Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №592/14705/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/14705/26

Провадження №2-а/592/147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря Дядечко Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом представника позивача Мальованої Інесси Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №R98756 від 26.09.2025 та закриття провадження,

встановив:

Представник позивача Мальована І.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову № R 98756 від 26.09.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., закрити провадження у справі.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 вчасно оновив свої військово-облікові дані через Резерв + та проживає у місті Суми, та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вересні 2025 року позивач перебував у відрядженні у Харківській області, де його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 та наполягала на проходження ВЛК. Позивач повідомив, що він проживає у місті Суми та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому проходитиме ВЛК за місцем обліку. Після цього його відпустили і він поїхав додому у місто Суми. 24.08.2026 року Позивачу стало відомо про існування постанови № R 98756 від 26.09.2025 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн (відправленої на примусове виконання у подвійному розмірі — 34 000 грн). Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем своєї зареєстрованої реєстрації ( АДРЕСА_1 ). До ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про зняття з обліку Позивач не звертався, з обліку не знімався, а до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про взяття на облік не подавав. Тимчасова присутність у м. Дергачі (у робочих справах) не є підставою для самовільної зміни військового обліку з боку Відповідача. Відтак, вимога посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пройти ВЛК у сторонньому органі без дотримання процедури взяття на облік є висунутою поза межами повноважень, а отже — не створює юридичного обов`язку та складу правопорушення за ст. 210-1 КУпАП у разі її невиконання. Постанова від 26.09.2025 р. не містить дати, коли Позивач нібито мав з`явитися або коли саме було вчинено правопорушення. Не визначено місце: Відсутні відомості про те, за якою адресою Позивач повинен був пройти ВЛК та де було зафіксовано правопорушення. У матеріалах справи відсутній наказ чи направлення на ВЛК з розпискою Позивача про його отримання, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності за відсутності доказу обізнаності про свій обов`язок. Відсутнє посилання на спеціальні профільні закони, які регулюють військовий обов`язок та мобілізацію (зокрема, на відповідні статті та пункти Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» або Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487). Відповідач не зазначив, який саме конкретно юридичний обов`язок, передбачений спеціальним законодавством, порушив Позивач. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується вчинене правопорушення.

Представник позивача Мальована І.Ю. надала суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач – 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.09.2025 офіцером відділення рекрутингу та комплектування, ІНФОРМАЦІЯ_4 , лейтенантом ОСОБА_3 було винесено протокол №1628 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, згідно якого 25.09.2026 об 11:43 при доставці співробітниками поліції гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 , було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не уточнив вчасно свої облікові дані (не проходження ВЛК згідно ЗУ «Про внесення змін до п.2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення прав в/с та НПУ на соціальний захист від 12.02.2025 №4235-ІХ (не проходження ВЛК, відмова від ВЛК), чим порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Перебував у розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_4 номер звернення Е3549303 від 09.09.2025. У протоколі повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 13 год. 30 хв. 25.09.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис. Також зазначено, що не визнає свою вину. ВЛК згідно отриманого направлення від 05.02.2025 пройшов вчасно. Довідка ВЛК №2627 від 08.02.2025 додається. Для виправлення даних неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 , через резерв + дані не виправлені (а.с.25).

26.09.2025 (а не 25.09.2025 як вказано було у протоколі) т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було винесено постанову №№R98756, в якій вказано, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов, відмовився від проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. (а.с.11).

Спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Вказана норма передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, згідно з абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

За приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, з наведеного вище слідує, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок № 560), резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку № 560).

Як було вказано раніше, згідно з протоколом від 25.09.2025 №1628 позивач не уточнив вчасно свої облікові дані, не пройшов ВЛК. Проте, в поясненнях і зауваженнях позивачем в протоколі зазначено "ВЛК згідно отриманого направлення від 05.02.2025 пройшов вчасно. Довідка ВЛК №2627 від 08.02.2025 додається. Для виправлення даних неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 , через резерв + дані не виправлені".

Доказів про те, що позивачеві було надано вказане направлення для проходження ВЛК, відповідачами надано не було.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Пунктом 2 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку № 1487).

Згідно Резерв+, адреса проживання позивача ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_3 (а.с.14), тобто позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем свого зареєстрованого місця проживання.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачамим до суду відзив на позов не наданий, як і достатні та беззаперечні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненому за обставин, викладених у постанові, що позбавляє суд можливості встановити в його діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, склад правопорушення. Тому дослідивши подані позивачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності від 26.09.2025 за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Зважаючи на викладене, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП ст. ст. 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив:

Адміністративний представника позивача Мальованої Інесси Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №R98756 від 26.09.2025 та закриття провадження - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №R98756 від 26.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору – 532,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ольга КАТРИЧ