Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №749/1274/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1274/26

Номер провадження 2/749/768/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

з участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновську в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 749/1274/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Сновського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, в якому просить: виділити в натурі належні їй на праві приватної власності 9/21 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий об`єкт нерухомості, який підлягає державній реєстрації, визнавши за нею право власності на зазначене майно, що складається з приміщень у житловому будинку: коридору 2-1 площею 7,5 кв.м, кухні 2-2 площею 6,7 кв.м, кімнати 2-3 площею 18,2 кв.м, кімнати 2-4 площею 9,3 кв.м, коридору 2-5 площею 9,1 кв.м, комори 2-6 площею 2,9 кв.м, загальною площею приміщень 53,7 кв.м, в тому числі житловою 27,5 кв.м, та господарських будівель і споруд: ч. сараю літ. Б (яка відокремлена перегородкою), вбиральні літ. Ж, погребу літ. В, припинивши її право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за вказаною адресою; судові витрати залишити за позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником 9/21 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 15.09.2026 № 494023487. Вказану частку будинку вона успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 . Іншими співвласниками 12/21 часток у праві власності на житловий будинок є ОСОБА_2 (ідеальна частка – 1/3) і ОСОБА_3 (ідеальна частка – 5/21), що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» від 03.12.2024 № 434.

На даний час у позивача виникли складнощі в розпорядженні належною їй власністю, оскільки без згоди іншого співвласника (відповідача) неможливо зареєструвати місце проживання членів її сім`ї, є складнощі в оформленні субсидії.

Кожен із співвласників фактично користується окремими частинами будинку, які є ізольованими квартирами з окремими комунікаціями і входами.

Як випливає з технічного паспорта на житловий будинок, позивач користується групою приміщень 2, що становить ізольовану квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 53,7 кв.м. Висновком щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомості від 15.09.2026 № 234/5 підтверджується, що за технічними показниками 9/21 частин будинку, що належать позивачу, відповідають вимогам ДБН, передбаченим для житлових будинків, і можуть бути виділені на самостійні об`єкти нерухомого майна без проведення реконструкції.

Позивач вимушена звернутися до суду за захистом свого майнового права шляхом виділу в натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання. Відповідачам направлено копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками та роз`яснено право подати відзив на позов у встановлений судом строк.

19 жовтня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду.

Позивач та її представник адвокат Хоминська Олеся Сергіївна у судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв не надсилали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 15.09.2026, індексний номер витягу 494023487 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3346707274020), житловий будинок загальною площею 145,7 кв.м, житловою площею 83,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки – 9/21. Право власності зареєстровано 03.06.2026 (номер відомостей про речове право 65134466) на підставі рішення суду у справі № 749/368/26, виданого 21.04.2026 Сновським районним судом.

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 03.12.2024 № 434, станом на 31.12.2012 Комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» ЧОР зареєстровано право власності на житловий будинок за вказаною адресою за: ОСОБА_4 – ідеальна частка 9/21 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.11.1995 № 2232); ОСОБА_2 – ідеальна частка 1/3 (договір купівлі-продажу від 30.09.1997 № 1864); ОСОБА_3 – ідеальна частка 5/21 (договір дарування від 14.01.1989 № 58). Самовільного будівництва та переобладнання по житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами немає.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу (інвентаризаційна справа № 817 від 03.12.2024, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6521-0482-1846-9830) та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації, житловий будинок літ. А-1 загальною площею 145,7 кв.м, житловою площею 83,9 кв.м складається з трьох квартир. Квартира АДРЕСА_2 складається з приміщень: коридору 2-1 площею 7,5 кв.м, кухні 2-2 площею 6,7 кв.м, кімнати 2-3 площею 18,2 кв.м, кімнати 2-4 площею 9,3 кв.м, коридору 2-5 площею 9,1 кв.м, комори 2-6 площею 2,9 кв.м, загальна площа квартири становить 53,7 кв.м, у тому числі житлова площа - 27,5 кв.м, допоміжна - 26,2 кв.м. До складу господарських будівель і споруд належать: ч. сараю літ. Б (яка відокремлена перегородкою), вбиральня літ. Ж, душ літ. Й, погріб літ. В.

Згідно з висновком щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомості від 15.09.2026 № 234/5, складеним інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 005570), позивач фактично користується частиною житлового будинку, що складається з коридору 2-1 площею 7,5 кв.м, кухні 2-2 площею 6,7 кв.м, кімнати 2-3 площею 18,2 кв.м, кімнати 2-4 площею 9,3 кв.м, коридору 2-5 площею 9,1 кв.м, комори 2-6 площею 2,9 кв.м, загальна площа квартири становить 53,7 кв.м, у тому числі житлова площа - 27,5 кв.м, та господарськими будівлями і спорудами: ч. сараю літ. Б (яка відокремлена перегородкою), вбиральня літ. Ж, душ літ. Й, погріб літ. В. Така частина житлового будинку забезпечена окремим входом (виходом), окремими житловими кімнатами, окремою кухнею, окремою системою опалення, підведеними інженерними комунікаціями, можливістю вільного підходу до будівель та споруд, тобто може експлуатуватися як самостійний об`єкт нерухомості без втрати його функціонального призначення. Висновком зроблено підсумок, що за технічними показниками 9/21 частин будинку, що належать ОСОБА_1 , відповідають вимогам ДБН, передбаченим для житлових будинків, і можуть бути виділені на самостійні об`єкти нерухомого майна без проведення реконструкції.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 15.03.2026, виконаного суб`єктом оціночної діяльності – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 23.04.2022 № 156/2022), ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складає 253855,00 грн (без урахування ПДВ), отже вартість 9/21 часток становить 108794,99 грн, що є ціною позову.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 21.07.2026 № 2026/012213912 позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.11.1998.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,50 грн, що підтверджується квитанцією від 16.09.2026 (платник ОСОБА_1 , отримувач – ГУК у Черніг.обл/тг м.Сновськ/22030101).

Відтак, станом на час розгляду справи житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (9/21 частки), ОСОБА_2 (1/3 частки) та ОСОБА_3 (5/21 частки).

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 та ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності; власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності припиняється. Така особа набуває право на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Статтями 15, 16 ЦК України кожній особі гарантовано право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема виділу в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, – тоді має місце поділ спільного майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 зазначила, що за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається; суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших співвласників.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з абз. 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Оскільки житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належить на праві спільної часткової власності трьом співвласникам, спір підлягає вирішенню за правилами про виділ частки в натурі (ст. 364 ЦК України), а не про поділ майна між усіма співвласниками.

Дослідженими судом доказами, а саме технічним паспортом, висновком від 15.09.2026 № 234/5 та пояснювальною частиною позову, підтверджується, що частина житлового будинку, яку фактично займає позивач (квартира АДРЕСА_2 ), є ізольованою, має окремий вхід, окремі житлові кімнати, кухню, систему опалення та інженерні комунікації, а її виділ у натурі технічно можливий без проведення реконструкції та переобладнання. Таким чином, наявні передбачені законом та роз`ясненнями Верховного Суду України умови для виділу частки позивача в натурі.

Суд зазначає, що площа приміщень, які виділяються позивачу (53,7 кв.м), не збігається з площею, яка відповідала б ідеальній частці 9/21 від загальної площі будинку. Водночас позивач не заявляла вимог про присудження грошової компенсації у зв`язку з відхиленням від розміру ідеальної частки, а відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Позовні вимоги щодо земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, позивачем не заявлялися, право власності на неї за висновком від 15.09.2026 № 234/5 не оформлено, а тому питання щодо земельної ділянки судом не вирішується.

Враховуючи те, що позивач як власник частини нерухомого майна обмежена у можливості в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, а виділ її частки в натурі технічно можливий, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Внаслідок виділу право спільної часткової власності припиняється для позивача, а решта майна залишається у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач просила залишити понесені нею судові витрати за нею, тому судовий збір у розмірі 1331,20 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316-319, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності – задовольнити.

Виділити в натурі належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на праві приватної власності 9/21 частин житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий об`єкт нерухомості, який підлягає державній реєстрації, визнавши за нею право власності на зазначене майно, що складається з приміщень у житловому будинку (літ. А-1): коридору 2-1 площею 7,5 кв.м, кухні 2-2 площею 6,7 кв.м, кімнати 2-3 площею 18,2 кв.м, кімнати 2-4 площею 9,3 кв.м, коридору 2-5 площею 9,1 кв.м, комори 2-6 площею 2,9 кв.м, загальною площею приміщень 53,7 кв.м, в тому числі житловою 27,5 кв.м, та господарських будівель і споруд: ч. сараю літ. Б (яка відокремлена перегородкою), вбиральні літ. Ж, душу літ. Й, погребу літ. В.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Решту житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , залишити у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев