Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №950/1916/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1916/26

Номер провадження 3/950/824/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2026 року близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 у м. Лебедині Сумського району Сумської області на вул. Михайлівській, поблизу будинку № 17, керував мопедом Suzuki Let's 2 без державного номерного знака у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

За зазначеним фактом уповноваженою посадовою особою поліції 25 червня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702785 за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно керував мопедом, однак алкогольних напоїв не вживав. Висловив припущення, що на роботі хтось міг над ним пожартувати, додавши алкоголь до напою, або ж позитивний результат огляду міг бути зумовлений вживанням ним квасу. Наполягав на тому, що свідомо алкоголь не вживав та не вважав себе таким, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, зокрема додатково витребувані медичні документи, оцінивши наявні докази окремо та в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена належними та достатніми доказами з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначена заборона поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, у тому числі мопедів.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає безпосередньо у керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Для встановлення складу зазначеного адміністративного правопорушення необхідно довести факт керування особою транспортним засобом та її перебування у стані алкогольного сп`яніння під час такого керування.

При цьому для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП не вимагається встановлення факту створення нею аварійної обстановки, порушення інших вимог Правил дорожнього руху України або настання шкідливих наслідків.

Правопорушення є закінченим із моменту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Порядок проведення такого огляду визначається статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі результатів огляду водія, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею встановлено, що факт керування ОСОБА_1 мопедом 25 червня 2026 року підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702785 та поясненнями самого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні не заперечував зазначеної обставини.

Зі змісту протоколу вбачається, що 25 червня 2026 року близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував мопедом Suzuki Let's 2 та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з ним поліцейські виявили ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та звужені зіниці очей.

У зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до долученого до матеріалів справи результату тестування із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 від 25 червня 2026 року у ОСОБА_1 встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 0,43 проміле.

Зазначений показник перевищує встановлений законодавством поріг 0,2 проміле.

Разом із тим суддя враховує, що для забезпечення повного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідно перевірити не лише результат огляду, проведеного поліцейським, але й медичні документи, складені за результатами огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я.

У зв`язку із цим під час розгляду справи суддею було витребувано з комунального некомерційного підприємства «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради матеріали медичного огляду ОСОБА_1 від 25 червня 2026 року.

На виконання запиту суду зазначеним закладом охорони здоров`я листом від 10 вересня 2026 року № 01-14/3/1276 надано копію акта медичного огляду № 97 від 25 червня 2026 року, висновок щодо результатів медичного огляду від тієї самої дати та направлення на медичний огляд.

З акта медичного огляду № 97 від 25 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров`я для встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Під час медичного огляду лікарем зафіксовано результати безпосереднього обстеження ОСОБА_1 , зокрема його зовнішній вигляд, поведінку, стан свідомості, координацію рухів та інші клінічні ознаки.

Крім того, під час огляду проведено дослідження з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 3820, за результатами якого встановлено показник 0,41 проміле.

За результатами проведеного огляду лікарем зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Наведені обставини також підтверджуються окремим висновком щодо результатів медичного огляду від 25 червня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суддя враховує, що медичний огляд проведено у закладі охорони здоров`я того самого дня, невдовзі після виявлення правопорушення, а його результати підтвердили наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи зазначений доказ, суддя виходить із того, що висновок медичного огляду складений уповноваженим медичним працівником на підставі безпосереднього обстеження особи та результатів дослідження із застосуванням спеціального технічного засобу.

При цьому висновок щодо результатів медичного огляду підтверджується первинним медичним документом, а саме актом медичного огляду № 97 від 25 червня 2026 року.

Суддя також враховує, що результати огляду, проведеного працівниками поліції, та медичного огляду в закладі охорони здоров`я не є тотожними за своїми числовими показниками.

Зокрема, під час огляду поліцейським зафіксовано показник 0,83 проміле, тоді як під час медичного огляду в закладі охорони здоров`я встановлено показник 0,41 проміле.

Водночас зазначена відмінність сама по собі не спростовує висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки обидва результати перевищують установлене законодавством порогове значення 0,2 проміле.

При цьому дослідження проводилися різними технічними засобами та не одночасно, а тому відмінність числових показників потребує оцінки з урахуванням часу і способу проведення кожного огляду.

Суддя не вбачає підстав робити висновок про недостовірність результатів медичного огляду лише з огляду на їх відмінність від показника, зафіксованого поліцейським.

Вирішальне значення для встановлення обставин справи має те, що за результатами медичного огляду, проведеного у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, лікарем безпосередньо встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, суддя враховує, що останній не заперечує факту керування мопедом, однак заперечує факт свідомого вживання алкогольних напоїв.

Посилання ОСОБА_1 на те, що на роботі хтось міг додати алкоголь до його напою з метою жарту, суддя оцінює критично.

Зазначене твердження має характер припущення та не підтверджене жодними конкретними фактичними даними.

ОСОБА_1 не повідомив про встановлені ним обставини підмішування алкоголю до напою, не навів відомостей про конкретних осіб, які могли вчинити такі дії, або інших обставин, які б свідчили про реальність зазначеної події.

Таким чином, наведена ним версія не ґрунтується на встановлених фактах та не спростовує результатів проведених оглядів.

Водночас суддя враховує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа не зобов`язана доводити свою невинуватість, а тому відсутність доказів на підтвердження її пояснень сама по собі не може розцінюватися як доказ винуватості.

У цьому випадку висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не на тому, що він не довів зазначеної версії, а на сукупності позитивних доказів, які підтверджують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо пояснень ОСОБА_1 про можливий вплив уживання квасу на результати огляду, суддя зазначає таке.

Квас є напоєм, який залежно від способу виготовлення та зберігання може містити незначну кількість етилового спирту.

Однак саме по собі повідомлення особи про вживання квасу не свідчить про недостовірність результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Для оцінки такого пояснення необхідно враховувати конкретний час вживання напою, його кількість, склад, спосіб проведення огляду та отримані результати.

У матеріалах справи відсутні об`єктивні відомості, які б дозволяли пов`язати зафіксовані показники алкоголю виключно з уживанням ОСОБА_1 квасу.

При цьому суддя враховує, що стан алкогольного сп`яніння встановлено не лише під час первинного огляду поліцейським, але й за результатами подальшого медичного огляду в закладі охорони здоров`я.

Отже, пояснення ОСОБА_1 про можливий вплив квасу не спростовують висновку лікаря щодо перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП пов`язана з фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не виключно з установленим фактом свідомого вживання особою певного виду алкогольного напою.

Водночас установлення вини залишається обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, а тому наведені ОСОБА_1 пояснення оцінені суддею з погляду їх здатності поставити під обґрунтований сумнів усвідомлення ним свого стану та обставини керування.

За результатами дослідження всіх матеріалів справи суддя приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 припущення не створюють обґрунтованих сумнівів щодо встановлених об`єктивними доказами обставин правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши протокол про адміністративне правопорушення, результати огляду, проведеного працівниками поліції, акт медичного огляду № 97 від 25 червня 2026 року, висновок лікаря щодо результатів медичного огляду, пояснення ОСОБА_1 та інші матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вони у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, факт керування мопедом підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та не заперечується самим ОСОБА_1 .

Факт перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами огляду з використанням спеціального технічного засобу, проведеного працівниками поліції, а також результатами медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

При цьому медичні документи, витребувані суддею безпосередньо із закладу охорони здоров`я, підтверджують достовірність висновку про наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому санкція частини першої статті 130 КУпАП є безальтернативною щодо виду та розміру адміністративного стягнення для водія і передбачає обов`язкове застосування штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З огляду на викладене суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах зазначеної санкції.

Вирішуючи питання про судовий збір, суддя виходить із положень статті 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 7, 9, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті на користь держави за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Сумській області/Сумська область/21081300; код отримувача за ЄДРПОУ - 37970404; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача (IBAN) - UA628999980313090149000018001; код класифікації доходів бюджету - 21081300; найменування платежу - «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Призначення платежу: адміністративний штраф за частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 , справа № 950/1916/26, протокол серії ЕПР1 № 702785.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; найменування платежу - «Судовий збір, стягнутий за рішенням суду на користь держави».

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню. У порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ