Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №639/5404/25
Суддя: Баркова Н. В.
Справа №639/5404/25
Провадження №2/639/260/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова
в складі: головуючого – судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря – Скороход Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
25.07.2025 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Василенко Н.М. звернулася до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьою особою зазначивши Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій просить суд позбавити батьківських прав відповідача відносно неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований 05.02.2011 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, актовий запис №37, виданим 05.02.2011 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. 15.01.2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова справа №639/7101/20, рішення набрало законної сили. В шлюбі у сторін народились діти – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя позивача з відповідачем не складалося через психологічну несумісність, в тому числі різні погляди на обов`язки подружжя у вихованні дітей. Все це було пов`язано з тим фактом, що більшість часу відповідач не працював, зловживав спиртними напоями, допускав сімейне насилля, мав численні борги, та боржників, які тероризували сім`ю. Фактично подружні стосунки між ними остаточно припинилися ще у 2020 році. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.01.2021 року по справі № 639/7101/20 з Відповідача стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у на місяць, починаючи з 18.05.2020 року до досягнення найстаршою дитиною, ОСОБА_3 повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_3 . За виконавчим листом № 639/7102/20, виданим 15.03.2021 року Жовтневим районним судом м. Харкова, Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрите виконавче провадження по примусовому стягненню аліментів з відповідача. Жодної суми аліментів на утримання дітей за вказаним виконавчим листом відповідач не перерахував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів за період з травня 2020 року до червня 2025 року у сумі 199 020,00 грн. Під час проживання однією сім`єю відповідач також зазвичай знаходив причини для ухилення від здійснення догляду за дітьми, а також від виховання дітей, відвідування змагань чи інших заходів, де діти брали безпосередню участь. Після припинення сімейного життя діти залишились проживати разом з матір`ю, яка не вчиняла перешкод для спілкування, а навпаки намагалася створити умови для зустрічей дітей з батьком. Однак відповідач після 2020 року не цікавився життям дітей, не відвідував їх за місцем проживання, не цікавився станом здоров`я, психологічним та фізичним розвитком, успіхами та досягненнями, не підтримував фінансово. Вихованням та розвитком дітей займалася і займається виключно позивач.
У зв`язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду с даним позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено підготовче засідання.
26.11.2026 року ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав – закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 31.03.2026 року учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Василенко Н.М. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 згідно вимог ст. 128 ЦПК України у підготовче та судові засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 31.03.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та просив при винесенні рішення врахувати інтереси дітей.
У зв`язку з неявкою в судове засідання 31.03.2026 року всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №484 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.2023 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Разом з тим, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №694 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30.10.2015 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).
Заочним рішенням Новобаварського (Жовтневого) районного суду міста Харкова від 15.01.2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.02.2011 року у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №37. Після розірвання шлюбу залишено позивачеві шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 12-13).
Також заочним рішенням Новобаварського (Жовтневого) районного суду міста Харкова від 15.01.2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 18.05.2020 до досягнення найстаршою дитиною, ОСОБА_3 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14-15).
Як вбачається із розрахунку державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.07.2024 року, за виконавчим листом №639/7102/20 виданим Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 01.07.2024 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість 199 020,49 грн. (а.с. 16).
Відповідно до довідок КЗ «Харківський ліцей №153 Харківської міської ради» 01-26/374-25 та 01-26/373-25 від 02.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_6 навчається в 9-А класі, а ОСОБА_4 у 4-Б класі комунального закладу «Харківський ліцей № 153 Харківської міської ради», мати дітей – ОСОБА_1 спілкується з вчителями, цікавиться шкільним життям сина та доньки, відвідує батьківські збори, організовує правильне проведення дозвілля дітей, дбає про їх безпеку. Батько ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, з вчителями не спілкується, не відвідує батьківських зборів, не цікавиться досягненнями свої дітей (а.с. 17-18).
Згідно з відповіддю КНП «Міська дитяча поліклініка № 2» Харківської міської ради від 08.07.2025 року діти ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебувають під наглядом фахівців КНП «МДП № 2» ХМР з народження. Дітьми опікується мати – ОСОБА_1 , профілактичні огляди та вакцинацію діти проходять у супроводі матері, у разі захворювання дітей мати виконує усі рекомендації щодо лікування та нагляду. Батько – ОСОБА_2 станом здоров`я дітей не цікавився, на прийом до лікаря з дітьми не супроводжував, з медичними працівниками установи не контактував (а.с.19).
Відповіддю ФОП ОСОБА_7 від 08.07.2025 року підтверджено, що ОСОБА_6 займається в секції баскетболу та є членом команди « ІНФОРМАЦІЯ_6 », прагне спортивних досягнень, приймає участь у змаганнях, де можна проявити свої досягнення. Вихованням дитини займається мати ОСОБА_1 , привозить та забирає сина з щоденних занять, супроводжує на змаганнях, оплачує тренування. Батько – ОСОБА_2 не займається вихованням дитини, не цікавиться досягненнями сина, його жодного разу не бачили на тренуваннях та змаганням, тренерський склад команди «Push Team» не знайомий з ОСОБА_2 (а.с.20).
Відповідно до довідки КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 ХМР» №01-30/79-25 від 18.06.2025 року ОСОБА_4 є вихованкою гуртків « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з 02.09.2020 року по теперішній час. Батько – ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, не цікавився станом успішності та її розвитком, не спілкувався з керівниками гуртків, не був присутній на позашкільних заходах (а.с. 21).
З довідки КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 ХМР» 3 01-30/80-25 від 18.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_6 є вихованцем гуртків «Образотворче мистецтво», « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з 02.09.2020 року по теперішній час. Батько – ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, не цікавився станом успішності та її розвитком, не спілкувався з керівниками гуртків, не був присутній на позашкільних заходах (а.с. 21 зворот).
Окрім того, довідкою «KATE’S BALET STUDIO» підтверджено, що ОСОБА_4 навчається в балетній студії, батько дитини ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, не відвідував батьківських зборів, не був присутній на відкритих заходах, конкурсах (а.с. 22).
В Довідці IT школи «GoITeens» від 03.07.2025 року зазначено, що ОСОБА_6 є студентом академії. За час навчання ОСОБА_8 його батько – ОСОБА_2 не брав участі у вихованні сина, не цікавився станом успішності та його розвитком, не відвідував батьківські збори (а.с. 34).
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Департаменту реєстрації ХМР від 20.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Вищевказаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 є власністю бабусі позивача - ОСОБА_9 на підставі Договору дарування від 20.04.2007 року (а.с.23-24).
Як вбачається з висновку Департаменту служб у справах дітей від 11.11.2025 року за №415 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було попередньо розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради, що є постійно діючим консультативно-дорадчим органом виконавчого комітету Харківської міської ради як органу опіки та піклування. Враховуючи встановлені обставини, Департамент служб у справах дітей, як представник органу опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 62-64).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Згідно з ч.6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 встановлено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Також у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24.10.2024 року в справі № 199/3287/23, від 20.03.2024 року в справі № 204/2097/22, від 07.02.2024 року в справі № 455/307/22 та інших.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23.10.2024 року в справі № 464/2040/23, від 28.02.2024 року в справі № 303/4697/22, від 12.02.2024 року в справі № 202/1931/22 та інші).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року в справі «М.С. проти України», заява №2091/13).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року в справі №402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 року в справі № 404/9387/21, від 19.02.2024 року в справі №159/2012/23, від 22.11.2023 року в справі № 320/4384/18 та ін.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Судом на підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вже тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бере участі у житті дітей, не приділяє увагу розвитку та утриманню дітей, що в сукупності є підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому відповідач в судове засідання не з`явився, не надав відзиву та відповідних доказів на спростування зазначених в позові і встановлених судом обставин, які свідчать про ухилення відповідача від здійснення обов`язків по вихованню дітей.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки саме такий крайній захід як позбавлення батьківських прав в даному випадку буде відповідати найкращим інтересам дітей, позбавлених батьківської уваги, турботи і виховання з боку батька.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).
Задовольняючи позов, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 968,96 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 56, 76-81, 128, 133, 141, 142, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 164, 165 СК України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , однак зареєстрованим за вказаною адресою не значиться;
Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ:26489104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.
Повне рішення складено 04.11.2026 року.
Суддя Н.В.Баркова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua