Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №911/2156/25 — Господарський суд Київської області

Суд: Господарський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №911/2156/25

Суддя: Карпечкін Т.П.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2156/25

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

про стягнення 167 169,58 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» про стягнення 167 169,58 грн. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2156/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позову. Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив та додаткові докази в спростування позовних вимог.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин,Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» про стягнення 167 169,58 грн. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» приєдналося до умов типового договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, шляхом підписання заяви-приєднання № 04490XDQMICP018.

Об`єкт відповідача, розташований за адресою: 07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Марії Лагунової, будинок 1-Б, обладнаний комерційним вузлом обліку природного газу - комплексом вимірювальним роторним КВР-1.01-G-16-40-0,16-0,5, заводський номер 00235, 2012 року виготовлення.

За твердженням позивача, 14.02.2025 від відповідача надійшла заява про направлення представника оператора газорозподільної системи для розпломбування та зняття лічильника з метою ремонту датчика тиску. 19.02.2025 представники Київської філії здійснили виїзд на об`єкт, припинили газопостачання, склали акт перевірки технічного стану комерційного вузла обліку та акт про порушення № 566.

Позивач вказує, що за результатами позачергової повірки 25.02.2025 комплекс визнаний непридатним до застосування через перевищення відносної похибки максимально допустимих значень та зупинку на витраті Qmin.

Рішенням комісії Київської філії від 17.04.2025 акт про порушення № 566 від 19.02.2025 задоволено. На підставі цього рішення складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.02.2025 по 19.02.2025 на суму 167 169,58 грн. Окремий платіжний рахунок на цю суму, за твердженням позивача, відповідач отримав 17.04.2025, але не оплатив.

Позивач вважає, що положення пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем не підлягають застосуванню, оскільки спір стосується позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку, а не пошкодження засобу вимірювальної техніки. Крім того, позивач посилається на звіти за період з 01.02.2025 по 28.02.2025, у яких, за його твердженням, аварійні повідомлення фіксувалися з 05.02.2025, тоді як письмова заява відповідача надійшла 14.02.2025, тобто несвоєчасно.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що самостійно звернувся до оператора газорозподільної системи із заявою від 14.02.2025 про направлення представника для розпломбування та зняття лічильника для ремонту. Перевірку вузла обліку та складення акта про порушення 19.02.2025 проведено після цього звернення.

Відповідач наголошує, що механічних пошкоджень корпусу лічильника, пломб або захисних елементів не виявлено, ознак несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки не встановлено. Непридатність комплексу до застосування встановлена лише за результатами позачергової повірки.

На думку відповідача, повідомлення оператора газорозподільної системи до того, як його представники виявили порушення, виключає застосування процедури донарахування відповідно до пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем. Відповідач також зазначає, що законодавство не покладає на нього обов`язку щоденно перевіряти технічний звіт комерційного вузла обліку.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Спірні правовідносини виникли з договору розподілу природного газу та регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, а також умовами договору розподілу природного газу.

За змістом пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку або його складових, пошкодження засобу вимірювальної техніки, пломб чи захисних елементів власник або користувач об`єкта повинен терміново повідомити про це оператора газорозподільної системи.

Підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем до порушень, за наявності яких може здійснюватися перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, віднесено пошкодження засобу вимірювальної техніки або роботу комерційного вузла обліку чи його складових у позаштатному режимі, якщо внаслідок цього витрата газу не обліковується або обліковується некоректно.

Пунктом 8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі своєчасного - до виявлення порушення представником оператора газорозподільної системи, письмового повідомлення споживачем оператора про пошкодження засобу вимірювальної техніки або лічильника газу чи пломби, за відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами або несанкціонованого втручання, процедура, передбачена цією главою, не застосовується, крім прямо встановлених Кодексом випадків.

У постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернула увагу на значення письмового повідомлення оператора газорозподільної системи до виявлення порушення його представником. У постанові від 27.09.2022 у справі № 914/3525/21 Верховний Суд застосував положення пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу до ситуації, у якій споживач повідомив оператора про позаштатну роботу складової комерційного вузла обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач подав позивачу заяву від 14.02.2025 з проханням направити представника оператора газорозподільної системи для розпломбування та зняття лічильника з метою ремонту датчика тиску. На заяві наявна відмітка про її отримання Київською філією 14.02.2025. Виїзд представників оператора, перевірку вузла обліку та складення акта про порушення № 566 проведено 19.02.2025, тобто після отримання письмового повідомлення відповідача.

Доказів того, що до отримання заяви від 14.02.2025 представники оператора газорозподільної системи вже виявили відповідне порушення, позивач суду не надав. Саме по собі посилання позивача на фіксацію аварійних повідомлень у технічних звітах з 05.02.2025 не підтверджує, що порушення до 14.02.2025 було виявлене представником оператора газорозподільної системи. Надані відомості також не підтверджують, що відповідач отримав такі повідомлення саме 05.02.2025 або що на нього покладався обов`язок щоденно перевіряти відповідний технічний звіт.

Матеріали позачергової повірки від 25.02.2025 підтверджують непридатність комплексу до застосування через перевищення максимально допустимих значень похибки та зупинку на витраті Qmin. Водночас під час розкриття опломбованого пакета механічного пошкодження корпусу не виявлено, пломби державного повірника були наявні, видимі ознаки пошкодження чи втручання на пломбах були відсутні, робоча порожнина була чистою, ротори оберталися вільно.

Позивач не надав доказів пошкодження пломб із прихованими заходами, несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки або того, що представники оператора виявили порушення до отримання заяви відповідача від 14.02.2025. Натомість заява відповідача та матеріали виїзду 19.02.2025 свідчать, що перевірку вузла обліку проведено після звернення самого споживача.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2025 у справі № 911/1866/25, яке набрало законної сили, скасовано рішення комісії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 17.04.2025 про задоволення акта про порушення № 566 від 19.02.2025 та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 17.04.2025 на суму 167 169,58 грн.

У справі № 911/1866/25 брали участь ті самі особи, що й у цій справі. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Отже, встановлений судовим рішенням факт скасування рішення комісії від 17.04.2025 та акта-розрахунку від 17.04.2025 не підлягає повторному доказуванню в цій справі. Правова оцінка, надана в іншій справі, сама по собі не є обов`язковою для суду відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Водночас обов`язковими для врахування є чинні наслідки резолютивної частини рішення у справі № 911/1866/25 - скасування саме тих документів, на яких позивач ґрунтує вимогу про стягнення коштів.

Відповідно до п. 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Таким чином, оскільки акт-розрахунок на суму 167 169,58 грн., покладений в основу позову, скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили і позивач не довів наявності іншої самостійної правової підстави для стягнення з відповідача цієї суми, вимога про стягнення 167 169,58 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua