Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №907/529/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/529/26

Господарський суд Закарпатської області в складі головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М», код ЄДРПОУ – 22083669, місцезнаходження – 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Кошового, будинок 6,

до відповідача: Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ – 22096259, місцезнаходження – 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, село Холмок, вулиця Свободи 50,

про стягнення безпідставно утриманого авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій),

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-М» (далі – позивач, Товариство), від імені та в інтересах якого дії адвокат Ільницький М.П. (згідно з ордером серії АО №1132932 від 26.06.2024) через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 12.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/566/26 від 12.05.2026) до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі – відповідач, Сільська рада) про стягнення безпідставно утриманого авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-М» обґрунтовує позовні вимоги бездіяльністю Холмківської сільської ради щодо завершення процедури продажу земельної ділянки площею 3,9200 га, з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 (далі – земельна ділянка), оскільки після ухвалення Холмківською сільською радою рішення (ХХV сесії VІІІ скликання) від 15.06.2023 №1538/VІІІ-2023 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» та рішення (ХХVІІ сесії VІІІ скликання) від 22.08.2023 №1615/VІІІ-2023 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул.Болгарській, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради», після укладення між Товариством і Сільською радою договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 07.07.2023, на підставі якого позивач 10.07.2023 сплатив 1220000 грн авансового внеску (що складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), у подальшому відповідач не вжив заходів для укладення з позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки. За таких обставин, Сільська рада як власник земельної ділянки всупереч ухваленого рішення від 22.08.2023 №1615/VІІІ-2023 не вжила необхідних, з її боку, заходів до укладення угоди що продажу Товариству земельної ділянки, що призвело до втрати 04.08.2024 чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, та у подальшому, після 04.08.2024 Сільська рада не ініціювала заходів до актуалізації чи розроблення нової оцінки земельної ділянки.

Відтак, через таку недобросовісну поведінку відповідача, договір купівлі-продажу земельної ділянки з позивачем не укладено, а, отже, сплачений Товариством авансовий внесок у рахунок оплати ціни земельної ділянки у розмірі 1220000 грн втратив своє призначення, так як перестав виконувати функцію забезпечення укладення договору купівлі-продажу та не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. З посиланням на такі обставини справи, положення ст.1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), позивач стверджує, що правова підстава набуття таких коштів як авансового внеску відпала, а тому відповідач повинен повернути позивачу сплачений ним авансовий внесок у розмірі 1220000 грн, що він відмовляється вчиняти, про що Сільська рада повідомила Товариство листом від 20.04.2026 №505/03-28 у відповідь на його звернення від 24.03.2026 без вихідного номера.

Крім того, Товариство оспорює п. 3 рішення ради №1615/VIII-2023 від 22.08.2023 про припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), вказуючи про його незаконність, оскільки поєднання в одній особі власника та землекористувача не відбулося через неукладення з вини відповідача договору купівлі-продажу земельної ділянки, а самостійне припинення речового права позивача актом індивідуальної дії відповідача суперечить вимогам закону.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026.

1. Процесуальні дії у справі

1.1. Згідно з ухвалою від 18.05.2026 суд залишив без руху позовну Товариства (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/566/26 від 12.05.2026) та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача – адвоката Ільницького М.П. надійшла заява про усунення недоліків від 19.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4763/26).

1.2. Згідно з ухвалою від 25.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 24.06.2026; встановив сторонам строки на подачу заяв по суті справи.

1.3. 04.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/5431/26).

1.4. Згідно з ухвалою від 24.06.2026 суд витребував на підставі ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області належним чином завірену копію звіту (витягу зі звіту) про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 із зазначенням терміну його чинності, а також докази (за їх наявності у відповідача) щодо передачі Холмківською сільською радою ТОВ «Універсал-М» звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, рецензії на звіт, рішень органу місцевого самоврядування з цього питання з метою вжиття заходів подальшого укладення договору купівлі-продажу (про що повідомлено відповідачем у відзиві на позовну заяву); оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16.07.2026.

07.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Сільської ради надійшло клопотання від 07.07.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6632/26), згідно з яким до справи відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2026 долучено копії звіту від 03.08.2023 про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, складеного ФОП Некращук Т.В., із зазначенням терміну його чинності (до 03.08.2024); рецензії на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2023, складеної Немеш М.А. (рецензентом) та листа Холмківської сільської ради від 25.08.2023 №02-27/1602 на адресу ТОВ «Універсал-М».

1.5. У зв`язку із надходженням 16.07.2026 о 13:50 повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Закарпатської області, відповідно до ухвали від 16.07.2026 суд продовжив з ініціативи суду строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 19.08.2026.

1.6. Згідно з ухвалою від 19.08.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 21.09.2026.

1.7. 20.08.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Сільської ради надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів від 20.08.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/8236/26).

Згідно з ухвалою від 24.08.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів від 20.08.2026; поновив Сільській раді строк на подання доказу згідно клопотання від 20.08.2026 та долучив до матеріалів справи як доказ копію заяви ТОВ «Універсал-М» від 24.05.2023 №61 на адресу Холмківської сільської ради.

1.8. У судовому засіданні по розгляду справи по суті 21.09.2026 під час з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами, суд заслухав вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідив письмові докази, а також пояснення учасників справи, що містяться в заявах по суті справи, після чого відповідно до ухвали від 21.09.2026 оголосив перерву в судовому засіданні до 21.10.2026.

1.9. 21.10.2026 у судових дебатах суд заслухав виступи з промовами (заключними словами) представників позивача і відповідача, після чого оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення рішення до 13:25 22.10.2026.

1.10. Згідно з ч.ч.1 та 4 ст. 240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

На підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд 22.10.2026 ухвалив рішення, вступна та резолютивна частини якого не проголошувалися, враховуючи неявку учасників справи у судове засідання 22.10.2026, яким завершено розгляд справи.

1.11. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

2. Аргументи сторін.

2.1. Суть спору за позицією позивача у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Універсал-М» на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, укладеного позивачем із Закарпатською обласною державною адміністрацією, є законним користувачем (суперфіціарієм) земельної ділянки площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Коритнянська сільська рада, за межами населених пунктів, мкрн. «Бази» та призначена для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд іншої промисловості (далі – земельна ділянка). У подальшому земельна ділянка була передана у комунальну власність Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Маючи намір придбати зазначену земельну ділянку у власність, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням від 24.05.2023. На підставі рішення Холмківської сільської ради від 15.06.2023 №1538/VIII-2023, між позивачем та відповідачем 07.07.2023 було укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. На виконання умов вказаного договору позивач сплатив на рахунок відповідача авансовий внесок у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1220000,00 грн, із призначенням платежу: «Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної».

У подальшому рішенням Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 було затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, виконаний станом на 03.08.2023, та рецензію до нього від 03.08.2023, а також затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 4214000,00 грн. Цим же рішенням було вирішено продати позивачу земельну ділянку на умовах розстрочення платежу в розмірі 50% від ціни продажу на строк 5 років та укласти відповідний договір купівлі-продажу. Одночасно у п. 3 даного рішення відповідач ухвалив припинити договір суперфіцію від 13.02.2020 та речове право, що з нього випливає, з мотивів поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача.

Однак, після прийняття рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 відповідач усунувся від виконання обов`язків на переддоговірній стадії та не вчинив жодних дій для організації укладення договору купівлі-продажу. Зокрема, орган місцевого самоврядування не ініціював підготовку та не направив позивачу проект договору купівлі-продажу, не вжив інших заходів по організації укладення договору, в тому числі в частині надання правовстановлювальних документів на земельну ділянку комунальної власності; не надав пропозицій щодо нотаріуса для його посвідчення та не повідомив про необхідність самостійної організації таких дій з боку Товариства; не інформував позивача про необхідні від нього дії чи документи по укладенню договору з організаційної точки зору; не виставив розрахункових документів для сплати решти ціни землі.

Починаючи з 04.08.2024, затверджений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки втратив чинність. Відповідач як власник землі та замовник оцінки не вжив заходів щодо її актуалізації чи виготовлення нового звіту, у тому числі за рахунок сплачених позивачем авансових коштів, та протягом 2024– 2026 років повністю ігнорував врегулювання цих правовідносин, що свідчить про втрату ним інтересу до продажу ділянки. Через відсутність чинного звіту про оцінку земельної ділянки, укладення договору купівлі-продажу без ініціативи відповідача стало юридично неможливим.

З наведеного вбачається, що відповідач після 03.08.2024 втратив інтерес до такого договору купівлі-продажу землі, а, відповідно, не висловив у необхідній формі волевиявлення на предмет належного врегулювання таких правовідносин.

Товариство просить врахувати, що у пунктах 34 – 36 постанови від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц Великої Палати Верховного Суду зазначено, що до моменту укладення договору продажу земельної ділянки, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з заявою (клопотанням) про продаж земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме: щодо можливості укладення договору купівлі-продажу в майбутньому, щодо визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності та щодо покупної ціни. Водночас відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної.

Відтак, позивач зазначає про необхідність дотримання на такій переддоговірній стадії принципів добросовісності та розумності як фундаментальних засад цивільного права, що вбачається з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Щодо цього Товариство наголошує, що і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Такі аргументи позивач наводить із посиланням на висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц.

З урахуванням викладеного, з посиланням на положення ст.ст.12, 116, 127, 128 Земельного кодексу України (далі – ЗК України); вказуючи про недобросовісну поведінку Сільської ради протягом 2023 – 2026 років на переддоговірній стадії, після укладення договору про оплату авансового внеску та перерахунку Товариством такого внеску, позивач наголошує, що він не міг самостійно завершити переддоговірну стадію так як узгодження істотних умов договору та обрання нотаріуса може здійснюватися тільки за двосторонньою згодою сторін, а документи щодо права власності на ділянку (враховуючи її попередню передачу із державної у комунальну власність) та звіт про оцінку щодо вартості ділянки, знаходилися виключно у володінні відповідача.

Відтак, у зв`язку з безпідставною тривалою бездіяльністю відповідача продовж 2024 – 2026 років через втрату відповідачем інтересу до продажу землі; у зв`язку із неможливістю Товариства самостійно завершити переддоговірну стадію, така поведінка Сільської ради унеможливила укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та зумовила втрату інтересу в Товариства по придбанню ділянки. А тому позивач 24.03.2026 направив відповідачу лист про припинення дії договору про оплату авансового внеску від 07.07.2023, у якому навів вимогу повернути сплачені кошти в рахунок авансового внеску в сумі 1220000,00 грн.

У відповідь відповідач листом від 20.04.2026 №505/03-28 безпідставно звинуватив позивача у пасивності та відмовився повернути грошові кошти.

Обгрунтовуючи підстави повернення Сільською радою Товариству авансового внеску в сумі 1220000,00 грн, на чому наполягало Товариство у листі від 24.03.2026, позивач наголошує, що сплачений раніше по договору від 07.07.2023 аванс в розмірі 1220000,00 грн був направлений для зарахування саме в рахунок ціни майбутнього придбання ділянки, а також для компенсації витрат відповідача по оцінці ділянки та вчинення інших заходів згідно ст. 128 ЗК України. Втім, правові підстави для утримання такого авансу відповідачем відпали через наведену вище недобросовісну поведінку Сільської ради у переддоговірних відносинах сторін по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки, що призвело до втрати (припинення) підстав для укладення відповідного договору та неукладення такого договору з вини відповідача, що мало місце впродовж періоду з 2023 року (з дня отримання авансу) – до 2026 (до дня отримання листа відповідача від 24.03.2026). Відтак, на переконання Товариства, відпали підстави зарахування авансового внеску до ціни продажу земельної ділянки, авансовий внесок втратив забезпечувальну та платіжну функції, що вказує на те, що відпала правова природа набуття Сільською радою такого авансу, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Крім того, позивач вважає незаконним п. 3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, в якому зазначено про припинення права користування земельною ділянкою відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020.

Щодо цього Товариство зазначає, що підстава припинення суперфіцію у вигляді поєднання в одній особі власника та користувача може мати місце лише після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності за покупцем відповідно до ст.ст. 125, 126, 128, 132 Земельного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відтак, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про припинення речового права за відсутності укладеного договору та факту переходу права власності є перевищенням компетенції розпорядника землі, порушує чинне право суперфіцію позивача та створює правову невизначеність у становищі позивача, як землекористувача, а враховуючи припинення переддоговірної процедури – фактично оспорює речове право суперфіцію позивача щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:10:010:0006. Наведене є підставою для визнання цього пункту рішення органу місцевого самоврядування недійсним і його скасування.

2.2. Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву №450/03-28 від 04.06.2026, відповідач зазначає, що Холмківською сільською радою було здійснено всі необхідні та юридично значущі дії, спрямовані на продаж позивачу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,9200 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, що розташована по вулиці Болгарська, 5 у мікрорайоні «Бази». Зокрема, за результатом розгляду звернення позивача сесія ради прийняла рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023 про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки вказаної ділянки, а 07.07.2023 між сторонами було укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. На виконання умов цього договору позивач сплатив авансовий внесок у розмірі 1220000,00 грн. З урахуванням п. 2.4 зазначеного договору та на підставі платіжної інструкції від 01.09.2023 №1147 відповідачем було перераховано ФОП Некращук Т.В. 49500,00 грн за надання послуг з виготовлення звіту про експертну грошову оцінку.

У подальшому рішенням Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 було затверджено звіт про експертну грошову оцінку, визначено вартість земельної ділянки у розмірі 4214000,00 грн, вирішено продати її у власність позивача за ціною з урахуванням внесеного авансу, а також прийнято рішення про припинення права користування цією ділянкою для забудови (суперфіцій) у зв`язку з поєднанням в одній особі власника та землекористувача.

Отже, відповідно до рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 було задоволено заяву Товариства та вирішено продати йому земельну ділянку та укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, що спростовує доводи Товариства про ухилення Сільської ради від укладення договору щодо продажу земельної ділянки.

Відповідач наголошує, що твердження позивача про невиконання Сільською радою обов`язку щодо направлення оферти чи проекту договору купівлі-продажу є безпідставними та суперечать приписам ч. 1 ст. 641 ЦК України, згідно з якою пропозицію укласти договір може зробити будь-яка зі сторін майбутнього договору. Законодавство не покладає на продавця виключного обов`язку виступати ініціатором укладення договору купівлі-продажу, що, на переконання відповідача, спростовує доводи позивача про те, що саме на орган місцевого самоврядування як продавця земельної ділянки покладений обов`язок звертатися з пропозицією до покупця (з проектом договору) щодо купівлі-продажу земельної ділянки.

Більше цього, Сільська рада наголошує, що саме позивач, будучи ініціатором викупу земельної ділянки, після прийняття рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 не вчинив жодних дій з метою придбання у власність земельної ділянки, зокрема, не направляв на адресу відповідача пропозицій чи проекту договору, не звертався з іншими зверненнями з цього питання, що вказує про те, що саме Товариство втратило інтерес до земельної ділянки.

Відповідач заперечує доводи позивача про ненадання Сільською радою рахунків по оплаті за придбання земельної ділянки, звертаючи увагу, що у п.2.4. договору про оплату авансового внеску від 07.07.2023 був зазначений рахунок Сільської ради, на який Товариство мало сплатити кошти за придбання земельної ділянки. Товариству, як стороні договору, були відомі реквізити такого рахунку, на який і було здійснено 10.07.2023 сплату авансового внеску. Водночас, після прийняття рішення Сільською радою від 22.08.2023 про затвердження звіту про експертну грошову оцінку, від Товариства жодних усних чи письмових заяв щодо уточнення реквізитів рахунку по оплаті за придбання земельної ділянки не надходило.

Натомість Товариство у березні 2026 року звернулося до Сільської ради з листом від 24.03.2026 за №б/н про повернення авансового внеску, безпідставно вказуючи про зволікання відповідача із укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки та про недобросовісну поведінку відповідача на переддоговірній стадії, у зв`язку з чим позивач зазначив про втрату ним інтересу до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Так як згідно з ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума сплаченого авансового внеску поверненню не підлягає, так як після сплати авансового внеску Сільська рада вчинила усі юридично значимі дії, спрямовані на продаж земельної ділянки Товариству, а саме: вела переговори про укладення договору, уклала договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 07.07.2023, замовила і затвердила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки за рахунок проведеної позивачем оплати та прийняла рішення про продаж земельної ділянки, а відтак Сільська рада наголошує, що відповідно до листа від 24.03.2026 про повернення авансового внеску саме Товариство відмовилося від укладення договору купівлі-продажу, що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЗК України вказує про відсутність підстав для повернення авансового внеску, про що було повідомлено Товариство Сільською радою у листі від 20.04.2026 №505/03-28.

Окремо Сільська рада наголошує, що наведена пасивна поведінка позивача суперечить принципу добросовісності, закріпленому в п. 6 ст. 3 ЦК України, а тому його власна безініціативність не може бути підставою для покладення вини на відповідача та свідчити про недобросовісність останнього.

У додаток до цих доводів, щодо тверджень позивача про перебування звіту про оцінку виключно у відповідача, що перешкоджало Товариству вжити заходів до укладення договору купівлі-продажу, то Сільська рада спростовує такі аргументи позивача, наголошуючи, що означений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, разом з рецензією на звіт та рішенням Сільської ради від 22.08.2023 №1615//VIII-2023 були направлені Товариству відповідно до листа відповідача від 25.08.2023 №02-27/1602 для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок термін чинності звіту про оцінку становить один рік з дати її проведення. Протягом цього строку у позивача була реальна можливість виконати фінансові зобов`язання та укласти договір купівлі-продажу, однак, після отримання відповідно до листа відповідача від 25.08.2023 №02-27/1602 звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, рецензії на звіт та рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615//VIII-2023, позивач діяв пасивно та не вчиняв жодних дій як сумлінний покупець. Після закінчення річного строку чинності звіту позивач також не ініціював проведення актуалізації експертної грошової оцінки, що додатково підтверджує небажання покупця викупити земельну ділянку.

Сільська рада окремо зазначає, що позовні вимоги Товариства про стягнення із Сільської ради авансового внеску в сумі 1220000,00 грн безпідставно не враховують сплату з таких коштів 49500,00 грн за проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, які були перераховані відповідачем ФОП Некращук Т.В. відповідно до платіжної інструкції від 01.09.2023 на виконання п.2.4. договору про оплату авансового внеску.

Щодо вимоги про скасування пункту рішення про припинення права суперфіцію, відповідач зазначає, що припинення права користування земельною ділянкою для забудови було прийнято Сільською радою з метою реалізації кінцевої мети - продажу ділянки та укладення договору купівлі-продажу, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України передача ділянки у власність можлива лише після припинення права користування нею.

Більше цього, Сільська рада наголошує, що станом на момент розгляду справи право суперфіцію на земельну ділянку не припинено та залишається зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав за позивачем.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правових відносин

3.1. В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №476837971 від 12.05.2026, щодо земельної ділянки площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2035811821248) зазначено, що власником ділянки є Територіальна громада в особі Холмківської сільської ради, дата державної реєстрації права комунальної власності – 24.05.2023; попереднім власником земельної ділянки вказано Закарпатську обласну державну адміністрацію.

В інформаційній довідці вказано про державну реєстрацію 17.02.2020 права забудови земельної ділянки (суперфіцію) за ТОВ «Універсал-М» на підставі договору суперфіцію б/н від 13.02.2020, укладеного із Закарпатською обласною державною адміністрацією та зазначено про державну реєстрацію 24.05.2023 заміни власника земельної ділянки (суперфіціара за договором суперфіцію від 13.02.2020) з Закарпатської обласної державної адміністрації на Холмківську сільську раду; вказаний строк чинності права суперфіцію – до 13.02.2035.

В інформаційній довідці відсутні відомості про припинення права забудови земельної ділянки (суперфіцію), зареєстрованого за ТОВ «Універсал-М» на підставі договору суперфіцію б/н від 13.02.2020.

3.2. 13.02.2020 між Закарпатською обласною державною адміністрацією, від імені якої діє Ужгородська районна державна адміністрація (далі – суперфіціар) та ТОВ «Універсал-М» (далі – суперфіціарій) був укладений договір суперфіцію (далі – договір суперфіцію).

Згідно з п. 1.1. договору суперфіцію, суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає у строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 3,9200 га, кадастровий номер: 2124883600:10:010:0006, розташовану за межами населеного пункту мікрорайон «Бази» на території Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до п. 1.2. договору суперфіцію, метою надання в платне користування земельної ділянки є реалізація проекту реконструкції існуючих будівель та будівництва нових приміщень для облаштування заводу з ремонту та модернізації рухомого складу АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до п. 3.1.договору суперфіцію, він укладений терміном на 15 років.

Згідно з п. 10.3. договору суперфіцію, його дія припиняється у разі: спливу строку договору; відмови суперфіціарія від права користування земельною ділянкою; невикористання земельної ділянки для забудови та реконструкції протягом трьох років підряд; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.10.4 договору, він може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, за умови укладення додаткової угоди про дострокове розірвання договору та за рішенням суду.

На підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, 17.02.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області здійснено державну реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцію) площею 3.92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2035811821248), строком дії до 13.02.2035; суперфіціарієм є ТОВ «Універсал-М», а суперфіціаром - Закарпатська обласна державна адміністрація. Наведене підтверджене витягом №201104842 від 20.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

3.3. 24.05.2023 Товариство звернулося із заявою за №61 до Сільської ради (яка зареєстрована за вхідним №1602/02-27 від 26.05.2023) (далі – заява Товариства від 24.05.2023), в якій зазначило про перебування у нього у власності об`єкту нерухомого майна – адміністративних будівель, розташованих по вулиці Болгарська, 5, мкрн. «Бази» на території Холмківської сільської ради Ужгородського району, що розташовані на земельній ділянці площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, цільове призначення – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У заяві Товариство вказало, що воно підтверджує готовність викупу земельної ділянки та одноразово надає згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки у розмірі 5% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою з можливістю розстрочення платежу по викупу земельної ділянки.

Одночасно у заяві Товариство зазначило, що у зв`язку із викупом земельної ділянки площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, воно просить припинити право користування земельною ділянкою для забудови на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020 відповідно до вимог ст.102-1 ЗК України.

3.4. 15.06.2023 Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області прийнято рішення №1538/VIII-2023 (XXV сесії VIII скликання) «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» (далі – рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023), яким, за наслідками розгляду звернення ТОВ «Універсал-М» надано Сільській раді дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,9200 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, з метою подальшого продажу власнику нерухомого майна – ТОВ «Універсал-М». У рішенні зобов`язано власника нерухомого майна укласти з Холмківською сільською радою договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

3.5. 07.07.2023 між Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області (у договорі – одержувач) та ТОВ «Універсал-М» (у договорі – платник) був укладений договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (далі – договір про оплату авансового внеску).

Відповідно до п. 1.1. договору, платник на підставі рішення Холмківської сільської ради від 15 червня 2023 року №1538/VIII-2023 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки», зобов`язується сплатити, а одержувач прийняти авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 3,9200 га кадастровий номер: 2124883600:10:010:0006. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

Згідно з п. 2.2. договору, сума авансового внеску за цим договором становить 1220000,00 грн, що складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.4. договору, сума авансового внеску у розмірі 1220000 грн сплачується платником на рахунок №UA288999980314101941000007483, одержувач ГУК у Зак. обл./Холмківська ТГ/33010100, код 37975895, призначення платежу: «Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки за адресою: на території Холмківської сільської ради Ужгородського району», та розподіляється: частина грошових коштів перераховується для оплати робіт з виготовлення звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, а решта грошових коштів, після державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, перераховується на відповідний рахунок бюджету.

Згідно з п. 3.2.2. договору, одержувач зобов`язаний визначити суб`єкта оціночної діяльності для виготовлення звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі Положення про конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності для оцінки земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 4.4. договору, сума авансового внеску не повертається у разі відмови платника від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 8 ст.128 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 5.3. договору, у разі виникнення на момент прийняття рішення сільської ради про продаж земельної ділянки обставин (підстав), які передбачені ст.128 Земельного кодексу України, або визнання даного договору в судовому порядку недійсним (при умові, що рішення суду набрало законної сили), або розірвання даного договору в судовому порядку (при умові, що рішення суду набрало законної сили), або смерті платника, сума авансового внеску повертається платнику (або його правонаступнику, що підтверджується відповідним свідоцтвом), за винятком суми, яка перерахована за виконання робіт з виготовлення звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки суб`єкту оціночної діяльності переможцю конкурсу, відповідно до Положення про конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності для оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (якщо кошти, на момент звернення платника (або його правонаступника) вже були перераховані суб`єкту оціночної діяльності).

За змістом п.6.2. договору, він набирає чинності після його підписання у відповідності з вимогами ст.128 ЗК України.

3.6. Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ «Універсал-М» за 10.07.2023, виданої АТ «Комерційний Інвестиційний Банк», підтверджується перерахування ТОВ «Універсал-М» 10.07.2023 грошових коштів у сумі 1220000,00 грн на користь Холмківської територіальної громади із призначенням платежу: «авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки».

3.7. Відповідно до платіжної інструкції №1147 (внутрішній номер 292206358) від 01.09.2023, Холмківською сільською радою перераховано на користь ФОП Некращук Т.В. 49500,00 грн із призначенням платежу про оплату за проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 3,92 га.

3.8. Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2023, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Некращук Т.В. на замовлення Холмківської сільської ради (далі – звіт про оцінку), визначено ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,9200 га (кадастровий номер 2124883600:10:010:0006), розташованої на території Холмківської сільської ради (мкрн. «Бази», вулиця Болгарська, 5, Ужгородський район, Закарпатська область), яка перебуває у користуванні ТОВ «Універсал-М» та намічена для продажу цьому Товариству, в розмірі 4214000,00 грн (станом на 03.08.2023).

У звіті про оцінку зазначені дата оцінки і дата складання звіту – 03.08.2023 та вказаний термін чинності звіту – один рік з дня оцінки, тобто до 03.08.2024.

3.9. Відповідно до рецензії на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2023, складеної рецензентом Немеш М.А., було здійснено рецензування звіту щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,92 га (кадастровий номер 2124883600:10:010:0006), складеного ФОП Некращук Т.В.

У рецензії на звіт вказано, що вихідні дані для проведення оцінки зібрані в достатньому обсязі, методичні підходи, методи та оціночні процедури обрані з урахуванням мети та бази оцінки, а отримана ринкова вартість об`єкта у розмірі 4214000,00 грн відповідає вимогам нормативно-правових актів. За підсумками рецензування зроблено висновок про те, що звіт про експертну грошову оцінку в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів та рецензується позитивно.

3.10. 22.08.2023 Холмківською сільською радою прийнято рішення №1615/VIII-2023 (XXVІІ сесії VIII скликання) «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Болгарській, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради» (далі – рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023), згідно з яким, за наслідками розгляду звернення ТОВ «Універсал-М» вирішено:

- затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,9200 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована по вулиці Болгарська, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

- затвердити вартість земельної ділянки (кадастровий номер 2124883600:10:010:0006) площею 3,92 та по вулиця Болгарська, 5 мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради у сумі 4214000,00 грн з розрахунку 107,50 грн за 1 кв.м відповідно до висновку експертів від 03.08.2023;

- припинити право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 3.92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, що розташована по вулиці Болгарська. 5, мікрорайон Бази на території Холмківської сільської ради Ужгородського району відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020, укладеного із ТОВ «Упіверсал-М» (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.02.2020, номер запису про інше речове право 35582964) у зв`язку із поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача (п.3 рішення);

- продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 3,9200 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно з КВЦПЗ - 11.02), що розташована по вулиці Болгарська, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області згідно вартості, яка вказана в рецензії на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2023;

- укласти з власником нерухомого майна, зазначеним в рішенні, договір купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу в розмірі 50% від ціни продажу земельної ділянки на 5 років з дати укладання договору.

3.11. 25.08.2023 Сільською радою на адресу ТОВ «Універсал-М» скеровано лист №02-27/1602, у якому на звернення Товариства за №61 від 24.05.2023 про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 площею 3,92 га повідомлено, що за рекомендаціями постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, на пленарному засіданні XXVII сесії VIII скликання Холмківської сільської ради прийнято рішення №1615/VIII-2023 від 23.08.2023 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вулиці Болгарська, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради», копію якого разом із звітом про експертну грошову оцінку та рецензією на звіт було долучено до вказаного листа.

3.12. ТОВ «Універсал-М» 24.03.2026 скерувало на адресу Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області лист без номера, у якому на підставі положень ст.1212 ЦК України просило повернути сплачений авансовий внесок у розмірі 1220000,00 грн на банківський рахунок позивача та скасувати п. 3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про припинення права суперфіцію на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020.

Так, в означеному листі Товариство, повідомивши про прийняті Сільською радою рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023, від 23.08.2023 №1615/VIII-2023, про укладений між сторонами договір про оплату авансового внеску та про сплату позивачем авансового внеску в сумі 1220000,00 грн, зазначило, що після 22.08.2023 відповідачем не надано додаткових розрахункових документів по оплаті решти ціни земельної ділянки, не надано пропозицій щодо умов продажу, в тому числі проекту договору на продаж; не запропоновано звернутися до того чи іншого нотаріуса для укладення та посвідчення договору, а тим паче не повідомлено про необхідність самостійної організацій таких дій з боку Товариства. Зазначивши про таке, у листі від 24.03.2026 Товариство вказало, що станом на цей день вже минув значний час після складання звіту про оцінку земельної ділянки, а такий втратив чинність, позаяк його актуальність становить не більше одного року; водночас питання актуалізації такого звіту чи узгодження нової ціни земельної ділянки Сільською радою як замовником звіту не порушувалося; актуалізований звіт чи новий звіт не розроблявся, на розгляд сесії не виносився.

Такі дії, на переконання Товариства, які зазначені у листі від 24.03.2026, свідчать про порушення Сільською радою обов`язку добросовісної поведінки на переддоговірній основі, оскільки орган місцевого самоврядування, зі свого боку, не вчинив дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу протягом тривалого часу, а така безпідставна довготривала бездіяльність відповідача зумовила втрату інтересу позивача до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також у листі Товариство вказало, що раніше сплачений авансовий внесок в рахунок оплати земельної ділянки слугував меті забезпечення виконання зобов`язання Товариства як зацікавленої особи в придбанні земельної ділянки. Відтак, згідно доводів Товариства, таке забезпечення припиняється у разі припинення переговорів. А тому по припиненню переговорів, авансовий внесок у рахунок оплати ціни ділянки автоматично втрачає свої функції, тобто перестає виконувати функцію забезпечення і вже не може бути зарахований до ціни продажу ділянки. За таких умов відпадає правова природа набуття такого авансу, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.

Крім цього, у листі від 24.03.2026 Товариство просило усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 шляхом скасування п. 3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про припинення права суперфіцію на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, зазначивши, що таке рішення органу місцевого самоврядування не співвідноситься із жодною підставою для припинення права на забудову, передбаченою ст.416 ЦК України і ст.102-1 ЗК України, в тому числі із мотивів відсутності волевиявлення Товариства на добровільне припинення права користування (суперфіцію) земельної ділянки.

3.13. У відповіді Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 20.04.2026 №505/03-28 (на лист ТОВ «Універсал-М» від 24.03.2026) щодо повернення авансового внеску в розмірі 1220000,00 грн та скасування п. 3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, відповідач зазначив, що після отримання заяви Товариства від 24.05.2023 орган місцевого самоврядування діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вживши всіх необхідних заходів для реалізації процедури продажу земельної ділянки.

Так, у листі Сільська рада наголосила, що за результатами розгляду заяви позивача від 24.05.2023 нею як уповноваженим органом були прийняті рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023 та від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, якими вирішено продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 3,9200 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, укласти договір купівлі-продажу та визначено умови продажу з розстроченням платежу у розмірі 50% від ціни продажу на 5 років з дати укладення договору.

З посиланням на ст.144 Конституції України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території; з посиланням на ч.6 ст.128 ЗК України, згідно з якою рішення сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки; з посиланням на ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно з якою акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, Сільська рада повідомила Товариство, що прийнявши означені рішення, вона діяла у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, забезпечивши дотримання встановленої законом процедури відчуження земельної ділянки, а прийняті рішення є чинними, обов`язковими до виконання і підлягають реалізації у встановленому порядку.

У листі Сільська рада вказала, що вона вважає безпідставними доводи позивача про ненадання додаткових розрахункових документів та пропозицій щодо умов продажу, наголосивши, що 10.07.2023 позивач сплатив авансовий внесок, чим підтвердив обізнаність з платіжними реквізитами, після чого жодних клопотань щодо їх уточнення не подавав. Також Сільська рада зауважила, що термін чинності звіту про експертну грошову оцінку відповідно до п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України №2 від 09.01.2003, становить один рік з дати оцінки, проте позивач протягом цього часу не вживав заходів щодо виконання обов`язку добросовісного покупця та після закінчення терміну чинності звіту не ініціював його актуалізацію, що також свідчить про небажання Товариства викупити земельну ділянку та про його бездіяльність.

З посиланням на ч.8 ст. 128 Земельного кодексу України, згідно з якою у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається, враховуючи відсутність порушень з боку Сільської ради при продажі земельної ділянки, відповідач наголосив на пасивній поведінці та бездіяльності Товариства. Наведене, на переконання Сільської ради, свідчить про фактичну відмову Товариства від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, у зв`язку з чим підстави для задоволення вимоги про повернення авансового внеску відсутні, про що відповідач повідомив позивача згідно з означеним листом від 20.04.2026 №505/03-28.

3.14. З урахуванням таких обставин справи, зважаючи на те, що вимога позивача про повернення сплаченого ним авансового внеску, наведена у листі Товариства від 24.03.2026, відповідачем у добровільному порядку не була задоволена та не було скасовано п.3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про припинення права суперфіцію на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, ТОВ «Універсал-М» звернулося до господарського суду з цим позовом про стягнення з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України безпідставно утриманого авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки в розмірі 1220000 грн, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

4. Правове обґрунтування і оцінка суду

4.1. Згідно із ст.78 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції – станом на час виникнення спірних правових відносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

4.2. Відповідно до п. «а» ч.1 ст. 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі їх придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

4.3. У п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних та міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

4.4. Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

4.5. Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

4.6. Положення ст. 128 ЗК України визначають алгоритм дій сторін у процесі продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності. Так, згідно з частиною першою цієї статті продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

За змістом ч.2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Згідно із ч.6 ст. 128 ЗК України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Частиною 7 ст.128 ЗК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (абз. 1 ч.8 ст. 128 ЗК України).

Водночас, згідно з абз. 2 ч.8 ст.128 ЗК України сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Частиною 9 ст.128 ЗК України передбачено, що розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.

4.7. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Суд зазначає, що під час розгляду справи кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

4.8. Поряд з цим, згідно із ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

4.9. Урахувавши викладене, суд зазначає, що сторонами у справі визнається, що Товариство, будучи власником нерухомого майна – адміністративних будівель, розташованих по вулиці Болгарська, 5, мікрорайон «Бази» на території Холмківської сільської ради Ужгородського району, які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006; користуючись земельною ділянкою на праві забудови на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, із строком дії – до 13.02.2035, 26.05.2023 звернулося до Сільської ради із заявою за №61 від 24.05.2023 про викуп земельної ділянки та одночасно надало згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки з можливістю розстрочення платежу по викупу земельної ділянки.

Сторонами у справі визнається, що на підставі заяви позивача від 24.05.2023, Сільська рада прийняла рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023, на підставі якого позивач та відповідач 07.07.2023 уклали договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Таке рішення органу місцевого самоврядування від 15.06.2023 і договір про оплату авансового внеску були підставою перерахунку Товариством 10.07.2023 Сільській раді авансового внеску в сумі 1220000,00 грн у рахунок оплати ціни купівлі земельної ділянки. На підставі рішення Сільської ради від 15.06.2023 №1538/VIII-2023, ФОП Некращук Т.В. на замовлення відповідача провів експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача та була намічена для продажу Товариству, за результатами чого було визначено ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 4214000,00 грн. Результати такої оцінки земельної ділянки оформлені звітом від 03.08.2023 (із терміном чинності такого звіту - до 03.08.2024) та за її проведення Сільською радою перераховані кошти ФОП Некращук Т.В. в сумі 49500,00 грн.

Також сторони у справі визнають, що, враховуючи наведені вище обставини справи, на підставі заяви Товариства від 24.05.2023, Сільська рада прийняла рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, згідно з яким, крім припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до договору суперфіцію, також вирішила: затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вартість земельної ділянки в сумі 4214000,00 грн; продати Товариству земельну ділянку за такою вартістю та укласти з власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, тобто із Товариством договір купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу в розмірі 50% від ціни продажу земельної ділянки на 5 років з дати укладання договору. Означене рішення Сільської ради №1615/VIII-2023 від 23.08.2023, як і звіт про експертну грошову оцінку від 03.08.2023 та рецензія на звіт від 03.08.2023 були направлені відповідачем позивачу згідно з листом Сільської ради від 25.08.2023 за №02-27/1602. Товариство не заперечило отримання у 2023 році листа Сільської ради від 25.08.2023 за №02-27/1602 з долученими до нього вказаними документами. Також представник позивача під час судового розгляду справи в судових засіданнях не заперечив отримання листа Сільської ради від 25.08.2023 за №02-27/1602 з додатками.

Крім цього, учасниками справи не заперечується, що після сплати позивачем 10.07.2023 авансового внеску на підставі договору про оплату авансового внеску та після прийняття Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 та направлення такого рішення Товариству разом із звітом про експертну грошову оцінку та рецензією на звіт від 03.08.2023 згідно із листом Сільської ради від 25.08.2023 за №02-27/1602, після отримання Товариством у 2023 році означеного листа від 25.08.2023, надалі як Холмківська сільська рада, так і ТОВ «Універсал-М» не вчиняли жодних дій з метою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, його нотаріального посвідчення, Товариство не вчиняло дій щодо перерахунку коштів на користь Сільської ради з метою купівлі земельної ділянки, сторони до березня 2026 року не зверталися один до одного із зверненнями з цього питання.

Як вбачається з наявних у справі доказів, чого не заперечують сторони у справі в заявах по суті справи, після серпня 2023 року Товариство лише в березні 2026 року звернулося до Сільської ради із заявою від 24.03.2026, в якій, вказавши про бездіяльність відповідача по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки після 22.08.2023 (тобто після прийняття рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023), повідомило про припинення переговорів з органом місцевого самоврядування щодо викупу земельної ділянки. А тому з посиланням на положення ст.1212 ЦК України у заяві від 24.03.2026 Товариство просило повернути йому сплачений авансовий внесок у розмірі 1220000,00 грн. Так як у відповідь на звернення позивача від 24.03.2026, Сільська рада відповідно до листа від 20.04.2026 №505/03-28 з посиланням на ч.8 ст.128 ЗК України відмовила у поверненні авансового внеску, Товариство на підставі ст.1212 ЦК України просить суд стягнути з Сільської ради безпідставно утриманий авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки в розмірі 1220000 грн.

4.10. На підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, врахувавши аргументи сторін, наведені у поданих заявах по суті справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства про стягнення безпідставно утриманого, на думку позивача, авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з урахуванням такого.

4.11. Як було вказано вище, за змістом ч.ч. 6 – 9 ст.128 ЗК України рішення сільської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки за ціною, що визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктом господарювання - суб`єктом оціночної діяльності у сфері оцінки земель, а фінансування таких робіт з проведення експертної грошової оцінки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу. Водночас, сам договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню, а документ про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) з урахуванням документа про сплату суми авансового внеску (яка зараховується до ціни продажу земельної ділянки) разом з договором купівлі-продажу є підставами для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

4.12. З урахуванням такого законодавчого врегулювання продажу земельних ділянок комунальної власності, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21 зазначив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається лише на останньому етапі. До моменту укладення цього договору, починаючи з моменту звернення особи до органу місцевого самоврядування з заявою (клопотанням) про продаж земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме щодо можливості укладення договору купівлі-продажу в майбутньому, щодо визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності та щодо покупної ціни (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункти 34 - 36)).

Водночас відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 40) від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.67).

У ЗК України встановлена обов`язковість укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. У заяві (клопотанні) особи, яка бажає придбати земельну ділянку, зазначається згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина друга статті 128 ЗК України); відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки є підставою для відмови в продажу земельної ділянки (п. «ґ» ч.5 ст.128 ЗК України); сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки; у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається (ч.8 ст. 128 ЗК України).

Отже, законом встановлено спосіб забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах. Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки виконує забезпечувальну функцію (у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається) та платіжну функцію (сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки).

Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки має багато спільного з завдатком, але є й відмінності. Авансовий внесок не підтверджує укладення договору, на укладення якого спрямовані переговори сторін на переддоговірній стадії. Він забезпечує виконання обов`язків на переддоговірній стадії, а не виконання зобов`язання з договору.

Оскільки сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки, то авансовий внесок сплачується на користь власника земельної ділянки, і відповідний договір про сплату внеску укладається з власником (з територіальною громадою в особі її органів).

Водночас колегія суддів Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21 звернула увагу, що укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки є обов`язковим для сторін в силу закону. Тому цей договір не може містити будь-яких умов, крім тих, які визначені законом, тобто крім визначення земельної ділянки та суми авансового платежу, відповідно до законодавства авансові внески повинні використовуватися для фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, а, отже, обов`язок власника земельної ділянки щодо проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки встановлений законодавством, а тому не може встановлюватись договором.

Крім цього, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в постанові від 01.06.2021у справі № 910/12876/19 про те, що намір сторін врегулювати свої відносини у договорі всупереч закону суперечить публічному порядку, а тому відповідні права та обов`язки сторін не виникають, Верховний Суд у п.6.27 постанови від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21 зазначив, що на підставі договору про оплату авансового внеску виникають тільки зобов`язання щодо сплати авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, та після сплати такого авансового внеску, надалі договір про оплату авансового внеску не регулює відносини сторін щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, так як зобов`язання по сплаті авансового внеску припинене його виконанням (ст.599 ЦК України).

4.13. Відтак, суд виснує, що після перерахунку Товариством 10.07.2023 Сільській раді авансового внеску в сумі 1220000,00 грн у рахунок оплати ціни купівлі земельної ділянки, надалі укладений сторонами 07.07.2023 договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, не регулює відносини сторін щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006, так як зобов`язання Товариства по сплаті авансового внеску за цим договором припинене його виконанням на підставі ст.599 ЦК України.

4.14. З приводу подальших дій власника земельної ділянки комунальної власності в особі органу місцевого самоврядування щодо продажу земельної ділянки; з приводу подальших дій особи, яка звернулася із заявою (клопотанням) про викуп земельної ділянки комунальної власності щодо придбання такої ділянки; з приводу наявності підстав для повернення авансового внеску – після сплати авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, то у п.п. 6.28 – 6.34 постанови від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21, Верховний Суд зазначив таке:

« 6.28. Закон не містить правил про те, коли сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки підлягає поверненню платнику. Отже, закон містить прогалину. Заповнюючи цю прогалину, колегія виходить із загальних засад цивільного законодавства (аналогія права), враховуючи мету законодавчого регулювання.

6.29. Оскільки авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки слугує меті забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах, то таке забезпечення припиняється у разі припинення переговорів за умови добросовісності такої особи. У цьому разі сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки втрачає свої функції: по-перше, перестає виконувати функцію забезпечення, а по-друге - не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. Тоді відпадає правова підстава набуття цього внеску, оскільки переддоговірні правовідносини за участі добросовісної особи, виконання обов`язків якої було забезпечено, припинені без укладення договору, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

6.30. За висновками Великої Палати Верховного Суду прояви обов`язків сторін на переддоговірній стадії та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (постанова від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37)).

6.31. Отже, недобросовісну поведінку може становити не будь-яке, а саме необґрунтоване припинення переговорів. Водночас у цій справі саме територіальна громада (в особі своїх органів) порушила обов`язок добросовісної поведінки на переддоговірній стадії, оскільки зі свого боку не вчиняла дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу протягом тривалого часу.

6.32. Безпідставна довготривала бездіяльність територіальної громади зумовила втрату в позивача інтересу до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, тому позивач правомірно і добросовісно припинив переговори, повідомивши листом від 22.04.2021 № 02/04 про намір отримати сплачений ним внесок.

6.34. З огляду на викладене, встановивши, що впродовж більш ніж 10-ти років рішення про продаж або відмову у продажі земельної ділянки, за яку був сплачений аванс, Міськрада не прийняла, основний договір купівлі-продажу не укладений, місцевий господарський суд дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити в силі, проте з мотивів, викладених у цій постанові».

4.15. Відтак, у даній справі суду слід встановити добросовісність/недобросовісність як Сільської ради, так і Товариства, розумність їх поведінки щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки після прийняття Сільською радою рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» та після сплати Товариством 10.07.2023 на користь Сільської ради авансового внеску в сумі 1220000,00 грн у рахунок оплати ціни купівлі земельної ділянки. Зокрема, поведінку кожної сторони на рахунок дотримання принципів добросовісності та розумності, суду слід з`ясувати впродовж усього періоду переддоговірних правовідносин та врахувати підстави та ініціатора припинення переговорів по укладення такого договору, з врахуванням, що критеріям добросовісності та розумності повинна відповідати поведінка кожного учасника справи, як майбутньої сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки.

4.16. Перш за все, суд зазначає, що дійшовши висновку про задоволення частково касаційної скарги ТОВ «Шпіль», про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та про зміну рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі №910/17014/21, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Верховного Суду та про залишення в силі – в іншій частині рішення суду першої інстанції про стягнення з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради на користь ТОВ «Шпіль» 1567127,72 грн авансового платежу, Верховний Суд врахував, що впродовж більш ніж 10-ти років після сплати позивачем на підставі угоди про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, Київська міська рада не прийняла рішення про продаж або відмову у продажі земельної ділянки, за яку був сплачений аванс.

Водночас, у даній справі судом встановлено, що після прийняття Сільською радою рішення від 15.06.2023 №1538/VIII-2023 та після сплати Товариством 10.07.2023 на користь Сільської ради авансового внеску в сумі 1220000,00 грн на підставі означеного рішення відповідача від 15.06.2023 та договору про оплату авансового внеску, Сільська рада вчиняла дії, у межах повноважень, визначених п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч.1 ст. 12, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 127, ч.ч.1, 6 ст.128, абз. 1 ч.8 ст. 128 ЗК України та у спосіб, що передбачені цими нормами Земельного кодексу України, з метою продажу Товариству земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу, так як, перерахувавши ФОП Некращук Т.В. на підставі платіжної інструкції №1147 від 01.09.2023 кошти в сумі 49500,00 грн, замовила експертну грошову оцінку земельної ділянки, якою – згідно із звітом від 03.08.2023 – було визначено ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 4214000,00 грн.

Надалі, діючи добросовісно, у межах повноважень, визначених п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч.1 ст. 12, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 127, ч.ч.1, 6 ст.128, абз. 1 ч.8 ст. 128 ЗК України та у спосіб, що передбачені цими нормами Земельного кодексу України, з метою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки Сільська рада прийняла рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вартості земельної ділянки в сумі 4214000,00 грн; про продаж Товариству земельної ділянки за такою вартістю та про укладення із Товариством договору купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу.

Після прийняття рішення від 23.08.2023 №1615/VIII-2023, означене рішення органу місцевого самоврядування, як і звіт про експертну грошову оцінку від 03.08.2023 та рецензія на звіт від 03.08.2023, з метою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки були направлені відповідачем позивачу згідно з листом Сільської ради від 25.08.2023 за №02-27/1602, та отримані позивачем, чого не заперечило Товариство, звернувшись в господарський суд з позовною заявою у даній справі, зазначивши про прийняття Сільською радою рішення від 23.08.2023 №1615/VIII-2023 та вказавши про звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2023 про ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 4214000,00 грн, складений ФОП Некращук Т.В. Водночас позивач наголосив, що враховуючи термін чинності такого звіту - до 03.08.2024 та враховуючи подальшу недобросовісну поведінку виключно Сільської ради по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки, така бездіяльність відповідача перешкодила укладенню договору, що було підставою звернення позивача до відповідача із заявою від 24.03.2026 про припинення переговорів з органом місцевого самоврядування щодо викупу земельної ділянки та про повернення авансового внеску в розмірі 1220000,00 грн.

4.17. Встановивши фактичні обставини справи, на підставі досліджених судом доказів, суд не погоджується з такими доводами позивача про його добросовісну поведінку і про недобросовісну поведінку Сільської ради на переддоговірній стадії по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки після сплати позивачем авансового внеску та щодо цього звертає увагу, що підставою для повернення авансового внеску може бути виключно відпадання правової підстави набуття цього внеску через припинення переддоговірних правовідносин з вини відповідача та за участі Товариства як добросовісної особи впродовж усієї переддоговірної стадії.

4.18. Суд ще раз наголошує, що за результатом оцінки наявних у справі доказів, судом встановлено, що Сільська рада, діючи добросовісно та розумно, у межах повноважень, визначених п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч.1 ст. 12, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 127, ч.ч.1, 6 ст.128, абз. 1 ч.8 ст. 128 ЗК України та у спосіб, що передбачені цими нормами Земельного кодексу України, з метою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки прийняла рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вартості земельної ділянки, про продаж Товариству земельної ділянки та про укладення із Товариством договору купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу.

Таке рішення Сільська рада прийняла за результатом розгляду заяви Товариства від 24.05.2023 за №61 про викуп земельної ділянки, враховуючи також сплату позивачем авансового внеску в сумі 1220000,00 грн у рахунок оплати ціни купівлі земельної ділянки, на підставі рішення відповідача від 15.06.2023 №1538/VIII-2023 та договору про оплату авансового внеску від 07.07.2023.

Так як ч.6 ст.128 ЗК України передбачає, що рішення сільської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, відтак, суд зазначає, що Сільська рада вчинила дії, передбачені приписами Земельного кодексу України для продажу земельної ділянки з метою укладення відповідного договору купівлі-продажу.

А тому, враховуючи прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування, обидві сторони повинні були вчинити дії для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягав нотаріальному посвідченню, у випадку сплати покупцем (позивачем у справі) коштів у рахунок оплати ціни земельної ділянки (враховуючи здійснення продажу з розстроченням платежу) з урахуванням документа про сплату суми авансового внеску, що було би підставою для державної реєстрації права власності покупця на таку земельну ділянку.

4.19. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відтак, надаючи оцінку спірним правовим відносинам та доводам сторін, суд наголошує, що, звертаючись у суд з позовною заявою, Товариство не надало доказів визнання незаконним чи скасування рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вартості земельної ділянки в сумі 4214000,00 грн, продажу позивачу земельної ділянки за такою вартістю та укладення із Товариством договору купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу. У позовній заяві Товариство не вказувало про незаконність такого рішення відповідача у вказаній частині, а відтак відповідно до приписів ст. 144 Конституції України та ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування» такий акт Сільської ради (рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в означеній частині), який прийнятий в межах наданих їй повноважень, є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відтак, зважаючи на чинність рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вартості земельної ділянки, продажу позивачу земельної ділянки та укладення із Товариством договору купівлі-пролажу земельної ділянки із розстроченням платежу; зважаючи на сплату позивачем авансового внеску в сумі 1220000,00 грн у рахунок оплати ціни купівлі земельної ділянки на підставі договору про оплату авансового внеску від 07.07.2023, суд констатує, що після прийняття рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, між сторонами і надалі до 24.03.2026 тривала переддоговірна процедура по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки.

4.20. При цьому, суд враховує, що приписами земельного законодавства, зокрема положеннями ст.128 Земельного кодексу України не визначено термін такої переддоговірної стадії, однак, враховуючи мету законодавчого регулювання, на такій стадії сторони мають обов`язки по відношенню одна до одної, спрямовані на укладення відповідного договору, які пов`язані з необхідністю дотримання таких фундаментальних засад цивільного права як добросовісність та розумність. Тобто, на такій переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Отже, врахувавши встановлені судом обставини справи; врахувавши необхідність дотримання принципів добросовісності та розумності на переддоговірній стадії кожним учасником переговорів, суд дійшов висновку, що після сплати позивачем авансового внеску в сумі 1220000,00 грн на підставі договору про оплату авансового внеску та після прийняття відповідачем рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про продаж Товариству земельної ділянки, саме позивач, діючи недобросовісно, без дотримання принципу розумності, відмовився від подальшого укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, подавши у Сільську раду заяву від 24.03.2026 про припинення переговорів щодо купівлі земельної ділянки та про повернення авансового внеску.

А тому відсутні підстави для повернення позивачу авансового внеску, так як такий внесок може бути повернутий на підставі ст.1212 ЦК України виключно у випадку відпадання правової підстави набуття цього внеску через припинення переддоговірних правовідносин з вини відповідача, виключно за умови участі Товариства як добросовісної особи на такій переддоговірній стадії.

4.21. Окремо суд не погоджується з аргументами позивача, що відповідач після 03.08.2024 (тобто після дня закінчення чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки) до 24.03.2026 втратив інтерес до укладення договору купівлі-продажу землі, та, відповідно, не висловив у необхідній формі волевиявлення на предмет належного врегулювання таких правовідносин.

Щодо цього, суд, перш за все, зазначає, що за наявності чинного рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про продаж Товариству земельної ділянки та факту сплати позивачем авансового внеску, навіть після втрати чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, тобто після 03.08.2024, між сторонами продовжували існувати переддоговірні відносини щодо купівлі-продажу такої ділянки, що не позбавляло позивача, як і відповідача вжити заходів до актуалізації ціни земельної ділянки. Іншими словами, тривалість переддоговірної стадії по укладенню договору купівлі-продажу, за наявності рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки, за наявності сплаченого авансового внеску та проведеної експертної грошової оцінки земельної ділянки, не пов`язана із спливом строку чинності такого звіту про оцінку, так як сторони не позбавлені можливості вжити заходів до актуалізації такої оцінки, на чому, зрештою, наголошує Товариство, вказуючи, що саме (тільки) Сільська рада не вжила заходів до такої актуалізації оцінки.

4.22. Крім цього, доводи позивача про те, що Сільська рада після 22.08.2023 (тобто після прийняття рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023), чи після 03.08.2024 (після дня закінчення чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки) втратила інтерес до укладення договору купівлі-продажу землі є необгрунтованими, так як, по-перше, позивач не надав доказів (наприклад, листа чи рішення Сільської ради, інших доказів), якими би були підтверджені такі аргументи позивача про відмову відповідача від укладення договору купівлі-продажу після 22.08.2023 до отримання листа Товариства від 24.03.2026; по-друге, за наявності чинного рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, прийнятого в межах повноважень, такі доводи Товариства є безпідставними, оскільки рішення про продаж земельної ділянки Товариству підлягало виконанню на підставі положень ст. 144 Конституції України та ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування», за умови вжиття після 03.08.2024 заходів для актуалізації ціни продажу земельної ділянки.

4.23. Суд критично оцінює доводи позивача про недобросовісну поведінку виключно Сільської ради протягом 2023 – 2026 років на переддоговірній стадії, після укладення договору про оплату авансового внеску та після перерахунку Товариством такого внеску, так як позивач, на його переконання, не міг самостійно завершити переддоговірну стадію, оскільки обрання нотаріуса може здійснюватися тільки за двосторонньою згодою сторін, документи щодо права власності на ділянку та звіт про оцінку щодо вартості ділянки, знаходилися виключно у володінні відповідача; враховуючи, що Сільська рада не надала пропозицій щодо нотаріуса для його посвідчення, не повідомила про необхідність самостійної організації таких дій з боку Товариства; не інформувала відповідача про необхідні від нього дії чи документи по укладенню договору з організаційної точки зору; не виставила розрахункових документів для сплати решти ціни землі.

Щодо цього, суд враховує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Для визначення добросовісної поведінки сторони необхідно враховувати наступне:

- одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції (естопель);

- є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом;

- головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки;

- відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови);

- згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

4.24. Підсумовуючи наведене, суд ще раз наголошує, що сплачений позивачем авансовий внесок може бути повернутий Товариству виключно у випадку добросовісності та розумності його дій на переддоговірній стадії, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

А тому, дійшовши висновку про відсутність підстав вважати поведінку позивача на переддоговірній стадії добросовісною і такою, що відповідає принципу розумності; оцінюючи критично викладені вище доводи позивача про недобросовісну поведінку виключно Сільської ради протягом 2023 – 2026 років на переддоговірній стадії, суд, крім наведених вище мотивів, також зауважує, що після перерахунку авансового внеску 10.07.2023, враховуючи прийняття Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про продаж земельної ділянки Товариству, позивач надалі впродовж 2023 – 2026 років, до дня направлення звернення від 24.03.2026 жодного разу не звертався до Сільської ради із зверненням щодо укладення договору купівлі-продажу, зокрема, позивач не звертався із зверненнями про надання розрахункових документів для сплати решти ціни землі, про надання проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, про звернення до конкретного нотаріуса для укладення договору. Більше цього, суд зазначає, що позивач як сторона майбутнього договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідно до приписів ч. 1 ст. 641 ЦК України міг самостійно надати проект такого договору чи повідомити нотаріуса, до якого сторони могли звернутися для укладення договору.

З цього приводу суд також враховує обгрунтовані доводи відповідача про те, що у п.2.4. договору про оплату авансового внеску від 07.07.2023 був зазначений рахунок Сільської ради, на який Товариство мало сплатити кошти за придбання земельної ділянки, а відтак, Товариству, як стороні договору, були відомі реквізити такого рахунку, на який і було здійснено 10.07.2023 сплату авансового внеску. Водночас, після прийняття рішення Сільською радою від 22.08.2023 №1615/VIII-2023, Товариство жодних письмових заяв щодо уточнення реквізитів рахунку по оплаті за придбання земельної ділянки на адресу Сільської ради не направляло.

4.25. При цьому, у позовній заяві позивач не навів належних доводів, які би вказували про наявність обгрунтованих підстав, які перешкоджали йому звернутися протягом 2023 – 2026 років до Сільської радою із заявами чи клопотаннями про надання розрахункових документів для сплати решти ціни землі, про надання проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, про звернення до конкретного нотаріуса для укладення договору, про ініціювання актуалізації (після 03.08.2024) експертної грошової оцінки земельної ділянки та про вчинення інших дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу.

4.26. Отже, недоліки, згідно доводів Товариства, у поведінці Сільської ради щодо невчинення зазначених дій по укладенню договору купівлі-продажу, за наявності прийнятого Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про продаж Товариству земельної ділянки, яке відповідно до ч.6 ст. 128 ЗК України є підставою укладення договору купівлі-продажу, враховуючи необхідність дотримання обома сторонами на переддоговірній стадії принципів добросовісності та розумності, не перешкоджали Товариству звернутися протягом 2023 – 2026 років до Сільської радою із заявами чи клопотаннями про надання розрахункових документів для сплати решти ціни землі, про надання проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, про звернення до конкретного нотаріуса для укладення договору, про вчинення дій щодо актуалізації (після 03.08.2024) експертної грошової оцінки земельної ділянки та про вчинення інших дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу.

Відтак, пасивна поведінка Товариства, яке після отримання рішення відповідача від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 разом із звітом про експертну грошову оцінку та рецензією на звіт, які були направлені Сільською радою Товариству згідно листа №02-27/1602 від 25.08.2023, надалі протягом 2023 – 2026 років, до 24.03.2026 не вчиняло жодних дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу, а у березні 2026 року подало у Сільську раду заяву від 24.03.2026 про припинення переговорів щодо купівлі земельної ділянки та про повернення авансового внеску, за встановлених судом обставин справи, не відповідає принципам добросовісності та розумності на переддоговірній стадії, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

4.27. Отже, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що після сплати позивачем авансового внеску в сумі 1220000,00 грн на підставі договору про оплату авансового внеску та після прийняття відповідачем рішення Сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про продаж Товариству земельної ділянки, саме позивач, діючи недобросовісно, без дотримання принципу розумності, відмовився від подальшого укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, подавши у Сільську раду заяву від 24.03.2026 про припинення переговорів щодо купівлі земельної ділянки та про повернення авансового внеску.

За таких обставин, так як відповідно до ч.6 ст. 128 ЗК України у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається; а відтак відсутні підстави повернення Товариству 1220000,00 грн авансового внеску, сплаченого ТОВ «Універсал-М» на підставі договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 07.07.2023, а тому в задоволенні позову Товариства у вказаній частині слід відмовити через безпідставність та необгрунтованість позовних вимог у вказаній частині.

4.28. Щодо позовних вимог Товариства про визнання недійсним і скасування п. 3 рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 про припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

4.29. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України також передбачено, що способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів може бути, зокрема, визнання повністю або частково незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

4.30. Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/381/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц).

4.31. Водночас, обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (п.7.38 – 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 в справі № 907/29/19).

Крім цього, суд враховує, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних відносин можна оспорювати з погляду його законності, а вимогу про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядати за правилами цивільного (господарського) судочинства, якщо на підставі такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право чи інтерес, і спірні правовідносини, яких стосується позов, мають приватноправовий характер (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 15.05.2018 у справі № 809/739/17, від 20.09.2018 у справі № 126/1373/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 25- 28), від 20.03.2019 у справі № 756/5081/14-ц (пункт 32), від 03.07.2019 у справі № 756/5080/14-ц (пункт 37), від 16.06.2020 у справі № 554/9719/18).

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини того, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу (постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18). Тобто підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 ЗК України, згідно із частиною другою якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже із викладеного вище слідує, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 18.02.2026 у справі № 911/2321/24).

4.32. Крім цього, суд зазначає про його обов`язок з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19 тощо).

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.

4.33. У даній справі, господарський суд, дослідивши наявні у справі доказів, зазначає, що оспорюване в цій справі Товариством рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині стосується зазначення у рішенні про припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 3.92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020, укладеного із ТОВ «Упіверсал-М», у зв`язку із поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача (про що вказано у п.3 означеного рішення відповідача).

Щодо цього, суд враховує, що Товариство на підставі договору суперфіцію, укладеного 13.02.2020 між Закарпатською обласною державною адміністрацією, отримало у строкове платне користування для забудови (суперфіцій) земельну ділянку з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 3,9200 га, кадастровий номер: 2124883600:10:010:0006, розташовану за межами населеного пункту мікрорайон «Бази», яка знаходиться на території, на час виникнення спірних правових відносин – Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Таке право забудови земельної ділянки (суперфіцій), на підставі договору суперфіцію від 13.02.2020, з 17.02.2020 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строком чинності до 13.02.2035; суперфіціарієм є ТОВ «Універсал-М», а суперфіціаром – з 24.05.2023 є Холмківська сільська рада.

4.34. Сторонами у справі не заперечується, що також підтверджено долученою до позовної заяви інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №476837971 від 12.05.2026 щодо земельної ділянки площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2035811821248), що на час виникнення спірних правових відносин та на час ухвалення судом рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про припинення права забудови земельної ділянки (суперфіцію), зареєстрованого за ТОВ «Універсал-М» на підставі договору суперфіцію б/н від 13.02.2020.

Іншими словами, оспорюване в цій справі Товариством рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) стосовно земельної ділянки, не призвело до державної реєстрації припинення права суперфіцію згідно договору суперфіцію, укладеного з позивачем 13.02.2020, а позивач на підставі означеного договору продовжує користуватися земельною ділянкою для забудови.

4.35. Крім цього, суд враховує, що підстави припинення права користування земельною ділянкою для забудови, передбачені ч.1 ст. 416 ЦК України, згідно з якою право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Отже, вказана стаття Цивільного кодексу України встановлює чотири випадки, у яких право землекористування припиняється автоматично, та містить посилання на можливість припинення права землекористування у судовому порядку в інших випадках.

Аналогічна за змістом норма міститься у ч.9 ст. 102-1 ЗК України, у відповідності до якої право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі, зокрема, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача.

Отже, вказані статті Цивільного та Земельного кодексів України передбачають автоматичне припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) у випадку, зокрема, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача. Така правова позиція (щодо випадків автоматичного припинення права суперфіцію) наведена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17.

4.36. Відтак, у випадку державної реєстрації права власності покупця на земельну ділянку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, дана обставина є підставою у відповідності до ч.1 ст. 416 ЦК України, ч.9 ст. 102-1 ЗК України автоматичного припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперефіцію) на підставі договору суперфіцію та підставою внесення відомостей про таке припинення права суперфіцію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, враховуючи поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача, що не потребує прийняття окремого рішення органом місцевого самоврядування з цього приводу.

4.37. Отже, оспорюване в цій справі Товариством рішення Холмківської сільської ради від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині, де зазначено про припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020, не є і не може бути підставою припинення такого права суперфіцію та не може бути підставою державної реєстрації припинення права суперфіцію згідно договору суперфіцію, укладеного з позивачем 13.02.2020, з урахуванням наведених приписів цивільного і земельного законодавства.

4.38. Тобто прийняття Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині, де зазначено про припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до договору суперфіцію від 13.02.2020, не має наслідком розірвання означеного договору суперфіцію та/чи припинення правовідносин суперфіцію між Сільською радою і Товариством.

4.39. Підсумовуючи викладене, суд виснує про відсутність правових підстав для висновку, що прийняття Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), за відсутності законодавчо визначених передумов для припинення права позивача користування земельною ділянкою для забудови, порушує певним чином (зокрема змінює чи припиняє) права Товариства на користування земельною ділянкою ділянки площею 3,92 га з кадастровим номером 2124883600:10:010:0006 як об`єктом суперфіцію за договором суперфіцію від 13.02.2020, який є чинний до 13.02.2035.

4.40. Отже, встановивши відсутність порушень прав та законних інтересів позивача прийняттям Сільською радою рішення від 22.08.2023 №1615/VIII-2023 в частині зазначення у рішенні про припинення права позивача користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (п.3 рішення), суд дійшов висновку про відмову з цих підстав у задоволенні позову в цій частині, так як відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

5. Щодо обґрунтованості рішення

5.1. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. ст. 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.3. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

5.5. Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

5.6. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

5.7. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, та надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

5.8. Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, з витратами на професійну правничу допомогу.

6.2. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

6.3. Відтак, у зв`язку з відмовою в позові судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене і підписане 03.11.2026.

Суддя С.В.Сисин