Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №385/2023/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/2023/26

Провадження № 1-кп/385/107/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без технічної фіксації за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні у м. Гайвороні, Голованівського району, Кіровоградської області в залі судових засідань Гайворонського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12026121240000091 від 14.10.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрик, Літинського району, Вінницької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого на посаді тесляра-покрівельника 2 будівельного відділення 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за таких обставин:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи службу на посаді тесляра-покрівельника 2 будівельного відділення 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, в порушення вимог ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, близько 20 години 30 хвилин 10.10.2026 у стані алкогольного сп`яніння перебував біля домоволодіння АДРЕСА_3 , де на грунті раптово-виниклих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_4 в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень невизначеного обсягу ОСОБА_4 .

Невідкладно, з метою реалізації свого протиправного умислу, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 перебуваючи навпроти потерпілого ОСОБА_4 спереду на відстані близько 0,5 метра, схопив його обома руками за верхній одяг та утримуючи повалив на асфальтне покриття. Далі, ОСОБА_3 , з метою досягнення свого протиправного умислу спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , в той момент, коли ОСОБА_4 знаходився на землі у напівсидячому положенні, обома руками схопив останнього ззаду за верхній одяг та тримаючи завдав не менше трьох ударів обличчям потерпілого об асфальтне покриття, внаслідок чого на тілі ОСОБА_4 утворилися тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран лівої надбрівної дуги та перенісся, садна підборіддя та мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я (тривалість розладу здоров`я не перевищує 21 день.) Вважаючи свої дії достатніми, для досягнення свого злочинного умислу, свої протиправні дії відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 припинив самостійно.

Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглянути кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_6 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Потерпілий ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій вказав, що він ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та надає згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , у спрощеному провадженні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та їх не оспорює.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяви ОСОБА_4 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку - умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок.

За місцем проживання ОСОБА_3 негативно не характеризується.

Розкаявся в скоєному, сприяв розкриттю злочину, що, суд визнає, як обставини, які пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При таких обставинах, враховуючи особу ОСОБА_3 суд вважає, що покарання ОСОБА_3 повинно бути у виді штрафу, оскільки, на думку суду воно буде достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов та речові докази по справі відсутні.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області суд протягом 30 діб після проголошення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_7

Дата документу 03.11.2026