Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №639/8684/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/8684/26

Провадження № 1-кп/639/472/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222030000118 від 02.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сенькове Куп`янського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29.12.2009 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області, з урахуванням вироку Апеляційного суду Харківської області від 26.05.2010, за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна;

- 23.07.2010 Апеляційним судом Харківської області за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, 25.01.2024 звільнився з державної установи «Холодногірська виправна колонія (№ 18)» за закінченням строку покарання;

- 20.02.2025 Московським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист за призначенням на підставі доручення Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 5-20-2026-006743 від 29.07.2026,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 вчинив злочин з корисливих мотивів, у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про прийняття Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за таких обставин.

Так, у період часу з 21 червня 2026 року по 23 червня 2026 року, точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем виконання будівельних робіт по ремонту даху за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди власнику майна, бажаючи довести протиправний умисел до кінця, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом вільного доступу, з горища даху приміщення будівлі викрав майно, а саме: шурупокрут безщітковий акумуляторний торгової марки «Kraissmann» модель «2134 ABS-BL 20/2 (M-POWER series 20)» вартістю 2262,87 грн та акумуляторну кутову шліфувальну машину торгової марки «Grand» моделі «МШУ-20BL/HS» вартістю 2741,43 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння вищевказаними інструментами, які належать потерпілому ОСОБА_6 .

Після цього ОСОБА_3 , звернувши на свою користь вищевказане викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті таємного викрадення чужого майна ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5004 гривень 03 копійки, розмір якої підтверджується висновками судових товарознавчих експертиз №CE-19/121-26/21231-TВ від 27.07.2026 та № CE-19/121-26/21230-ТВ від 27.07.2026.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

ІІ. Надані обвинуваченим ОСОБА_3 покази у кримінальному провадженні та його позиція щодо пред`явленого обвинувачення

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, посилаючись на неправильність кваліфікації його дій, оскільки він заволодів електроінструментом зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_6 , тобто вчинив шахрайство, а не крадіжку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що в червні 2026 року потерпілий ОСОБА_6 найняв його на роботу з ремонту покрівлі будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, 15. За виконання цієї роботи він пообіцяв йому заплатити грошові кошти у розмірі 30 % від загальної винагороди, тобто він мав сплатити йому орієнтовно 15 000 грн. Ремонтні роботи він виконував протягом 10 днів. ОСОБА_6 інколи приїжджав на цей об`єкт, однак не допомагав йому, при цьому він дав йому на допомогу неповнолітнього хлопця віком 15 років. В перший тиждень роботи ОСОБА_6 сплатив йому грошові кошти 1 500 грн, однак потім перестав виплачувати грошові кошти за виконану роботу.

Під час допиту у суді обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що для виконання ремонтних робіт ОСОБА_6 надав йому у користування належний йому електроінструмент, а саме: шуруповерт та болгарку. При цьому, ОСОБА_6 надав йому дозвіл працювати цим електроінструментом, однак він не надавав дозвіл на продаж чи здачу електроінструменту в ломбард.

З огляду на той факт, що ОСОБА_6 не сплатив йому грошові кошти за виконану роботу, а також перестав відповідати на його телефонні дзвінки, він забрав собі цей електроінструмент, який в подальшому зберігав у себе вдома в селищі Пісочин. Протягом двох днів він телефонував ОСОБА_6 , однак на його телефонні дзвінки останній не відповідав, тому він, через скрутне матеріальне становище, здав електроінструмент у ломбард, за що отримав грошові кошти у сумі 1 400 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що якби потерпілий своєчасно виплатив йому грошові кошти за виконану роботу, то він би повернув йому електроінструмент.

З огляду на вищевикладені обставини, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 посилаються, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він не вчиняв крадіжку чужого майна, а заволодів цим майном зловживаючи довірою потерпілого.

ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин та висновки суду

Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю досліджених доказів у кримінальному провадженні, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дослідженими документами та висновками судових товарознавчих експертиз.

Так, допитаний у судовому засіданні 22.09.2026 потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що у період часу з 05.06.2026 до 22.06.2026 він виконував роботи з ремонту даху будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . До вказаних робіт він був залучений на підставі усної домовленості з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_8 . Спочатку він здійснював ремонтні роботи спільно з іншою особою – військовослужбовцем, який перебував у відпустці. Надалі, за телефонною пропозицією ОСОБА_8 , він погодився залучити як помічника ОСОБА_3 , який шукав роботу. За усною домовленістю, яка була укладена між ним та ОСОБА_3 , останній мав отримати грошову винагороду у розмірі 30 відсотків від загального заробітку. Приблизно 15.06.2026 ОСОБА_3 приступив до виконання робіт, у цей же період спільно з ними працював хлопець на ім`я ОСОБА_10 , який подавав матеріали. Загальний строк роботи ОСОБА_3 склав приблизно 3–4 дні. Ремонтні роботи здійснювалися з використанням особистого інструменту, який належить потерпілому ОСОБА_6 , у тому числі: шурупокрута акумуляторного торгової марки «Kraissmann» та акумуляторної кутової шліфувальної машини торгової марки «Grand». Інший інструмент, який використовувався під час робіт, для потерпілого не має істотної матеріальної цінності. Розрахунок за виконану роботу здійснювався ФОП ОСОБА_8 щотижнево. З обіцяних 45 000 грн ОСОБА_6 фактично отримав 24 500 грн. Після виплати заробітної плати іншим робітникам, його чистий дохід склав 5 000 гривень, з яких він виплатив ОСОБА_3 аванс у сумі 1 500 гривень. 21.06.2026 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про те, що не бажає продовжувати вищезазначений ремонт, оскільки для нього це виявилося невигідним. 22.06.2026 вранці він прибув на об`єкт за вищевказаною адресою та запропонував ОСОБА_3 завершити ремонтні роботи самостійно, на що останній погодився. При цьому, ОСОБА_6 залишив на об`єкті належний йому інструмент, сховавши його за бетонною перегородкою. Про точне місце зберігання майна було відомо виключно ОСОБА_3 , якому було надано дозвіл на користування цим інструментом, без права розпорядження ним.

Під час допиту у суді потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що 29.06.2026 приблизно о 18:00 він повернувся на цей об`єкт з тією метою, щоб забрати належне йому майно, однак виявив відсутність інструменту, у тому числі були відсутні шурупокрут акумуляторний торгової марки «Kraissmann» та акумуляторна кутова шліфувальна машина торгової марки «Grand», а також інший інструмент, який для потерпілого значної матеріальної цінності не представляє. Після виявлення відсутності свого інструменту він зателефонував ОСОБА_8 та повідомив їй про цей інцидент, на що вона відповіла, що це її не стосується. Після цього він звернувся до органів поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Як йому стало відомо пізніше, 23.06.2026 о 15:00 належний йому електроінструмент ОСОБА_3 здав у ломбард, при цьому згоди на це йому він не надавав.

Під час допиту у судовому засіданні 27.10.2026 свідок ОСОБА_8 надала показання, що вона працює фізичною особою – підприємцем, здійснює діяльність з виконання ремонтних робіт покрівлі будинків. Вона уклала договір з ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_3 . В червні 2026 року по цивільно-правовому договору вона залучила до виконання робіт на цьому об`єкті ОСОБА_11 , який мав зробити підготовчі роботи для подальшого ремонту покрівлі будинку. Вона перерахувала на банківську картку ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 15 000 грн, як частину оплати виконаних робіт. В подальшому їй стало відомо, що ОСОБА_6 залучив до цих робіт ОСОБА_3 , якого вона давно знає як спеціаліста з ремонту покрівлі. За весь обсяг виконаних робіт вона мала перерахувати ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 50 000 грн.

Однак, ОСОБА_6 не виконав всі необхідні роботи, плюс він самостійно без погодження з нею розкрив покрівлю будинку, що в подальшому призвело до залиття дощем окремих квартир мешканців та спричинило матеріальні збитки, які в подальшому їй довелося усувати. З огляду на вищевикладені обставини, за її ініціативи ОСОБА_6 припинив виконувати будь-які роботи на цьому об`єкті. Якими саме інструментами виконувалися роботи їй не відомо, особисто вона не надавала ОСОБА_6 електроінструменти. Через деякий час їй зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що в нього хтось вкрав електроінструменти, просив повернути йому їх, однак вона йому відповіла, що за це відповідальності не несе. Свідок вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 не міг вчинити цю крадіжку.

Допитаний у судовому засіданні 14.10.2026 свідок ОСОБА_9 надав показання, що влітку 2026 року він знайшов роботу з ремонту покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Спочатку у нього була усна домовленість із ОСОБА_12 , потім на цьому об`єкті він зустрічався із ОСОБА_6 та іншим чоловіком, з яким вони обговорювали всі умови, однак від цих робіт він відмовився, оскільки не міг їх виконати у визначені строки. Через деякий час (пройшло приблизно від 3 до 10 днів) йому зателефонувала ОСОБА_13 та попросила приїхати на цей об`єкт, щоб укрити покрівлю будинку перед дощем. Коли він із напарником ОСОБА_14 вперше приїхали за цією адресою, для укриття даху будинку плівкою, то на покрівлі знаходився інструмент, а саме: болгарка, шуруповерт, молоток та електронний подовжувач. Цей інструмент вони спустили на дах будинку, оскільки того дня розпочинався дощ. Після виконання цих робіт вони все сфотографували та відправили фотографії ОСОБА_15 . Через декілька днів за її проханням вони знову приїхали на цей об`єкт, однак інструмента на даху будинку вже не було. По обстановці на покрівлі було видно, що там хтось до цього працював. Другий раз вони приїжджали на цей об`єкт з тією метою, щоб накрити покрівлю брезентом. Під час їх перебування на цьому об`єкті будь-яких сторонніх осіб там вони не бачили та роботи ніхто не виконував. В подальшому йому зателефонував ОСОБА_6 , який почав запитувати, чи не забирали вони належний йому електроінструмент, на це вони відповіли, що ні. Після цього ОСОБА_6 повідомив, що за фактом крадіжки буде звертатися в поліцію, однак вони все одно йому відповіли, що електроінструмент вони не брали.

Під час допиту у суді свідок ОСОБА_9 зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_3 він не знає, при виконанні робіт з ремонту покрівлі на цьому об`єкті його він не бачив, яким саме інструментом користувався ОСОБА_3 , йому не відомо.

Суд враховує, що окрім показань потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених під час судового розгляду письмових доказів (документів) та висновками судових експертиз.

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.06.2026 підтверджується, що ОСОБА_6 звернувся до органів Національної поліції з заявою, в якій просив вжити заходи щодо встановлення місцезнаходження інструментів, якими останній раз працював 22.06.2026 за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, 15 (судова справа, том № 1, арк. 82).

Фактичними даними, які відображені в протоколі огляду місця події від 30.06.2026 та додатках до нього підтверджується, що під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, 15, на горищі на даху цього будинку зафіксована обстановка, будь-які речі чи предмети в ході проведення огляду не вилучалися (судова справа, том № 1, арк. 84–88).

02.07.2026 відомості про вчинення кримінального правопорушення були зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42026222030000118 за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа, том № 1, арк. 78).

Листом ПТ «ПП «ГАРАНТ-ЛЕКС» і компанія «Перший Міський Ломбард» №0107/168 від 07.07.2026 на запит слідчого № 65/958 від 07.07.2026 надано відповідь, що до Товариства звертався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким було укладено договори застави:

1) договір № 0482600377 від 23.06.2026 15:03:57, предметом якого була кутова шліфмашина (Болгарка) Grand МШУ-200BL/Pro;

2) договір № 0482600378 від 23.06.2026 15:07:45, предметом якого був шуруповерт акумуляторний Kraissmann M Pover series 20, 2000 mAh. В подальшому предмети застави було реалізовано за прострочкою. До листа долучено фото предметів застави (судова справа, том № 1, арк. 107–111).

Протоколом огляду предмету від 13.07.2026 підтверджується, що при проведенні огляду фотографій, які надані ПТ «ПП ГАРАНТ-ЛЕКС» і компанія «Перший Міський Ломбард», потерпілий ОСОБА_6 впізнав свої інструменти за вищевказаними фото, які були викрадені у нього за адресою: м. Харків, вул. Мар?їнська, буд. 15, за такими ознаками: колір інструмента синій та чорний, подряпинами та потертостями на акумуляторі шуруповерта, стертими наліпками на корпусі шуруповерта, за насадкою шуруповерта, якою він користувався в останній раз, також за маркуванням технічних характеристик будівельних інструментів, кольором, розташуванням предметів, наповненням кейсу, написом «BRUSHLESS» на корпусі кутової шліфувальної машини, ємністю акумуляторів шурупокрута 2000 mAh (напруга 20V) та 4000 mAh (20V) кутової шліфувальної машини (судова справа, том № 1, арк. 123–125).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2026 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 як особу, з якою вони разом працювали бригадирами по відновленню дахів будівель (судова справа, том № 1, арк. 120–122).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2026 підтверджується, що свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_3 як особу, яку бачила працюючим на роботі у своїх колег на об`єкті по відновленню дахів будівель (судова справа, том № 1, арк. 153–155).

Висновком експерта Харківського НДЕКЦ МВС України за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № CE-19/121-26/21231-TВ від 27.07.2026 підтверджується, що ринкова вартість шурупокрута безщіткового акумуляторного торгової марки «Kraissmann» модель «2134 ABS-BL 20/2 (M-POWER series 20)» станом на момент вчинення злочину складає 2 262,87 грн (судова справа, том № 1, арк. 130–137).

Висновком експерта Харківського НДЕКЦ МВС України за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № CE-19/121-26/21230-ТВ від 27.07.2026 підтверджується, що ринкова вартість акумуляторної кутової шліфувальної машини торгової марки «Grand» моделі «МШУ-20BL/HS» станом на момент вчинення злочину складає 2 741,43 грн (судова справа, том № 1, арк. 143–149).

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_3 та визнання його винуватості.

За встановлених судом обставин, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (електроінструменту), що належить потерпілому ОСОБА_6 , в період часу з 21 червня 2026 року по 23 червня 2026 року, однак точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, оскільки вже 23.06.2026 о 15:03:57 та о 15:07:45 ОСОБА_3 заклав викладений електроінструмент в ломбард, що підтверджується відповіддю ПТ «ПП «ГАРАНТ-ЛЕКС» і компанія «Перший Міський Ломбард» № 0107/168 від 07.07.2026 (судова справа, том № 1, арк. 108–110).

Таким чином, відповідно до вимог пункту 2 частини третьої статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку суд уточнює час вчинення кримінального правопорушення, а саме: у період часу з 21 червня 2026 року по 23 червня 2026 року, оскільки точний час його вчинення в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим.

Оцінюючи відповідно до вимог статті 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом, підтверджується частково показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_3 , показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також сукупністю досліджених у кримінальному провадженні письмових доказів (документів) та висновками судових експертиз.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_3 про кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство), суд виходить з таких обставин.

Відповідно до статті 185 КК України, крадіжка (таємне викрадення чужого майна) – це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Згідно зі статтею 190 КК України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати в потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Якщо ж обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, тобто вилучення майна відбувалося таємно, то склад шахрайства відсутній, і такі дії слід кваліфікувати як крадіжку.

Під час допиту у суді потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що він дозволив обвинуваченому ОСОБА_3 користуватися інструментами лише для виконання ним ремонтних робіт, при цьому згоди забирати їх для власних потреб, продавати, передавати іншим особам або іншим чином розпоряджатися він йому не надавав.

Сам по собі дозвіл користуватися інструментом не свідчить про заволодіння ним шляхом шахрайства. Для такої кваліфікації необхідно встановити, що саме обман або зловживання довірою зумовили добровільну передачу майна обвинуваченому з уже наявним у нього умислом на заволодіння таким майном.

Зa встановлених судом обставин, обвинувачений ОСОБА_3 використав наданий йому доступ до інструментів та надалі таємно, всупереч волі потерпілого, вилучив це майно та розпорядився ним на власний розсуд.

Під час допиту у суді обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що в момент, коли потерпілий ОСОБА_6 передавав йому електроінструмент для тимчасового використання при виконанні ремонтних робіт, він не мав умислу на незаконне заволодіння цим майном, а такий умисел у нього виник вже після того, як потерпілий не розрахувався з ним за виконані роботи.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що в законний спосіб він не звертався до правоохоронних чи інших державних органів з метою захисту його порушених прав, однак самостійно вирішив здати належний потерпілому ОСОБА_6 електроінструмент в ломбард, тобто таємним шляхом заволодів цим чужим майном та в подальшому розпорядився ним.

Отже, способом заволодіння майном було саме таємне викрадення, що обґрунтовує кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, а не за статтею 190 КК України.

Таким чином, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про вчинення ним шахрайства суд відхиляє як такі, що не відповідають доведеному способу заволодіння майном.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

V. Мотиви суду при призначенні покарання

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, інвалідності не має, хворіє на інфекційне захворювання – туберкульоз легень, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має (судова справа, том № 1, арк. 101–106, 113).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким умисним злочином, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає йому покарання за санкцією ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Оскільки інкримінований злочин ОСОБА_3 вчинив у період звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2025, тому суд призначає йому остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, у зв`язку з чим йому необхідно призначити до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз № CE-19/121-26/21231-TВ від 27.07.2026 та № CE-19/121-26/21230-ТВ від 27.07.2026 у загальному розмірі 6 739,04 грн необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (судова справа, том № 1, арк. 138, 150).

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи той факт, що у цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає реальному відбуванню, до набрання вироком законної сили стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 370, 371, 373, 374, 376, 392–395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком суду покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, та призначити ОСОБА_3 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 29.07.2026 (дата обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по дату набрання вироком законної сили виходячи із співвідношення, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави (стягувач платежу: ДЕРЖАВА, Код доходів: 24060300, Отримувач платежу ГУК Харків обл./МТГ Харків/24060300, Рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз № CE-19/121-26/21231-TВ від 27.07.2026 та № CE-19/121-26/21230-ТВ від 27.07.2026 у загальному розмірі 6 739,04 грн (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 04 копійки).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою – протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому.

Роз`яснити обвинуваченому та захиснику право подати клопотання про помилування.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1