Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №285/1768/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №285/1768/26

Суддя: Скітневська О. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/1768/26Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Крижанівського Володимира Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Крижанівського В. П. на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2026 року об`єднано в одне провадження справи № 285/1768/26 (провадження № 3/0285/869/26), № 285/2088/26 (провадження № 3/0285/953/26), присвоєно їм номер 285/1768/26, номер провадження 3/0285/869/25.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Згідно з постановою 09.03.2026 о 23 год. 59 хв., по вул. Шевченка в с. Токарів Звягельського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MAZDA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покрову на обличчі. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 10.03.2026 о 01 год. 15 хв., по вул. Шевченка в с. Токарів Звягельського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MAZDA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Крижанівський В.П. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт посилається на те, що відсутні належні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та причини зупинки; ознаки сп`яніння не зазначені в протоколі і не підтвердженні доказами; відсутній акт огляду на стан сп`яніння; вказана неправильна дата (рік) у протоколі; відсутній документ про відсторонення ОСОБА_1 від керування; відсутні докази пропозиції проходження огляду в медичному закладі; нема цілісного відеозапису; порушено право на захист - суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що первинна апеляційна скарга подана до суду першої інстанції в межах 10-денного строку на оскарження, але постановою Житомирського апеляційного суду від 25 травня 2026 року (а.с.56-57) апеляційна скарга повернута особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не містила належного обгрунтування. 27 травня 2026 року захисником через систему «Електронний суд» подана повторна апеляційна скарга.

Розглянувши клопотання про поновлення строку та враховуючи незначний час між поверненням апеляційної скарги, поданої в межах строків апеляційного оскарження, та поданням повторної апеляційної скарги з усуненням недоліків, на які вказав апеляційний суд, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Адвокат Крижанівський В.П. в судовому засіданні подану ним апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що у день, зазначений у протоколі він був в гостях, повертався додому разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 . За кермом була ОСОБА_2 . Коли вони в`їхали в село, автомобіль поламався, почав їхати не так, як треба, пригальмовувати, тому вони зупинилися, він пересів за кермо автомобіля і почав з`ясовувати причини несправності. Через деякий час до автомобіля підійшли працівники поліції, почали казати, що він порушує ПДР. Він їм казав, що він не їхав, проте його не слухали. Огляд на стан сп`яніння пройти не пропонували. При ньому протоколів не складали, прав не роз`яснювали, на підпис ніяких документів не давали. Після цього ОСОБА_2 сіла за кермо та вони доїхали додому. Вдруге їх тієї ночі ніхто не зупиняв. За кілька місяців до цього у нього був конфлікт з працівником поліції, який входив до даного екіпажу, тому він припускає, що працівники поліції склали на нього протоколи з якихось особистих причин.

Свідок ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням сторони захисту, пояснила, що 9 березня 2026 року вона була в гостях разом з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 випив, тому попросив її сісти за кермо. Вони їхали додому, по дорозі машину почало смикати. Вона зупинила автомобіль. ОСОБА_1 сів за кермо, щоб усунути несправності. Автомобіль був не заведений, була ввімкнена аварійка. Потім десь взялася поліція. Сказали, що ОСОБА_1 п`яний за кермом. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився. Розмова з поліцейськими тривала приблизно півгодини. ОСОБА_1 казав їм, що це вона була за кермом. Вона сиділа в автомобілі, тому не все чула. Після цього вона сіла за кермо і вони доїхали додому. Більше тієї ночі зустрічей з поліцією не було. Посвідчення водія у неї немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2026 року серії ЕПР1№610900 убачається, що 09.03.2025 о 23 год. 59 хв., по вул. Шевченка в с. Токарів Звягельського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MAZDA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покрову на обличчі. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).

З протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2026 року серії ААД №660501 убачається, що 10.03.2026 о 01 год. 15 хв., по вул. Шевченка в с. Токарів Звягельського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MAZDA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.21).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ЕРП1 №610900 та серії ААД №660501, в яких зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.2,21);

- розписками про роз`яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП (а.с.5,26);

-актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, а також виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він відмовився (а.с.3,27);

-направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.4);

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.6,24);

- копіями постанов про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та за ч.2 ст.122, ч. 1 ст.126 КУпАП (а.с.10.23);

- рапортом поліцейського СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Кобилянського В. (а.с.12) в якому зазначено, що у протоколі зазначено дату 09.03.2025, тоді як фактично правопорушення вчинено 09.03.2026, що підтверджується відеозаписом, а тому просить вважати правильною дату вчинення правопорушення «09.03.2026» (а.с.12);

- наявними в матеріалах справи відеозаписами (а.с.9, 28).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у справі відсутні належні докази щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи. Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.10) (протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ЕРП1 №610900), а також порушенням комендантської години та Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.23) (протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ААД №660501). Крім того, водія повідомлено уповноваженими особами про причину зупинки.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні належні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується відеозаписами обставин події з відеореєстратора службових автомобілів та нагрудних камер поліцейських. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано, що працівники поліції зупиняють транспортний засіб за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольору поліцейського автомобіля. Водій транспортного засобу спочатку не виконував вимоги поліцейських, але в подальшому зупинився. За кермом автомобіля знаходився саме ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ЕРП1 №610900). А з відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ААД №660501 встановлено, що після зупинки автомобіля до нього підійшли працівники поліції, за кермом перебував ОСОБА_1 . При цьому на відеозаписах не зафіксовано будь-яких дій водія і пасажира, які б свідчили про зміну ними місця перебування в автомобілі після зупинки.

У працівників поліції була обгрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколах про адміністративне правопорушення, актах огляду, та висловлені особі.

Відповідно до п.п.2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, а тому у працівників поліції була обгрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколах про адміністративні правопорушення, актах огляду, а іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Акти огляду додані до протоколу про адміністративне правопорушення та містяться в матеріалах справи (а.с.3,27), а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. Також суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , тому в актах зафіксована лише відмова. Факти відмови підтверджуються також відеозаписами.

Покликання захисника на те, що відсутні докази пропозиції щодо проходження огляду в медичному закладі, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Окрім того, є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Дані обставини спростовується відеозаписом події про те, що його було відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом відповідного попередження.

Щодо доводів апеляційного скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена неправильна дата (рік), апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як передбачено п.п. 6, 7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ЕРП1 №610900 в графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» зазначено «09.03.2025», однак всі послідуючі документи складено 10.03.2026, вказане також прийнято до уваги судом першої інстанції та підтверджується відеозаписом та рапортом поліцейського СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Кобилянського В. (а.с.12) , в якому останній зазначив правильну дату 09.03.2026. Тобто, подія мала місце 09.03.2026, а дата в протоколі 09.03.2025 є опискою уповноваженої особи, та не впливає на правильність висновків суду першої інстанції і не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376.

Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів відеозапис не є цілісним також судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, фіксувалися за допомогою бодікамер поліцейських, коли велася безперервна відеозйомка. З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення права на захист у зв`язку з тим, що суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, то слід зазначити, що в силу ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов`язковою. Окрім того, ОСОБА_1 та його захисник Крижанівський В.П. беззаперечно знали про розгляд справи на 23.04.2026 та 11.05.2026, що підтверджується заявами захисника від 22.04.2026 та 10.05.2026 (а.с.30,38).

Суд першої інстанції розглянув повторне клопотання захисника Крижанівського В.П. від 11.05.2026 про відкладення розгляду справи, у якому додатково зазначено, що у підсистемі «Електронний суд» відсутні долучені письмові і відео-докази, крім того, адвокат просить відкласти розгляд справи, оскільки він приймає участь у кримінальному провадженні № 295/1176/24, розгляд якого призначено Богунським районним судом м. Житомира на 11.05.2026 о 10:00.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки захисником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, зокрема не долучено судової повістки до Богунського районного суду м. Житомира, а також доказів завчасного призначення судового засідання у зазначеному суді на 11.05.2026. Адвокат також не був позбавлений можливості надіслати до суду інформацію, у які дні та години він не зможе з`явитись до суду суду в зв`язку із зайнятістю у інших судових засіданнях, однак такий дій адвокат не вчинив.

Окрім цього, з моменту задоволення попереднього клопотання, тобто з 23.04.2026 захисник мав достатньо часу та об`єктивну можливість з`ясувати причини відсутності доступу до долучених матеріалів у підсистемі «Електронний суд», у разі відсутності технічної можливості їх перегляду у підсистемі «Електронний суд», а також безпосередньо ознайомитися з матеріалами справи у приміщенні суду.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки останні були повідомлені належним чином, участь відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП не є обов`язковою.

Апеляційний суд зауважує, що під час апеляційного розгляду справи були враховані та оцінені усі доводи ОСОБА_1 та його захисника Крижанівського В.П., які останні не змогли висловити у місцевому суді, дана оцінка доказам у справі. Пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 спростовуються відеозаписами, на яких зафіксовано, що працівниками поліції двічі зупинявся транспортний засіб, саме ОСОБА_1 був за кермом вказаного автомобіля, його поведінка свідчила про те, що у працівників поліції дійсно були підстави вважати, що ОСОБА_1 може перебувати в стані сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовлявся.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Крижанівському Володимиру Петровичу строк на апеляційне оскарження постанови Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Крижанівського В. П. залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua