Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №705/4430/26 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №705/4430/26

Суддя: Сіренко Ю. В.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2437/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 705/4430/26 Категорія: на ухвалуЄщенко О.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

секретар: Івануса А.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідачі – Акціонерне товариство «Черкасиобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»;

особа, яка подала апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Давидяк Юлія Олександрівна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Давидяк Юлії Олександрівни на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2026 року про відмову в забезпеченні позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживачів, визнання протиправним та скасування рішення, припинення дії, яка порушує право,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Давидяк Ю.О. звернулася до суду з позовом до АТ «Черкасиобленерго», ТОВ «Черкасиенергозбут» про захист прав споживачів, визнання протиправним та скасування рішення, припинення дії, яка порушує право.

11.09.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Давидяк Ю.О. подала до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просила зобов`язати оператора системи розподілу відновити електропостачання об`єкта побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до набранням рішенням суду у цій справі законної сили.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, зазначила, що однією з заявлених позовних вимог є визнання протиправним та скасування протоколу засідання комісії АТ «Черкасиобленерго» від 26.05.2026 з розгляду акта про порушення від 30.03.2026, оскільки зазначений акт складено всупереч вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі також Правила).

Вказує, що відповідно до приписів п. 7.11. Правил, відкриття провадження у справі з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів після факту відключення споживача є підставою для поновлення електропостачання. 22.07.2026 адвокатом Давидяк Ю.О. було подано заяву до керівника ТОВ «Черкасиенергозбут» із вимогою поновлення електропостачання за адресою позивача. 27.07.2026 електропостачання було відновлено, а 09.09.2026, незважаючи на розгляд справи в суді та імперативну норму п. 7.11. ПРРЕЕ, працівниками ВСП «Уманські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» було повторно відключено житловий будинок позивача від електропостачання.

У заяві зазначено, що мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, зокрема може призвести до значних майнових, а також немайнових втрат позивача та членів її сім`ї, у першу чергу, у зв`язку із наближенням опалювального сезону та зменшенням тривалості світлового дня в осінній період, тому і просить задовольнити подану заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що з заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів не вбачається, що невідновлення електропостачання на час розгляду справи може унеможливити чи істотно ускладнити виконання можливого рішення суду про скасування протоколу комісії.

Не погодившись з ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2026 року, представник ОСОБА_1 – адвокат Давидяк Ю.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та прийняту нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що вимога забезпечити позов шляхом відновлення електропостачання розповсюджується виключно на підстави, пов`язані із оскаржуваним в позові протоколом, не має абсолютного і необмеженого характеру, і в разі забезпечення позову не позбавить відповідача права здійснити відключення з інших, не пов`язаних із цим спором підстав, передбачених ПРРЕЕ, що є пропорційним заявленому предмету спору.

Скаржник, посилаючись на практику Великої Палата Верховного Суду, зазначає, що реалізація п. 7.11 ПРРЕЕ здійснюється через інститут забезпечення позову, і є прямим способом забезпечення права споживача на електропостачання на час розгляду справи.

25.09.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «Черкасиенергозбут» – адвоката Моцайко В.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не може розглядатися як побутовий споживач, оскільки електрична енергія за її адресою фактично споживалася для не побутових потреб. Відтак, положення абзацу 4 п. 7.11 Правил, на які посилається заявник, не поширюються на спірні правовідносини, тому правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, який з`явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Мета забезпечення позову – це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише має запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 є оскарження протоколу № 000694 від 26 травня 2026 року засідання комісії АТ «Черкасиобленерго», визнання неправомірними дій щодо здійснення перерахунку та виставлення коригуючого рахунку на суму 68 511,10 грн, а також зобов`язання скасувати відповідні нарахування.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачка просила зобов`язати АТ «Черкасиобленерго» відновити електропостачання за адресою її об`єкта, посилаючись на те, що його припинення пов`язане з обставинами, які стали підставою для складання акта про порушення та прийняття оскаржуваного протоколу.

На обґрунтування заяви позивачка зазначала, що відсутність електропостачання порушує її права та права осіб, які проживають за відповідною адресою, а також створює особливі труднощі з огляду на погодні умови, тривалість світлового дня та воєнний стан.

Відповідачі заперечують наявність такого зв`язку та зазначають, що повторне припинення електропостачання відбулося з іншої підстави. Також відповідачі наводили доводи щодо непобутового характеру використання позивачем електричної енергії за відповідною адресою та посилалися на положення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з абзацом четвертим пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Водночас, абзацом п`ятим пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлено виняток, відповідно до якого дія абзацу четвертого не поширюється на непобутового споживача у разі припинення електропостачання у зв`язку з наявністю заборгованості за договором постачання електричної енергії.

У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 Велика Палата Верховного Суду надала тлумачення положенням абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ та визначила процесуальний механізм реалізації передбаченого ним права споживача на захист у період судового розгляду спору.

Так, у пунктах 65–72 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила правову природу цієї норми та вказала, що вона регулює правовідносини між електропостачальником і споживачем на період розгляду судом спору, предметом якого є оскарження факту порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договорів, за яке передбачено припинення електропостачання.

У пунктах 90–93 постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ узгоджується з метою забезпечення позову, а вирішення питання щодо відновлення, припинення або обмеження електропостачання на підставі цієї норми має здійснюватися з використанням відповідного процесуального механізму. У пункті 107 Велика Палата визначила таким механізмом забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання на час розгляду справи про оскарження факту порушення споживачем Правил та/або умов договорів. У пункті 151 цієї постанови також зазначено про можливість постановлення ухвали про зобов`язання відновити електропостачання, якщо провадження у справі відкрито після його припинення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що питання забезпечення електропостачанням споживача на період судового розгляду спору може вирішуватися в межах відповідного судового провадження, шляхом застосування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування заявленого заходу забезпечення позову, за встановлених обставин справи, потребувало б попередньої оцінки характеру використання електричної енергії за відповідним об`єктом.

Оскільки між сторонами існує спір, зокрема і щодо характеру використання електричної енергії, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача відновити електропостачання фактично передбачало б необхідність надання судом попередньої правової оцінки цим спірним обставинам, від вирішення яких залежить застосування відповідного механізму захисту споживача.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не може виходити з наперед встановленого висновку про наявність у позивачки статусу побутового споживача або про поширення на спірні правовідносини відповідних положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачка не навела достатніх обґрунтувань того, яким чином невжиття саме такого заходу забезпечення позову може унеможливити чи істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду за заявленими нею вимогами.

Колегія суддів бере до уваги також доводи позивачки про те, що за відповідною адресою зареєстровані особи, зокрема неповнолітні діти, а припинення електропостачання створює для них побутові незручності та ускладнює умови проживання.

Водночас, надані документи про реєстрацію місця проживання таких осіб самі по собі не підтверджують наявності передбачених статтею 149 ЦПК України підстав для застосування саме заявленого заходу забезпечення позову. Наведені обставини мають значення для оцінки наслідків припинення електропостачання, однак не звільняють заявника від обов`язку довести необхідність застосування конкретного заходу забезпечення позову.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, виходив із недоведеності необхідності застосування заявленого заходу забезпечення позову та відсутності належного обґрунтування того, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист прав позивачки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 149-153, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Давидяк Юлії Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2026 року про відмову в забезпеченні позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживачів, визнання протиправним та скасування рішення, припинення дії, яка порушує право, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua