Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №132/4159/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 132/4159/25 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок”, в інтересах якого діє представник Гурський Герман Юрійович,

на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Сташківа Т. Б., у м. Звягелі,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кошельок” (далі – ТОВ “Кошельок”, позивач) звернулося до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов мотивовано тим, що 11 січня 2022 року між ТОВ “Кошельок” та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №2402412621-579291 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

3. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув кредит та не сплатив проценти за користування кредитом, позивач просив:

— стягнути з відповідача заборгованість у сумі 23 988,95 грн, з яких основна сума кредиту: 7 150 грн та проценти за користування кредитом: 16 838,95 грн, а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

4. Звягельський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 09 березня 2026 року позов ТОВ “Кошельок” задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кошельок” безпідставно отримані кошти в розмірі 7 150 грн, а також судовий збір в розмірі 722 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

5. Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту погодження умов кредитного договору та його підписання сторонами.

6. Водночас суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено перерахування на рахунок відповідачки кошти в сумі 7150 грн, а остання не спростоувала факт збереження у себе цих коштів без достатніх підстав, тому відповідач зобов`язана повернути ці кошти позивачу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та через свого представника Гурського Г. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

8. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— місцевий суд не врахував особливостей укладення електронних договорів, відповідач пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надала персональні дані, зазначила банківську картку, ознайомилася з офертою та підписала договір одноразовим ідентифікатором, що підтверджено візуальною формою послідовності дій клієнта;

— позивач довів надання кредиту в сумі 7 150 грн, оскільки зарахування коштів 11 січня 2022 року на зазначену відповідачем картку підтверджується документами ТОВ «Тас лінк», а здійснення відповідачем часткових платежів свідчить про визнання нею кредитних зобов`язань;

— суд першої інстанції помилково вважав відсутніми між сторонами договірних правовідносин та безпідставно застосував норму статтю 1212 Цивільного кодексу України;

— суд першої інстанції не врахував пункти 3.6–3.8 договору, згідно з якими неповернення кредиту після завершення лояльного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу, що зумовлює продовження строку користування кредитом ще на 90 днів;

— протягом продовженого строку позичальник користувався коштами правомірно, а проценти у розмірі 2,2 % на день є платою за користування кредитом, а не штрафною санкцією;

— витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн підтверджені договором про правову допомогу, додатком і актом, тому відсутні підстав для їх зменшення.

Відзив на апеляційну скаргу

9. Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

10. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Рух справи у суді апеляційної інстанції

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2026 року відкрив апеляційне провадження та встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

13. 11 січня 2022 року ТОВ “Кошельок” (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі договір № 2402412621-579291 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (далі – кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 7150 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

14. Умовами вказаного кредитного договору встановлено, зокрема, що:

- проценти за користування кредитом у сумі 3 542 грн, які нараховуються за ставкою 2,15 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом (п. 1.3.2);

- стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.3.3);

- дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (п. 1.3.3.1);

- кредит надається строком на 22 дні ("лояльний період") початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця (п. 2.1);

- сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом (п. 2.2);

- позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього договору (п. 2.3);

- кредит надається позичальнику згідно його заявки шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці (п. 2.4);

- проценти нараховуються за фактичне число днів користування кредитом (п. 3.1.);

- погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів, що є додатком до цього договору;

- факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення лояльного періоду є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах [визначених п. 3.7-3.15] (п. 3.6);

- зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення цього періоду (п.3.7);

- з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавця проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2,2 % на день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8);

- з наступного дня після закінчення лояльного періоду у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних від простроченої суми (п. 3.9).

15. Зі змісту візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 2402412621-579291 від 11 січня 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “Кошельок” на сайті https://koshelok.ua/, слідує: вхід в особистий кабінет; передачу інформації обраних клієнтом умов кредиту; підтвердження платіжної картки; запит на відправку шаблону акцепту; підписання договору клієнтом шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором -9081-.

16. Згідно із повідомленням ТОВ “Тас Лінк” вбачається, що 11 січня 2022 року об 11:43 через платіжну систему ТОВ “Тас Лінк” було проведено успішне зарахування коштів в сумі 7150,00 грн на карту НОМЕР_1 , опис замовлення: договір позики № 2402412621-579291.

17. Відповідно до листа АТ "Таскомбанк" від 02 липня 2025 року слідує, що 11 січня 2022 року банком було здійснено переказ від ТОВ "Кашельок" грошових коштів у сумі 7 150,00 грн на рахунок одержувача НОМЕР_1 до яких емітовані електронні платіжні засоби.

18. Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором вбачається, що в період з 11 січня до 01 лютого 2022 року позивачем нараховано 3 381,95 грн процентів за ставкою 2,15 % на день, а після 01 лютого 2022 року за 90 днів нараховано 14 157 грн процентів за ставкою 2,2 % на день. З урахуванням сплачених відповідачем 700 грн, загальну заборгованість за кредитним договором визначено в розмірі 23 988,95 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 7 150 грн та заборгованість за процентами у розмірі 16 838,95 грн.

19. Відповідно до Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ “Кошельок” вбачається, що останні затверджені наказом від 19 серпня 2021 року.

Позиція апеляційного перегляду

20. Згідно із вимогами частини1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

21. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

22. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

23. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

24. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Кошельок” підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

25. Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

26. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК).

27. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

28. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК).

29. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК).

30. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

31. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

32. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

33. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

34. За частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

35. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

36. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

37. Правомірність укладення кредитних договорів в електронній формі викладені у постановах Верховного Суду у постановах від12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. Практика Верховгого Суду з цього питання є сталою.

38. Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

39. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 77, стаття 79, частина 1 статті 80 ЦПК).

40. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 ЦПК).

41. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

42. За змістом статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

43. У справі, яка переглядається, встановлено, що договір між ТОВ “Кошельок” і ОСОБА_1 про надання коштів у позику № 2402412621-579291 від 11 січня 2022 року укладено у електронній формі, що відповідає статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

44. З матеріалів справи вбачається, що у договорі ОСОБА_1 зазначила усі необхідні свої дані, зокрема, персональні дані, паспортні дані, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну пошту, адресу місця проживання та підписала кредитний договір від 11 січня 2022 року одноразовим електронним ідентифікатором 9081-.

45. Надані позивачем докази підтверджують укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів.

46. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що договір складено у простій письмовій формі та не містить умов його укладення в електронному вигляді відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

47. Такий висновок суду першої інстанції є хибним, оскільки у пункті 9.1. договору зазнчено, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму, а у пункті 9.5 договору сторони погодили, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальник буде використовувати одноразовий ідентифікатор відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

48. За таких обставин висновоку суду першої інстанції про недоведення позивачем факту укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження сторонами умов договору є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

49. Отже, апеляційним судом встановлено, що 11 січня 2022 року позивач та відповідач уклали кредитний договір, за умовами якого відповідач мав отримати кредит у розмірі 7 150 грн строком на 22 дні (лояльний період), зі сплатою процентів, передбачених умовами договору.

50. Факт перерахування від позивача на банківську картку відповідача кредитних коштів у сумі 7 150 грн стверджується наявними в матеріалах справи повідомленням ТОВ “Тас Лінк” про успішне зарахування коштів та листом АТ "Таскомбанк" від 02 липня 2025 року.

51. Отже, позивачем доведено надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 7 150 грн.

52. Щодо процентів нарахованих у межах лояльного періоду слід зазначити наступне.

53. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором слідує, що позивачем нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 17 538,95 грн, з яких у межах лояльного періоду у розмірі 3 381,95 грн, проценти за продовжений строк кредитування у розмірі 14 157 грн.

54. Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначив, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

55. Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц виклав правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

56. Також Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначив, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

57. Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору слідує, що кредит надається строком на 22 дні ("лояльний період") початком якого є дата підписання договору, а згідно із пунктом 1.3.3.1 договору дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду.

58. Отже, проценти за користування кредитом у межах лояльного періоду (строку кредитування), передбаченого п. 2.1 договору становлять 15,73 грн (7 150 грн х 0,01% х 22 дні).

59. Щодо процентів нарахованих позивачем після закінчення лояльного періоду (після 01 лютого 2022 року) на підставі пунктів 3.6–3.8 кредитного договору, слід зазначити наступне.

60. Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, а згідно із пунктом 2.3 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 договору.

61. Докази виконання позичальником дій, передбачених пунктом 2.3 договору (повернення кредиту та сплати процентів) до 01 лютого 2022 року матеріали справи не містять у зв`язку з чим відсутні підстави вважати строк кредитування (строк лояльного періоду) продовженим.

62. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про автоматичне продовження строку кредитування на 90 днів після завершення лояльного періоду, оскільки для визначення правової природи платежів слід виходити не лише з назви відповідної договірної умови, а із системного змісту прав та обов`язків сторін, що передбачені умовами кредитного договору.

63. Хоча пункт 3.6 договору визначає подальше користування коштами як відкладальну обставиною, пункт 3.9 договору передбачає застосування з наступного дня після закінчення лояльного періоду наслідків прострочення грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК.

64. Отже, умови договору одночасно пов`язують неповернення кредиту з подовженням строку правомірного користування ним і з виникненням відповідальності за прострочення. Така внутрішня неузгодженість не дозволяє беззаперечно визнати, що сторонами було погоджено новий 90-денний строк саме правомірного користування кредитом.

65. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 зазначено, що нечіткі або двозначні положення договору зі споживачем підлягають тлумаченню на користь споживача; таке тлумачення може здійснюватися судом і без окремої позовної вимоги споживача.

66. З урахуванням наведеного колегія суддів виходить із того, що сам факт неповернення відповідачем кредиту після спливу погодженого сторонами 22-денного строку кредитування за відсутності доказів належного продовження цього строку не підтверджує виникнення нового періоду кредитування, протягом якого можуть нараховуватися проценти за статтею 1048 ЦК.

67. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що саме та редакція Правил, що додані до позовної заяви, діяла станом на дату укладення сторонами кредитного договору та була доведена до позичальника, а тому ці Правила не усувають неузгодженостей умов договору.

68. Колегія суддів відхиляє посилання позивача на статтю 212 ЦК, оскільки сама по собі назва неповернення кредиту «відкладальною обставиною» не є достатньою для висновку про виникнення погодженого нового строку правомірного користування коштами за наявності суперечливих умов договору щодо строку повернення кредиту та наслідків його неповернення.

69. Доводи апеляційної скарги щодо презумпції правомірності правочину та свободи договору не спростовують наведених апеляційним судом висновків, оскільки суд не вирішує питання щодо недійсності пунктів 3.6–3.8 договору, а встановлює їх зміст у системному зв`язку з іншими його положеннями та правову природу заявлених до стягнення коштів.

70. Колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі №757/14570/23, оскільки вказане рішення суду ухвалено за іншого предмета спору, а саме щодо дійсності окремих умов кредитного договору, а тому сама собою не підтверджує правомірність нарахування спірних процентів за умовами договору у цій справі.

71. Ураховуючи, що відповідачем на погашення заборгованості за договором сплачено кошти у сумі 700 грн, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача лише заборгованості за непогашеною частиною кредиту у сумі 6 465,73 грн (7 150 грн - 684,27 грн), оскільки проценти за користування кредитом у межах лояльного періоду у сумі 15,73 грн (див. пункт 58 цієї постанови), з урахуванням сплачених відповідачем коштів у сумі 700 грн, є погашеними, а підстави для стягнення з відповідача процентів, нарахованих після лояльного періоду, тобто після 01 лютого 2022 року - відсутні.

72. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за непогашеною частиною кредиту у сумі 6 465,73 грн та відмовити у задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

73. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

74. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

75. Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов помилкого висновку про недоведеність укладення між сторонами кредитного договору, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим ухвалив помилкове судове рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

76. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК).

Щодо судового збору

77. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

78. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

79. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги позивача задоволено частково на 26,9 % (6465,73 грн ? 100 % : 23988,95 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 651,62 грн та за подання апеляційної скарги у сумі 977,44 грн, що в загальному розмірі становить 1629,06 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу

80. У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 грн, а у апеляційній скарзі просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, в ході апеляційного розгляду справи 4 000 грн.

81. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

82. Згідно із пунктами 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

83. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК).

84. На підтвердження надання позивачу правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанції надано:

1) копію витягу із договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року (далі - договір про правничу допомогу), укладений між Адвокатським бюро "Герман Гурський та партнери" (далі - Адвокатським бюро) та ТОВ "Кошельок" (далі також клієнт);

2) копію додатку до договору на правничу допомогу від 11 серпня 2015 року, якою замовник доручив Адвокатському бюро стягнути з боржника ОСОБА_1 в судовому порядку суму боргу за кредитним договором №2402412621-579291 від 11 січня 2022 року, на підставі якого:

- вартість правничої допомоги у суді першої інстанції становить 10 000 грн, з яких: оформлення документів щодо надання правничої допомоги – 30 хвилин, вартістю 1 000 грн; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору – 1 година, вартістю 2 000 грн; складання позовної заяви – 2 години, вартістю 4 000 грн; формування додатків до позовної заяви для суду та відповідача – 1 година, вартістю 2 000 грн; відправлення позову сторонам і до суду, формування матеріалів адвокатського досьє – 30 хвилин, вартістю 1 000 грн.

- надання додаткових послуг, зокрема підготовки відповіді на відзив – 2 години, вартістю 4000 грн; додаткових письмових пояснень – 2 год., вартістю 4 000 грн; участі в судовому засіданні – 1 год., вартістю 2 000 грн; підготовки апеляційної скарги – 2 год., вартістю 4 000 грн;

3) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5506 від 29 травня 2019 року, виданого на ім`я Гурського Г. Ю. та копію довіреності позивача від 29 травня 2025 року.

85. Разом з цим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони (частина 4 статті 137 ЦПК).

86. Під час розподілу судових витрат враховується, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (частина 3 статті 141 ЦПК).

87. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд керуючись критеріями, визначеними частиною 3 статті 141 ЦПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу або присудити такі витрати частково (постанова від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

88. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

89. Ураховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи, розгляд справи у письмовому провадженні, виходячи з критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 14 000 грн є явно завищеними у зв`язку з чим вважає, що з урахуванням критеріїв, визначених частиною 3 статті 141 ЦПК підлягають відшкодуванню витрати позивача на правничу допомогу у загальному розмірі 4 000 грн, з яких 2 500 грн у суді першої інстанції та 1 500 грн у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок”, в інтересах якого діє представник Гурський Герман Юрійович, задовольнити частково.

2. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2026 року у справі № 132/4159/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок” задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок” (місцезнаходження за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8а, ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за договором №2402412621-579291 від 11 січня 2022 року у розмірі 6465 (шість тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 73 копійки.

4. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кошельок” (місцезнаходження за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8а, ЄДРПОУ: 40842831) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1629 (тисяча шістсот двадцять дев`ять) гривень 06 копійок та витрати на правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанціях у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідачК.В. Шалота

СуддіО. С. Коломієць

О. Б. Талько