Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №470/698/26
Суддя: Луста С. А.
Провадження № 2/470/584/26
Справа № 470/698/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Андруховим В.М., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 18 травня 2026 року.
В заяві зазначено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29 листопада 2025 року уклали Кредитний договір (оферти) №29.11.2025-100002015, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит, у розмірі 4000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29 листопада 2025 року на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору №29.11.2025-100002015 позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 29 листопада 2025 року; сума Кредиту: 4000 грн.; строк, на який надається Кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 17 квітня 2026 року. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів 4323-34XX-XXXX-5054. Позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти, свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість, у розмірі 14400 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №29.11.2025-100002015 від 29 листопада 2025 року, в розмірі 14400 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.48).
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29 листопада 2025 року між позивачем та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №29.11.2025-100002015, за яким позивач надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 4000,00 грн. строком на 140 днів (до 17 квітня 2026 року), зі сплатою за користування кредитом «стандартної» процентної ставки 1,0 % за день від суми кредиту, яка застосовується протягом усього строку кредитування та комісії за надання кредиту, в розмірі 800,00 грн. Про вказане свідчать копія заявки до кредитного договору від 29 листопада 2025 року, підписаної відповідачкою електронним підписом, копія пропозиції про укладення договору (оферта) від 29 листопада 2025 року та копія відповіді позичальника про прийняття пропозиції від 29 листопада 2025 року, також підписаних відповідачкою одноразовим ідентифікатором (а.с.21-28).
Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти на картковий рахунок, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18 квітня 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та проценти за їх користування не повернула, у зв`язку з чим станом на 23 червня 2026 року їй нараховано заборгованість, в розмірі 14400,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5600,00 грн. заборгованість за процентами, 800,00 грн. комісія за надання кредиту та 4000,00 грн. проценти за ст.625 ЦК України (а.с.31-34).
Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувалася з позивачем за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 4000,00 грн. та заборгованості за процентами, в розмірі 5600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідачки процентів, у розмірі 4000,00 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, то за вимогами вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 15 відповіді позичальника про прийняття пропозиції до кредитного договору від 29 листопада 2025 року передбачено, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання у терміни, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості, за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.
Однак за вимогами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідачки процентів за порушення виконання грошового зобов`язання, на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 4000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 800,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
В пункті 7 відповіді позичальника про прийняття пропозиції до кредитного договору від 29 листопада 2025 року передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 800,00 грн, яка нараховується за ставкою 20 процентів від суми кредиту.
ТОВ «Споживчий Центр» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.
Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Споживчий Центр». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Споживчий Центр» встановлена комісія за надання кредиту.
Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.
За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 800,00 грн.
Загальна заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 9600,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1774,93 грн., однак у стягненні витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачці позовної заяви, в розмірі 120,18 грн. відмовляє, оскільки розмір вказаних витрат будь-якими доказами не підтверджено.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором №29.11.2025-100002015 від 29 листопада 2025 року, в розмірі 9600,00 (дев`ять тисяч шістсот) грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 5600,00 грн. заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1774,93 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, 01032.
Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 року.
Суддя С. А. Луста
Оригінал: reyestr.court.gov.ua