Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №752/24175/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24175/26

Провадження № 3-зв/752/9/26

Суддя Коваль В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши заяву адвоката Шумова А.О. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2026 року в провадження судді Коваль В.О. надійшла заява адвоката Шумова А.О. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вищевказану заяву Шумов А.О. обґрунтовує тим, що суддя Бондаренко Г.В. відмовила в задоволенні клопотання адвоката про надання копії диску з відео-матеріалами події, посилаючись на заборону на ознайомлення сторін з цифровими носіями до першого судового засідання. ОСОБА_1 вказує, що, на його думку, такі дії судді Бондаренко Г.В. порушують право його підзахисного ОСОБА_1 на захист та свідчить про істотне порушення норм процесуального права, у зв`язку із чим виникли сумніви у неупередженості даного судді, а тому просить відвести суддю Бондаренко Г.В. від розгляду справи №752/24175/26.

В судовому засідання адвокат Шумов А.О. заяву про відвід судді просив задовольнити.

Особа, на яку складено протокол - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бондаренко Г.В. у судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином.

Суд, вивчивши заяву про відвід, дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

При розгляді заяви про відвід суддя враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не регламентують порядку розгляду заяви про відвід.

Водночас відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому заява про відвід має бути розглянута по суті.

Відповідно до пункту 4 Рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Враховуючи зазначене, при вирішенні заяви про відвід суддя застосовує аналогію закону та застосовує положення КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.

Згідно статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі № 5-15п12).

Як вбачається з заяви про відвід, в якості підстави для відводу адвокат Шумов А.О. вказує, що суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В. відмовила в задоволенні заяви сторони захисту.

З наведеного вбачається, що підстави до задоволення заяви захисника про відвід судді відсутні, оскільки фактично заява обґрунтовується незгодою із процесуальними рішеннями судді, що не є правовою підставою для відводу судді. Слід зазначити, що процесуальні рішення прийняті суддею в ході судового розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку після ухвалення ним кінцевого рішення у справі.

Інших доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді в результатах розгляду справи, не надано, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 283, 285 КУпАП, суд.

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката Шумова А.О. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Галини Вікторівні від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , справа №752/24175/26 - відмовити

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Коваль