Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №643/14594/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/14594/26

Провадження № 2/643/8248/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Белей В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення 51 741,04 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – позивач) звернулося до Салтівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 51 741,04 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту – 20 667,96 грн, заборгованість за процентами 31 073,08 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96672179000 від 20.08.2020, на підставі якого відповідачу було надано кредит зі сплатою процентів за користування кредитом. 16.04.2024 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 269, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 96672179000 від 20.08.2020. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі – Банк) та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96672179000 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а останній, у свою чергу, взяв на себе зобов`язання повернути отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 67 % річних.

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань Банк надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Водночас відповідач належним чином не виконав покладені на нього Кредитним договором зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 51 741,04 грн, яка, згідно з наданим розрахунком, складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 20 667,96 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 31 073,08 грн.

16.04.2024 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та позивачем укладено Договір факторингу № 264, відповідно до умов якого Банк відступив позивачу право вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідача.

Таким чином, унаслідок укладення зазначеного договору відбулося відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача, який набув статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні та право вимагати від відповідача виконання його грошових зобов`язань у межах переданого права вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, сутність кредитного зобов`язання полягає у взаємному виконанні сторонами взятих на себе обов`язків: кредитодавець надає кредитні кошти, а позичальник зобов`язується повернути їх та сплатити проценти за користування ними. Невиконання позичальником зазначених обов`язків є порушенням умов договору та породжує право кредитора вимагати належного виконання зобов`язання.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, укладення договору факторингу є передбаченою законом підставою для заміни кредитора у грошовому зобов`язанні за умови належного підтвердження факту передання відповідного права вимоги.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором в обсязі, визначеному Договором факторингу та документами, що підтверджують передачу відповідної вимоги.

Ураховуючи встановлений факт укладення Кредитного договору, підтверджене матеріалами справи надання Банком кредитних коштів, неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, наявність заборгованості та перехід права вимоги до позивача на підставі договору факторингу, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами.

При цьому доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, погашення заборгованості або спростування визначеного позивачем розміру боргу матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає доведеним факт порушення відповідачем грошового зобов`язання та наявність у позивача законних підстав вимагати стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Отже, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з урахуванням установлених фактичних обставин та наведених положень матеріального і процесуального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 51 741,04 грн, з яких 20 667,96 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 31 073,08 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до статей 133, 137 ЦПК України такі витрати належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено обов`язок учасника справи подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас згідно з частиною четвертою зазначеної статті розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 2137 від 08 червня 2026 року, відповідно до якого вартість послуг становить 8 000,00 грн, а також детальний опис наданих послуг. Таким чином, позивачем документально підтверджено договірні відносини з надання правничої допомоги та визначену сторонами вартість відповідних послуг.

Разом із тим, сам факт погодження сторонами договору певного розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї зазначеної суми на іншу сторону, оскільки під час розподілу судових витрат суд має враховувати критерії їх реальності, необхідності, розумності та співмірності. Такий правовий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц, а також Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини, який у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» зазначив, що відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані за розміром витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру предмету спору, ціну позову, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та поведінку сторін під час судового розгляду. При цьому суд бере до уваги, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не характеризується підвищеною складністю, а обсяг виконаної адвокатом роботи не потребував значних часових та інтелектуальних затрат.

За таких обставин, ураховуючи категорію та складність справи, ціну позову, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, а також принципи розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 667 (двадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 96 коп, заборгованість за процентами у розмірі 31 073 (тридцять одна тисяча сімдесят три) грн 08 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236).

7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко