Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №278/3285/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/3285/26 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Номер провадження №33/4805/1431/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 23 червня 2026 року об 11 годині 20 хвилини на 10 км автодороги «Житомир-Сквира» ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням пальців рук, та, у порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права. В заявленій скарзі посилається на безпідставність та незаконність зупинки автомобіля під його керуванням, а отже, на його думку, складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заперечує ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки на місці події він поводив себе адекватно. На його вимогу працівники поліції не надали оригінал сертифікату відповідності спеціального технічного засобу Драгер для перевірки його справності та відповідності встановленим вимогам, а надали лише копію зазначеного документа. Вказаний сертифікат не було долучено до матеріалів справи. Також наголошує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль не вилучався.

ОСОБА_1 та його захисник Шморгун О.П. будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи в судове засідання не прибули, а від захисника надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника. З урахуванням цього суд вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.2.5 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 662735 від 23.06.2026 вбачається, що 23 червня 2026 року об 11 годині 20 хвилини на 10 км автодороги «Житомир-Сквира», ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням пальців рук, та, у порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с.1).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.06.2026 (а.с.4); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7425681 від 23.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.8); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.10); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.11).

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів про безпідставність зупинки, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, зокрема, наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Так, з матеріалів справи та відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 працівники поліції одразу повідомили його про причину зупинки – вимкнене ближнє світло фар за межами населеного пункту. В ході спілкування з водієм також було встановлено, що в нього відсутні реєстраційні документи на авто. Також у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі, від чого він відмовився. Водію були роз`яснені права, передбачені законодавством, та його було ознайомлено зі складеними щодо нього адміністративними матеріалами за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, доводи апелянта про відсутність підстав для зупинки автомобіля під його керуванням, спростовуються відеозаписом, на якому працівники поліції вказують про причину зупинки – не увімкнене ближнє світло фар за межами населеного пункту, що стало основою для складення щодо водія ОСОБА_1 постанови серії ЕНА № 7425681 від 23.06.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Доказів оскарження вказаної постанови апеляційному суду не надано.

Стосовно висловлених заперечень ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння.

На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , оголошені йому ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, посилання апелянта на не доведення у водія ознак сп`яніння є недоречним. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду на місці зупинки з посиланням на відсутність ознак сп`яніння чи недостатність документів на технічний засіб, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом відхиляються доводи ОСОБА_1 щодо не роз`яснення йому прав, передбачених КУпАП та Конституцією України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що водію були роз`яснені права та обов`язки, передбачені законодавством, що достеменно зафіксовано не відеозаписі з місця події (час на відео 11 год. 23 хв.). Будь-яких обмежень в процесуальних правах водія під час складання протоколу з боку працівників поліції судом не встановлено та може бути компенсовано особою в ході судового розгляду справи, оскільки саме на даному етапі проводиться розгляд справи по суті та можуть бути в повному обсязі реалізовані права, передбачені статтею 268 КУпАП. Як під час складання протоколу, так і в ході судового розгляду водію в повному обсязі було забезпечено реалізацію всіх прав, передбачених ст.268 КУпАП, та жодних істотних обмежень його процесуальних прав не допущено.

Що стосується доводів апелянта про те, що працівники поліції не надали на його вимогу сертифікат відповідності алкотестера, а дали лише його незавірену копію, апеляційний суд зазначає доступне.

Відповідно до п.3, 5 Розділу Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як вбачається з матеріалів відеозапису ОСОБА_1 неодноразово перед проведенням огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер просив надати оригінал сертифіката відповідності засобу вимірювальної техніки. На виконання зазначеної вимоги працівники поліції надали водієві наявну у них при собі копію вказаного документа.

Таким чином сам по собі факт надання працівниками поліції копії сертифіката відповідності замість його оригіналу не може автоматично свідчити про порушення встановленого порядку проведення огляду або бути самостійною підставою для визнання його результатів недопустимими.

При цьому норми Інструкції не передбачають обов`язку працівників поліції мати при собі та пред`являти водію саме оригінал сертифіката відповідності під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того у разі будь-яких сумнівів водія щодо справності технічного засобу «Драгер», недостатності його сертифікації чи достовірності результатів вимірювання, ОСОБА_1 не звільняється автоматично від запропонованого працівником поліції обов`язку водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння шляхом доставки до медичного закладу. У випадку відмови водія від проходження огляду на місті зупинки за допомогою технічного засобу або незгоди із його результатами, положення частини 3 статті 266 КУпАП передбачають безумовний обов`язок водія пройти такий огляд в закладах охорони здоров`я. Тобто водій ОСОБА_1 не отримавши на його думку оригіналу сертифікату на технічний засіб не був позбавлений можливості скористатися передбаченим законодавством механізмом перевірки свого стану шляхом проходження огляду в закладі охорони здоров`я, від чого він також відмовився, що в результаті є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР та становить склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин самі лише сумніви водія щодо приладу або ненадання його оригіналу сертифіката відповідності не є достатньою підставою для висновку про незаконність проведеного огляду.

Так, відповідно до п. 1 Розділу ІІ (Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 07.11.2015 № 1395 протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Таким чином, вказана Інструкція не вимагає від останніх долучати до матеріалів адміністративної справи свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, сертифікат відповідності, дозвіл на застосування приладу «Drager».

Крім того матеріали справи про адміністративне правопорушення містять копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зокрема газоаналізатору «Alcotest 6810» (а.с.10).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовується відеозаписом, згідно з яким водія за усним розпорядженням поліцейського відсторонили від керування автомобілем (час на відео 11 год. 32 хв.).

Нормами статті 266 КУпАП не передбачено обов`язкового вилучення транспортного засобу, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Наведені апелянтом доводи не впливають на правомірність дій працівників поліції та правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити та постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя :