Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №632/242/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 632/242/26

Провадження № 2/643/5018/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.,

за участі секретаря судових засідань Борисенко Я.С.,

представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Златопільської міської ради в Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення порядку зустрічей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд усунути перешкоди у її спілкуванні з онуками, визначити порядок її спілкування з онуками, а саме: надання можливості особистих зустрічей з онуками кожну суботу з 10:00 год до неділі 18:00 год за місцем проживання позивача, надання можливості додаткових зустрічей без ночівлі один раз на два тижні тривалістю 3-4 години, забезпечення телефонного та відео спілкування з онуками без перешкод у зручний для дітей час та зобов`язати відповідача не чинити перешкод у реалізації визначеного судом порядку спілкування.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є бабусею неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з вересня 2025 року відповідач- мати дітей систематично перешкоджає її спілкуванню з онуками, а саме не дозволяє особисті зустрічі, не надає можливості бачитися з дітьми, обмежує або повністю забороняє телефонні розмови та спілкування. Раніше між нею та онуками існували тісні родинні та емоційні зв`язки, вона брала участь у їх вихованні, підтримувала дітей морально та матеріально. Дії відповідача порушують права дітей на спілкування з близькими родичами.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивачем не доведено факту систематичного та неправомірного перешкоджання спілкуванню з онуками, не наведено конкретних випадків відмови у зустрічах та не надано належних доказів таких обставин. Право бабусі на спілкування з онуками, передбачене ст. 257 СК України, не є безумовним та має реалізовуватися з урахуванням найкращих інтересів дітей. Запропонований позивачем графік зустрічей відповідач вважає надмірним і непропорційним, оскільки він передбачає щотижневе перебування дітей у бабусі з ночівлею з суботи до неділі, додаткові зустрічі та телефонне й відеоспілкування без чіткого часового обмеження. Молодша дитина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має особливості стану здоров`я та розвитку, зокрема затримку мовленнєвого розвитку, гіперактивність та інші зазначені у медичних документах порушення, що, на думку відповідача, потребує стабільного режиму та особливого підходу. Старша дитина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово висловлював небажання спілкуватися з бабусею, у зв`язку з чим відповідач вважає необхідним з`ясувати думку дитини. Позивачем не надано доказів того, що діти готові до тривалого перебування з ночівлею поза місцем проживання, а також що запропонований графік відповідає їхньому віку, стану здоров`я та психологічним потребам. Зазначив, що заявлений позов є недоведеним, запропонований порядок спілкування не обґрунтований з погляду найкращих інтересів дітей, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій частково підтримав позовні вимоги, а саме в межах висновку органу опіки та піклування, просив справу розглядати без участі представника органу опіки та піклування.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із такого.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що батьками неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Отже, ОСОБА_3 є бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Органом опіки і піклування - виконкомом Златопільської міської ради Харківської області від 21.01.2026 у своєму висновку по суті спору за №01-34/253 запропоновано погодити наступний графік спілкування онуків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з бабою ОСОБА_3 , а саме: встановити дні побачень для прийняття участі у спілкуванні та вихованні онуків з 17:00 год кожної суботи по 17:00 год неділі за умови задовільного стану здоров`я дітей, факт хвороби повинен бути підтверджений довідкою з медичного закладу, забирати та повертати дітей у визначений час ОСОБА_3 повинна за місцем їх фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач не надала та не довела належними та достатніми доказами порушення встановленого ст. 257 СК України права спілкуватись і брати участь у вихованні своїх онуків та необхідність захисту такого порушеного права судом.

Таким чином, вирішуючи спір, з урахуванням обставин, встановлених у справі, суд дійшов висновку про відсутність передумов вважати, що відповідачка чинить позивачці будь-які перешкоди у спілкуванні з онукою.

Як відзначив у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 Верховний Суд, обов`язковою умовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є наявність порушеного права. Недоведеність таких перешкод - підстава для відмови в задоволенні позовних вимог.

Отже, враховуючи положення статті 82 ЦПК України, суд дійшов висновку, що твердження позивача в частині існування перешкод у спілкуванні з дітьми не знайшли свого підтвердження як в судовому засіданні, так і матеріалами справи, а тому відповідні вимоги в означеній частині позову, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про встановлення графіку спілкування онуків з бабусею, слід відзначити наступне.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2024 у справі № 373/87/23 (провадження № 61-5786св24), самі по собі доводи про недоведеність позивачкою факту створення відповідачкою перешкод у спілкуванні з онукою не можуть бути підставою для відмови в судовому захисті її прав та інтересів. Така обставина не звільняє суд від обов`язку вирішити питання щодо визначення способів участі баби у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування з урахуванням положень частини другої статті 159 та частини першої статті 263 СК України.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15-ц, від 13 червня 2018 року у справі №500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18)) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

При визначенні способу участі бабусі у вихованні онуки, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, щотижневий розпорядок дня, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

При ухваленні рішення, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні онуків, що не суперечить їх інтересам та з урахуванням їх бажання. При цьому, суд наголошує, що законодавством гарантовано право бабусі на участь у вихованні онуків.

Вимоги позивача про її участь у вихованні та спілкуванні з онуками суд вважає обґрунтованими, проте, бажаний нею спосіб такої участі, а також запропонований органом опіки і піклування у висновку не в повній мірі відповідає інтересам дітей та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дітей.

Визначаючи часи спілкування бабусі із онуками без участі матері, суд враховує відсутність доказів негативного впливу бабусі на дітей, а також, що спілкування позивача з онуками буде перешкоджати нормальному їх розвитку.

Отже, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із онуками буде сприяти їх повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як батьків, так і бабусі, забезпечить їх виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Надаючи оцінку запропонованому органом опіки і піклування графіку, суд дійшов висновку, що з урахуванням віку онуків, особливостей розвитку молодшої дитини, їх інтересів, відсутності протиправних дій бабусі, та враховуючи доцільно визначити наступний спосіб участі бабусі у вихованні та спілкуванні з дитиною: - спілкування з дітьми за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку (телефонного, поштового, інтернет-програмного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між учасниками) за бажанням дітей за виключенням часу зайнятості дітей у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо;

- бачитись з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи бажання дітей, кожну першу та третю суботу місяця з 10:00 год по 19:00 год за умови задовільного стану здоров`я дітей, за місцем проживання бабусі без присутності матері дітей.

При цьому суд не вважає за доцільне встановлювати можливість перебування дітей у бабусі в нічний час, зокрема з ночівлею, з огляду на вік дітей, їх індивідуальні особливості, а також поточну безпекову ситуацію в Харківській області, яка зумовлена триваючою збройною агресією російської федерації проти України.

Суд бере до уваги дію воєнного стану, наявність воєнних загроз, ризик ракетних та артилерійських обстрілів, необхідність оперативного реагування на сигнали повітряної тривоги та забезпечення можливості невідкладного переміщення дітей до укриття. За таких обставин особливого значення набуває перебування дітей у звичному та безпечному для них середовищі, а також можливість оперативного реагування з боку матері на загрози їхньому життю та здоров`ю.

З огляду на викладене, суд вважає, що визначений час особистого спілкування бабусі з дітьми з 10:00 до 19:00 є достатнім для підтримання та розвитку родинних зв`язків, водночас не створює необхідності перебування дітей поза місцем їх звичного проживання в нічний час та відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів і безпеки дітей в умовах воєнного стану.

Запропонований позивачкою графік, який включає щотижневі ночівлі з суботи по неділю, а також додаткові зустрічі кожні два тижні тривалістю 3-4 години, є надмірним, виснажливим для дітей та фактично позбавляє матір можливості здійснювати виховання та організацію дозвілля дітей у вихідні дні. Позивачем не доведено, що такий інтенсивний графік відповідає найкращим інтересам дітей на даному етапі їхнього життя.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про надання додаткових зустрічей раз на два тижні та перебування дітей з ночівлею. Натомість, з метою відновлення родинних зв`язків та забезпечення балансу інтересів сторін, суд вважає за доцільне визначити мінімальний (адаптаційний) порядок спілкування без ночівлі.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у реалізації визначеного судом порядку спілкування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тобто, захисту підлягає вже порушене право.

Визначаючи порядок спілкування позивачки з онуками, суд тим самим встановлює обов`язкові для сторін правила поведінки та взаємодії. Вимога про зобов`язання не чинити перешкод у реалізації цього порядку на майбутнє є передчасною, оскільки вона ґрунтується на припущеннях позивачки про можливе невиконання відповідачем рішення суду в майбутньому.

За таких обставин, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача не чинити перешкод у реалізації визначеного судом порядку спілкування є надмірною, передчасною та задоволенню не підлягає».

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини та бабусі слід налагодити відносини між собою у питанні досягнення належного спільного виховання дітей та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування.

Враховуючи вищевикладене, а також взявши до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування бабусі з онуками та участь у їх вихованні, бажання позивача брати участь у вихованні та спілкуванні з онуками, суд вважає, що наявні підстави для визначення порядку участі позивача у спілкуванні та вихованні онуків, однак, за визначеним судом графіком із дотриманням інтересів дітей та, враховуючи їх бажання на зустрічі.

Також суд зазначає, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у спілкуванні з дітьми та їх вихованні у інший спосіб шляхом досягнення згоди між позивачем та відповідачем.

На думку суду, саме такі побачення, за умов належного виконання сторонами своїх обов`язків, сприяння сторонами у забезпеченні прав один одного та прав дітей, нададуть можливість налагодити зв`язок дітей з бабусею та забезпечити права дітей та бабусі, а також в подальшому можливість розглянути питання про збільшення частоти чи тривалості зустрічей баби з онуками.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_3 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом надання їй можливості:

- спілкування з дітьми за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку (телефонного, поштового, інтернет-програмного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між учасниками) за бажанням дітей за виключенням часу зайнятості дітей у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо;

- бачитись з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи бажання дітей, кожну першу та третю суботу місяця з 10:00 год по 19:00 год за умови задовільного стану здоров`я дітей, за місцем проживання бабусі за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності матері дітей.

Рекомендувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попереджати один одного про стан здоров`я дітей, про свої дії щодо дітей, узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дітей.

Зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_4 про можливі зміни у спілкуванні з дітьми, після побачень з дітьми гарантувати повернення дітей до місця їх постійного проживання; не допускати неправомірної зміни місця проживання дітей.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Златопільської міської ради в Харківської області, ЄДРПОУ: 26451125, Харківська область, Лозівський район, м.Златопіль, пр. Незалежності, буд.1.

Суддя Наталія ЄРМАК