Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №296/7620/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №296/7620/26

Суддя: Турак О. В.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/7620/26 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.

Номер провадження №33/4805/1415/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В., захисника Колупаєва В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Колупаєва Валерія Вікторовича на постанову судді Корольовського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 14 червня 2026 року о 22 год 12 хв в м. Житомир, Шосе Київське, 42Б, керував транспортним засобом «Lexus ES 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, проба позитивна 2.84 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Колупаєв В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисного події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу мотивував тим, що об`єктивних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки останнього 14 червня 2026 року о 22 годині 12 хвилин матеріали справи не містять. При цьому, з наявного в матеріалах справи відеозапису видно, що автомобіль LEXUS ES 300 того дня о 22 годині 07 хвилин припаркований на узбіччі дороги біля автозаправки. Відсутні посилання на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і в письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 . Вказував, що протокол стосовно ОСОБА_1 не може бути належними та допустимим доказом, оскільки протирічить дійсним обставинам справи.

Звертав увагу на те, що згідно з чеком вимірювального приладу «DRAGER-7510» від 14 червня 2026 року огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений працівниками поліції того дня о 22 годині 11 хвилин, однак відповідно до відеозапису автомобіль LEXUS ES 300 о 22 годині 07 хвилин був припаркований, тобто ОСОБА_1 ніяк не міг керувати автомобілем у вказаний у протоколі час.

Крім того, відповідно до сервісної книжки вимірювального приладу «DRAGER-7510» (принад ARLM 0302) технічна перевірка (сертифікація) вказаного приладу проводилась за перебігом річного терміну.

Зазначав, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить дату та час його складання, а проставлений у ньому підпис не відповідає підпису ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, і останній заперечує підписання вказаного акту. Також, не є належним доказом направлення останнього на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки вказане направлення складається тоді, коли особа бажає пройти такий огляд у вказаному медичному закладі.

Наголошував, що є недопустимими доказами у справі і постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, оскільки відсутність страхового полісу в автомобілі, що припаркований на узбіччі дороги, та власником якого не є ОСОБА_1 , виключає відповідальність за частиною 1 статті 126 КУпАП, і протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , оскільки в ньому не зазначено, що останній керував транспортним засобом та був відсторонений від його керування.

Також посилався на те, що в порушення вимог статті 266 КУпАП після оголошення ОСОБА_1 результатів тесту приладу «DRAGER» останньому не було роз`яснено повну процедуру огляду особи, а саме право на медичний огляд у найближчому медичному закладі.

Зазначав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та позбавлення його права керування транспортним засобом в умовах військового стану без належних на те правових підстав негативно впливає на обороноздатність України.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693183 від 14 червня 2026 року видно, що водій ОСОБА_1 14 червня 2026 року о 22 год 12 хв в м. Житомир, Шосе Київське, 42Б, керував транспортним засобом «Lexus ES 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager проба позитивна 2.84 % проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР (а.с.1-2).

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395. Жодних доказів на спростування цього стороною захисту не надано.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №693183 від 14 червня 2026 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 1 статті 126 КУпАП; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №115640 від 14 червня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП; роздруківкою тесту алкотестеру Alkotest Drager 7510 №475 від 14 червня 2026 року, результат огляду становить 2,84 % (проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ; направленням до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 червня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 червня 2026 року; рапортами працівників поліції 14 червня 2026 року; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських за №475691 та №475566 (а.с.1-10, 12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Так, з наявних у матеріалах справи відеозаписів видно як працівники поліції, прибувши на місце подій у вказаний у протоколі час та місці, увімкнувши спеціальні сигнали поліцейського автомобіля (сині та червоні проблискові маячки, звуковий сигнал (сирена), зупинили автомобіль Lexus ES 300 безпосередньо під час його руху, який зупинився на узбіччі дороги на виїзді з автозаправки, та з якого вийшли його пасажири, а з місця водія - ОСОБА_1 .

Так, згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 14 червня 2026 року (оператора АЗС «ОККО»), автомобіль Lexus ES 300 того дня перебував на території АЗС біля резервуарів з пальним.

Разом з цим, як видно з відеозаписів з боді-камер поліцейських, автомобіль Lexus ES 300 був ними зупинений на виїзді з автозаправки.

Таким чином, вищезазначені докази переконливо доводять факт керування саме ОСОБА_1 автомобілем Lexus ES 300, як і зупинку цього автомобіля під керуванням останнього працівниками поліції, викликаними по лінії 102 працівниками АЗС «ОККО».

При цьому, ОСОБА_1 під час відеофіксації подій 14 червня 2026 року жодного разу не зазначив про те, що не керував автомобілем Lexus ES 300, неодноразово вказуючи на те, що цей автомобіль не його, він ним користується.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 автомобілем Lexus ES 300 є доведеним, як і факт зупинки працівниками поліції цього автомобіля, дії котрих є відповідними вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію».

Переконливих доказів на спростування наведеного стороною захисту не надано, як суду першої, так і апеляційної інстанцій. Посилання сторони захисту є формальними без наведення конкретизації.

Також, на відеозаписах з бодікамер поліцейських зафіксовано, як поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 виявили в останнього зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, як і наслідки відмови від проходження такого огляду.

В подальшому, останній погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», пройшовши цей огляд, з результатом тесту №475 від 14 червня 2026 року (2,84 % проміле) ОСОБА_1 погодився, під час згаданих подій жодного разу не заявляв свою незгоду з таким результатом, як і не заявляв вимогу проведення огляду в медичному закладі.

Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, повідомили його про складання протоколу та інших документів (протокол, постанова за частиною 1 статті 126 КУпАП, результат освідування, акт огляду тощо), які ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень.

Вказані відеозаписи події відповідають вимогам статті 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи не мають ознак монтування, містять фіксацію обставин, які мають значення для справи, та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Дані докази відповідають вимогам статті 251 КУпАП, є належними і допустимими, тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Як вважає апеляційний суд, апеляційні доводи сторони захисту в судовому засіданні апеляційного суду про порушення поліцейськими вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», є необгрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу і на те, що доводи сторони захисту з посиланням на порушення поліцейськими вимог статті 266 КУпАПЮ оскільки після оголошення ОСОБА_1 результатів тесту приладу «DRAGER» останньому не було роз`яснено право на медичний огляд у найближчому медичному закладі також є необґрунтованими, оскільки огляд в закладі охорони здоров`я проводиться за умови незгоди водія з результатами огляду, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів, чого в даному випадку встановлено не було (частина 3 статті 266 КУпАП).

Матеріали справи свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

При цьому, апеляційні посилання на розбіжності в часі між зазначеним часом в результаті тесту №475 від 14 червня 2026 року (22 години 11 хвилин 56 секунд), часом зупинки автомобіля зафіксованим на відео (22 години 07 хвилин) та часом зазначеним у протоколі серії ЕПР1 №693183 від 14 червня 2026 року, що, на думку сторони захисту, свідчить про сумнівність інформації щодо факту керування, є виключно процесуальним дефектом та не суперечить встановленим фактичним обставинам цієї справи та проведеній процедурі.

Доводи апелянта про те, що результат тесту газоаналізатора «DRAGER-7510» (принад ARLM 0302) не може бути взятий до уваги, оскільки вказаний технічний прилад не пройшов вчасно технічної перевірки є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи видно, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора DRAGER-7510», прилад ARLM 0302, останнє калібрування проводилося 31 березня 2026 року (а.с.46, зворот), тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився, а тому цей прилад був правомірно застосований працівниками поліції.

Крім того, наявність у справі направлення на проходження огляду в медичному закладі не спростовує вини ОСОБА_1 , оскільки останній погодився з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.

В свою чергу, апеляційні посилання сторони захисту на відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 дати та часу його складання не спростовують доказів винності останнього у порушенні пункту 2.9 а) ПДР. Апеляційні твердження про те, що підпис у цьому акті не належить ОСОБА_1 не доведені відповідними доказами та є надуманими.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги, як і доводи сторони захисту в суді апеляційної інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність оскаржуваної постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Таким чином, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника Колупаєва Валерія Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову судді Корольовського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua