Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №916/2028/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2028/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Тараненко Р.Ю.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Акціонерного товариства “Херсонобленерго” про стягнення 3% річних у розмірі 20259,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Херсонобленерго” про стягнення 3% річних у розмірі 20259,20 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго” та Акціонерним товариством “Херсонобленерго” укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0526-03041-ПД, який є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті позивача.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж – до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж – до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж – до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

За ствердженнями позивача, останнім своєчасно та в повному обсязі надавалися послуги відповідачу з диспетчерського управління. Сторонами були підписані акти надання послуг за лютий 2026 – березень 2026 та акт корегування за листопад 2025, а також коригування до коригування: червень 2025 шляхом накладення електронного цифрового підпису на загальну суму 8940044,76 грн, однак зазначена заборгованість була сплачена з порушенням термінів оплати.

Так, позивач зазначає, що згідно з умовами договору плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

Отже, за ствердженнями позивача, за порушення боржником виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% у сумі 20259,20 грн.

25.05.2026 р. від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 18161/26), відповідно до якої позивач повідомляє, що у зв`язку з технічною помилкою до позовної заяви було додано дві платіжні інструкції та просить вважати вірною платіжну інструкцію про сплату судового збору по справі № 916/2028/26 - № AU.GV-1598 від 14.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 р. (суддя Цісельський О.В.) позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали суду.

01.06.2026 р. від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 18975/26).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 р. (суддя Цісельський О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2028/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у порядку ст.ст. 247-252 ГПК України без виклику сторін.

25.06.2026 р. від Акціонерного товариства “Херсонобленерго” через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22099/26), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач наголошує, що АТ “Херсонобленерго” виконало своє зобов`язання за отримані послуги за періоди, що зазначені позивачем у позовній заяві, а саме перерахувало на рахунок Укренерго кошти зобов`язання, що не заперечується позивачем.

Так, посилаючись на ст. 617 Цивільного кодексу України, п. 8.1 (6.1 старої редакції договору) договору, відповідач наголошує, що застосування до відповідача заходів відповідальності, зокрема, стягнення 3% річних є неправомірним, оскільки таке порушення було спричинене дією обставин непереборної сили.

Додатково відповідач повідомляє, що на виконання вимог п. 8.1 договору (п. 6.1 старого договору) листом від 28.02.2022 АТ “Херсонобленерго” було повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим відповідач просив не застосовувати штрафні санкції та не притягувати його до відповідальності встановленої договором.

Також відповідач зауважує, що АТ “Херсонобленерго” здійснює свою ліцензійну діяльність на території Херсонської області, яка була окупована та на якій проводяться боєві дії. Водночас відповідач зазначає про те, що 27.06.2022 року було захоплено у місті Херсон об`єкти, що належать відповідачу, у т.ч. й електричні мережі та адміністративні будівлі, у зв`язку з чим товариство остаточно втратило доступ до первинної бухгалтерської інформації, що знаходилася в офісному приміщенні за адресою: вул. Пестеля, 5, у т.ч. бази даних, що знаходилися на серверах товариства, натомість на сьогоднішній день після деокупації міста Херсона вчиняються дії щодо відновлення відповідної інформації, в тому числі інформації, що стосується предмету спору.

При цьому відповідач стверджує, що вказані факти безпосередньо впливають на здійснення господарської діяльності АТ “Херсонобленерго”. Так, території Херсонської області є частково окупованою та на відповідній території відбуваються бойові дії, чим обмежується можливість здійснення нормальної господарської діяльності товариства з іншими суб`єктами господарювання.

Водночас відповідач зазначає, що єдиним джерелом існування відповідача є отримання оплати за послуги з розподілу та пов`язаних і розподілом послуг, відповідно кошти, отримані за розподіл, є джерелом оплати послуг з диспетчеризації, наданих НЕК Укренерго, при цьому тарифи на послугу з розподілу електроенергії відповідно до ст. 8 Закону України “Про ринок електричної енергії”, статті 3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, затверджуються виключно НКРЕКП.

Відтак, відповідач зауважує, що діяльність ОСР є жорстко регульована Регулятором, яким є НКРЕКП, та більше того АТ “Херсонобленерго” має право витрачати кошти, отримані від своєї господарської діяльності, виключно за напрямками та в кількості, визначеній НКРЕКП, в тому числі і здійснювати витрати на покриття мір відповідальності.

Крім того, щодо обґрунтованості розрахунку 3% річних відповідач зазначає, що наявна у таблиці інформація не дає можливості визначити алгоритм розрахунку 3% річних, які позивач заявляє до стягнення, а отже і відсутня можливість перевірити вірність такого обрахунку.

14.07.2026 р. від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 24748/26). Так, позивач наголошує, що згідно з умовами договору плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

Позивач зазначає, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.

Наразі позивач наголошує, що відповідачем після подачі позовної заяви до суду повністю сплачено суму основної заборгованість за періоди, визначені у позовній заяві, а отже визнано обсяг та вартість електричної енергії, чим підтверджено визнання правомірності нарахованих обсягів у актах та планових рахунках. У матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем даних, які зазначені у актах та рахунках, а отже вони визнані.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області № 500 від 03.09.2026 р. у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду № 16-к від 02.09.2026 судді Цісельського О.В. зі штату суду відповідно до Указу Президента України № 848/2026 від 01.09.2026 “Про призначення судді”, статті 15 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 916-1/2025 (зі змінами від 06.07.2026 № 916-3/2026), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2028/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 року справу № 916/2028/26 передано на розгляд судді Петрову В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2026 р. суддею Петровим В.С. прийнято справу № 916/2028/26 за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Акціонерного товариства “Херсонобленерго” про стягнення 3% річних у розмірі 20259,20 грн. до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 вересня 2026 р. о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2026 р. відкладено розгляд справи на 29 жовтня 2026 р. о 10:30 год.

22.10.2026 р. від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 36491/26), відповідно до якої позивач просить суд задовольнити клопотання про проведення судового засідання по справі № 916/2028/26, призначеного до розгляду на 29.10.2026 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2026 р. задоволено заяву Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” про участь у судовому засіданні по справі № 916/2028/26, яке призначене на 29 жовтня 2026 р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Під час розгляду справи по суті 29 жовтня 2026 року позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, при цьому вказав, що у наявному в матеріалах справи розрахунку 3% річних є технічна помилка.

Заслухавши пояснення представника позивач, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство “Херсонобленерго” шляхом направлення заяви-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП.

Натомість Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомленням про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління проінформувало АТ “Херсонобленерго” про те, що останнє приєднано до умов відповідного договору, (ідентифікатор договору № 0526-03041-ПД від 01.01.2024), який є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Договір та додатки до цього розміщені на офіційному сайті ПАТ “НЕК “Укренерго”.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, наказом ПрАТ “НЕК “Укренерго” № 344 від 07.06.2024 затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з п.п. 1.1, 1.3 договору цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Цей договір встановлює права та обов`язки ПрАТ “НЕК “Укренерго” (Оператор системи передачі, далі - ОСП) та Користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору останній регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12. Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 договору).

Положеннями п. 3.5 договору унормовано, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.

За умовами п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в “Системі управління ринком”, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Положеннями п. 3.8 договору погоджено, що користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів 3 дня їх отримання користувачем. У paзi виникнення розбіжностей за отриманим ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО протягом 5 робочих з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення 3 обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Приписами п. 3.9 договору погоджено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів). У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів користувач має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання своїх зобов`язань з повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин (п. 8.1 договору).

Пунктом 8.4 договору встановлено, що доказом дії форс-мажорних обстави є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України.

Положеннями п. 8.5 договору погоджено, що неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Згідно з п. 11.5 договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Відповідно до п. 11.6 договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу “Доставлено” у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Згідно з п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Додатки, які є невід`ємними частинами договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, також наявні в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

За змістом Закону України “Про ринок електричної енергії” диспетчерське управління це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (пункт 18 частини першої статті 1).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, укладений між сторонами договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 344 від 07.06.2024 за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивач – Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” надав, а відповідач - Акціонерне товариство “Херсонобленерго” отримав послуги на загальну суму 8926467,19 грн, що підтверджується наступними актами надання послуги, які підписані обома сторонами без зауважень, а саме:

- № ДУА-0023734 від 28.02.2026 за лютий 2026 року на загальну суму 4794894,08 грн. (у т.ч. ПДВ 799149,01 грн), фактичний обсяг 36315,051113 МВт год;

- № ДУА-0024540 від 31.03.2026 за березень 2026 року на загальну суму 4131573,11 грн. (у т.ч. ПДВ 688595,52 грн), фактичний обсяг 31291,262262 МВт год.

Як убачається із матеріалів справи, зазначені акти надання послуг підписані кваліфікованими електронними підписами представників сторін без зауважень, при цьому зі сторони відповідача видаткові накладні підписані Сафроновим Ігорем Миколайовичем, який на момент підписання вказаних актів був Головою правління, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№ 2792157 від 26.05.2026).

Разом з тим, для оплати планової вартості послуг позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури, які відповідач оплатив з простроченням, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, а саме:

- № ДУ-0088747/0526-03041-ПД від 14.02.2026 за лютий 2026 року на загальну суму 1864994,23 грн. (у т.ч. ПДВ 310832,37 грн), фактичний плановий обсяг 14124,891966 МВт год.;

- № ДУ-0089512/0526-03041-ПД від 24.02.2026 за лютий 2026 року на загальну суму 1610837,12 грн. (у т.ч. ПДВ 268472,85 грн), плановий обсяг 12199,984298 МВт год.;

- № ДУ-0090284/0526-03041-ПД від 04.03.2026 за лютий 2026 року на загальну суму 1291011,19 грн. (у т.ч. ПДВ 215168,53 грн), плановий обсяг 9777,721194 МВт год;

- № ДУ-0091834/0526-03041-ПД від 14.03.2026 за лютий 2026 року на загальну суму 1454559,84 грн. (у т.ч. ПДВ 242426,64 грн), плановий обсяг 11016,388214 МВт год.;

- № ДУ-0092608/0526-03041-ПД від 24.03.2026 за березень 2026 року на загальну суму 1317178,93 грн. (у т.ч. ПДВ 219529,82 грн), плановий обсяг 9975,907615 МВт год;

- № ДУ-0093386/0526-03041-ПД від 04.04.2026 за березень 2026 року на загальну суму 1334944,92 грн. (у т.ч. ПДВ 222490,82 грн), плановий обсяг 10110,461654 МВт год.

Крім того, як стверджує позивач, що не заперечується та не спростовано відповідачем, у лютому 2026 року було проведено коригування у розмірі 5227,51 грн, у березні 2026 року у сумі 8202,92 грн., та у лютому 2026 року у розмірі 147,14 грн.

Відтак, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача у цій справі, позивач стверджує, що ним виконано свої зобов`язання за договором належним чином та надано послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, проте відповідач покладені на нього умовами договору зобов`язання виконав з порушенням строків, встановлених договором, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 20259,20 грн 3% річних за періоди прострочення.

Згідно з положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями п. 3.5 договору врегульовано, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в “Системі управління ринком”, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов укладеного договору надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Для оплати планової вартості послуги позивач на виконання умов договору виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури, однак відповідач їх оплатив несвоєчасно, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості отриманих послуг у спірному періоді за договором не виконав, чим порушив визначені договором умови договору.

Відповідно до ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних у загальній сумі 20259,20 грн. При цьому, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату послуг у розмірі 20259,20 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Однак, як встановлено судом та підтверджено представником позивача у судовому засіданні 23.10.2026, про що вказано у протоколі судового засідання, здійснюючи вказаний розрахунок 3% річних позивачем допущено технічну описку, а саме за період з 16.03.2026 по 30.03.2026 на суму боргу 5227,51 грн вірно нараховано 6,44 грн, при цьому, підсумовуючи вказаний період, помилково вказано “19,44 грн” замість вірних “6,44 грн”.

Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного)управління у сумі 20246,18 грн.

Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що військова агресія російської федерації, тимчасова окупація Херсонської області, захоплення у місті Херсон об`єктів окупантами, що належать відповідача, у т.ч. й електричні мережі та адміністративні будівлі, у зв`язку з чим товариство остаточно втратило доступ до первинної бухгалтерської інформації, що знаходилася в офісному приміщенні за адресою: вул. Пестеля, 5, у т.ч. бази даних, що знаходилися на серверах товариства, натомість на сьогоднішній день безпосередньо впливають на здійснення господарської діяльності АТ “Херсонобленерго”. Так, території Херсонської області є частково окупованою та на відповідній території відбуваються бойові дії, чим обмежується можливість здійснення нормальної господарської діяльності товариства з іншими суб`єктами господарювання. Також відповідач зазначає про постійні обстріли та важку безпекову ситуацію.

Наразі господарський суд зауважує, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Факт, що дію обставин непереборної сили необхідно довести, не виключає того, що наявність таких обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Зокрема, наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” шляхом видачі сертифіката.

При цьому господарський суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, у будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Між тим судом враховується, що таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Відтак сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Як зазначалося вище, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Сама по собі збройна агресія проти України та воєнний стан, не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22.

Частиною першою статті 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таким чином, у разі наявності певних обставин (фор-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України.

Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку.

Так, у п. 8.1 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин (п. 8.1 договору). Положеннями п. 8.5 договору погоджено, що неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

При цьому господарський суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про обставин непереборної сили, а саме про обставини, на які відповідач посилається як форс-мажорні, відразу після їх виникнення (військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупації російською федерацією території Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області; можливі та активні бойові дії), внаслідок чого відповідач не виконав грошове зобов`язання саме за спірний період.

Крім того, господарський суд наголошує, що захоплення об`єктів відповідача, на яке, зокрема, посилається відповідач, мало місце у 2022 році, натомість предмет спору по справі № 916/2028/26 стосується несвоєчасного виконання зобов`язань за 2025-2026 роки.

При цьому посилання відповідача на повідомлення позивача листом від 28.02.2022 АТ “Херсонобленерго” про настання форс-мажорних обставин судом оцінюється критично, оскільки, як зазначено судом вище, предметом спору по справі № 916/2028/26 є несвоєчасне виконання зобов`язань за 2025-2026 роки, а відповідач вказує на повідомлення позивача листом від 28.02.2022, що передує трьом рокам до відповідного несвоєчасного виконання зобов`язання.

Так, господарський суд наголошує, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 920/528/19).

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем у даній справі не підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивної неможливості виконання ним прийнятих на себе зобов`язань за спірними договорами внаслідок існування обставин непереборної сили.

Крім того, суд зазначає, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

Сторони несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Крім того, відповідно до чинного законодавства зобов`язання мають виконуватися належним чином, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Між тим скрутне матеріальне становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося частково на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2660,69 грн (20246,18 грн х 2662,40 грн / 20259,20 грн).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Акціонерного товариства “Херсонобленерго” про стягнення 3% річних у розмірі 20259,20 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Акціонерного товариства “Херсонобленерго” (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5; код ЄДРПОУ 05396638) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у сумі 20246/двадцять тисяч двісті сорок шість/грн 18 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 2660/дві тисячі шістсот шістдесят/грн 69 коп.

3. У задоволенні решти частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Акціонерного товариства “Херсонобленерго” відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 03 листопада 2026 р.

Суддя В.С. Петров