Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №910/6278/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/6278/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства «Мережа медичних центрів «Родина»

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 77 149 741,27 грн.

за участю представників:

від позивача: Мехеда Н.В., Куца О.П.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Мережа медичних центрів «Родина» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної служби здоров`я України про стягнення 77 149 741,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором від 07.02.2025 № 1314-Е125-Р000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 04.06.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 07.07.2026.

Відповідачем 23.06.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (24.06.2026 зареєстровано) відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги повністю.

Позивачем 29.06.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (30.06.2026 зареєстровано) відповідь на відзив.

Позивач 06.07.2026 сформував у системі «Електронний суд» (07.07.2026 зареєстровано) клопотання про долучення додаткових матеріалів до справи.

Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання було відкладено на 04.08.2026.

Відповідачем 13.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заперечення.

Відповідач 03.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» (04.08.2026 зареєстровано) клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивачем 03.08.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (04.08.2026 зареєстровано) клопотання про поновлення строку та подання доказів.

З метою реалізації сторонами своїх процесуальних прав судом задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 08.09.2026.

У засіданні 08.09.2026 судом розглянуто та задоволено клопотання позивача від 03.08.2026, поновлено строк для подання доказів та долучено відповідні докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.10.2026.

Відповідач 06.10.2026 сформував у системі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.10.2026 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового розгляду.

Судом у судовому засіданні 06.10.2026 оголошено перерву до 27.10.2026.

Позивачем 26.10.2026 сформовано у системі «Електронний суд» письмові пояснення щодо виступу у судових дебатах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Національною службою здоров`я України (відповідач) та Приватним підприємством «Мережа медичних центрів «Родина» (позивач) укладено 07.02.2025 договір №1314-E125P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

За умовою пункту 8 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05) позивач зобов`язався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а відповідач - оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Пунктом 30 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05) встановлено, що оплата медичних послуг згідно з цим договором здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги з урахуванням вимог пункту 25 цього договору.

Замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору (пункт 29 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05).

Звіт про медичні послуги є первинним документом з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, які внесені надавачем медичних послуг до системи, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства (пункт 25 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05).

За визначенням статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров`я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу.

Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається у письмовій (електронній) формі.

Забороняється відмова або ухилення від укладення відповідного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з суб`єктами, визначеними у частині першій цієї статті, які подали заяву Уповноваженому органу про укладення такого договору та надають медичні послуги, передбачені програмою медичних гарантій.

Договір про медичне обслуговування населення є договором на користь третіх осіб - пацієнтів у частині надання їм медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів надавачами медичних послуг.

За приписами частини першої статті 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» першим основним принципом програми медичних гарантій є законодавче визначення умов і порядку фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» встановлено, що типова форма договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я, у тому числі, шляхом фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних і реабілітаційних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом.

Даний спір виник внаслідок несплати відповідачем вартості наданих позивачем медичних послуг у межах програми медичних гарантій населенню в період часу з жовтня 2025 року до грудня 2025 року.

Відповідно до пояснень відзиву за результатами проведених відповідачем двох моніторингових досліджень встановлено факти внесення позивачем до Електронної системи охорони здоров`я недостовірної інформації щодо обсягу наданої допомоги в період часу з 01.01.2025 до 30.09.2025.

Перше моніторингове дослідження проведено відповідачем в період часу з 08.10.2025 до 30.10.2025, за результатами якого складено висновок №27-16/9-25 від 31.10.2025.

Відповідно до висновку №27-16/9-25 від 31.10.2025 відповідачем виявлено 15 випадків внесення недостовірної інформації в період часу з 01.01.2025 до 30.06.2025.

Висновки відповідача щодо 15 виявлених фактів порушень визнані та не заперечувались позивачем.

За твердженням абзаців сьомого та восьмого сторінки 8 відзиву на позовну заяву за результатами моніторингу, з урахуванням пояснень та/або заперечень прийнято рішення про здійснення перерахунку грошових коштів, сплачених за медичні послуги, надані з порушеннями.

Відповідачем не зазначено якою посадовою особою, коли та у якій формі приймалось рішення про здійснення перерахунку вартості наданих послуг.

Крім того, ні у відзиві ні у будь-якому іншому наданому відповідачем документі або заяві по суті справи взагалі не визначається розмір надмірно сплачених грошових коштів.

Листом від 07.01.2026 №471/26-16-26 позивача повідомлено про результати позапланового моніторингу.

Друге моніторингове дослідження проведено відповідачем з 18.11.2025 до 03.12.2025.

З наданої відповідачем в якості доказу копії Висновку за результатами позапланового моніторингу, який проводився шляхом моніторингового візиту, щодо виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1314-Е125-Р000, укладеного між Національною службою здоров`я України і Приватним підприємством «Мережа медичних центрів «Родина» (документ №23-16/25-25 від 04.12.2025) вбачається, що з 18.11.2025 до 03.12.2025 трьома посадовими особами відповідача проведено моніторинг діяльності позивача у межах договору №1314-Е125-Р000 за період часу з 01.01.2025 до 30.09.2025.

Відповідно до інформації сторінки 6 Висновку №23-16/25-25 від 04.12.2025 позивачем за період часу з 01.01.2025 до 30.09.2025 внесено до Електронної системи охорони здоров`я загалом 7 768 електронних медичних записів, які були включені до звітів на оплату.

За інформацією, наведеною в абзаці третьому сторінки 8 Висновку №23-16/25-25 від 04.12.2025: «Для цілей моніторингового дослідження було застосовано принципи ймовірнісного вибіркового методу. Із загальної кількості ЕМЗ, внесених надавачем до ЕСОЗ, та які були включені до звітів про медичні послуги за звітній період з 01.01.2025 по 30.09.2025 сформовано вибірку з 100 випадків…»

З подальшої інформації Висновку №23-16/25-25 від 04.12.2025 вбачається, що посадові особи відповідача перевіряли виконання позивачем умов договору №1314-Е125-Р000 за період часу з 01.01.2025 до 30.09.2025 виключно у межах відібраних 99 електронних медичних записів (з 7 768).

Відповідно, всі висновки посадових осіб відповідача базуються виключно на перевірці 1,27% (99 з 7 768 ) внесених позивачем електронних записів.

Суд не може не погодись з доводами позивача в частині відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів допущених порушень при внесенні 98,73% електронних записів.

При цьому, суд також має погодитись і з доводами позивача в частині виявлення посадовими особами відповідача у 1,27% електронних медичних записів фактів порушення вимог законодавства Австралії.

Зокрема, всі висновки посадових осіб відповідача, наведені на сторінках 12-14 Висновку №23-16/25-25 від 04.12.2025 ґрунтуються виключно на прямих посиланнях до регулювання Австралійської класифікації медичних втручань (Australian Classification of Health Interventions, ACHI).

Особливої уваги заслуговує посилання посадових осіб відповідача у Висновку №23-16/25-25 від 04.12.2025 (сторінка 14) та у відзиві на позов (абзац четвертий сторінка 20) до факту виключення консультативним комітетом уряду Австралії певної медичної процедури з Австралійської класифікації медичних втручань.

Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (Пункт 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 27.12.2017).

Господарський суд міста Києва має зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Конституцією України, ні будь-яким іншим Законом України, у тому числі Законом України «Про правотворчу діяльність», не передбачено правової можливості застосування до правовідносин на території України посадовими особами органу державної влади законодавства Австралії.

Більше того, відповідно до пункту 2 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 27.12.2017, НСЗУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до передмови та вступної частини, Класифікатор медичних інтервенцій, затверджений наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 № 360-21, розроблений для уніфікації кодування медичних втручань в первинній медичній документації та даних Електронної системи охорони здоров`я. Національний класифікатор 026:2021 використовується при створенні та впровадженні в Україні системи фінансування закладів охорони здоров`я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу. Національний класифікатор 026:2021 гармонізований з Австралійським класифікатором медичних інтервенцій (Australian Classification of Health Interventions, ACHI), розробленим Австралійським консорціумом з розробки класифікацій (ACCD), та відповідає десятій редакції ACHI.

У даному випадку пасивний дієприкметник «гармонізований» означає приведений у відповідність, узгоджений з певними вимогами, стандартами або нормами.

Відповідно, Класифікатор медичних інтервенцій, затверджений наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 № 360-21, лише узгоджений при його розробці з Австралійським класифікатором медичних інтервенцій і ніяким чином не розповсюджує дію австралійського класифікатора на суверенну територію України.

У той же час, порушення позивачем умов укладеного договору відповідач обґрунтовує посиланнями до правового регулювання актом законодавства Австралії.

При цьому, відповідачем взагалі не заперечується факт надання позивачем медичних послуг, а лише фактично наголошується на невірному відображенні в електронній системі кодування певної медичної послуги відповідно до Австралійських стандартів кодування (ACHI).

Зокрема, останній абзац сторінки 17 та перші три абзаци сторінки 18 відзиву наголошує, що розділом 59 «Інші процедури на структурах хребтового каналу та спинного мозку» ACHI викладено декілька інтервенцій відповідно до змісту наданої допомоги та здійснено опис, що включає в себе проведення, зокрема: 90011-00 - інші діагностичні процедури на структурах спинномозкового або спинного мозку.

У той же час, відповідно до Класифікатора медичних інтервенцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 № 360-21, та який не має розділу 59, код 90011-00 означає «Біопсія спинного мозку або його оболонок».

Невідповідність здійснених позивачем кодувань наданих медичних послуг відповідач вважає порушенням умови підпункту 13 пункту 19 №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05), відповідно до якого позивач зобов`язався своєчасно вносити до системи повну та достовірну інформацію, в тому числі медичну документацію та звіти про медичні послуги, медичні записи, записи про направлення і рецепти у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікації.

Суд не може погодитись з цим висновком відповідача, оскільки факт врахування або неврахування позивачем вимог акту законодавства іноземної держави не може кваліфікуватись як порушення умов договору, правовідносини за яким регулюються виключно законодавством України.

Суд також не може погодитись і з твердженням відповідача в частинні наявності у нього безумовного права в односторонньому порядку здійснити перерахунок раніше сплачених грошових коштів та зменшити на власний розсуд суму оплати за звітом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 43 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05) у випадку виявлення фактів, зазначених у підпункті 36 пункту 19 цього договору, замовник здійснює перерахунок сплачених коштів за цим договором, а в разі неповернення сплачених коштів надавачем зменшує суму оплати за звітом про медичні послуги в поточному звітному періоді або наступних періодах (у разі неможливості зменшення в поточному).

Підпунктом 36 пункту 19 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05) встановлено зобов`язання позивача коригувати дані, внесені в систему, у випадку виявлення фактів:

надання меншої кількості медичних послуг, ніж зазначено в даних, внесених до системи, за якими були сформовані звіти на оплату за результатами аналізу первинної медичної документації у разі її ведення у паперовій формі;

внесення помилкових, недостовірних або неповних даних, на підставі яких були сформовані звіти про медичні послуги;

відсутності у первинній медичній документації пацієнта інформації про консультації/процедури/обстеження/умови транспортування, які повинні були проводитися згідно з вимогами, визначеними в умовах закупівлі та специфікації надання медичних послуг.

Таким чином, передумовою виникнення у відповідача права на здійснення перерахунку у даному випадку є виявлення фактів внесення помилкових, недостовірних або неповних даних, на підставі яких були сформовані звіти про медичні послуги.

Фактом є реальна подія, явище чи обставина, яка відбулася насправді і чию істинність можна перевірити або довести.

Ключовою ознакою факту є його реальність.

Процес встановлення фактів має три основних етапи: отримання доказів, аналіз кожного доказу з огляду на його достовірність та оцінка кожного з доказів.

Будь-яке припущення не відноситься до встановлення певних фактів.

Проте, відповідачем висновки про порушення позивачем умов договору в частині завищення вартості наданих третім особам медичних послуг фактично обґрунтовано припущенням, що 7 768 внесених позивачем записів повною мірою відповідають 99 записам, які перевірялись під час моніторингової перевірки.

В свою чергу, проведена відповідачем оцінка 99 (1,27%) електронних медичних записів обґрунтована порушенням вимог законодавства Австралії.

Відповідно, суд не може погодитись з доводами відповідача в частині встановлення ним фактів недостовірних даних, на підставі яких були сформовані звіти про медичні послуги.

Окремо суд має зазначити, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» першим основним принципом програми медичних гарантій є законодавче визначення умов і порядку фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Наведені вище умови підпункту 2 пункту 43 та підпункту 36 пункту 19 договору №1314-E125-P000 повною мірою корелюються з приписами частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

За позитивно-правовими приписами частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» підставою для оплати тарифу, що здійснюється Уповноваженим органом, є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров`я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи.

Таким чином, законодавцем не наділено відповідача правом внесення до електронної системи інформації, яка є підставою для формування звітів, оскільки таку інформацію може вносити виключно надавач медичних послуг.

Відповідну договірну норму також містить і укладений сторонами у справі господарський договір: звіт про медичні послуги є первинним документом з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, які внесені надавачем медичних послуг до системи, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства (пункт 25 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05).

За визначенням статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» надавачі медичних послуг - заклади охорони здоров`я всіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом.

Відповідач у справі є Уповноваженим органом і не є надавачем медичних послуг.

Відповідно, уповноважений орган не наділений ні законодавством ні укладеним договором правом вносити до електронної системи охорони здоров`я інформацію, на підставі якої формується звіт.

У той же час, відповідно до пояснень відзиву та копій звітів за жовтень, листопад та грудень 2025 року відповідач самостійно за наявності прямих заперечень позивача (надавача медичних послуг) на підставі службової записки (копія відсутня у матеріалах справи) вніс до електронної системи охорони здоров`я інформацію про наявність заборгованості у загальному розмірі 177 245 118,95 грн., з урахуванням якої сформовані звіти за жовтень-грудень 2025 року.

Наведені обставини є порушенням встановленого частиною дев`ятою статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та пунктом 25 договору №1314-E125-P000 (у редакції додаткової угоди №1314-E125-P000/05) правового регулювання.

З урахуванням наведеного Господарським судом міста Києва відхилено твердження відзиву, що в діях відповідача відсутні будь-які порушення, а всі дії здійснено в межах та спосіб, передбачені законодавством (сторінка 22 відзиву).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

У даному випадку відповідачем фактично використано технічну можливість адміністратора електронної системи охорони здоров`я та внесено до цієї системи без належної правової підстави інформацію, на підставі якої формується звіт про надані позивачем послуги.

Окремо суд має зазначити, що маючи впевненість у вірності результатів проведеного моніторингового дослідження, відповідач мав у загальному порядку звернутись до позивача з вимогою про повернення надмірно сплачених грошових коштів з урахуванням правового регулювання статті 530 Цивільного кодексу України та подальшим зверненням до суду для вирішення спору про право.

У той же час, відповідачем в односторонньому у поза правовий спосіб змінено встановлені Законом та укладеним договором умови здійснення розрахунків за надані медичні послуги.

Як зазначалось судом раніше, відповідно до частини восьмої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» підставою для оплати тарифу, що здійснюється Уповноваженим органом, є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров`я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи.

За визначенням статті 2 цього ж Закону тариф є ставкою, що визначає розмір повної оплати за передбачені програмою медичних гарантій медичні послуги та лікарські засоби.

Позивачем підтверджено доданими до позовної заявами звітами за жовтень-грудень 2025 року право на отримання оплати наданих послуг.

В свою чергу, відповідач стверджує про внесення позивачем неправдивих відомостей до електронної системи охорони здоров`я у період часу з 01.01.2025 до 30.09.2025, що (на його переконання) є підставою для повернення відповідачу надмірно сплачених коштів.

При цьому, відповідачем не надано суду жодного доказу або розрахунку, який міг би підтвердити його право на повернення певно визначеної грошової суми.

Більше того, жодна з наданих відповідачем заяв по суті справи взагалі не містить визначення розміру боргу позивача перед відповідачем, яку відповідач вважає безпідставно сплаченою за договором.

Єдиним посиланням на ці обставини є абзац 5 сторінки 22 відзиву: «З огляду на службову записку управління автоматизації звітності та розрахунків за договорами Департаменту інформаційних технологій від 06.04.2026 №6.4.1.-01/13-26 вбачаються підстави для подання зустрічної позовної заяви, оскільки обліковується сума до повернення без урахування автоматичного моніторингу - 115 980 829,41 грн.».

Службова записка (або її копія) управління автоматизації звітності та розрахунків за договорами Департаменту інформаційних технологій від 06.04.2026 №6.4.1.-01/13-26 відсутня у матеріалах справи.

Відповідно, суд позбавлений будь-якої можливості перевірки цього документу на відповідність вимогам, що встановлені законодавством для актів органів виконавчої влади, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 27.12.2017, Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.

Таким чином, відповідачем фактично стверджується про наявність боргу позивача перед ним, проте не надано суду ні інформації про фактичний розмір цього боргу, ні про рішення посадової особи, на підставі якого було нараховано цей борг.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За визначенням частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведених вимог процесуального Закону, Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом належними доказами наявність у нього права зупинити або відмовитись від оплати наданих позивачем медичних послуг з жовтня до грудня 2025 року.

Матеріали справи містять копії:

- звіту №0035472249S25J2A від 27.11.2025 про обсяг наданих медичних послуг за період часу з 01.10.2025 до 31.10.2025 (загальна вартість пролікованих випадків - 47 295 692,67 грн.);

- звіту №0035472249S25K2A від 19.12.2025 про обсяг наданих медичних послуг за період часу з 01.11.2025 до 30.11.2025 (загальна вартість пролікованих випадків - 17 722 809,12 грн.) та

- звіту №0035472249525L2А від 28.01.2026 про обсяг наданих медичних послуг за грудень 2025 року (загальна вартість пролікованих випадків - 4 514 606,26 грн.).

Таким чином, позивачем доведено суду належними доказами наявність права на отримання від відповідача загалом 69 533 108,05 грн. вартості наданих протягом жовтня - грудня 2025 року медичних послуг.

У той же час, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 77 149 741,27 грн. боргу, який визначено позивачем у самостійно складеному звіті за грудень 2025 року та направленому відповідачу з запереченнями.

Суд має зазначити, що самостійно складений позивачем звіт не відповідає вимогам частини восьмої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», оскільки підставою для оплати тарифу є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного, Господарський суд міста Києва вимоги позову Приватного підприємства «Мережа медичних центрів «Родина» до Національної служби здоров`я України задовольняє частково у розмірі 69 533 108,05 грн.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної служби здоров`я України (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 19; ідентифікаційний номер 42032422) на користь Приватного підприємства «Мережа медичних центрів «Родина» (79034, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв Крут, будинок 1 В; ідентифікаційний номер 35472249) 69 533 108,05 грн. основного боргу та 1 042 996,6 грн. витрат зі сплати судового збору.

3.В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк