Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №748/595/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/838/26

Єдиний унікальний номер 748/595/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

за участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» адвокат Столітній Михайло Миколайович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2131772 від 23.02.2026, за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовною заявою від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20100 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.09.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту складає 1500 грн. (п. 1.2. кредитного договору); строк кредиту 364 дні, 22.09.2023 по 20.09.2024; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 28 днів.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачеві кредит в сумі 1500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Ураховуючи зазначені вище умови договору, 22.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.09.2023. Сума кредиту, яка була надана згідно з додатковим договором, складає 1000 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за додатковим договором виконало та надало відповідачеві кредит в сумі 1000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідачем не здійснено оплату за договором згідно з графіком платежів та не повернуто тіло кредиту, унаслідок чого в нього утворилася заборгованість у сумі 14150 грн, з яких: 2500 грн – заборгованість з тіла кредиту, 11650 грн – заборгованість за процентами.

Ураховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором на суму 14150 грн, з яких: 2500 грн заборгованості за тілом кредиту, 11650 грн заборгованості за процентами.

Також у межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, у період з 25.05.2024 по 20.09.2024 за 119 календарних днів позивачем нараховано відповідачу проценти відповідно до такого розрахунку: 2500 грн х 2% = 50 грн х 119 календарних дні = 5950 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора. Відповідач має заборгованість перед позивачем на загальну суму 20100 грн, з яких: 2500 грн – тіло кредиту, 11650 грн – проценти, нараховані первісним кредитором, 5950 грн – проценти, нараховані позивачем, за 119 календарних дні.

Тому представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20100 грн, а також судові витрати, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, а саме: витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 березня 2026 року справу передано за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області (а. с. 120).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 07 липня 2026 року, визначено відповідачеві строк для подання відзиву, а позивачеві – відповіді на відзив.

Також цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача Столітнього М.М. про витребування доказів, витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 22 вересня 2023 року на дану платіжну картку в сумі 1500 грн та 1000 грн за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

21 травня 2026 року судом отримано від АТ КБ «ПриватБанк» витребувані докази.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року розгляд справи відкладено до 04 листопада 2026 року у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином шляхом надсилання судових повісток про виклик за адресою зареєстрованого місця проживання в порядку ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти із судовими повістками про виклик відповідача до суду повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній». Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 04 листопада 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту був вчинений в електронній формі.

А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п. п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 2-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. п. 6, 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

22 вересня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. п. 1.1, 1.2 договору) (а. с. 85-93).

Відповідно до п. 1.2 договору тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 1500,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 28 днів.

Згідно з п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.8 договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 32824,34 % річних (п. 1.5 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12420,00 грн. (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 22.09.2023 або 23.09.2023.

Згідно з п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Кредитний договір підписано відповідачем 22.09.2023 о 17:53:37 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора С848. Таким же чином відповідач підписав додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4000409 від 22.09.2023, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 76), а також паспорт споживчого кредиту, який містить істотні умови кредитування, аналогічні умовам, указаним у кредитному договорі (а. с. 98-100).

Крім того, 22 вересня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено додатковий договір до договору № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.09.2023, за яким сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього додаткового договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором, складає 1000,00 грн. (п. 1.2 додаткового договору) (а. с. 74-75). Указаним додатковим договором сторони внесли зміни в п. 1.2 договору та виклали його у наступній редакції.

П. 1.2 тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2500 гривень.

Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 28 днів.

Згідно з п. 1.4 додаткового договору сума кредиту на дату укладення цього додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених клієнтом за договором, складає 2500 грн.

Відповідно до п. 1.5 додаткового договору строк кредиту та періодичність сплати процентів залишаються незмінними відповідно до п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 1.6 додаткового договору за користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4 договору.

Відповідно до п. 2.1 додаткового договору товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цієї додаткової угоди надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 22.09.2023 або 23.09.2023.

Згідно з п. 3.1 додаткового договору усі інші умови договору, не змінені цим додатковим договором, залишаються дійсними та незмінними, і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

Додатковий кредитний договір підписано відповідачем 22.09.2023 о 18:24:09 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора Х785. Таким же чином відповідач підписав додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4000409 від 22.09.2023 в редакції додаткової угоди № 4000409-Т1 від 22.09.2023, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 77), а також паспорт споживчого кредиту, який містить істотні умови кредитування, аналогічні умовам, указаним у кредитному договорі (а. с. 95-97).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» співпрацювало з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, на підставі договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 про переказ коштів за допомогою сервісу фінансової компанії з метою видачі кредитів, що підтверджується копією вказаного договору про переказ коштів (а. с. 70-72).

Листом ТОВ «УПР» від 31 травня 2024 року № 1981-3105 підтверджується успішність переказу коштів 22.09.2023 року о 17:55:11 на суму 1500,00 грн, на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі IPay.ua - 287890667, призначення платежу: зарахування 1500 грн на картку НОМЕР_3 , на підставі укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 (а. с. 73).

Також листом ТОВ «УПР» від 31 травня 2024 року № 1981-3105 підтверджується успішність переказу коштів 22.09.2023 року о 18:25:21 на суму 1000,00 грн, на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі IPay.ua - 287897585, призначення платежу: зарахування 1000 грн на картку НОМЕР_3 , на підставі укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 (а. с. 113).

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію від 30 квітня 2026 року про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ; по рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 1500 грн та 1000 грн від 22.09.2023, призначення: зарахування переказу (а. с. 146).

24 травня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024 (а. с. 15-19).

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24 травня 2024 року ТОВ «ЛНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24 травня 2024 року № 24/05/2024, листом від 27 травня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень (а. с. 101).

На виконання умов договору факторингу № 24/05/2024 від 24 травня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» складено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» прийняло реєстру боржників кількістю 5647 грн на загальну суму заборгованості 93718046,56 грн (а. с. 20).

Оплата за відступлення права вимоги за договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 підтверджується платіжними інструкціями АТ «ПУМБ» № 412 від 30 травня 2024 року на суму 243000 грн, № 417 від 31 травня 2024 року на суму 30000 грн, № 418 від 31 травня 2024 року на суму 300000 грн, № 419 від 31 травня 2024 року на суму 166315,92 грн, № 410 від 30 травня 2024 року на суму 350000 грн, № 411 від 30.05.2024 на суму 350000 грн (а. с. 27, 28, 29).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24 травня 2024 року до договору факторингу № 24/05/2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4000409 на загальну суму 14150 грн, з яких: 2500 грн – основна сума заборгованості, 11650 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 111-112).

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» складено розрахунок заборгованості за договором № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22 вересня 2023 року станом на дату укладення договору факторингу, тобто станом на 24 травня 2024 року, відповідно до якого загальний розмір заборгованості становить 14150 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту – 2500 грн, нарахованих процентів – 11650 грн. При цьому, відповідачем 03.05.2024 здійснено оплату за кредитом на суму 500 грн (а. с. 103-107).

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а. с. 56).

Позивачем також надано суду власний розрахунок заборгованості, згідно з яким ним нараховано відповідачеві проценти за 119 календарних днів (з 25 травня 2024 року по 20 вересня 2024 року) у межах строку кредитування відповідно до такого розрахунку: 2500 грн х 2,00% = 50 грн х 119 календарних дні = 5950,00 грн (а. с. 108-109).

ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» згідно з витягом з Державного реєстру фінансових установ є фінансовою установою з правом надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання послуг з факторингу (а. с. 22).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, укладеним в електронній формі.

Відповідачем ОСОБА_1 обставини укладення кредитного договору та додаткового договору, отримання кредитних коштів у розмірі 2500 грн та переходу до позивача права вимоги за кредитним договором не заперечувалися.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, відповідачем не подану суду жодного доказу на спростування вищевказаних обставин.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір № 4000409 про надання споживчого кредиту від 22.09.2023 та додатковий договір до вказаного кредитного договору від 22.09.2023 були підписані відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим відповідач акцептував пропозицію позивача та уклав ці договори шляхом введення одноразових ідентифікаторів. Таким же чином відповідач підписав додатки № 1 до договору та додаткового договору, а також паспорти споживчого кредиту, які містять основні умови кредитування, аналогічні визначеним у договорі та додатковому договорі.

Також суд встановив, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором з урахуванням додаткового договору до нього виконало та надало грошові кошти в сумі 2500,00 грн шляхом їх зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «УПР» та повідомленням АТ КБ «ПриватБанк». Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір та додатковий договір підписані його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків. Доказів визнання кредитного договору та додаткового договору до нього недійсними суду не надано, як і не надано доказів повернення відповідачем коштів у повному обсязі.

Щодо наявності в позивача права грошової вимоги до відповідача суд ураховує, що відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення 24 травня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» договору факторингу № 24/05/2024. З огляду на вищевикладене, суд уважає, що є всі підстави для стягнення із відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 2500 грн та процентів за користування кредитом.

Однак, вирішуючи вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, суд не погоджується із розрахунками заборгованості, здійсненими первісним кредитором та позивачем. Так, умовами договору № 4000409 від 22.09.2023 та додаткового договору до нього передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору.

Із розрахунків заборгованості, наданих позивачем, убачається, що в період з 22 вересня 2023 року по 20 вересня 2024 року (протягом 364 днів, тобто протягом всього строку користування кредитом) проценти нараховані відповідачеві за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,00 % в день від суми кредиту (що дорівнює 50 грн у день).

Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Указана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року. Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Оскільки договір укладений між сторонами 22 вересня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), а строк його дії продовжено після набрання чинності цим Законом, тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,00 % в день, починаючи з 20.08.2024 є нікчемними.

Отже, відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, тому суд вважає за необхідне навести власний розрахунок відсоткової ставки, ураховуючи умови договору та норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства.

Перші 120 днів від набрання чинності 24 грудня 2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» закінчуються 21 квітня 2024 року.

Так, суд погоджується з розміром заборгованості за відсотками, які нараховані відповідачеві з 22 вересня 2023 року по 21 квітня 2024 року за процентною ставкою 2% в день та становлять 10500 грн.

З 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року відсоткова ставка буде становити 1,5 % в день, надалі відсотки розраховуються, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 1% в день до 20.09.2024.

Таким чином з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року розмір відсотків буде становити 4037,50 грн (2500 грн х 1,5% х 121 день - 500 грн (сплачених відповідачем 03.05.2024).

З 21 серпня 2024 року до 20 вересня 2024 року розмір відсотків буде становити 775 грн (2500 грн х 1% х 31 день).

З огляду на зазначене загальна сума відсотків за період з 04.05.2024 до 02.12.2024 (у межах заявлених вимог) становить 15960,00 грн (9720,00 грн + 6240,00 грн).

З огляду на зазначене, загальна сума заборгованості по відсотках за період з 22 вересня 2023 року до 20 вересня 2024 року становить 15312,50 грн (10500 грн + 4037,50 грн + 775). І саме такий розмір заборгованості по відсотках підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного вище, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4000409 від 22 вересня 2023 року у розмірі 17812,50 гривень, з яких: 2500 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 15312,50 гривень – заборгованість по відсотках. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2359,42 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 88,62 %).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копії договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової допомоги (а. с. 24-25), ордеру серії АІ № 2131772 від 23.02.2026 на надання правничої допомоги (а. с. 94), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 (а. с. 43), заявки № 15714 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., відповідно до якого позивачем замовлено послуг професійної правничої допомоги на суму 10000 грн у рамках цивільного судочинства про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4000409 від 22.09.2023, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (а. с. 79-80), акта № 15714 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р., датованого 23.02.2026, відповідно до якого позивачеві надано послуг на суму 10000 грн (а. с. 110), рахунку на оплату по замовленню № 15714-23/02-2026 від 23.02.2026 р. по договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р. (а. с. 102), згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, що були сплачені позивачем адвокату, становить 10000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А, отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України та зважаючи на те, що справа є справою незначної складності, розглянута в спрощеному провадженні, беручи до уваги обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу до 5000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

З урахуванням викладеного, ураховуючи, що поданий ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» позов суд задовольняє частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 4431 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 4000409 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.09.2023 у розмірі 17812 (сімнадцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 50 копійок, яка складається із 2500 гривень заборгованості за тілом кредиту та 15312 гривень 50 копійок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) гривень 42 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4431 (чотири тисячі чотириста тридцять одна) гривня 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, код ЄДРПОУ 44559822;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА