Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №127/30642/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №127/30642/26

Суддя: Федчишен С. А.

Справа № 127/30642/26

Провадження № 3/127/5898/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.08.2026 серія ЕПР1 №755100, складеного поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області, 25.08.2026 о 21 год. 41 хв. в м. Вінниці по вул. Батозькій, 4Н водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював рух по тротуару, чим створював аварійну обстановку пішоходам, чим порушив п. 11.13. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

13.10.2026 за допомогою системи «Електронний суд» від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Цимбал А.А., надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими просили суд закрити провадження у справі №127/30642/26 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Додаткові пояснення обґрунтовані тим, що до матеріалів справи був наданий Рапорт від 25.08.2026 про те, що ОСОБА_1 було помилково надано два примірники рапорту і працівники поліції скеровують протокол 755100 без підпису водія. Також працівники поліції просять вважати поданий протокол із рапортом дійсним оригіналом. У протоколах не внесено пояснення водія та не зафіксовано факт його відмови від надання пояснень. В матеріалах справи містяться 6 відеозаписів, які представники поліції долучили як доказ вчинення правопорушення, але на жодному відео не вбачається порушення п. 11.13 ПДР. Слід звернути увагу суду, що представники поліції на відео 473398_1 та 473720_1 чітко вказали, що правопорушення здійснив водій транспортного засобу Renault Trafic, але протокол склали на водія Opel Vivaro. Всі записи розпочаті після зупинки авто, тому неможливо перевірити, чи були законні підстави для неї. На жодному з наданих відеозаписів не можливо встановити реєстраційні номери транспортних засобів, які зняті представниками поліції. Отже не можливо стверджувати, що на всіх відеозаписах присутній один й той самий транспортний засіб. Оскільки жоден з відеозаписів не має доказів їзди по тротуару і створення аварійної ситуації для пішоходів, представник поліції повинен додати до матеріалів справи письмові свідчення або контакти того самого пішохода, якому нібито завадили. Якщо в матеріалах справи немає пояснень «потерпілого» пішохода про те, що він злякався чи відстрибнув, склад правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП відсутній. Враховуючи викладене, вважають, що наявні підстави для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнали, просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 11.13. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Разом з тим, жоден з відеозаписів не має доказів їзди по тротуару і створення аварійної ситуації для пішоходів, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Частиною п`ятою ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою четвертою цієї статті, якщо вони спричинили створення аварійної обстановки, тобто примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки чи безпеки інших громадян.

Отже, для кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 122 КУпАП необхідним є встановлення не лише наслідку у вигляді створення аварійної обстановки, а й конкретного порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена однією з частин першої-четвертої ст. 122 КУпАП.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що справа про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на недоведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 122, п. 1 ст. 247, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua