Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про відвід судді
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №629/7040/26
Суддя: ТКАЧЕНКО. Н. В.
Справа № 629/7040/26
Номер провадження 3-зв/629/9/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко Н.В., за участю секретаря судових засідань Олексенко Т.В., розглянувши заяву адвоката Здєльника Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе Карини Шакровни, суд
встановив:
В провадженні судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. перебуває справа №629/7040/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.
27.10.2026 року надійшла заява адвоката Здєльника С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе Карини Шакровни. В обґрунтування заяви, вказав, що під час розгляду вищевказаної справи за ініціативи суду був викликаний та допитаний працівник поліції ОСОБА_2 , який складав протокол відносно ОСОБА_1 .. Сторона захисту заперечувала проти виклику та допиту працівника поліції, однак суд не взяв до уваги заперечення та допитав старшого сержанта ОСОБА_2 в судовому засіданні 23.09.2026 року. В подальшому судом з власної ініціативи запропоновано викликати в якості нових свідків, котрі приймали участь у доставлені ОСОБА_1 до медичного закладу, які в свою чергу б своїми показами посилили доказову базу обвинувачення. Адвокат заперечував проти виклику нових свідків обвинувачення, які не зазначені в протоколі, зазначивши на відсутність повноважень суду за власної ініціативи самостійно збирати докази обвинувачення, оскільки це є неупередженістю. Крім того, як стало відомо з пошуку в системі YOI-CONTROL, з декларації державного службовця ОСОБА_3 , яка працює секретарем судді Харабадзе К.Ш., старший сержант поліції Воєводін Дмитро Юрійович є чоловіком ОСОБА_3 , яка працює секретарем судді Харабадзе К.Ш., а отже вбачається конфлікт інтересів. Дана інформація набула актуальності саме після залучення 23.09.2026 судом старшого сержанта обвинувачення. поліції Воєводіна Д.Ю. в якості сторони обвинувачення. Враховуючи упередженість, яку суд виявив у справі, намагання надати перевагу одній із сторін судового процесу, перебування дружини сторони обвинувачення ОСОБА_3 у прямому підпорядкуванні судді Харабадзе К.Ш., що свідчить про наявний конфлікт інтересів, адвокат Здєльник С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить відвести від розгляду справи №629/7040/26 суддю Харабадзе К.Ш.
Адвокат Здєльник С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав відвід судді з мотивів викладених у заяві.
ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився.
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Клопотань та пояснень від судді не надійшло.
З урахуванням положень статті 81 КПК України, суд вважає можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності особи, якій заявлено відвід та ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної справи про відвід слід застосувати аналогію права, зокрема відповідні норми найбільш наближеного по змісту Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно роз`яснення Ради суддів України, викладеного у рішенні № 34 від 8 червня 2017 року, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Оскільки норми Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо не передбачають відвід або самовідвід судді, визначеного для розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд виходячи з аналогії права та практики ЄСПЛ який при розгляді справ про адміністративне правопорушення застосовує норми кримінального права, вважає також необхідним керуватися нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Нормами КПК передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, передбачений ст.ст. 75,76 КПК України.
Згідно ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Положеннями ст.80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Суд вважає, що зазначені адвокатом Здєльником С.І. обставини жодним чином не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді Харабадзе К.Ш.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного"; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі " Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі N 5 - 15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року, у справі N 5 - 15п12).
Оцінюючи доводи заявника щодо наявності конфлікту інтересів у зв`язку з тим, що працівник поліції Воєводін Д.Ю., допитаний у судовому засіданні як свідок, є чоловіком ОСОБА_3 , яка працює секретарем судових засідань, суд зазначає, що ОСОБА_3 виконує обов`язки допоміжного секретаря судових засідань та участі в судовому засіданні 23.09.2026 року та взагалі при розгляді адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , не брала. При цьому сам по собі факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах із судом та наявність родинних зв`язків із допитаним свідком не свідчать про особисту заінтересованість судді ОСОБА_4 у результатах розгляду справи або її упередженість. Заявником не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про вплив зазначених обставин на незалежність і безсторонність судді, наявність у неї приватного інтересу чи надання будь-яких переваг допитаному свідку. За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про наявність у судді Харабадзе К.Ш. реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також об`єктивно обґрунтованих сумнівів у її неупередженості, які б зумовлювали необхідність відводу судді відповідно до статті 75 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що статтями 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, беручи до уваги, що заявником не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Харабадзе К.Ш. у результатах розгляду справи або викликали обґрунтовані сумніви в її неупередженості, а також те, що незгода учасника провадження з процесуальними діями та рішеннями судді сама по собі не є підставою для відводу, суд доходить висновку про відсутність обставин, передбачених статтями 75, 76 КПК України, які б виключали участь судді Харабадзе К.Ш. у розгляді справи №629/7040/26, а відтак і про відсутність підстав для задоволення заяви про її відвід.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, ст. 294 КУпАП, суддя,-
постановив:
У задоволенні заяви адвоката Здєльника Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе Карини Шакровни – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ТКАЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua