційного суду від 03.11.2026 не погоджуюся, у зв`язку з чим відповідно до статті 35 ЦПК України викладаю свою окрему думку.

Звертаючись до суду з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «Юніт Капітал» зазначало, що 24.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 486709091 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 16 500,00 грн. Позивач посилався на те, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 77 932,80 грн. Також позивач зазначав, що право вимоги за Договором кредитної лінії № 486709091 від 24.01.2023 на підставі договорів факторингу послідовно перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Юніт Капітал», у зв`язку з чим останнє просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 77 932,80 грн, із яких 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 61 432,80 грн – заборгованість за процентами.

Новозаводський районний суд м. Чернігова своїм рішенням від 20.08.2026 задовольнив позов ТОВ «Юніт Капітал», стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 486709091 від 23.01.2024 у розмірі 77 932,80 грн, а також судові витрати.

Суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 16 500,00 грн підтверджується матеріалами справи. Суд дійшов висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» правомірно набуло право вимоги за кредитним договором на підставі послідовно укладених договорів факторингу, а доводи відповідача про відсутність доказів оплати за відступлення права вимоги спростовуються актом звірки взаємних розрахунків і платіжними інструкціями. Оскільки доказів погашення заборгованості не надано, суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення 77 932,80 грн, з яких 16 500 грн – тіло кредиту, 61 432,80 грн – проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс». Витрати на професійну правничу допомогу суд визнав неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг і зменшив їх розмір із 7 000 грн до 4 000 грн.

Не погоджуюся з висновком більшості суддів про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вважаю, що суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, надав неналежну оцінку поданим сторонами доказам та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як убачається з матеріалів справи, 24.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 486709091, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «MNV4G88F» (а.с. 14 зв.-22).

Із метою укладення цього договору позичальник подав заявку на отримання грошових коштів в кредит від 24.01.2023 із зазначенням обов`язкових даних, зокрема суми кредиту – 16 500,00 грн та строку кредиту – 30 днів, а також надав персональні дані: ПІБ, адресу електронної пошти, номер телефону, паспортні дані, адреси проживання та реєстрації й номер банківської картки НОМЕР_1 (а.с. 12)

Порядок укладення вказаного договору визначено його пунктом 4.10 та підпунктами до нього, згідно з якими позичальник подав заявку на отримання кредиту із зазначенням бажаної суми першого траншу та строку дисконтного періоду. Після перевірки наданих відомостей і оцінки кредитоспроможності кредитодавець ухвалив рішення про надання кредиту та сформував електронну оферту з усіма істотними умовами договору. Позичальник ознайомився з офертою в особистому кабінеті та акцептував її шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора у відповідне поле й підтвердження підписання. Після цього сформований електронний договір із кваліфікованою електронною печаткою кредитодавця та міткою часу було надіслано на електронну пошту позичальника і розміщено в його особистому кабінеті.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 16 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – Правила).

Згідно з пунктом 2.2 договору сума кредитного ліміту, вказана в пункті 2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

За змістом пункту 2.3 договору перший транш кредиту становив 16 500,00 грн. Орієнтовна дата повернення першого траншу – 23.02.2023.

За умовами пункту 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що встановлений в пунктом 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за формулою наведеною у цьому пункті.

Відповідно до пункту 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2 920,50 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Зі змісту пункту 5.1, підпунктів 5.1.1 та 5.2 договору вбачається, що перший транш у розмірі, визначеному пунктом 2.3 договору, мав бути перерахований на поточний рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № 4149-49XX-XXXX-2707 протягом трьох банківських днів із моменту укладення договору.

На момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування – 23.02.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (пункт 7.1 договору).

У розділі 8 договору визначено вартість кредиту та порядок нарахування процентів за користування ним. Зокрема, передбачено, що інших платежів, крім процентів, позичальник сплачувати не повинен, а процентні ставки є фіксованими та не можуть бути змінені кредитодавцем в односторонньому порядку в бік погіршення умов для позичальника.

За умовами договору, протягом 30-денного дисконтного періоду базова процентна ставка становить 2,10 % за кожен день користування кредитом від фактичного залишку заборгованості. Після закінчення цього періоду застосовується ставка 2,98 % за день.

Договором також передбачено можливість зменшення вартості кредиту за умови дострокового повернення всієї суми позики до закінчення дисконтного періоду. У такому разі проценти за фактичний строк користування кредитом нараховуються за дисконтною ставкою 0,59 % за день. Якщо ж позичальник продовжує дисконтний період шляхом пролонгації та повертає кредит до його закінчення, то за період до 23.02.2023 включно застосовується ставка 0,59 % за день, а починаючи з 24.02.2023 – індивідуальна ставка 1,48 % за день. При цьому кредитодавець може додатково зменшувати індивідуальну ставку в наступних періодах пролонгації.

Таким чином, застосування знижених процентних ставок залежить від виконання позичальником передбачених договором умов щодо дострокового повернення кредиту або його пролонгації. Якщо таких умов не дотримано, вартість кредиту визначається за базовою ставкою 2,10 % за день протягом дисконтного періоду, а після його закінчення – за ставкою 2,98 % за день. Договором також передбачено, що проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок кредиту з дня надання траншу до закінчення строку дії договору.

Для першого траншу в розмірі 16 500,00 грн орієнтовна загальна вартість кредиту за 30 днів без застосування знижок становить 26 895,00 грн, з яких 10 395,00 грн – проценти. За умови виконання вимог щодо зменшення вартості кредиту загальна сума становить 19 420,50 грн, у тому числі 2 920,50 грн процентів.

Таким чином, договір передбачає дві моделі розрахунку вартості кредиту: за базовими ставками – у разі невиконання умов для отримання знижки, та за зниженими ставками – за умови дотримання позичальником визначеного договором порядку дострокового повернення кредиту або його пролонгації.

Відповідно до пункту 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (пункт 14.1 договору).

Також позичальник підтвердив, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах (пункт 14.10 договору).

24.01.2023 позичальнику було перераховано кредитні кошти в сумі 16 500,00 грн відповідно до умов Договору кредитної лінії № 486709091 від 24.01.2023, що підтверджується копією платіжного доручення та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 27.09.2025 № 10.1.0.0.0/7-250922/102006-БТ (а.с. 39, 124).

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та наданим позивачем, станом на 28.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 486709091 від 24.01.2023 становила 35 646,60 грн, із яких: 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 19 146,60 грн – заборгованість за процентами (а.с. 41).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права грошової вимоги до боржників, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор – прийняти такі права вимоги та передати клієнту грошові кошти на умовах, визначених договором (а.с. 44-47).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги охоплює всі права кредитодавця за кредитними договорами, у тому числі права вимоги, строк виконання яких настав або виникне в майбутньому, а перехід права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, форма якого визначена додатком № 1 до Договору.

Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 сторони, зокрема, продовжували строк дії Договору факторингу, який діяв до 31.12.2024 включно (а.с. 49 зворот, 50-53, 55, 55 зв., 56).

Як убачається з Реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 486709091 від 24.01.2023 на загальну суму 35 646,60 грн, із яких: 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 19 146,60 грн – заборгованість за процентами (а.с. 63).

На виконання умов Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 сторонами підписано Протокол узгодження предмета факторингу до Реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023, яким погоджено, зокрема, перелік прав вимоги, що відступаються фактору, дату відступлення прав вимоги (а.с. 62 зворот).

До матеріалів справи також долучено Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 щодо сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 222 від 28.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який містить відомості про взаємні розрахунки сторін за зазначеним Реєстром прав вимоги (сума фінансування – 2 023 359,63 грн; оплата послуг фактора – 100,00 грн) (а.с. 62).

ТОВ «Таліон Плюс» сформовано розрахунок заборгованості, відповідно до якого за рахунок подальшого нарахування процентів розмір заборгованості ОСОБА_1 збільшився до 77 932,80 грн, із яких 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 61 432,80 грн – заборгованість за процентами (а.с. 41-42).

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги (а.с. 34-36).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 486709091 від 24.01.2023 на загальну суму 77 932,80 грн, із яких 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 61 432,80 грн – заборгованість за процентами (а.с. 66).

Матеріали справи містять копію платіжної інструкції в національній валюті № 5279 від 22.12.2023, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 20.12.2023 та Договором факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, що підтверджує здійснення сторонами розрахунків на виконання зазначеного договору факторингу (а.с. 65).

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 68-71).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (абз. 2 пункту 1.1 Договору факторингу № 04/06/25-Ю).

За змістом пункту 1.2 цього договору факторингу право вимоги до боржника переходить від клієнта до фактора в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу відповідних прав вимоги.

Відповідно до пункту 3.2 Договору факторингу № 04/06/25-Ю ціна продажу за цим договором становить 6 810 635,54 грн.

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 486709091 від 24.01.2023 на загальну суму 77 932,80 грн, із яких 16 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 61 432,80 грн – заборгованість за процентами (а.с. 78).

Матеріали справи містять копію Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 та копії платіжних інструкцій про часткову оплату за відступлення прав вимог згідно Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 77, 73-76).

Таким чином, на підставі Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 та Реєстру боржників до нього до позивача, як стверджує останній, перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 486709091 від 24.01.2023 на загальну суму 77 932,80 грн, у тому числі право вимоги щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Разом із тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ТОВ «Таліон Плюс» своїх зобов`язань за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у частині фінансування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за відступлене право грошової вимоги. За відсутності доказів фактичного перерахування фактором коштів первісному кредитору не доведено набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 , а відтак і його подальшого переходу до ТОВ «Юніт Капітал», що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, за приписом частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постановах Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17 виснувано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (стаття 1077 ЦК України) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

У постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 та ін.).

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

Розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 передбачено, що фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визнається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. Згідно підпункту 3.1.2 фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором в порядку, погодженому сторонами у відповідному реєстрі прав вимоги. Підпунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Пунктами 2-3 Реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог, становить 37,00 % від основної суми заборгованості та складає 2 023 359,63 грн; фінансування за цим реєстром прав вимог підлягає сплаті фактором у чотири етапи, до 20 числа кожного календарного місяця; кожний платіж повинен бути не менше 25 % від суми фінансування.

На підтвердження виконання зазначених умов позивачем надано підписаний ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 222 від 28.03.2023 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 (у редакції постанови Правління Національного банку України № 51 від 14.05.2026), документи за платіжними операціями мають статус первинних документів та можуть використовуватися під час урегулювання спірних питань.

Водночас матеріали справи не містять платіжних інструкцій, платіжних доручень, банківських виписок чи інших первинних документів, які б підтверджували сплату ТОВ «Таліон Плюс» суми фінансування на виконання Реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023.

Варто зауважити, що вищевказані платіжні документи повинні бути в розпорядженні позивача, як нового кредитора, у силу положень частини першої статті 517 ЦК України.

Уважаю, що на підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» мало можливість надати платіжні документи про проведення означеної оплати суми фінансування, або ж ініціювати перед судом клопотання про витребування в попередніх кредиторів чи банківської установи таких платіжних інструментів у разі неможливості самостійного подання, але цим правом усвідомлено не скористалось.

Із огляду на викладене, на моє переконання, у суду апеляційної інстанції не було підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки висновки суду про доведеність факту переходу права вимоги до позивача не ґрунтуються на повному й належному дослідженні обставин справи та оцінці наданих доказів у їх сукупності. Належним способом вирішення апеляційної скарги є її задоволення та скасування рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.08.2026 із ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ТОВ «Юніт Капітал».

Суддя О.П. Супрун