Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №910/11071/23 (910/13250/25) — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/11071/23 (910/13250/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЛ Проперті" - 2

Приватного акціонерного товариства "МХП" - 2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - 1

Дочірнє підприємство "БЦТ" - 2

Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited) - 3

про усунення перешкод в користуванні майном

в межах справи № 910/11071/23

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/11071/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" перебуває справа № 910/11071/23 (910/13250/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЛ Проперті" та Приватного акціонерного товариства "МХП", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Дочірнього підприємства "БЦТ" та Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited), про усунення перешкод в користуванні майном.

В поданому позові Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" заявлено вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЛ Проперті" та Приватного акціонерного товариства "МХП" усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в користуванні належним йому майном шляхом передання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" наступного майна:

- електрообладнання: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 №0502009) та ІІ секції шини 10 кВ (К13 №05014948); кабельна лінія від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельна лінія від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); внутрішньо майданчикову мережу 3ТП/РП-4ч 1000 кВа Трансформатор; світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч);

- холодильного обладнання на базі компресорних станцій, розміщеного в комплексі по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв.м., яке включає в себе: конденсатор Coilis coolers (2 шт.); конденсатор Termofin (1 шт.); мастилоохолоджувач Gunter Flat Compact VTO 326V/426 (2 шт.); Teka TRT2HSN 8591-160 на базі 2 компресорів (2 шт.); шафа керування температурою камер (10 шт.); конденсаторна установка 110 (2 шт.); ГРЩ електрообладнання (4 шт.); компресор Frascol D 24154-X (2 шт.); конденсатор Gunter,24244505 M (2 шт.); шафа керування компресорами (9 шт.); компресор з конденсатором Copeland D4DA5 200XAW-D (2 шт.); компресор з конденсатором Copeland D6DH5-350-X-AWN/0 (4 шт.); компресор з конденсатором Copeland with Core Sense 6MP-40AWM (1 шт.); конденсаторна установка 35 (1 шт.); конденсаторна установка 25 (1 шт.); конденсаторна установка 12,5 (2 шт.); випаровувачі в камерах Alfa Laval (27 шт.); компресор з конденсатором Copeland D6DL5-270X-AWN/D (4 шт.); компресор з конденсатором Copeland D40H5-250X-AWN/D (4 шт.); конденсатор Alfa Laval AG5 635 ADCR (1 шт.); конденсатор Alfa Laval BCMS 604 BDCR (1 шт.),

яке розміщене за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вулиця Асканія, будинок 1А-Б-В-Г, на земельній ділянці, кадастровий номер: 3222486200:04:001:5700, площею 4.9752 га.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ТЛК "Арктика" вказує на те, що є власником спірного майна, що підтверджується остаточними судовими рішення у справі Господарського суду Київської області №911/2129/17 про витребування такого майна на його користь. Однак попри відповідні судові рішення таке майно не було повернуто власнику та наразі використовується відповідачами за відсутності згоди позивача, що, на його думку, створює перешкоди в реалізації своїх прав власності, а тому існують правові підстави для зобов`язання таких осіб усунути перешкоди в користуванні належним спірним майном шляхом його передання на користь ТОВ "ТЛК "Арктика".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 після усунення встановлених судом в ухвалі від 18.11.2025 недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за нею провадження у справі №910/11071/23 (910/13250/25); позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.02.2026; встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзиви з урахуванням ст. 166 ГПК України; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Дочірнє підприємство "БЦТ", Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited); запропоновано третім особам надати пояснення; задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано у ПрАТ "МХП" і ТОВ "ОВЛ Проперті" належним чином засвідчені копії договору оренди №АRС-2020-1120 від 20.11.2020 та всіх наявних додатків, додаткових угод до нього, а також доказів його виконання (актів, накладних, рахунків, банківських виписок тощо) без приховування викладених їх умов шляхом замальовування.

11.02.2026 від відповідача 1 надійшов відзив, за змістом якого позовні вимоги не визнає та в їх задоволенні просить відмовити, зазначаючи, зокрема, про те, що ТОВ "ОВЛ Проперті" ніколи не було і не є поточним власником спірного майна та не має до нього жодного матеріального відношення, адже за наслідками проведення 26.01.2023 публічного аукціону, організованого в рамках виконавчого провадження №70586372, як його переможець стало власником виключно нерухомого майна: адміністративно-складського єдиного майнового комплексу з допоміжними будівлями та спорудами, загальною площею 21 461,20 кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 4,9752 га, кадастровий номер: 3222486200:04:001:5700, за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Крюківщина, вул. Асканія, буд. 1А-Б-В-Г, а спірне обладнання не входило до складу відповідного лоту, що підтверджується судовими рішеннями у справах №911/317/23 та №911/247/23.

17.02.2026 від третьої особи 1 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, за змістом якої просила суд залишити без руху позовну заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" та зобов`язати позивача: визначити ціну позову та доплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру, виходячи з вартості рухомого майна, яке позивач просить передати на свою користь; направити позовну заяву з додатками на адресу третьої особи - Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited).

18.02.2026 від третьої особи 1 надійшло клопотання про витребування доказів, у відповідності до якого вказувала на виникнення сумнівів щодо належності повноважень особи, яка від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Серпутьком Я.С., а тому просила витребувати у адвоката Серпутька Я.С. оригінал договору про надання правничої допомоги від 16.09.2025, який був підставою для видачі ордеру №1624553 на надання правової допомоги ТОВ "ТЛК "Арктика".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 залишено позовну заяву без руху та надано строк у десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited).

20.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано долучено докази направлення на адресу реєстрації Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited) копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 призначено розгляд справи на 22.04.2026.

22.04.2026 від третьої особи 1 надійшло клопотання, за змістом якого просила здійснити повідомлення про розгляд даної справи третьої особи Драгон Капітал Інвестментс Лімітед (Dragon Capital Investments Limited), яка зареєстрована в Республіці Кіпр, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965; обов`язок із забезпечення офіційного перекладу позовної заяви та необхідних документів покласти на позивача; зупинити провадження у справі №910/11071/23 (910/13250/25) щонайменше на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 відкладено розгляд справи, клопотання про витребування доказів на 10.06.2026.

29.05.2026 від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про витребування доказів відмовлено; у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про залишення позовної заяви без руху відмовлено; у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про зупинення провадження у справі відмовлено; у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" про зупинення провадження у справі відмовлено; відкладено розгляд справи на 19.08.2026; встановлено ПрАТ "МХП" та ТОВ "ОВЛ Проперті" строк для виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі №910/11071/23 (910/13250/25) в частині надання витребуваних документів - протягом одного місяця з моменту отримання даної ухвали; попереджено ПрАТ "МХП" та ТОВ "ОВЛ Проперті" про те, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2026 від відповідача 2 надійшла заява про відвід судді, мотивована тим, що з метою перевірки мотивів упередженості судді Івченко А.М., необхідність якої була викликана його поведінкою в межах іншої судової справи, 12.06.2026 було проведено перевірку наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо ТОВ "ТЛК "Арктика", за наслідками якої виявлено, що дружина судді - Івченко Анастасії Володимирівни, як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, співпрацює з позивачем у даній справі та вчиняє в його інтересах нотаріальні і реєстраційні дії, в т.ч. щодо Комплексу, який є предметом спору у даній справі. Наведене, на думку заявника, вказувало на наявність зв`язків між позивачем та дружиною судді у справі, що свідчить про наявність підстав для відводу судді Івченка А.М. від розгляду даної справи. При цьому, в обґрунтування строків заявлення відводу зазначено про те, що покладені в його основу доводи стали відомі в ході перевірки державних реєстрів 12.06.2026, а тому така заява подається у визначений законом строк.

29.06.2026 від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів процесуального примусу, згідно якого вказує на те, що заявлений представником ПрАТ "МХП" відвід є необґрунтованим та фальсифікованим в частині обґрунтування строків звернення з ним, що є проявом зловживання процесуальними правами, а тому існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів процесуального примусу задля припинення такого зловживання. Позивач просить визнати подачу представником ПрАТ "МХП" Монастирським Дмитром Олександровичем заяви про відвід судді у справі №910/11071/23 (910/13250/25) зловживанням правами та застосувати до останнього заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі, визначеному на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 заяву представника ПрАТ "МХП" - адвоката Монастирського Д.О. про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/11071/23 (910/13250/25) залишено без розгляду.

14.07.2026 від відповідача 2 надійшло клопотання про витребування доказів, за змістом якого вказував на те, що витребуване рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 майно не є тотожними тому майну, про усунення перешкод у користуванні яким просить позивач, а відтак, для встановлення всіх обставин справи є необхідним витребувати у ТОВ "ТЛК "Арктика" докази набуття та наявності права власності на майно, витребуване на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2129/17 та майно, визначене у прохальній частині позовної заяви, у тому числі: правовстановлюючі документи на таке майно (договори купівлі-продажу, поставки, міни, дарування чи інших правочинів, на підставі яких позивач набув право власності) разом з усіма додатками та додатковими угодами до них; специфікації до відповідних правочинів; видаткові та/або товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі майна; первинні бухгалтерські документи щодо обліку обладнання як основних засобів (актів введення в експлуатацію, інвентарних карток обліку основних засобів, оборотно-сальдових відомостей за відповідними рахунками обліку); технічні паспорти та інші документи, що містять індивідуальні (заводські, серійні, інвентарні) номери кожної одиниці обладнання, а також копії матеріалів виконавчих проваджень №64013577, №61009848 та №811201193.

14.07.2026 від відповідача 2 надійшла заява, до якої було додано частину витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 документів, а щодо решти витребуваних документів заявлено клопотання про продовження строку їх надання на два тижні.

Також, 14.07.2026 від відповідача 2 надійшов відзив на позову заяву, згідно якого ПрАТ "МХП" просило в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вказуючи на те, що:

- усе рухоме майно ДП "БЦТ" було повернуто та вивезено з орендованого ПрАТ "МХП" об`єкта нерухомості за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вулиця Асканія, будинок 1А-Б-В-Г, на підтвердження чого надано відповідні акти, що вже свідчить про відсутність будь-яких підстав для звернення з позовними вимогами до ПрАТ "МХП" та ТОВ "ОВЛ Проперті";

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту, адже з позовної заяви не зрозуміло і позивачем не доведено чим виправдано подання нового позову замість виконання вже наявного рішення суду у справі №911/2129/17, доказів вичерпання всіх засобів виконання якого не надано;

- спірне рухоме майно не було продано ТОВ "ОВЛ Проперті", а залишилося у володінні ДП "БЦТ";

- майно, усунути перешкоди в користуванні яким просить позивач, не є тотожними, більше того значно відрізняється від того, яке було витребувано судовими рішеннями у справі №911/2129/17.

27.07.2026 від відповідача 2 надійшла заява, до якої було додано частину витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 документів.

18.08.2026 від позивача надійшли пояснення, за змістом якого у відповідь на аргументи ПрАТ "МХП" звертав увагу на те, що:

- остаточними судовими рішеннями в межах спірних правовідносин підтверджуються обставини того, що спірне майно було виготовлено та налаштовано ТОВ "ТЛК "Арктика" в 2011 році для забезпечення функціонування логістичного комплексу, однак незаконно вибуло з його володіння і в подальшому за відсутності правових підстав переходило у володіння АТ "Ощадбанк" і ДП "БЦТ". В той же час, як звертає увагу позивач, відповідачами не надано доказів того, що спірне обладнання було змінено чи знищено, а наразі електропостачання та функціонування холодильних камер логістичного комплексу забезпечується новим, іншим обладнанням, ніж те, яке було витребувано на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" остаточним судовим рішенням у справі №911/2129/17;

- майно, витребуване судовими рішеннями у справі №911/2129/17, та майно, визначене в прохальній частині позову про усунення перешкод, є абсолютно ідентичним, а текстові відмінності полягають виключно в змінах технічних та реєстраційних показників логістичного комплексу і наведенні складових частин холодильного обладнання, які відповідають тій комплектації, що була передана ДП "БЦТ" у користування ПрАТ "МХП" згідно акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 23.04.2021;

- тривале ненадання будь-яких документів, приховування їх і раптове виникнення позиції про нібито повернення та вивезення всього обладнання ДП "БЦТ" свідчить виключно про недобросовісність поведінки, направлену на введення в оману суду за рахунок підроблення документів заднім числом з єдиною метою - уникнення обов`язку повернення спірного обладнання законному власнику.

19.08.2026 від АТ "Ощадбанк" надійшли пояснення, у відповідності до яких вказувало, що:

- ні АТ "Ощадбанк", ні відповідачі не були учасниками справи №911/2129/17 при його розгляді по суті, адже АТ "Ощадбанк" було залучено до справи №911/2129/17 лише при вирішенні питання про заміну боржника у виконавчому провадженні, а відповідачі взагалі не були учасниками такої справи;

- у справі №911/2129/17 встановлено лише: недійсність конкретних правочинів; перелік витребуваного майна, розташованого за адресою у с. Софіївська Борщагівка; обставини володіння цим майном ТОВ "Крупенія", проте питання про право власності позивача на майно, розміщене за іншою адресою (с. Крюківщина, вул. Асканія, буд. 1А-Б-В-Г) та описане у прохальній частині позову в цій справі, у справі №911/2129/17 не розглядалось і не вирішувалось;

- відповідачі не брали участі у справі №911/2129/17, а тому встановлені у ній обставини не мають для них преюдиціального значення, а належність позивачу спірного обладнання, володіння ним відповідачами та створення ними перешкод підлягають доказуванню на загальних підставах, належними та допустимими доказаними, яких матеріали справи не містять;

- при заміні боржника у виконавчому провадженні судами не було встановлено ані фактичного володіння майном ДП "БЦТ", ані його тотожності, а поширення законної сили рішення про витребування майна від ТОВ "Крупенія" на його правонаступника не "переносить" предмет цього рішення на інше майна за іншою адресою, ніж визначено у резолютивній частині рішення суду першої інстанції у справі №911/2129/17;

- позивач не подав жодного первинного (правовстановлюючого) документа на підтвердження прав власності на спірне обладнання;

- майна, визначене у прохальній частині позову, не є тотожним витребуваному рішенням у справі №911/2129/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2026 клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" про продовження строку для подання документів задоволено; продовжено Приватному акціонерному товариству "МХП" строк для подання витребуваних документів на 14 днів; у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "МХП" про зобов`язання позивача надати відповіді на питання, клопотання про витребування доказів відмовлено; відкладено розгляд справи на 02.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про усунення перешкод в користуванні майном в межах справи №910/11071/23 та призначено її до розгляду по суті на 16.09.2026.

07.09.2026 від Приватного акціонерного товариства "МХП" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшли заяви про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/11071/23 (910/13250/25).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 визнано відводи необґрунтованими, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 у задоволенні заяв Приватного акціонерного товариства "МХП" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/11071/23 (910/13250/25) відмовлено.

15.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про відвід судді залишено без розгляду.

В судовому засіданні 16.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Із зібраних в матеріалах справи документів та судових рішень, зокрема, у справах №910/1548/17 та №911/2129/17 вбачаються наступні обставини перебігу спірних правовідносин.

В 2011 році ТОВ "ТЛК "Арктика" було збудовано та введено в експлуатацію рибний ярмарком та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складався з: адміністративного корпусу "А", площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку "Б", площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В", площею 16 522,2 кв.м.; насосної підстанції "Г", площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні "Д", площею 128,7 кв.м., що розташовувався на земельних ділянках, площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, та площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а (надалі - "Логістичний комплекс").

З метою забезпечення функціонування Логістичного комплексу та використання його за призначенням було налагоджено наступне майно (надалі - "Обладнання"):

- електрообладнання: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 №0502009) та ІІ секції шини 10 кВ (К13 №05014948); кабельна лінія від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельна лінія від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); внутрішньо майданчикову мережу 3ТП/РП-4ч 1000 кВа Трансформатор; світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч);

- холодильне обладнання на базі компресорних станцій, розміщене в комплексі по зберіганню продуктів харчування "В", площею 16 522,2 кв.м.

В 2016 році за наслідками протиправних дій колишнього керівництва ТОВ "ТЛК "Арктика" Логістичний комплект та Обладнання вибуло із його володіння ТОВ "ТЛК "Арктика": Обладнання було відчужено на користь ТОВ "Нагваль-Фіш", ТОВ "Крупенія", а Логістичний комплекс внесено до спільної діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі №910/1548/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018, визнано недійсним договір про спільну діяльність від 26.07.2016, укладений між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Крупенія", за яким колишнім керівництвом було передано Логістичний комплекс у спільну діяльність з визначенням ТОВ "Крупенія" її управителем, встановивши незаконність дій колишнього керівництва, спрямовану на виведення активів товариства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та постановою Великою Палати Верховного Суду від 22.10.2019, витребувано від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика": майно, що забезпечує функціонування (постачання електроенергії) комплексу "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", а саме: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 №0502009) та ІІ секції шини 10 кВ (К13 №05014948); кабельну лінію від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельну лінію від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч), що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; холодильне обладнання на базі компресорних станцій, розміщене в рибному ярмарку та комплексі по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія" та внутрішньо майданчикову мережу 3ТП/РП-4ч 1000 кВа Трансформатор, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, встановивши незаконність дій колишнього керівництва, спрямовану на виведення активів товариства.

Позивач вказує, що попри отримання на свою користь вказаних остаточних судових рішень відповідне майно (в т.ч. Обладнання) у володіння законного власника так і не було повернуто, адже воно неодноразово відчужувалось (від АТ "Ощадбанк" на користь ДП "БЦТ" та від останнього на користь ТОВ "ОВЛ Проперті") та відносно нього було змінено технічні показники і реєстраційні реквізити, у зв`язку з чим станом на сьогодні являє собою: адміністративно-складський єдиний майновий комплекс з допоміжними будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2491988132080, адреса: Київська обл., Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Асканія, буд. 1А-Б-В-Г, який складається з: адміністративного корпусу - літ."А", площею 4143,0 кв.м.; механічної маи?стерні - літ."В", площею 175,4 кв.м.; складу - літ."Б", площею 17105,3 кв.м.; насосної станції - літ."Г", площею 37,5 кв.м; навісу - літ."Б1", посту охорони - літ."Д, Е", замощення - І; ваги - ІІ, огорожа - №№1-4, трансформаторна підстанція - 2323 - ТП; ШРП з ВОГ (з лічильником газу Delta 2050G65, коректором Вега 1.01-ВН-0,6-60) - №5; земельної ділянки, кадастровий номер 3222486200:04:001:5700, розташованої за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Асканія, площею 4.9752 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2487761832080, що зареєстровані на праві власності за ТОВ "ОВЛ Проперті".

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про незаконність перебування у володінні ТОВ "ОВЛ Проперті" та ПрАТ "МХП" належного йому Обладнання, а тому існують правові підстави для усунення перешкод ТОВ "ТЛК "Арктика" в користуванні ним шляхом передання такого майна на його користь.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, окрім випадків спеціально передбачених законом.

Позивач вказує, що попри остаточні судові рішення у справі №911/2129/17 Обладнання так і не було витребувано на його користь у зв`язку з подальшим його незаконним відчуженням і станом на сьогоднішній день його володільцем є ТОВ "ОВЛ Проперті", а фактичним користувачем - ПрАТ "МХП", однак згоди на отримання такими особами відповідного майна ТОВ "ТЛК "Арктика" не надавалося, а тому таке майно підлягає поверненню законному власнику в обраний ним спосіб захисту.

Заперечення відповідачів та АТ "Ощадбанк" з приводу позову зводяться до наступних тверджень:

- позивачем не доведено наявності прав власності на Обладнання, щодо усунення перешкод в користуванні яким подано даний позов;

- майно, усунути перешкоди в користуванні яким просить позивач, не є тотожними майну, яке було витребувано на його користь судовими рішеннями у справі №911/2129/17;

- обладнання не було продано ТОВ "ОВЛ Проперті", а залишилося у володінні ДП "БЦТ";

- усе рухоме майно ДП "БЦТ", яке розташовувалося в Логістичному комплексу, було повернуто такій особі та вивезено ним;

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту, адже з позовної заяви не зрозуміло і позивачем не доведено чим виправдано подання нового позову замість виконання вже наявного рішення суду у справі №911/2129/17, доказів вичерпання всіх засобів виконання якого не надано.

Досліджуючи такі доводи та заперечення суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи питання належності Обладнання ТОВ "ТЛК "Арктика" та протиправності вибуття його із власності останнього вже було предметом судового вирішення.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019, було задоволено позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" та: визнано недійсним укладений між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Нагваль-Фіш" договір к-п обладнання №23/05-КП1 від 23.05.2016; визнано недійсним укладений між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Крупенія" договір к-п обладнання №1/06-1КП-ОБ від 01.06.2016; витребувано від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" Обладнання.

Тобто в судовому порядку було підтверджено належність Обладнання ТОВ "ТЛК "Арктика" та протиправність його вибуття із власності такої особи, у зв`язку з чим і присуджено його до

Разом з тим, на стадії його примусового виконання в межах виконавчого провадження №644013577 стало відомо, що фактичним володільцем відповідного майна (зокрема, холодильних камер) стало ДП "БЦТ", яке придбало його у АТ "Ощадбанк" на підставі договору купівлі-продажу рухомого майна №55/1-01 від 13.02.2019, що містив посилання на те, що майно (в т.ч., холодильні камери) належали АТ "Ощадбанк" на підставі договору №55/3-1 від 19.06.2017 про припинення зобов`язання переданням відступного, укладеного між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "Крупенія".

Такі обставини були встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №911/2129/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2023, під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника), за наслідками якого було задоволено відповідну заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" та замінено боржника - ТОВ "Крупенія" у виконавчому провадженні №64013577 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 на ДП "БЦТ".

Тобто за час відновлення дійсним власником свого права власності на Обладнання протиправний володілець такого майна здійснив його відчуження, чим було ініційовано подальшу ланку зміни фактичних володільців, яка, в свою чергу, унеможливила виконання судового рішення про витребування на користь законного власника з огляду на відмінність особи боржника за рішенням суду та фактичного володільця таким майном, у зв`язку з чим і було ініційовано вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження.

Наведеними обставинами, встановленими судами під час вирішення питання заміни (постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2023), і підтверджується, що після ТОВ "Крупенія" спірне майно перебувало у володінні АТ "Ощадбанк", яким його було відчужено на користь ДП "БЦТ".

Зокрема, як вбачається постанови Верховного Суду від 11.04.2023, не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 про задоволення заяви ТОВ "ТЛК "Арктика" та заміну боржника ТОВ "Крупенія" у виконавчому провадженні №64013577 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 на ДП "БЦТ", скаржники (АТ "Ощадбанк" та ДП "БЦТ") вказували, що в матеріалах справи відсутні допустимі у розумінні частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження того факту, що витребуване за виконавчим документом майно відсутнє у боржника ТОВ "Крупенія", а також те, що позивачем не доведено ідентичності майна, яке підлягає витребуванню за рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 та майна, яке за висновком суду перебуває у володінні ДП "БЦТ".

Відхиляючи такі доводи Верховний Суд в своїй постанові від 11.04.2023 зазначив, зокрема, наступне:

"37. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ДП "БЦТ" не заперечувало обставини укладення договору від 19.06.2017, який укладено між ТОВ "Крупенія" та AT "Ощадбанк", а також не заперечувало укладення в подальшому між AT "Ощадбанк" та ДП "БЦТ" договору від 13.02.2019 (в запереченнях (том 6, а. с. 11-16) та додаткових поясненнях (том 9, а. с. 188 - 196)).

38. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи AT "Ощадбанк" щодо необхідності повторно ідентифікувати витребуване в межах справи № 911/2129/17 майно з майном, придбаним ДП "БЦТ" у скаржника, з огляду на таке.

39. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019, окрім іншого, витребувано від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" майно, яке забезпечує функціонування (постачання електроенергії) комплексу "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", холодильне обладнання на базі компресорних станцій, розміщене в рибному ярмарку та комплексі по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а.

39.1. При цьому колегія суддів у цій справі, з огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України, враховує такі обставини, встановлені судами і зазначені у судових рішеннях при розгляді цієї справи:

- 23.05.2016 ТОВ "ТЛК "Арктика" як продавець і ТОВ "Нагваль-Фіш" як покупець, уклали договір купівлі-продажу від 23.05.2016 № 23/05-КП1 (далі - договір № 23/05-КП1), відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на 1-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009) та II секції шини 10 кВ (К13 № 05014948); кабельну лінію від комірки № 1 - Л-ТП-2323-І (ЗхАПвЭгп 1x120 1,6 км); кабельну лінію від комірки № 13 - Л-ТП-2323-ІІ (ЗхАПвЭгп 1x120 1,6 км); світлофорний об`єкт на заїзді- виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч);

- за договором № 1/06-1КП-ОБ, укладеним між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Kрупенія" (далі - договір №1/06-1КП-ОБ) та за договором від 21.07.2016 №28/07-16-03, укладеним між ТОВ "Нагваль-Фіш" та ТОВ "Крупенія" (далі - договір №28/07/16-03) відчужено на користь відповідачів обладнання, а саме: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009) та II секції шини 10 КВ (К13 № 05014948); кабельна лінія від комірки №1-Л-ТП-2323-І (ЗхАПвЭгп 1x120 1,6 км); кабельна лінія від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (ЗхАПвЭгп 1x120 1,6 км); світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч), холодильне обладнання на базі компресорних станцій та внутрішньо майданчикової мережі ЗТП/РП-4ч 1000 кВа трансформатор, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А.

- суди встановили, що спірне обладнання було налагоджено і запущено для забезпечення електропостачання комплексу споруд "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв. м; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522, 2 кв. м; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв. м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв. м, та розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А, з розробленою потужністю для можливості безперервного забезпечення електропостачання холодильних камер і логістичного центру, здача в оренду яких є основним видом діяльності ТОВ "ТЛК "Арктика".

42. Колегія суддів, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, звертає увагу, що саме по собі твердження про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження знаходження майна у фізичному володінні ДП "БЦТ" жодним чином не спростовує факт вибуття такого майна з володіння позивача та його перебування у володінні ДП "БЦТ", оскільки скаржниками в ході розгляду справи підтверджено обставини набуття спірного майна AT "Ощадбанк" від ТОВ "Крупенія", а також подальше відчуження цього спірного майна від AT "Ощадбанк" на користь ДП "БЦТ".

42.1. Також колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять та скаржниками не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України обставини зміни чи знищення майна, а також вибуття спірного майна з володіння ДП "БЦТ".

42.3. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає доводи скаржників щодо необхідності повторного документального доведення ТОВ "ТЛК "Арктика" ідентичності майна необґрунтованими, оскільки в цьому випадку доводи скаржників не спростовують вже встановлені у цій справі обставини.".

Тобто в межах справи №911/2129/17 судами вже було надано відповідь на питання та встановлено обставини незаконності набуття та володіння ДП "БЦТ" Обладнанням.

Приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 1291 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №911/2129/17, залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2023, набрали законної сили та статусу остаточних, а відтак, встановлені ними обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002, справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України").

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц звернула увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).

Крім того, в основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Принцип правової визначеності серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 (заява №28342/95). Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" (заява №41984/98), від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" (заява №69529/01), від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/04), від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України" (заява №3236/03), в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

У справі "Желтяков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (аналогічна позиція викладена у рішеннях "Христов проти України", "Брумареску проти Румунії", "Рябих проти Росії").

Поняття "перегляд" охоплює не лише перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої інстанції в межах однієї справи чи перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У рішенні у справі "Центр "Украса" проти України" від 25.11.2021 (заява №2836/10) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що судові рішення у провадженні №15/140 фактично нівелювали результати провадження №12/254, позбавивши його остаточне рішення юридичної сили та призвівши до порушення принципу юридичної визначеності (констатував порушення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

З урахуванням викладеного встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та постановою Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №911/2129/17 факти належності ТОВ "ТЛК "Арктика" Обладнання, незаконного заволодіння ним АТ "Ощадбанк" та його подальше відчуження на користь ДП "БЦТ", носять преюдиційний характер та не можуть бути поставлені під сумнів, адже в іншому випадку такі дії свідчитимуть про поставлення під сумнів остаточного судового рішення, що спотворюватиме такий основоположний аспект верховенства права як принцип юридичної визначеності.

В аспекті наведеного суд визнає недобросовісними доводи АТ "Ощадбанк" відносно обставин розгляду справи №911/2129/17, адже останнє було залучено до участі у справі як третя особа ще в вересні 2017 року (ухвала Господарського суду Київської області від 07.09.2017), а не як зазначається в поданих у даній справі поясненнях - лише на стадії вирішення питання про заміну боржника. Більше того, в т.ч. АТ "Ощадбанк" здійснювалося оскарження як судових рішень по суті спору, так і судових рішень, прийнятих за наслідками вирішення питання про заміну боржника, що не викликає сумнівів в його обізнаності відносно встановлених обставин спірних правовідносин такими судовими рішеннями - належність Обладнання ТОВ "ТЛК "Арктика".

Крім того, факт перебування Обладнання у володінні ДП "БЦТ" підтверджується обставинами розпорядження такою особою відповідним майном, а саме - передачею його в користування ПрАТ "МХП" згідно договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020, що підтверджується як додатком №4 до такого договору, так і актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 23.04.2021.

Твердження відносно відмінності опису Обладнання в прохальній частині позову та резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 судом відхиляються, адже таке не відповідає дійсності.

Порівняння резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 та прохальної частини позову ТОВ "ТЛК "Арктика" у даній справі вказує, що відмінності в описі Обладнання полягають виключно у різних реквізитах об`єктів нерухомості та визначені складових холодильного обладнання.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що після прийняття відповідного судового рішення технічні та реєстраційні реквізити Логістичного комплексу неодноразово змінювалися його володільцями за наслідками поділу, об`єднання, зміни адреси, а також проведення Урядом адміністративно-територіальної реформи і станом на сьогоднішні день "рибний ярмарком та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який розташовувався за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, має назву "адміністративно-складський єдиний майновий комплекс з допоміжними будівлями та спорудами", розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Асканія, буд. 1А-Б-В-Г.

Що стосується опису в прохальній частині позову складових холодильного обладнання на базі компресорних станцій, то слід зазначити, що такий опис в повній мірі відповідає опису переданого ДП "БЦТ" на підставі договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020 в оренду ПрАТ "МХП" рухомого майна, наведеного в додатку №1 до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 23.04.2021.

При цьому, така передача в користування Обладнання мала місце ще до ініціювання ТОВ "ТЛК "Арктика" питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 (ТОВ "Крупенія" на ДП "БЦТ"), що мало місце 27.10.2021, а як зазначалося вище, за наслідками розгляду судами (в т.ч. Верховним Судом) такого питання було встановлено перебування Обладнання у володінні ДП "БЦТ" і відхилено доводи останнього з приводу не доведення набуття ним саме належного ТОВ "ТЛК "Арктика" майна.

Наведене в сукупності з відсутністю будь-яких доказів того, що спірне майно було видозмінено за час перебування у володінні ДП "БЦТ" виключає можливість для висновку, що в оренду ПрАТ "МХП" за договором оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020 було передано інше майно (в частині, що стосується електро та холодильного обладнання, яке забезпечувало можливість функціонування за призначенням Логістичного комплексу), ніж було витребувано у справі №911/2129/17.

Аналогічно судом відхиляються доводи з приводу того, що ТОВ "ОВЛ Проперті" не отримувало належного ТОВ "ТЛК "Арктика" майна (Обладнання) від ДП "БЦТ" за наслідками перемоги на електронному аукціоні, а усе рухоме майно ДП "БЦТ", яке розташовувалося в Логістичному комплексу, було повернуто такій особі та вивезено ним з огляду на наступне.

Як із мотивувань судових рішень у справах №910/1548/17 та №911/2129/17, так і з фактичних обставин перебігу спірних правовідносин вбачається, що Обладнання було налагоджено (встановлено) в Логістичному комплексі з метою забезпечення можливості його використання за основним призначенням - зберігання продуктів харчування.

Наявні в матеріалах справи договір оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020, додаткові угоди до нього, документи щодо його виконання в сукупності із загальнодоступною інформацією в мережі Інтернет відносно відкриття ПрАТ "МХП" на базі Логістичного комплексу Кулінарного центру МХП (офіційно - 16.06.2021) дають підстави для висновку про безперервне використання Логістичного комплекс за його призначенням (зокрема, зберігання продуктів харчування) щонайменше з вказаної дати, що на переконання суду було б неможливим у випадку демонтування Обладнання і заміною його на інше.

За будь-яких обставин відповідний демонтаж, заміна мали б залишити відповідний документальний слід (документів щодо закупівлі нового обладнання, його встановлення, налаштування тощо), який би абсолютного логічно міг би бути використаний відповідачами для підтвердження своєї позиції і нівелювання доводів позивача.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження демонтажу Обладнання, заміни його новим (іншим) до матеріалів справи подано не було, а відповідачами було вирішено перейняти стратегію своїх попередників (АТ "Ощадбанк" та ДП "БЦТ") щодо бездоказових тверджень відносно недоведеності ТОВ "ТЛК "Арктика" знаходження його майна у вигляді Обладнання в Логістичному комплексі або тотожності із тим обладнанням, що забезпечує функціонування Логістичного комплексу, які судами в межах розгляду справи №911/2129/17 були відхилені з посиланням на необхідність доведення цього реальними доказами, а не виключно посиланнями.

Тобто за аналогічних із вирішенням в межах справи №911/2129/17 питання заміни боржника у виконавчому провадженні обставин відповідачі жодним чином не підтверджують своїх доводів відносно відсутності належного ТОВ "ТЛК "Арктика" Обладнання в Логістичному комплексі.

В аспекті наведеного не мають жодного правового значення для вирішення даного спору обставини переходу прав власності на Логістичний комплекс від ДП "БЦТ" до ТОВ "ОВЛ Проперті" - вирішення питання чи було включено Обладнання до складу лоту №521381, адже фактичні обставини перебігу спірних правовідносин свідчать про слідування такого майна за Логістичним комплексом, продовження його використання ПрАТ "МХП" в рамках реалізації договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020, що не спростовано відповідачами будь-якими доказами.

Тобто нормативно-правова природа відносин між ДП "БЦТ" та ТОВ "ОВЛ Проперті" з приводу переходу Обладнання від одного володіючого невласника до іншого немає жодного значення з огляду на встановлення остаточними судовими рішеннями у справі №911/2129/17 відносно такого майна виключно єдиного обов`язку будь-якої особи володіючого невласника щодо нього у вигляді необхідності повернення законному власнику (ТОВ "ТЛК "Арктика") не в залежності від обставин та підстав набуття такого майна у фактичне володіння.

Більше того, із долучених до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження №70586372 підтверджується розміщення Обладнання в Логістичному комплексі, що було враховано як при описі та арешті майна боржника - ДП "БЦТ" (постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.12.2022, в яких зазначено, що при огляді приміщень Логістичного комплексу було виявлено рухоме майно, що забезпечує діяльність складських приміщень у вигляді холодильних компресорних агрегатів), так і при оцінці Логістичного комплексу, про що було складено звіт про експертну оцінку ринкової вартості нерухомого майна від 21.12.2022, який в таблиці "Перелік будівель та споруд, що входить до складу об`єкта оцінки, із зазначенням її функціонального використання", викладеній в розділі 12 "Характеристика об`єкта оцінки", має наступне описання функціонального використання будівлі складу, літ. Б: "Морозильні (холодильні) склади до -22'С - 9 184,4 кв.м.", а в розділі 13 "Аналіз найбільш ефективного використання" оцінювач зазначає, що при аналізі найбільш ефективного використання об`єкта оцінки ним враховано, зокрема: "поточне використання: нежитлові будівлі з офісними та морозильними (складськими) приміщеннями".

Отже, при підготовці майна ДП "БЦТ" у вигляді Логістичного комплексу до продажу та визначені початкової вартості його продажу було враховано оснащення його Обладнанням, що спростовує твердження ТОВ "ОВЛ Проперті" відносно не входження Обладнання до складу лоту №521381.

Посилання ПрАТ "МХП" на судові рішення у справах №911/247/23, №911/317/23, якими на його переконання встановлено відсутність тотожності витребуваного в межах справи №911/2129/17 майна із набутим ТОВ "ОВЛ Проперті" майном, судом відхиляється, адже відповідні судові рішення у вказаних справах стосувалися питання вжиття заходів забезпечення позову, рамки дослідження судом спірних правовідносин при вирішенні якого процесуально обмежені виключно встановленням існування чи відсутності обґрунтованих підстав для вжиття заявлених заходів, а тому висловлені судами міркування в таких судових рішеннях на предмет наявності чи відсутності необхідності у вжитті тих чи інших заходів забезпечення позову не можуть породжувати будь-які правові наслідки для вирішення спору про таке майно по суті, що здійснюється саме за наслідками дослідження зібраних доказів.

Надані ПрАТ "МХП" копії актів приймання-передачі (повернення) рухомого майна від 25.07.2021, 08.12.2021, 09.02.2023 та акту про вивезення рухомого майна від 07.08.2024, як на підтвердження його доводів про повернення Обладнання на користь ДП "БЦТ" і вивезення його з Логістичного комплексу останнім, не приймаються судом як належні докази настання таких подій з огляду на сукупність наступних обставин.

Такі документи суперечать іншим, наявним в матеріалах справи документам, за підписом ПрАТ "МХП".

Так, в актах приймання-передачі (повернення) рухомого майна від 25.07.2021, 08.12.2021 стверджується про повернення ПрАТ "МХП" з оренди на користь ДП "БЦТ" двох комірок з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 РУ-10кВ, кабельної лінії від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельної лінії від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км).

В той же час, нотаріально посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г. за реєстровим №2272 додатковою угодою №7 від 27.12.2022 до договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020, в якій визначено, що на підставі ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до дати її укладення, а саме: з 01 листопада 2022 року, ПрАТ "МХП" та ДП "БЦТ" було викладено додаток №4 "Рухоме майно" до договору (перелік рухомого майна, яке входить до складу об`єкта оренди) в новій редакції, згідно якого, серед іншого, підтверджено перебування в оренді двох комірок з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 РУ-10кВ, кабельної лінії від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельної лінії від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км).

Тобто, первісно така частина Обладнання нібито була повернута з оренди, однак, в наступному (за рік) ПрАТ "МХП" та ДП "БЦТ" підтверджують перебування такого майна в оренді.

Схожа ситуація і з актом приймання-передачі (повернення) рухомого майна від 09.02.2023, згідно якого стверджується про нібито повернення у вказану дату з оренди на користь ДП "БЦТ" такого рухомого майна: прилад компенсації реактивної енергії АКУ-КРМ 0,4-300-12-5-31У3-1, 1 шт; прилад компенсації реактивної енергії АКУ-КРМ 0,4-300-12-5-31У3-2, 1 шт; прилад обліку типу GAMA 300G3B.547/240.F77.B2.P4, s/n: 02373675, 1 шт; прилад обліку типу GAMA 300G3B.547/240.F77.B2.P4, s/n: 02373677, 1 шт; дизель-генератори DALGAKIRAN DJ818 BD з системою АВР, 2 шт; внутрішня мережа з ТП/РП-4х1000 кВА (трансформаторна підстанція КТП-2323); обладнання, що знаходиться в РУ-10кВ (ОЗТП-2325), а саме: 2 (два) лічильники типу 1140RAL (№05014947 та №05014948); світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце Крюківщина - Боярка, 1 шт; холодильне обладнання на базі компресорних агрегатів модернізоване.

В той же час, частина такого рухомого майна, а саме: прилад компенсації реактивної енергії АКУ-КРМ 0,4-300-12-5-31У3-1, 1 шт; прилад компенсації реактивної енергії АКУ-КРМ 0,4-300-12-5-31У3-2, 1 шт; прилад обліку типу GAMA 300G3B.547/240.F77.B2.P4, s/n: 02373675, 1 шт; прилад обліку типу GAMA 300G3B.547/240.F77.B2.P4, s/n: 02373677, 1 шт; дизель-генератори DALGAKIRAN DJ818 BD з системою АВР, 2 шт, передається ТОВ "ОВЛ Проперті" в оренду ПрАТ "МХП" за тим же договором, про що між ним складається акт приймання-передачі рухомого майна від 09.02.2023.

Тобто в один день ПрАТ "МХП" нібито повертає ДП "БЦТ" рухоме майно, яке в цей же день передається знову в оренду ПрАТ "МХП" від ТОВ "ОВЛ Проперті", при тому, що останнє у своєму відзиві стверджувало про не придбання будь-якого рухомого майна у ДП "БЦТ".

Більше того, лише 08.05.2023 ПрАТ "МХП" та ТОВ "ОВЛ Проперті" укладають додаткову угоду №10 до договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020, якою, серед іншого, викладають додаток №4 "Рухоме майно" до договору (перелік рухомого майна, яке входить до складу об`єкта оренди) в новій редакції, в якому відображають рухоме майно, передане за актом приймання-передачі рухомого майна від 09.02.2023. Знову підтверджують передачу рухомого майна, яке було повернуто ДП "БЦТ".

Такі зміни до договору оренди (укладення додаткової угоди №10) здійснено саме після проголошення та публікації постанови Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №911/2129/17, в той час як з переходом Логістичного комплексу від ДП "БЦТ" до ТОВ "ОВЛ Проперті" 09.02.2023 було укладено дві додаткові угоди до договору оренди №ARC-2020-1120 від 20.11.2020 (№8 та №9), згідно яких було внесено всі пов`язані з таким переходом та іншим подальшим унормування правовідносин оренди зміни, однак на таку дату відповідні учасники не вбачали за необхідне документально змінювати перелік рухомого майна.

Відносно акту про вивезення рухомого майна від 07.08.2024 слід зазначити, що згідно його змісту ДП "БЦТ", ТОВ "ОВЛ Проперті" та ПрАТ "МХП" засвідчують вивезення ДП "БЦТ" з Логістичного комплексу власного уживаного рухомого майна зі слідами зношення, а саме: складових частин демонтованого холодильного обладнання на базі компресорних станцій, однак: по-перше, зміст такого акту не дає можливості встановити про які саме складові частини йде мова; по-друге, таке твердження за відсутності реальних доказів проведення демонтажу, заміни його іншим обладнанням та безпосереднього здійснення вивезення не має будь-якої доказової сили з огляду на не доведення відповідачами в цілому обставин заміни Обладнання за час володіння ними Логістичним комплексом.

Крім того, при оцінці наведених документів суд враховує процесуальну поведінку відповідних учасників справи, яка полягає у неналежному виконанні покладених ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України на них обов`язків в частині: сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подачі усіх наявних у них доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховуванні доказів, адже очевидно розуміючи предмет пред`явленого позову (повернення незаконно вибутого майна власнику); будучи обізнаними із судовими рішеннями у справі №911/2129/17, та при цьому маючи відповідні акти (повернення та вивезення) відповідачами не було їх відразу надано, а зайнято стратегію фактичного приховування документів щодо правовідносин оренди Логістичного комплексу та намаганні уникнути судового розгляду (подачі заяв про залишення позову без руху, закриття провадження, зупинення, відводу).

При цьому, інші сторони відповідних актів, зокрема ТОВ "ОВЛ Проперті" (в частині акту про вивезення) навіть не згадувало про його існування, а виключно стверджувало, що будь-якого рухомого майна як ТОВ "ТЛК "Арктика", так і ДП "БЦТ" у володіння не отримувало.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведене суд відхиляє як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами заперечення відповідачів та АТ "Ощадбанк" з приводу позову про те, що: позивачем не доведено наявності прав власності на Обладнання, щодо усунення перешкод в користуванні яким подано даний позов; майно, усунути перешкоди в користуванні яким просить позивач, не є тотожними майну, яке було витребувано на його користь судовими рішеннями у справі №911/2129/17; Обладнання не було продано ТОВ "ОВЛ Проперті", а залишилося у володінні ДП "БЦТ"; усе рухоме майно ДП "БЦТ", яке розташовувалося в Логістичному комплексу, було повернуто такій особі та вивезено ним, в той час як зібраними в матеріалах справи документами підтверджується належність Обладнання позивачу, його слідування за Логістичним комплексом та існування у будь-якого володіючого не власника обов`язку з повернення такого майна ТОВ "ТЛК "Арктика".

У відповідності до вимог статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Положеннями частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормами статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно положень частин 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

У відповідності до вимог частини 1 статті 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, у відповідності до норм частин 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до норм статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно вимог частини 1 статті 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано учасниками справи фактичне набуття ТОВ "ОВЛ Проперті" та ПрАТ "МХП" у володіння належного ТОВ "ТЛК "Арктика" Обладнання, з приводу якого рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 постановлено витребування його із незаконного володіння.

Разом з тим суд не вбачає наявності правових підстав для захисту в рамках даного судового провадження порушених права ТОВ "ТЛК "Арктика" в обраний ним спосіб з огляду на наступне.

В силу приписів як національного законодавства (Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ГПК України), так і міжнародного (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, однак з матеріалів справи не вбачається, що воно по сьогоднішній день виконане, що обумовлено в тому числі встановленими обставинами зміни фактичних володільців такого майна.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Тобто застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Такі висновки неодноразово зазначались у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Відтак, суд вважає, що пред`явлення даного позову (з урахуванням тривалості спірних правовідносин щодо Обладнання 10 років та неодноразового переходу його володіння інших осіб) та ухвалення ще одного рішення з приводу зобов`язання передачі власнику одного і того самого майна буде суперечити принципу юридичної визначеності, оскільки породить обставини існування одночасно двох судових рішень про витребування та про передачу на користь одного і того ж позивача того самого майна від різних осіб.

З урахуванням абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", частин першої та другої статті 334 Господарського процесуального кодексу України законодавцем не передбачено обмежень щодо правонаступництва у виконавчому провадженні боржника, тому, у випадку заміни боржника, для нього також усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто передача майна (незалежно від форми здійснення такої передачі) від одного володільця до іншого жодним чином не спростовує права позивача витребувати таке майно в судовому порядку, а за наявності судового рішення про витребування та відкритого виконавчого провадження свідчить про необхідність заміни боржника у виконавчому провадженні особою, яка в подальшому стала володільцем спірного майна.

Отже, за наявності невиконаного судового рішення про витребування спірного майна на користь позивача та підтримання Верховним Судом правової позиції щодо належності способу захисту такого позивача у випадку вибуття спірного майна із володіння зобов`язаного за рішенням боржника шляхом його заміни як сторони виконавчого провадження (постанова від 11.04.2023 у справі №911/2129/17) в даному випадку ТОВ "ТЛК "Арктика" слід було діяти саме у визначений спосіб - ініціювання заміни боржника у виконавчому проваджені з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 на діючих володільців Обладнання.

Крім того, статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.

Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта.

В постанові від 11.04.2023 у справі №911/2129/17 при вирішенні питання заміни боржника у виконавчому провадженні Верховний Суд вказав на те, що "застосування у цій справі положень статей 387, 388 ЦК України з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 є неможливим з огляду на інші обставини справи, суб`єктний склад та правовідносини, які виникли у зазначених справах та у цій справі.".

Тобто як витребування, так і звернення з негаторним позовом не є належним способом захисту в межах спірних правовідносин.

Тому, з огляду на встановлені обставини перебігу спірних правовідносин суд констатує, що в даному випадку наведені гарантії судового захисту можуть бути реалізовані саме в спосіб заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17, а не шляхом постановлення нового судового рішення про повернення одному і тому ж власнику одного і того ж майна.

Отже, суд визнає доводи відповідачів про невірність обраного позивачем способу захисту обґрунтованими та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з цих підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя А.М.Івченко