Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №754/12604/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №754/12604/26

Суддя: Коваленко І. І.

Номер провадження 2/754/12148/26

Справа №754/12604/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих активів (грошових коштів), ціна позову 9 292,43 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН

13.07.2026 в системі "Електронний суд" представник Позивача, ОСОБА_2 , подав до Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . 29.08.2016 Департаментом Державної архітектурно будівельної інспекції у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ082162420009 декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції квартири Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 13.07.2023 № КВ101230703394 Відповідач здійснив реконструкцію вказаної квартири, внаслідок чого її загальна площа збільшилася на 14,00 кв. м (з 36,70 кв. м до 50,70 кв. м).

Позивач стверджує, що момент початку виконання будівельних робіт з реконструкції квартири діяла стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), яка регулювала питання пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Частина 2 зазначеної статі передбачала обов`язок забудовників брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-ІХ) статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 1 січня 2020 року. Водночас пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX було установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідач у порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України № 132-IX до введення об`єкта в експлуатацію не звернувся до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі та не сплатив пайовий внесок до міського бюджету, тому

У зв`язку з цим Позивач вважає, що Відповідач без достатньої правової підстави зберіг грошові кошти у розмірі 6 831,16 грн, які підлягають стягненню на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Також Позивач нарахував на суму боргу за період з 14.07.2023 по 29.05.2026 інфляційні втрати у розмірі 1 871,74 грн та 3 % річних у розмірі 589,53 грн на підставі статті 625 ЦК України, а всього просить стягнути 9 292,43 грн боргу та 2 662,40 грн судового збору.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, отримавши 17.07.2026 копію ухвали про відкриття провадження в електронній формі в електронному кабінеті в системі "Електронний суд". Відповідач у визначений судом 15-денний строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень чи клопотань до суду не направляв.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.05.2007 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 8-766, виданого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Алейнік Л.О., посвідченого приватним нотаріусом Кулініч Н.Ю. за реєстровим № 3054, набув право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,70 кв. м, житловою площею 11,90 кв. м.

18.05.2007 Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" здійснило державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 у реєстровій книзі № 9-179-44 за реєстровим № 22/30889.

29.08.2016 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Київ за заявою № 61421 зареєстрував Декларацію про початок будівельних робіт № КВ082162420009 щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Замовником та підрядником будівельних робіт виступив ОСОБА_1 , розробником проектної документації за ідентифікатором PD01:5929-4031-2966-1172 визначено ДП "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (код ЄДРПОУ 01422832), а головним архітектором проекту Лєнкова Валерія Борисовича (кваліфікаційний сертифікат АА № 000668, наказ від 01.08.2016 № 108/9).

Рішенням Київської міської ради від 25.08.2022 № 4946/4987 проспект ОСОБА_3 у м. Київ перейменовано на проспект Червоної Калини.

03.02.2023 сертифікований інженер ОСОБА_4 (сертифікат АЕ № 004364) та ФОП ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 провели повторну технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_1 . За наслідками проведення інвентаризації в ЄДЕССБ заведено інвентаризаційну справу № 1121 та сформовано документ технічної інвентаризації № ТІ01:9971-4784-5709-1596. Згідно з матеріалами технічної інвентаризації у результаті проведення реконструкції загальна площа квартири збільшилася з 36,70 кв. м до 50,70 кв. м (приріст загальної площі склав 14,00 кв. м), а житлова площа залишилася 11,90 кв. м.

01.06.2023 в ЄДЕССБ сформовано Технічний паспорт № ТІ01:9971-4784-5709-1596 на квартиру АДРЕСА_1 .

13.07.2023 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ101230703394 щодо закінчення реконструкції квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,70 кв. м.

Відомості про укладення договору про пайову участь та сплату пайового внеску в декларації відсутні.

06.09.2023 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 51717770 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2796113880000; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 69278175 від 13.09.2023).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2026 № 478755375, сформованою головним спеціалістом Департаменту економіки та інвестицій ОСОБА_6 , за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

11.10.2024 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) склав Вимогу № 050/08-3760 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва у розмірі 6 831,16 грн, яку 14.10.2024 направлено на адресу ОСОБА_1 поштовим відправленням (фіскальний чек № 0100198683145) з наданням 5-денного строку для підписання та повернення проекту розрахунку.

У визначений у вимозі строк (до 29.10.2024) ОСОБА_1 до Департаменту економіки та інвестицій не звернувся, надані розрахунки не підписав та кошти до міського бюджету м. Київ не перерахував.

29.05.2026 Департамент економіки та інвестицій склав Розрахунок обсягу пайової участі № 13 у сумі 6 831,16 грн, який обчислено виходячи з 14,00 кв. м додатково створеної площі та показника опосередкованої вартості спорудження житла у м. Київ 24 397,00 грн за 1 кв. м (згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 17.05.2023 № 408), а також Розрахунок заборгованості № 13.1 відповідно до статті 625 ЦК України за період з 14.07.2023 по 29.05.2026 (1051 день прострочення) на загальну суму 9 292,43 грн, з яких 6 831,16 грн пайовий внесок, 1 871,74 грн інфляційне збільшення боргу та 589,53 грн 3 % річних.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва

Замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI у редакції, чинній до 01.01.2020).

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI у редакції, чинній до 01.01.2020)

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX з 01.01.2020 статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI виключено.

Водночас абзацом другим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування..

Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-IX)

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-IX)

Замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21)).

У разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21)).

Розмір платежів пайової участі, які підлягають сплаті за правилами розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-IX, однак не сплачені замовником будівництва до введення/прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, та які у зв`язку з такою несплатою орган місцевого самоврядування має право вимагати перерахувати від замовника будівництва після введення/прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію як безпідставно збережені таким замовником кошти пайової участі, визначається для об`єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020 і які на цю дату не введені в експлуатацію за відсутності укладеного договору про пайову участь, - станом на 01.01.2020, тобто на день набрання чинності відповідних змін за Законом № 132-IX, з якими цей Закон пов`язує початок процедури визначення розміру пайової участі щодо таких об`єктів (пункт 8.17 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

Закон № 132-IX пов`язує процедуру та порядок визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва саме з початком будівництва об`єкта, однак не з введенням/прийняттям такого об`єкта в експлуатацію, з яким законодавець пов`язує настання строку, з якого вважається, що замовник будівництва порушив відповідні зобов`язання з перерахування платежів пайової участі, які у зв`язку з цим набувають статусу безпідставно збережених грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Для об`єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020, такою подією є набрання чинності Законом № 132-IX, оскільки саме з цієї дати для них запроваджено новий порядок визначення розміру пайової участі. Застосування до таких об`єктів показників, чинних на дату початку будівництва, означало б поширення правила підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX на період, коли цей Закон не діяв, а розмір пайової участі визначався за іншими правилами (стаття 40 Закону № 3038-VI) (пункт 8.18 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

Абзац другий пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановив порядок сплати пайової участі "протягом 2020 року". Неприйняття об`єкта в експлуатацію до завершення 2020 року не припиняє обов`язку замовника, який виник за цим Законом, однак застосування до такого обов`язку показників опосередкованої вартості спорудження житла, затверджених у наступні роки (у цій справі - у 2023 році), не має підстави у Законі № 132-IX, дія якого в цій частині обмежена 2020 роком (пункт 8.21 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

Наслідки несплати пайової участі у встановлений строк (до прийняття об`єкта в експлуатацію) визначаються статтею 625 ЦК України, яка застосовується до грошових кондикційних зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17). Інфляційні втрати та три проценти річних нараховуються з моменту, з якого замовник будівництва вважається таким, що порушив зобов`язання, тобто з дня, наступного за днем прийняття об`єкта в експлуатацію (пункт 8.16). У такий спосіб розмежовуються базова сума безпідставно збережених коштів, яка фіксується на момент початку процедури визначення розміру пайової участі, та компенсація знецінення цих коштів за період прострочення, яка нараховується окремо (пункт 8.20 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

У справі, що розглядається, Суд встановив, що Відповідач розпочав реконструкцію квартири до 01.01.2020 та прийняв об`єкт в експлуатацію 13.07.2023 без звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про розрахунок пайової участі та без перерахування коштів пайового внеску, тому у нього виник обов`язок зі сплати пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Відповідно прострочення виконання цього цивільного обов`язку Відповідачем настало з 14.07.2023, тобто з дня, наступного за днем прийняття об`єкта в експлуатацію (пункт 8.20 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

Водночас, ураховуючи те, що реконструкцію об`єкта розпочато до 01.01.2020 і станом на цю дату квартиру не було введено в експлуатацію за відсутності укладеного договору про пайову участь, базовий розмір пайової участі підлягав розрахунку за показниками опосередкованої вартості спорудження житла, чинними саме станом на 01.01.2020, тобто на день набрання чинності Законом України № 132-IX (пункт 8.17 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25).

За таких обставин здійснений Позивачем розрахунок розміру пайового внеску у сумі 6 831,16 грн, виходячи з показника опосередкованої вартості спорудження житла станом на момент прийняття об`єкта в експлуатацію у 2023 році згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 17.05.2023 № 408 (24 397,00 грн за 1 кв. м) є помилковим. Обчислення Позивачем розміру безпідставно збережених коштів за показниками вартості будівництва, затвердженими у наступних періодах (після 01.01.2020), зокрема із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла станом на 2023 рік, суперечить висновкам у пунктах 8.17, 8.18, 8.21 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2026 у справі № 922/2047/25.

Поряд із цим за обставин цієї справи Суд не вбачає підстав для здійснення власного перерахунку, виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження житла станом на 01.01.2020, тобто на день набрання чинності відповідних змін за Законом № 132-IX, оскільки особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 599 ЦК України).

13.10.2026 Президент України підписав Закон України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" № 5018-IX, який набрав чинності 22.10.2026.

Пунктом 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 5018-IX внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI та доповнено розділ V "Прикінцеві положення" пунктом 6-11.

Згідно з положеннями пункту 6-11 розділу V цього Закону установлено, що не нараховуються та не стягуються із замовників будівництва кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - кошти пайової участі), що виникли на підставі абзаців другого - двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства":

припиняються зобов`язання замовників будівництва зі сплати коштів пайової участі, що виникли на підставі абзаців другого - двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні";

визнаються судом такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи, які видані на підставі судових рішень про стягнення коштів пайової участі на підставі абзаців другого - двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Положення абзаців першого - четвертого цього пункту поширюються на відносини, що виникли у зв`язку з нарахуванням та стягненням у судовому порядку коштів пайової участі на підставі абзаців другого - двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" до набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" та які тривають станом на дату набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства", у тому числі на стадії судового розгляду або виконавчих проваджень.

Отже, ураховуючи те, що 22.10.2026 набрав чинності Закон України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" № 5018-IX, яким доповнено розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI пунктом 6-11, законодавцем встановлено припинення зобов`язань замовників будівництва зі сплати коштів пайової участі, що виникли на підставі пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX.

При цьому відповідно до прямої вказівки абзацу п`ятого пункту 6-1 розділу V Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI вказані норми про припинення зобов`язань поширюються на відносини, що виникли у зв`язку з нарахуванням та стягненням у судовому порядку коштів пайової участі до набрання чинності Законом України № 5018-IX та які тривають станом на дату набрання чинності цим Законом, у тому числі на стадії судового розгляду.

З огляду на приписи частини першої статті 14, частини першої статті 599 ЦК України та внесення вищевказаних законодавчих змін актом цивільного законодавства (Законом України № 5018-IX від 13.10.2026), зобов`язання Відповідача зі сплати пайового внеску у розвитку інфраструктури припинилося в силу прямої вимоги закону під час судового розгляду цієї справи.

З огляду на те, що основне зобов`язання зі сплати коштів пайової участі у сумі 6 831,16 грн є припиненим у силу закону, відсутні й підстави для задоволення акцесорних (похідних) вимог Позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 871,74 грн та 3 % річних у сумі 589,53 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

У зв`язку з цим позовні вимоги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 14, 599, 625, 1212 ЦК України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства", Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 04633423; місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 04.11.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua