Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №904/5211/24
Суддя: Мороз Валентин Федорович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5211/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026 (суддя Дичко В.О.)
у справі № 904/5211/24
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс"
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6180519,12 грн, у тому числі безпідставно збережених коштів унаслідок користування землею без достатньої правової підстави в сумі 5 764 801,59 грн, інфляційних втрат у сумі 322 685,19 грн та 3% річних у сумі 93 032,34 грн, застосувавши до цих відсотків ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зобов`язавши орган (особу), яка здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати відповідні відсотки до моменту виконання рішення суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/5211/24 відмовлено в задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 гривень.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 689 051,91 гривень. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 52 250 гривень. У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.05.2026, апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/5211/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти унаслідок користування землею без достатньої правової підстави у сумі 5 764 801,59 грн, інфляційні втрати у сумі 322685,19 грн, 3% річних у сумі 93 032,34 грн, застосувавши до цих відсотків ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зобов`язавши орган (особу), який здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати відповідні відсотки до моменту виконання рішення суду, та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 92 707,92 гривень. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/5211/24 скасовано. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на користь Дніпровської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 111 249,35 гривень.
На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 Господарським судом Дніпропетровської області 11.06.2026 видано 2 накази.
13 серпня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від боржника надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення відповідно до графіка наведеного в прохальній частині вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026 у справі №904/5211/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про розстрочення виконання судового рішення у справі № 904/5211/24 задоволено. Розстрочено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі №904/5211/24 у частині стягнення 5 519 101,02 грн на 6 місяців шляхом здійснення таких платежів:
до 25.09.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.10.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.11.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.12.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.01.2027 - 919 850,17 грн;
до 25.02.2027 - 919 850,17 гривень.
Не погодившись з вказаною ухвалою Дніпровською міською радою подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 904/5211/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтенс» відмовити.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не з`ясував та не встановив дійсну наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та які є підставами для розстрочки виконання судового рішення, на виконання вимог ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України. Вказані судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обставини не можна вважати непереборними та винятковими, бо вони є безпосереднім результатом та наслідком діяльності Відповідача та виникли у зв`язку з тривалим порушенням Відповідачем своїх зобов`язань, зокрема щодо своєчасного внесення плати за землю, а також через фактичну відсутність ведення господарської діяльності з моменту створення ТОВ «Промтенс». Такі обставини на пряму залежать від дій та/або бездіяльності Відповідача, а тому не можуть буди об`єктивною підставою для розстрочення виконання рішення. Жодна із підстав для розстрочки, зазначена в заяві Відповідача, не впливає на можливість виконання Відповідачем судового рішення, бо ступінь вини Відповідача у виникненні спорі був повністю встановлений та підтверджений в межах судової справи № 904/5211/24;
- скрутний фінансовий стан про який зазначає Боржник та наявний арешт нерухомого майна не можуть вважатися тими виключними та непереборними обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання рішення суду, оскільки обов`язковість судового рішення не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів у боржника, арешту на об`єкти нерухомого майна. Тим більше, скрутний фінансовий стан боржника виник виключно внаслідок того, що ТОВ «Промтенс» не займається господарською діяльністю, а зважаючи на фактичні обставини свого функціонування, створена лише для тримання активів в межах діяльності групи компаній, на що вказує зокрема факт фінансування діяльності підприємства за рахунок поворотної фінансової допомоги від інших осіб. Суд першої інстанції не дослідив належним чином та не з`ясував наявність та безпосередній вплив вказаних обставин на можливість виконання судового рішення, що призвело до винесення необґрунтованої та безпідставної ухвали. Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не було досліджено, а Боржником не було доведено обставин, які б свідчили про дійсний скрутний матеріальний стан боржника, що виник з незалежних від останнього причин і не є наслідком його цілеспрямованих та усвідомлених дій з ведення збиткової діяльності з моменту створення компанії;
- твердження суду про ненадання Скаржником належних та допустимих доказів на підтвердження своїх аргументів викладених в запереченнях є помилковими;
- ані суд в оскаржуваній ухвалі, ані боржник у заяві не наводить жодних обставин, які б перешкоджали Відповідачу виконувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі №904/5211/24. Натомість з урахуванням того, що з моменту відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 Боржником досі не було її виконано в повному обсязі, Скаржник має обґрунтовані сумніви вважати, що Боржник наразі намагається тільки затягнути та ускладнити виконання судового рішення, а не забезпечити його належне виконання.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
22.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.
В судовому засіданні 22.10.2026 брали участь представники позивача (апелянта) та відповідача.
Присутній в судовому засіданні представник позивача просив суд свою апеляційну скаргу задовольнити: ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягав на залишенні оскаржуваного судового рішення без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 грн, у тому числі безпідставно збережених коштів унаслідок користування землею без достатньої правової підстави в сумі 5 764 801,59 грн, інфляційних втрат у сумі 322 685,19 грн та 3% річних у сумі 93 032,34 грн, застосувавши до цих відсотків ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зобов`язавши орган (особу), яка здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати відповідні відсотки до моменту виконання рішення суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 (повне рішення суду складено 22.12.2025) у справі № 904/5211/24 відмовлено в задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 гривень. Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 689 051,91 гривень. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 52 250 гривень. У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 (повну постанову підписано 23.03.2026) апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/5211/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти унаслідок користування землею без достатньої правової підстави у сумі 5 764 801,59 грн, інфляційні втрати у сумі 322 685,19 грн, 3% річних у сумі 93032,34 грн, застосувавши до цих відсотків ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зобов`язавши орган (особу), який здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати відповідні відсотки до моменту виконання рішення суду, та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 92 707,92 гривень. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/5211/24 скасовано. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на користь Дніпровської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 111 249,35 гривень.
Постановою Верховного Суду від 26.05.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 904/5211/24 - без змін.
На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 Господарським судом Дніпропетровської області 11.06.2026 видано 2 накази.
13 серпня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від боржника надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтенс" просить розстрочити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 904/5211/24 у загальній сумі 5 519 101,02 грн відповідно до такого графіка:
до 25.09.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.10.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.11.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.12.2026 - 919 850,17 грн;
до 25.01.2027 - 919 850,17 грн;
до 25.02.2027 - 919 850,17 гривень.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважав за можливе задовольнити заяву "Промтенс" (вх. № 40017/26 від 13.08.2026) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 904/5211/24 на 6 місяців шляхом здійснення платежів по визначеному графіку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Апеляційний суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
У пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина); наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити або відстрочити таке виконання.
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Для надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24: «Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України».
Подібний за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 905/271/24.
Норма статті 331 ГПК України не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути здійснено розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв`язання цього питання, як і визначення періоду, протягом якого можливо здійснити розстрочку виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи, що відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Так, в обґрунтування поданої заяви відповідач зазначав, що має намір погасити заборгованість у повному обсязі, проте наразі в боржника відсутні грошові кошти або інше майно, які би дозволили погасити борг одним або декількома платежами. Фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" погіршився, що ускладнює можливість виконання судового рішення в повному обсязі.
Також повідомив суду, що є власником нерухомого майна – комплексу загальною площею 10 674,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12. Водночас указане майно є предметом розгляду у справі № 904/3534/24 та перебуває під арештом на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023, через що продаж зазначеного нерухомого майна для погашення заборгованості є неможливим.
27 серпня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від стягувача надійшли заперечення на заяву. Дніпровська міська рада вважає, що скрутне фінансове становище боржника не є вагомою підставою для розстрочення виконання судового рішення та просила суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Судом першої інстанції враховано, що на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 904/5211/24 від ТОВ "Промтенс" на користь позивача було перераховано 1 500 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №JBKLQ76OE89SY4.1_ 00000/a531730242544aa2bd36df7d429013bc від 07.07.2026 на суму 500 000 грн (т. 4, а.с. 153), №JBKLQ7FOEAH9IW.1_ 00000/c5655ce005264cfd97ae48de210d3a94 від 16.07.2026 на суму 500 000 грн (т. 4, а.с. 155), №JBKLQ87OEGOV1W.1_00000/2a8d6a6c594c454f979eeed9513fc2b9 від 10.08.2026 на суму 500 000 грн (т. 4, а.с. 154).
Скрутне матеріальне становище боржника підтверджується наданою до суду фінансовою звітністю мікропідприємства за формою № 1-мс за 2023-2025 роки та I півріччя 2026 року (т. 4, а.с. 149-152). Зокрема, згідно з розділом 2 "Звіт про фінансові результати" вказаної звітності збитки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" за 2023 рік склали 236,6 тис. грн, за 2024 рік - 777,3 тис. грн, за 2025 рік - 795,3 тис. грн, за I півріччя 2026 року - 548,4 тис. гривень.
Крім того, наразі є чинним арешт (т. 4, а.с. 161-167), накладений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі №904/3534/24(904/6234/23) на належне боржнику нерухоме майно загальною площею 10674,9 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12 (т. 4, а.с. 156-157).
Натомість Дніпровська міська рада не надала будь-яких доказів заподіяння їй збитків унаслідок часткової несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" грошових коштів на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 904/5211/24. Наведені Дніпровською міською радою аргументи проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно, врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його розстрочення.
В свою чергу, оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з представленої суду фінансової звітності ТОВ "Промтенс", Товариство отримувало чистий дохід (рядок 2000 звітності) в таких розмірах:
за 2023 рік у розмірі 3 300 грн;
за 2024 рік у розмірі 10 859 700 грн;
за 2025 рік у розмірі 9 000 грн;
за І півріччя 2026 року чистий дохід відсутній.
Отже, в порівнянні з 2024 роком фінансовий стан ТОВ «Промтенс» значно погіршився, що утрудняє можливість виконання судового рішення в повному обсязі.
Натомість динаміка змін доходу за згаданий період є нелінійною, що вказує на помилковість доводів скаржника про постійну збитковість відповідача.
Незважаючи на це, в матеріалах справи наявні платіжні доручення в копіях, які засвідчують перерахування грошових коштів на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 на загальну суму 1 500 000 грн, а саме: 500000 грн від 07.07.2026 року; 500 000 грн від 16.07.2026 року; 500 000 грн від 10.08.2026 року.
Крім того, суду апеляційної інстанції надано копію платіжної інструкції від 25.09.2026 року на суму 919 850,17 грн, яка підтверджує, що ТОВ «Промтенс» виконує ухвалу про розстрочення платежу, зокрема, шляхом здійснення чергового платежу за вересень 2026 року.
Позивач ці обставини не заперечує, а лише посилається на «недобровільність» перерахування згаданих коштів, що, втім, не спростовує обставин часткового виконання відповідачем судового рішення згідно установленого Господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 27.08.2026 графіку.
Господарським судом також враховано, що ТОВ «Промтенс» є власником нерухомого майна – Комплексу, загальною площею 10 674,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, 12 реєстраційний номер 2800725212020, на яке ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 року у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) накладено арешт.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) в задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про заміну заходу забезпечення позову іншим, вжитого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі N 904/6234/23 – відмовлено, що унеможливлює примусову реалізацію вказаного майна для погашення заборгованості в межах виконавчого провадження N 81342790.
При цьому у ТОВ «Промтенс» відсутні грошові кошти та інше майно, на яке можливо було б звернути стягнення та за рахунок якого виконати судове рішення, що не спростовано апелянтом.
Колегія суддів зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові претензії зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника уникнення загрози неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загрози можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
В даному випадку розстрочення виконання судового рішення не є звільненням боржника від виконання рішення, не змінює змісту рішення, не зменшує присудженої суми та не позбавляє стягувача права на отримання коштів, які до того ж йому вже частково перераховані. Розстрочення є лише процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення з урахуванням конкретних обставин справи та балансу інтересів сторін.
Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції врахував обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та дотримався балансу інтересів сторін, зваживши на те, що: ТОВ «Промтенс» вже сплачено 1 500 000 грн на виконання судового рішення; фінансовий стан товариства наразі не дозволяє погасити заборгованість одним платежем без ризиків виникнення неплатоспроможності Товариства з послідуючим банкрутством; у відповідача відсутнє інше майно, окрім арештованого, яке не може бути продане; сплата щомісячно грошових коштів у розмірі 919 850,17 грн є адекватною до обставин цієї справи.
За наведених обставин розстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, враховуючи часткове погашення присуджених постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 сум та здійснення поточних платежів відповідно до оскаржуваної ухвали.
Крім того, у рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V наголошено, що надання відповідачу відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції.
За практикою ЄСПЛ в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
У даному випадку суд виходив з того, що установлений строк розстрочення виконання судового рішення в 6 місяців не є надто тривалим та надмірним, не суперечить вимогам розумного строку і створить умови для виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" судового рішення з урахуванням його реального майнового стану.
Водночас апеляційний суд приймає до уваги безумовне право територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради отримувати грошові кошти у вигляді плати за землю, які починаючи з 2023 року не сплачувалися відповідачем, однак позивачем не надано доказів спричинення йому збитків від отримання присуджених сум частинами.
Апелянтом не доведено порушень судом першої інстанції балансу між інтересами сторін, як і неправильну оцінку інших обставин, що впливають на можливість надання розстрочення виконання рішення, зокрема, фінансового стану сторін, ризику настання негативних наслідків у разі одномоментного виконання рішення суду тощо.
Натомість, керуючись положеннями ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази у їх сукупності, враховуючи матеріальний стан відповідача та ступінь виконання судового рішення станом на цей час, колегія суддів вважає, що розстрочення виконання рішення може дійсно дозволити боржнику акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, дотримуючись пріоритету відновлення порушеного права позивача, за наявності достатніх даних вважати реальною спроможність відшкодування відповідачем заборгованості за рішенням суду у даній справі, уникнувши настання стану неплатоспроможності чи інших негативних наслідків.
З огляду на існування обставин, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення та те, що розстрочення виконання рішення на 6 місяців не суперечить приписам ст. 331 ГПК України й надане менше можливого строку в 1 рік з дня ухвалення такого рішення, відповідає принципам справедливості та розумності, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, судом першої інстанції було правомірно задоволено заяву відповідача.
Доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, позаяк надання розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань з посиланням на відповідні докази.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні відповідного процесуального питання не виявлено.
За таких умов, у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника.
Керуючись статтями 269, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026 у справі № 904/5211/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026 у справі №904/5211/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дніпровську міську раду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 03.11.2026
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua