Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №910/4835/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2026Справа № 910/4835/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд"

доГоловного управління Національної поліції в Київській області

простягнення 466876,49 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про стягнення 466876,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1 про постачання електричної енергії від 02.01.2026 в частині оплати поставленої йому електричної енергії у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4835/26; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

26.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив з огляду на неповне документальне підтвердження позовних вимог, неврахування позивачем фактичного стану взаєморозрахунків сторін, а також здійснення постачання електричної енергії понад межі погодженого сторонами фінансування та бюджетних зобов`язань.

29.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив, стверджуючи, зокрема, про те, що грошові кошти, перераховані відповідачем згідно платіжної інструкції №91 від 10.02.2026 на суму 939793,49 грн були зараховані позивачем в рахунок оплати спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2025 року згідно акту приймання-передачі електричної енергії №РН-0006923.

Частиною 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" як постачальником та Головним управлінням Національної поліції в Київській області як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №1 (договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник). Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" тa Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі-ПРРЕЕ).

За умовами п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію без розподілу, класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015 - 09310000-5-Електрична енергія (далі - товар або електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обсяг постачання електричної енергії складає 353932 кВт/год (п.2.2 договору).

Місце поставки електричної енергії - адреса та ЕІС коди точок комерційного обліку наведені в додатку №1 до цього договору "Заява приєднання" (п.2.3 договору).

Постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2026 до 31.12.2026. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п.3.1 договору).

Загальна сума цього договору встановлюється залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно актів приймання-передачі, але не може бути більшою 3599996,94 грн, в тому числі ПДВ 20% 599999,49 грн. Сума даного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.5.3 договору).

Згідно п.5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах приймання-передачі електричної енергії за цим договором (п.5.4 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору). Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.6 договору).

Оплата актів за спожиту електроенергію здійснюється споживачем у 100% розмірі протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акту, на умовах комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.7 договору).

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 договору споживач зобов`язувався забезпечувати своєчасну та повну оплату електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору (п.14.1 договору).

У відповідності до ст.23 п.1 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення на 2026 рік (п.14.10 договору).

Даний договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2026, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.14.12 договору).

Також між сторонами були підписані додатки до договору - заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційна пропозиція.

Як вказує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу електричну енергію в кількості 288901,23 кВт*год загальною вартістю 3788429,55 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи долучені акти приймання-передачі електричної енергії з доказами їх направлення на адресу відповідача, а саме: №РН-0000178 за січень 2026 року на суму 1402985,15 грн, №РН-0000960 за лютий 2026 року на суму 1257218,30 грн, №РН-0000961 за лютий 2026 року на суму 661349,61 грн, №РН-0001735 за березень 2026 року на суму 466876,49 грн, а також дані Оператора системи розподілу - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" за березень місяць 2026 року.

Перелічені вище акти підписані та скріплені печаткою з боку постачальника - позивача.

Відповідач частково оплатив за поставлену електричну енергію згідно платіжної інструкції №5170 від 14.04.2026 на суму 1257218,30 грн (призначення платежу: електроенергія за 02.2026, акт №РН-0000960 від 10.04.2026 за договором №1 від 02.01.2026) та платіжної інструкції №160 від 13.03.2026 на суму 1402985,15 грн (призначення платежу: електроенергія за 02.2026, акт №РН-0000178 від 12.03.2026 за договором №1 від 02.01.2026).

Також листом від 16.04.2026 №93363-2026 споживач просив зарахувати надлишково сплачені кошти на суму 661349,61 грн в рахунок оплати поставленої позивачем електроенергії за договором.

Спір у справі виник внаслідок неналежного, за твердженнями позивача, виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1 про постачання електричної енергії від 02.01.2026 в частині оплати поставленої йому у березні 2026 року електричної енергії на суму 466876,49 грн у встановлений цим правочином строк.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

До відзиву на позов відповідачем долучено підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання-передачі електричної енергії №РН-0000178 від 12.03.2026 за січень 2026 року на суму 1402985,15 грн, №РН-0000960 від 10.04.2026 за лютий 2026 року на суму 1257218,30 грн, №РН-0006923 від 10.02.2026 на суму 939793,49 грн, згідно яких відповідачем спожито отриману від позивача електричну енергію в обсязі 295257,579 кВт*год, загальною вартістю 3599996,94 грн.

В якості доказів оплати зазначеної суми відповідачем надано суду платіжні інструкції №91 від 10.02.2026 на суму 939793,49 грн (призначення платежу: електроенергія за 01.2026, акт №РН-0006923 від 10.02.2026 за договором №1 від 02.01.2026), №160 від 13.03.2026 на суму 1402985,15 грн (призначення платежу: електроенергія за 02.2026, акт №РН-0000178 від 12.03.2026 за договором №1 від 02.01.2026) та №5170 від 14.04.2026 на суму 1257218,30 грн (призначення платежу: електроенергія за 02.2026, акт №РН-0000960 від 10.04.2026 за договором №1 від 02.01.2026), а всього на загальну суму 3599996,94 грн.

Як вже вказувалося судом, згідно п.5.3 договору загальна сума цього договору встановлюється залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно актів приймання-передачі, але не може бути більшою 3599996,94 грн, в тому числі ПДВ 20% 599999,49 грн.

Тобто з наданих відповідачем документів вбачається, що згідно умов укладеного між сторонами договору ним було оплачено на підставі підписаних між сторонами актів приймання-передачі електричної енергії 3599996,94 грн за отриману електричну енергію, що відповідає погодженим сторонами істотним умовам договору, а саме: визначеній у договорі ціні.

Суд відхиляє твердження позивача про зарахування грошових коштів відповідача, перерахованих згідно платіжної інструкції №91 від 10.02.2026 на суму 939793,49 грн (призначення платежу: електроенергія за 01.2026, акт №РН-0006923 від 10.02.2026 за договором №1 від 02.01.2026) в рахунок оплати електричної енергії, яка спожита відповідачем за іншим договором, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено можливість зарахування позивачем грошових коштів, які надійшли від відповідача на власний розсуд, без урахування зазначеного відповідачем призначення платежу.

Суд зауважує, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова