Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №742/5041/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3324/26

Єдиний унікальний № 742/5041/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, до ОСОБА_1 , треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про витребування з незаконного володіння у комунальну власність земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондар А., діючи в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, — Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у якому просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у комунальну власність Сухополов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Сухополов`янської об`єднаної територіальної громади, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 7424183100:10:000:0135 площею 2,00 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7424183100:10:000:0136 площею 2,00 га та земельну ділянку з кадастровим номером 7424183100:10:000:0137 площею 2,00 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження №12022270330000841 від 20.09.2022 Прилуцькою окружною прокуратурою встановлено обставини незаконного оформлення права приватної власності на три земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території Заїздської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, площею по 2,00 га кожна, з кадастровими номерами 7424183100:10:000:0135, 7424183100:10:000:0136 та 7424183100:10:000:0137.

Зокрема, право власності на зазначені земельні ділянки було зареєстровано 29.07.2021 за ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.03.2021 № 25-636/14-21-сг, від 18.03.2021 № 25-661/14-21-сг та від 10.03.2021 № 25-648/14-21-сг відповідно, однак, як повідомило Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 27.11.2023 № 10-25-0.3-6080/2-23, такі накази управлінням не видавалися, заяви зазначених осіб щодо надання дозволів на розроблення документації із землеустрою не надходили, а за відповідними реєстраційними номерами в автоматизованій системі діловодства «ДОК ПРОФ» обліковуються інші накази, які стосуються надання дозволів іншим особам щодо земельних ділянок, розташованих в інших адміністративно-територіальних одиницях.

У подальшому зазначені земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 19.08.2021 № 1244, № 1242 та № 1241 були відчужені на користь ОСОБА_1 , що, на думку позивача, свідчить про відсутність законних підстав як для первинної державної реєстрації права приватної власності, так і для подальшого відчуження спірного майна.

Отже, позивач вважає, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності поза волею держави та з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим право державної власності на них підлягає поновленню шляхом витребування земельних ділянок від останнього набувача ОСОБА_1 на підставі статті 387 ЦК України.

Написання

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте завчасно подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідачка у судове засідання також не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.п.19), у провадженні Прилуцької окружної прокуратури перебуває кримінальне провадження № 12022270330000841 від 20.09.2022, у межах якого здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 та ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.07.2021 за ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0000 га кожна, з кадастровими номерами 7424183100:10:000:0135, 7424183100:10:000:0136 та 7424183100:10:000:0137 відповідно, призначені для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Заїздської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.п.15, 16, 17).

Як убачається з матеріалів справи, наказами Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.03.2021 № 25-636/14-21-сг, від 18.03.2021 № 25-661/14-21-сг та від 10.03.2021 № 25-648/14-21-сг затверджено проекти землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно земельні ділянки площею по 2,00 га кожна, з кадастровими номерами 7424183100:10:000:0135, 7424183100:10:000:0136 та 7424183100:10:000:0137, водночас, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.11.2023 № 10-25-0.3-6080/2-23, зазначені накази управлінням не видавалися, заяви вказаних осіб про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність не надходили (а.п. 24-27).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договорів купівлі-продажу від 19.08.2021 №1244, №1242 та №1241 відповідно, земельні ділянки з кадастровими номерами 7424183100:10:000:0135, 7424183100:10:000:0136 та 7424183100:10:000:0137 відчужено на користь ОСОБА_1 , за якою зареєстровано право власності на зазначені земельні ділянки, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи №43568380, №43564865 та №43563485 відповідно (а.п.28-29, 30-31, 32-33).

Згідно з витягами №НВ-9977639432026, № НВ-9977639512026 та № НВ-9977639582026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 7424183100:10:000:0135, 7424183100:10:000:0136 та 7424183100:10:000:0137 відповідно (а.п.34,35).

Частиною 3 ст.23Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України (статті 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектара.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За таких обставин, реалізація повноважень територіальними органами Держгеокадастру має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

Відповідно дост.328ЦК України право власності набувається на підставах,що незаборонені законом,зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Пункт 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зазначено, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, Веровний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2062/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав повинні відповідати відомостям, що місяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Наведеною нормою законодавець врегулював ситуацію, коли відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним не скасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Земельного кодексу України «Перехідні положення» доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Водночас, власник майна, з дотриманням вимог ст. 387 Цивільного кодексу України, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-208цс18, зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене «введення» полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 26.06.2019 у справі № 911/2258/18 та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Відповідно до п.п. 4 п. «а» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 вищезгаданого Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин, досліджених доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності поза волею власника, за відсутності належних правових підстав для їх передачі у приватну власність, а відтак право державної власності на них порушено та підлягає поновленню. Оскільки подальше відчуження земельних ділянок не усуває факту їх незаконного вибуття з державної власності, суд вважає наявними передбачені статтями 387, 388 ЦК України правові підстави для витребування спірних земельних ділянок від останнього набувача ОСОБА_1 на користь держави, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати у справіпо сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за правилами ч.1ст.141 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідача на користь позивача по 2662,40 грн в рахунок відшкодування судового збору на користь держави.

На підставі викладеного та ст.2, 12, 13, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ – 02910114, юридична адреса: вул. В`ячеслава Чорновола, буд.50-а, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ – 04415867, юридична адреса: вул.Чернігівська, буд.32, с.Сухополова, Прилуцький район, Чернігівська область, 17542) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області (код ЄДРПОУ – 39764881, місцезнаходження: вул.Пятницька, буд.11-А, м.Чернігів, 14000), ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), та ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), про витребування з незаконного володіння у комунальну власність земельної ділянки – задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) у комунальну власність Сухополов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04415867, вул.Чернігівська, 32, с. Сухополова, Прилуцький район, Чернігівська обл.) земельні ділянки з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Сухополов`янської об`єднаної територіальної громади: - з кадастровим номером 7424183100:10:000:0135 площею 2,00 га; - з кадастровим номером 7424183100:10:000:0136 площею 2,00 га; - з кадастровим номером 7424183100:10:000:0137 площею 2,00 га.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, рахунок UA248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач – Чернігівська обласна прокуратура) судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного заочного рішення.

Повне заочне рішення складено та підписано 04.11.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА