Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №130/320/26
Суддя: Грушковська Л. Ю.
1-кп/130/161/2026
130/320/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою професійно-технічною освітою, розведеного, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000557 від 22.12.2025,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и в :
З обвинувального акту вбачається, що Військовослужбовець військової служби за мобілізацією розвідник оператор 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, 20.12.2025 близько о 21:45 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи на території КНП «Жмеринська ЦРЛ», що за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, місто Жмеринка, вулиця Київська, 288, переслідуючи умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи таємно, без дозволу власника ОСОБА_6 , вирішив заволодіти автомобілем марки «ЗАЗ», моделі«110270-40», державний номерний знак НОМЕР_3 , який був припаркований на території вищевказаної лікарні. В подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені водійські двері проник в середину автомобіля марки «ЗАЗ», моделі «110270-40» державний номерний знак НОМЕР_4 . Далі, ОСОБА_3 перебуваючи біля автомобіля, не приводячи в дію двигун внутрішнього згоряння та не використовуючи ключ запалювання, з метою не викриття своїх злочинних дій, забезпечив транспортування автомобіля, шляхом фізичного штовхання в бік вулиці Київської міста Жмеринка, Жмеринського району, Вінницької області, де залишив поблизу домоволодіння № 272 по вищевказаній вулиці, при цьому, маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд місце вчинення кримінального правопорушення покинув, чим своїми діями завдав майнової шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 48690 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
25.03.2026 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, при укладенні угоди сторони мають вільне волевиявлення, відносно них не здійснювалися будь-які дії фізичного чи психологічного тиску з метою примусити до укладення угоди.
Потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 погоджуються на призначення останньому покарання по факту вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 розуміють наслідки, передбачені ст. 473 та 476 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про примирення судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що угода про примирення є добровільною та наполягав на її затвердженні.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення між нею та обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про примирення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про примирення затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена добровільно, в його присутності.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши зміст угоди про примирення, суд дійшов наступних висновків.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд у порядку ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи, інтереси сторін та інших осіб.
При призначенні узгодженої сторонами міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують його покарання.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, повністю відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_6 , яка будь-яких претензій до нього немає, раніше не судимий.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.
Згідно із ч. 2ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити узгоджене сторонами угоди про примирення в межах, установлених у санкції ч.1 ст.289 КК України, покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
Разом із цим, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, зокрема відсутність тяжких наслідків для потерпілої, особу винного, який є не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, захищає Батьківщину у лавах Збройних Сил України, має поранення, беручи до уваги позицію прокурора та потерпілої, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку.
Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про примирення від 25.03.2026 року на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, скасувавши арешт.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 368-370, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд,-
у х в а л и в :
Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 від 25.03.2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 22.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020130000557.
Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
За ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно до п.1, 2, ч. 1 ст . 76, п. 2, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:
періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 7110,47 грн.
Речові докази: автомобіль марки «ЗАЗ» моделі «110270-40», державний номерний знак НОМЕР_3 , зеленого кольору – повернути за належністю ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25.12.2025;
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua