Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №638/8288/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №638/8288/25

Суддя: Хайкін В. М.

Справа № 638/8288/25

Провадження № 2-а/638/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Гаращака В.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, згідно прохальної частини якої просить суд: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 13.01.2025 року №15/3/80 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП закрити; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 13 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №15/3/80 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також зазначає, що зі змісту постанови вбачається, що 23.08.2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивачу було виписано повістку на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 0 9:00 год. 24.08.2024 року з метою проходження ВЛК. В подальшому станом на 23.08.2024 0 9:00 год за вказаною повістко громадянин ОСОБА_3 - не прибув. Цією бездіяльністю, останній за змістом Постанови №15/3/80 порушив абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 2. ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560. Із постановою №15/3/80 від 13.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП позивач не погоджується, та вважає її протиправною з огляду на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивачу не було надано право на правничу допомогу, не запропоновано надати відповідні пояснення по справі, не надано можливості ознайомитись із матеріалами справи та порушено низку інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Крім цього, як зазначено позивачем, за встановленими у Постанові №15/3/80 обставинами справи, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, адже у Постанові №15/3/80 чітко зазначено що, станом саме на 23.08.2024 року о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_4 не прибув. А отже, оскільки станом на 23.08.2024 у позивача не виникло обов`язку прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 то за обставинами, зазначеними у Постанові №15/3/80, відсутні підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Крім того, позивач посилається на те, що Повістка №05/66 не містить жодної інформації про мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А тому, вказана повістка не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

22.05.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Гаращака В.В. надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із вказаним позовом та відкрито провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

24.11.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позов. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що 12.01.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході проведення перевірки, було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов`язку з`явитись за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце зазначені в повістці. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру «Оберіг», зроблено запис: перебуває в розшуку від 11.01.2025 до 10.01.2026, у зв`язку з неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк та місце зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Як посилається відповідач, станом на 23.08.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у період дії правового режиму воєнного стану, у порядку визначеному п. 7 ч. 1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено перевірку документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку у вищевказаному відділі з 25.09.2015 року. В ході огляду документів, які підтверджують особу було встановлено, що військово-обліковий документ у вищевказаного громадянина - відсутній. На підставі зазначеного, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повістку під особистий підпис про виклик громадянину ОСОБА_1 , з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , о 09 год. 00 хв., на 24.08.2024 року, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ). Станом на 24.08.2024 року о 09 год. 00 хв., будучи належним чином ознайомлений зі змістом повістки та усвідомлюючи наслідки неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 – не прибув. Про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів – не повідомив. 12.01.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено адміністративний протокол за № 7/459 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП від 12.01.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Печеніги, Чугуївського р-ну, Харківської обл., мешканця с. Печеніги, Харківської області. Позивачу роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 13.01.2025 за адресою: АДРЕСА_3 . Також, відповідачем зазначено, що в матеріалах справи міститься протокол №7/450 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.01.2025, згідно якого у відповідних графах протоколу, міститься особистий підпис позивача, що підтверджує факт ознайомлення з документом та отримання його копії. В подальшому станом на 13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 , винесено постанову за № 15/3/80 по справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. На момент винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, Позивач відмовився від підпису про ознайомлення зі змістом постанови та її отримання у присутності свідків, про що зроблено відповідний запис. В результаті чого, постанову за № 15/3/80 від 13.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності направлено поштою 13.01.2025 на адресу ОСОБА_1 , через відділення Укрпошти у конверті з печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 . У зв`язку із чим, відповідач вважає, що громадянин ОСОБА_1 , своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 2.ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу».

01.12.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Гаращак В.В. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій наголошено на тому, що ОСОБА_1 Постановою №15/3/80 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку із тим, що останній не з`явився до ТЦК за Повісткою №05/66. У цей же час, Повістка №05/66 не містить жодної інформації про мету виклику Позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки вказана повістка не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у позивача не виникло обов`язку прибувати за такою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому, Постанова №15/3/80 від 13.01.2025 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а відтак, є протиправною та підлягає скасуванню. Крім цього, позивачем наголошено на розбіжності зазначення Відповідачем мети Повістки №05/66 у своїх документах. У тексті Постанови №15/3/80 вказано: “23.08.2024 року о 9:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було виписано повістку про виклик громадянина ОСОБА_7 з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 о 09.00 год. 24.08.2024 року, з метою проходження ВЛК.” Натомість, у відзиві на позовну заяву, Відповідач зазначає зовсім іншу мету, а саме: “На підставі зазначеного, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повістку під особистий підпис про виклик громадянину ОСОБА_1 , з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , о 09 год. 00 хв., на 24.08.2024 року, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ).” (абз. 4 ст. 9 відзиву на позовну заяву). ОСОБА_1 19.05.2024 вчасно оновив дані через застосунок Резерв+, про що є відповідна позначка в електронному військово-обліковому документі від 26.03.2025 року. А тому, вимоги щодо уточнення своїх персональних даних позивачем було виконано вчасно та у повному обсязі, що також вказує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, мета прибуття ОСОБА_1 зазначена у Постанові №15/3/80 та мета прибуття, зазначена Відповідачем у відзиві на позовну заяву - є різними. А отже, сам відповідач не знає, з якою ж метою мав прибути 24.08.2024 року о 09 год. 00 хв позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане, на думку позивача, вкотре свідчить про відсутність зазначення у повістці мети виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про невідповідність такої повістки вимогам законодавства, про відсутність обов`язку позивача прибувати за неналежною повісткою, і як наслідок свідчить про протиправність Постанови №15/3/80 від 13 січня 2025 року, та відповідно, про необхідність її скасування. Також, у відповіді на відзив позивачем наголошено на тому, що моментом нібито вчинення (на думку Відповідача) ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є 24.08.2024. Отже, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП за вказані дії могло бути накладено на позивача до 24.11.2024 з огляду на положення ч. 9 ст. 38 КУпАП. Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП сплив 24.11.2024. За таких умов притягнення останнього до адміністративної відповідальності після 24.11.2024 є неможливим. Натомість, всупереч вимогам законодавства, Постановою №15/3/80 було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності лише 13.01.2025, тобто із значним пропущенням строків притягнення до такої відповідальності. За таких умов, Постанова №15/3/80 від 13 січня 2025 року прийнята без дотримання вимог законодавства щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, а відтак, є протиправною та підлягає скасуванню.

04.12.2025 року представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено про те, що як зазначалося у відзиві на адміністративний позов - 12.01.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході проведення перевірки, було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов`язку з`явитись за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце зазначені в повістці. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру «Оберіг», зроблено запис: перебуває в розшуку від 11.01.2025 до 10.01.2026, у зв`язку з неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк та місце зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). В ході подальшої перевірки було встановлено, що станом на 23.08.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у період дії правового режиму воєнного стану, у порядку визначеному п. 7 ч. 1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено перевірку документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку у вищевказаному відділі з 25.09.2015 року. В ході огляду документів, які підтверджують особу було встановлено, що військово-обліковий документ у вищевказаного громадянина - відсутній. На підставі зазначеного, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повістку під особистий підпис про виклик громадянину ОСОБА_1 , з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , о 09 год. 00 хв., на 24.08.2024 року, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ). Станом на 24.08.2024 року о 09 год. 00 хв., будучи належним чином ознайомлений зі змістом повістки та усвідомлюючи наслідки неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 – не прибув. Про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів – не повідомив. Враховуючи зазначене, 12.01.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено адміністративний протокол за № 7/459 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП від 12.01.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Печеніги, Чугуївського р-ну, Харківської обл., мешканця с. Печеніги, Харківської області. Позивачу роз`яснено ст.63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 13.01.2025 за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому станом на 13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 , винесено постанову за № 15/3/80 по справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. На момент винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, Позивач відмовився від підпису про ознайомлення зі змістом постанови та її отримання у присутності свідків, про що зроблено відповідний запис. В результаті чого, постанову за № 15/3/80 від 13.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності направлено поштою 13.01.2025 на адресу ОСОБА_1 , через відділення Укрпошти у конверті з печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 . Тобто, громадянин ОСОБА_1 , своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 2.ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу». На підставі вищезазначеного, доводи позивача щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення - є безпідставними. Також, відповідачем у запереченні на відповідь на відзив було зазначено, що днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про вчинене правопорушення. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває в розшуку від 11.01.2025 до 10.01.2026, у зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Факт порушення позивачем правил військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 виявлено 11.01.2025 після дати оголошення Позивача у розшук органами Національної поліції, щодо доставлення вказаного військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказане електронне звернення до органів Національної поліції було направлено з метою вироблення єдиного алгоритму роботи посадових осіб ТЦК та СП щодо виконання вимог пункту 56 Порядку 1487. Отже, моментом виявлення порушення позивачем правил військового обліку є 11.01.2025, а тому передбачені ст. 38 КУпАП строки відраховуються з 11.01.2025. Таким чином, розгляд справи та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відбулося у встановлений законом строк.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом частини 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний, у ІНФОРМАЦІЯ_11 (Печеніги).

Також, згідно витягу з додатку «Резерв+», має номер в реєстрі Оберіг 130220221455697400049.

У зазначеному військово-обліковому документі вказані прізвище, ім`я, по-батькові позивача, дата народження, адреса проживання, номер телефону, посада та інші необхідні відомості. Дані уточнені 19.05.2024 року.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №15/3/80 від 13.01.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Оскаржувана постанова вмотивована зокрема тим, що 12.01.2025 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено огляд та перевірку документів, які підтверджують особу, у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що військово-обліковий документ відсутній, а відповідно до наявної інформації в ІНФОРМАЦІЯ_12 облікова картка знаходиться в картотеці вільних залишків, під каротека: підлягають призову на військову службу під час мобілізації. 23.08.2024 року о 09:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було виписано повістку про виклик ОСОБА_1 з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , о 09:00 год. 24.08.2024 року, з метою проходження ВЛК. Під час вручення повістки здійснювалось фото і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. В подальшому, станом на 23.08.2024 року о 09:00 год., будучи належним чином ознайомлений зі змістом повістки та усвідомлюючи наслідки неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин ОСОБА_1 не прибув. Про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів – не повідомив Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 , своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560.

Також у матеріалах справи наявна копія повістки №05/66, за змістом якої посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було запропоновано прибути 24.08.2024 року о 9:00 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно змісту оскаржуваної постанови №15/3/80, метою зазначеної повістки №05/66 є проходження позивачем Військово-лікарської комісії. При цьому, у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив відповідачем було зазначено, що метою повістки №05/66 було уточнення персональних даних.

Дослідивши вказаний доказ, а саме повістку №05/66, суд звертає увагу на відсутність зазначення у повістці мети виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з огляду на що, суд позбавлений можливості встановлення мети повістки.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно абз. 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників , військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники і військовозобов`язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно абз.2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За правилами частини 1 статті 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Крім того згідно п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби .

Відповідно до пункту 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Суд зазначає, що постанова №15/3/20 від 13.01.2025 року складено відносно ОСОБА_1 за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_11 за повісткою про виклик від 24.08.2024 року о 09 год. 00 хв. з метою проходження ВЛК. При цьому матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не надано доказів, що 23.08.2024 року позивачу виписано повістку про виклик з метою проходження ВЛК. При цьому, у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив відповідачем було зазначено, що метою повістки №05/66 було уточнення персональних даних.

Як було зазначено судом вище, у матеріалах справи наявна копія повістки №05/66, за змістом якої посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було запропоновано прибути 24.08.2024 року о 9:00 за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, дослідивши вказану повістку, вказує на те, що в ній взагалі відсутні підстави та мета з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, повістка №05/66 не відповідає вимогам, визначеним частиною 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок відповідач не виконав.

Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимих, достовірних та достатніх доказів, які могли би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що з урахуванням презумпції невинуватості є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на це, задовольняючи позов у цій справі, суд скасовує оскаржувану постанову із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 139 КАС України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 3,4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

11.02.2026 року представником позивача разом із заявою про долучення доказів понесення судових витрат на правничу допомогу було надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 28 березня 2025 року, копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 11 лютого 2026 року та копію товарного чеку від 11 лютого 2026 року. Таким чином, стороною позивача доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 28.03.2025 року розмір гонорару за послуги/роботи Адвоката за даним договором складає: 12 000, 00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При наданні оцінки обґрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є незначною за обсягом, а тому її складення не потребувало витрат великої кількості часу та зусиль адвоката.

Дана справа є справою незначної складності та підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено повністю з урахуванням принципу розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення стягнення витрат на правничу допомогу частково в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 13.01.2025 року №15/3/80 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua