Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №639/2797/26 — Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 639/2797/26

№2/952/346/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання – Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 22.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 84544461, за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 6 000,00 грн. і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування ним. ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачці кредит в обумовленому в договорі розмірі.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір відступлення прав вимоги №01092025/1, згідно якого до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала та кредит не погасила, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 21 900,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. тіло кредиту; 15 900,00 грн. відсотки.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 900,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Ухвалою судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 17.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.07.2026 на адресу суду від представника відповідачки Мушки Н.М. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки у матеріалах справи відсутні первинні документи (виписка по картковому рахунку), які підтверджують видачу кредитних коштів відповідачці саме у тому розмірі, що зазначає позивач. Також представник не погоджується із сумою нарахованих відсотків, вважає їх нарахування незаконним та неправильним, оскільки їх нарахування відбулося поза межами строку кредитування, а також позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту. На її думку розрахунок заборгованості зроблений позивачем не може розцінюватись як належний доказ наявної суми заборгованості за кредитним договором. Також вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн. є явно завищеною та не відповідає складності справи. Тому представник відповідачки просить в задоволенні позову відмовити.

04.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача Дубовик В.О., в якому вона просить суд позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» задовольнити в повному обсязі та розглядати цивільну справу у її відсутності.

В заяві від 16.10.2026 представник відповідача просила розглянути справу без її участі.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних в справі доказів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 22.11.2021 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором) уклали договір про надання споживчого кредиту № 84544461, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі 6 000,00 грн., а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Позикодавцем ТОВ «ФК «Ірбіс» 22.11.2021 було перераховано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. на її банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною випискою по рахунку наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір відступлення прав вимоги №01092025/1, згідно якого до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором.

Згідно Витягу із додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 84544461 від 22.11.2021 в сумі 21 900,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками – 15 900,00 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

В силу ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідачка, отримавши від ТОВ «ФК «Ірбіс» кошти за кредитним договором, його умови належним чином не виконувала та кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21 900,00 грн. Зважаючи на те, що ТОВ «ФК «Ірбіс» передало право вимоги за кредитним договорами до ТОВ «ФК «Позика», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідачки коштів за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ірбіс», тому вказані позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн., яка сплачена позивачем при подачі позову до суду, підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн. суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідачки було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн. не є цілком співмірним з: ціною позову, із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи та ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, та ст.ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, офіс 21/1, ЄДРПОУ 39493634, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634), заборгованість за кредитним договором № 84544461 від 22.11.2021 у розмірі 21 900,00 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, офіс 21/1, ЄДРПОУ 39493634, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634), сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, офіс 21/1, ЄДРПОУ 39493634, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І. Яценко