Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №706/1349/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Черкаси

Справа № 706/1349/25

Провадження № 22-ц/821/847/26

Категорія 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – Василенко Л. І.,

суддів: Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Таскомбанк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Рудницького Юлія Ігоровича на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі – АТ «Таскомбанк», Товариство) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 01.03.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 6655252367.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором.

Позичальнику надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 39 015,75 грн, строк користування – 36 місяців (п. 1.2. Договору). Кредитні кошти відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений у Кредитному договорі (п. 1.2., 1.4 Кредитного договору).

20.09.2021 права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору факторингу № 200921.

Позичальником умови Кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені Договором строки не повернуті.

У зв`язку із вищевикладеним, АТ «Таскомбанк» просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 6655252367 у загальному розмірі 69 968,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (у тому числі прострочена) – 38 734,76 грн, заборгованість за річними відсотками – 6 283,69 грн, заборгованість за щомісячними відсотками – 24 949,76 грн та сплачений судовий збір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Христнівського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк» - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем на надано жодного розрахункового документу, який би підтверджував факт перерахунку кредитних коштів на користь зазначених у договорі осіб за вказаними реквізитами.

Зауважив, що, матеріали справи не містять доказів перерахунку ТОВ «ФК «ЦФР» на рахунок у АТ «Таскомбанк» 33 295,19 грн у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 6604700144 від 15.05.2020.

Крім цього, позивачем на надано жодних доказів, які б свідчили про укладення 01.03.2021 між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «ТАС» відповідних договорів страхування та як наслідок, того, що відповідач доручила ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 4 327,56 грн на користь страхової компанії, та доказів такого перерахування.

Також відсутні докази укладення ОСОБА_1 із ТОВ «ФК «ЦФР» договору купівлі електронного ключа доступу до додатку «RADAR.Screen» вартістю 399 грн, із ТОВ «Мегого» - купівлі пакету послуг «Кіно і ТБ: Оптимальна» на суму 594 грн, а із ТОВ «майСейфеті» - пакету послуг «Охоронець Кредит Маркет24» вартістю 400 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 39 015,75 грн, які відповідно до п. 1.4 Кредитного договору № 6655252367 від 01.03.2021 ОСОБА_1 доручила списати з кредитних коштів на користь вищевказаних установ, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У березні 2026 року представник АТ «Таскомбанк» - адвокат Рудницький Ю. І. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року скасувати на ухвалити нове рішення, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не заперечено факт укладення спірного Кредитного договору, не оспорено факт отримання кредитних коштів (шляхом їх перерахування третім особам в рахунок її зобов`язань) та не заявлено про безгрошовість кредиту.

Кредитний договір № 6655252367 від 01.03.2021 та Паспорт кредиту, власноруч підписані відповідачем. Підписавши договір, Карчевська Є. О. надала розпорядження (п. 1.4) на перерахування коштів.

Відповідно до усталеної судової практики, при відступленні права вимоги новий кредитор отримує статус кредитора у зобов`язанні на підставі відповідного договору та реєстру. У Реєстрі чітко зафіксовано розмір існуючої заборгованості ОСОБА_1 станом на момент відступлення 47 679,79 грн.

Зауважив, що суд першої інстанції сам констатував, що досліджені ним виписки відображають нарахування АТ «Таскомбанк» відсотків та перенесення сум на прострочену заборгованість. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що виписка з банківського рахунку є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів та розмір заборгованості.

Відзив на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 01.03.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 6655252367, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п. 1.1 Договору) (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту – 39 015,75 грн, строк кредиту - 36 місяців.

Згідно п. 1.3 Договору позичальник зобов`язувався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених у Паспорті кредиту № 5252367, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що підписавши цей Договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за вказаними у Договорі реквізитами: 33 295,19 грн на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» з призначенням – погашення поточної заборгованості за мої діючим Кредитним договором « 6604700144 від 15.05.2020; 594,00 грн на користь ТОВ «Мегого» з призначенням – оплата за пакет послуг «Кіно і ТБ: Оптимальна» на 6 місяців за рахунок кредиту КД № 6655252367 від 01.03.2021, ОСОБА_1 , 3062117285 в т.ч.; 400,00 грн на користь ТОВ «майСейфеті» з призначенням - оплата за пакет послуги «Охоронець Кредит Маркет 24» за рахунок кредиту КД № № 6655252367 від 01.03.2021, ОСОБА_1 в т.ч. ПДВ 66,67; 3 527,56 грн на користь ПАТ «Страхова компанія «ТАС» з призначенням – оплата страхового платежу за договором страхування № 665525367-С від 01.03.2021; 800,00 грн на користь ПАТ «Страхова компанія «ТАС» з призначенням – оплата страхового платежу за договором страхування № 665525367-ЛО від 01.03.2021; 399,00 на користь ТОВ «ЦФР» з призначенням – оплата за електронний ключ доступу до додатку «Radar.Screen», пакет «Економ», КД 665525367 від 01.03.2021.

Відповідно до п. 2.2 Договору, цей Договір, Паспорт кредиту № 5252367 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020, складають єдиний кредитний договір.

У п. 4 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5252367, підписаного відповідачем, сума/ліміт кредиту становить 39 015,75 грн, строк на який надається кредит- 36 місяців (а.с. 13 на звороті – 13).

Пунктом 5 Паспорту кредиту визначено процентні ставки: при наданні кредиту - 0,00 % від суми кредиту, щомісячні проценти становлять - 2,99 % від суми кредиту згідно з графіком платежів, річні загальні проценти - 9,99 % від суми боргу за договором згідно графіку платежів. Загальні витрати за кредитом становлять 48 520,50 грн, орієнтовна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом складає 87 536,25 грн, реальна річна процентна ставка 82,60 % річних.

Паспорт кредиту містить графік погашення кредиту, що розрахований з 01.03.2021 по 19.02.2024.

Будь-яких доказів перерахування первісним кредитором кредитних коштів за реквізитами рахунків на користь третіх осіб матеріали справи не містять.

20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого фактор зобов`язувався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язувався відступити факторові Права вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором (а.с. 17 – 21 на звороті).

Перелік позичальників, підстави виникнення Права вимоги до позичальників, сума боргу та дату відступлення Прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору та підписується одночасно з ним.

Пунктом 2.3 Договору факторингу передбачено, що відступлення права вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2 до цього Договору, але не раніше оплати АТ «Таскомбанк» суми, зазначеної в п. 3.1. Договору факторингу.

Сума фінансування в розмірі 214 388 525,17 грн (п. 3.1. Договору факторингу).

Згідно копії меморіального ордеру № 768960451 від 20.09.2021 АТ «Таскомбанк» сплатило на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» суму в розмірі 214 388 525,17 грн (а.с. 75).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Прав вимоги за Договором факторингу № 200921 від 20.09.2021, фактор АТ «Таскомбанк» прийняв вказаний Реєстр прав вимоги кількістю 1 одинця, після чого від клієнта до фактора перейшли права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості складає 291 873 118,15 грн (а.с. 22 на звороті).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги в електронному вигляді за Договором факторингу № 200921 від 20.09.2021 фактор АТ «Таскомбанк» прийняв право вимоги до позичальників в кількості 13456 одиниць. Загальна сума заборгованості складає 291 873 118,15 грн (а.с. 23 на звороті).

Відповідно до копії витягу реєстру прав вимоги, розмір відступленої позивачу вимоги за Договором № 6655252367 від 01.03.2021 становить 39 015,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 35 351,88 грн, прострочена заборгованість за тілом кредиту – 3 382,88 грн, залишок заборгованості за відсотками – 333,21 грн, залишок заборгованості за щомісячними відсотками – 1 166,58 грн, сума простроченої заборгованості за відсотками – 1 612,54 грн, сума простроченої заборгованості за щомісячними відсотками – 5 832,90 грн (а.с. 25 – 25 на звороті).

Розрахунку заборгованості за відступленим первісним кредитором правом вимоги до відповідача на суму 47 679,79 грн позивачем до суду першої інстанції не надано.

Виписка по особових рахунках Кредитного договору № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 відображає нарахування позивачем – АТ «Таскомбанк» відповідачу відсотків за Кредитним договором за період із 20.09.2021 по 20.12.2022 та перенесення сум на прострочену заборгованість (а.с. 33 – 47).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 6655252367 від 01.03.2021 станом на 12.05.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 69 968,21 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту – 38 734,76 грн, заборгованості по річних процентах – 6 283,69 грн, заборгованості по щомісячних процентах – 24 949,76 грн (а.с. 26 – 32).

20.06.2025 АТ «Таскомбанк» направлено на поштову адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за Договором від 01.03.2021, у якому банк вимагав достроково повністю повернути кредит у зв`язку з тривалим невиконанням зобов`язань за Кредитним договором. Також повідомило, що заборгованість по кредиту за основним боргом (в тому числі прострочена) станом на 23.05.2025 становила: суму основного боргу – 38 734,76 грн ; заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) – 6 283,69 грн; заборгованість за щомісячними процентами – 24 949,76 грн (а.с. 16).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. ч. 1. 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження перерахування або видачі кредитних коштів на користь відповідача чи доказів перерахування або видачі за дорученням відповідача кредитних коштів третім особам.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2021 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено Договір факторингу № 200921, згідно п. 2.1. якого, фактор зобов`язувався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язувався відступити факторові Права вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Перелік позичальників, підстави виникнення Права вимоги до позичальників, сума боргу та дату відступлення Прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору та підписується одночасно з ним.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 право вимоги відступається за Кредитним договором № 6655252367 від 01.03.2021, позичальник ОСОБА_1 , залишок заборгованості за тілом 35 351,88 грн; прострочена заборгованість за тілом кредиту – 3 382,88 грн, залишок заборгованості за відсотками – 333,21 грн, залишок заборгованості за щомісячними відсотками – 1 166,58 грн, сума простроченої заборгованості за відсотками – 1 612,54 грн, сума простроченої заборгованості за щомісячними відсотками – 5 832,90 грн.

Матеріали справи містять копію Кредитного договору № 6655252367 від 01.03.2021, копію Паспорту кредиту № 5252367, які підписані ОСОБА_1 .

На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви надано виписку по особовому рахунку відповідача за період з 20.09.2021 по 20.12.2022, яка відображає нарахування позивачем – АТ «Таскомбанк» відповідачу відсотків за Кредитним договором за період із 20.09.2021 по 20.12.2022 та перенесення сум на прострочену заборгованість.

Однак, слід зазначити, що з наданої виписки неможливо встановити коли та яким чином перерахувалися кредитні кошти ОСОБА_1 , рух цих коштів та їх використання.

Платіжних (банківських) документів про переказ коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 чи видачі відповідачу грошових коштів на умовах спірного Кредитного договору матеріали справи не містять.

Виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

При цьому надані АТ «Таскомбанк» виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , на думку колегії апеляційного суду, не можуть вважатися належними доказами надання відповідачу кредиту, саме на підставі вказаного позивачем Кредитного договору, оскільки суд позбавлений можливості перевірити заборгованість, яка утворилась в результаті неналежного виконання відповідачем умов вказаного Договору, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачу грошових коштів.

Надані на адресу суду докази не доводять того, що 01.03.2021 відповідачем дійсно отримано кредит у розмірі та на умовах, про які стверджує позивач.

Відповідно до п. п. 3, 28, 29, 30, 53, 54 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги»:

безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;

кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника;

кредитовий трансфер - платіжний інструмент у вигляді сукупності процедур, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України, що використовується для ініціювання кредитового переказу;

переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача;

платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Статтею 5 ЗУ «Про платіжні послуги» визначено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги: 1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуг щодо відкриття; 2) обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців); 3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів; 4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів; 5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів; 6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку; 7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали даної справи не містять доказів перерахування або видачі кредитних коштів на користь відповідача чи доказів перерахування або видачі за дорученням відповідача кредитних коштів третім особам.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову з підстав його недоведеності.

Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» – адвоката Рудницького Юлія Ігоровича – залишити без задоволення.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 04 листопада 2026 року.

Головуюча Л. І. Василенко

Судді О. М. Новіков

Ю. В. Сіренко