Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №404/12245/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/12245/26

Номер провадження 1-кп/404/479/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12026121010001890 від 22.08.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайська, Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійною освітою, працюючого електромонтером ФОП « ОСОБА_4 », який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2026 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , грубо порушуючи п.2.3 (б), (д) ПДР України (п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), здійснюючи рух по вул.Незалежності зі сторони вул.Юрія Коваленка у напрямку вул.Героїв України у м.Кропивницькому, навпроти буд.7 в порушення п.п.10.1, 10.4 (ч.2) ПДР України (п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 10.4 Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам) був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, перед початком виконання маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав здійснення маневру повороту ліворуч не надав переваги в русі мотоциклу «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення між вищезазначеними транспортними засобами.

У результаті ДТП водій мотоциклу «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №829 від 24.09.2026 отримав тілесні ушкодження у вигляді: крайового перелому передньо-нижнього кута тіла 5-го шийного хребця, множинних саден голови та обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 21.08.2026 за часу та обставин, визначених в обвинуваченні, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по вул.Незалежності зі сторони вул.Юрія Коваленка у напрямку вул.Героїв України у м.Кропивницькому навпроти буд.7, почав здійснення маневру повороту ліворуч, де здійснив наїзд на мотоцикл «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_6 , не надавши переваги у русі останньому, який рухався у зустрічному напрямку, допустивши порушення кожного з пунктів Правил дорожнього руху, вказаних у обвинуваченні, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не переконався, що це буде безпечний маневр і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Він повністю підтверджує обставини вчинення злочину, вказані у висунутому йому обвинуваченні, погоджується із кваліфікацією його дій, отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями, розкаюється у вчиненому.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив неумисний закінчений тяжкий злочин, як особа за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно (т.1 а.п.119, 120), одружений, офіційно працює, має на утриманні дитину з інвалідністю (т.1 а.п.121), на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, за медичною допомогою не звертався (т.1 а.п.117), раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні дитини з інвалідністю.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та раніше зазначених даних про особу обвинуваченого, який вчинив неумисний закінчений тяжкий злочин, одружений, вперше притягається до кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завданий збиток, офіційно працює, позитивно характеризується, зважаючи на думку потерпілого, який просив не карати обвинуваченого та вибачив його, а також думку сторони обвинувачення щодо можливості виправлення обвинуваченого із застосуванням положень ст.75 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових злочинів без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені. Також, суд із врахуванням думки учасників судового провадження вважає за можливе не застосовувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідне право необхідне обвинуваченому для виконання професійних обов`язків, отримання офіційного доходу та утримання дитини з інвалідністю.

Оскільки обвинувачений з`являється на виклики до суду та не ухиляється від нього, зважаючи на низку обставин, які пом`якшують його покарання, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили та вважає за необхідне покласти на обвинуваченого виконання обов`язків, які випливають із положень ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Згідно з вимогами ст.100 КПК України, зокрема, п.1 ч.9 ст.100 КПК України, оскільки у судовому засіданні не доведено підстав для застосування спеціальної конфіскації транспортного засобу «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортний засіб «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на які накладено арешт саме як на речові докази, які містять сліди правопорушення, а не з іншою метою, відповідні транспортні засоби, вилучені під час слідчих дій, які зберігаються на території спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, підлягають поверненню власникам, а арешт, накладений на них ухвалами слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 26.08.2026 року відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 залишити особисте зобов`язання, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 8664 грн. 48 коп.

Речові докази:

– оптичний диск (т.1 а.п.35) – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

– мотоцикл «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.п.24) – повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

– транспортний засіб «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.п.24) – повернути ОСОБА_3 , як законному володільцю.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 26.08.2026 року (т.1 а.п.29, 32) на транспортний засіб «Lifan SR220-4V», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та транспортний засіб «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , долю яких як речових доказів вирішив суд, – скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м.Кропивницького ОСОБА_1