Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №904/1180/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1180/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Військової частини НОМЕР_1

та

Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА”

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р.

( суддя Дичко В.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 28.08.2026 р. )

у справі

за позовом

Військової частини НОМЕР_1

( АДРЕСА_1 )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА”

( Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Зеленодольськ )

про стягнення 657 591,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” про стягнення неустойки в сумі 657 591,88 грн., у тому числі: пені, в сумі 434 138,33 грн., за порушення строків завершення будівництва та штрафу, в сумі 223 453,55 грн., за прострочення завершення будівництва понад 30 днів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" допустило порушення строків завершення будівництва за договором підряду № 128/4Д від 21.03.2025 р. на будівництво фортифікаційних споруд, оскільки станом на визначену пунктом 3.1 Договору дату – 30.06.2025 р. – будівельні роботи на об`єкті "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204" завершені не були, а фактично роботи закінчено у листопаді 2025 року, що підтверджується актом № 3 від 14.11.2025 р. приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та актом від 04.12.2025 р. готовності об`єкта до експлуатації.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду № 128/4Д від 21.03.2025 р. на будівництво фортифікаційних споруд неустойку, в сумі 117 178,68 грн., у тому числі: пеню, в сумі 72 961,94 грн., за порушення строків завершення будівництва, штраф, у сумі 44 216,74 грн., за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів, судовий збір у сумі 7 030,72 грн.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Військова частина НОМЕР_1 , в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 в частині розміру стягнутих пені та штрафу змінити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду № 128/4Д від 21.03.2025 р. на будівництво фортифікаційних споруд неустойку в сумі 657 591,88 грн., у тому числі: пеню, в сумі 434 138,33 грн., за порушення строків завершення будівництва, штраф, у сумі 223 453,55 грн., за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА”, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 в частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки ( пені і штрафних санкцій ), та винести нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ “СТРОЙ ЮА” в повному обсязі, а у випадку, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться із аргументами апеляційної скарги ТОВ “Строй ЮА” щодо неврахування судом першої інстанції обставин відсутності вини товариства, та не застосує норми щодо наявності підстав для повного звільнення Відповідача від відповідальності у вигляді неустойки ( пені й штрафу ) як за умовами договору, так і у відповідності до діючих норм матеріального права то рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 змінити та зменшити розмір неустойки ( пені й штрафу ), що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙ ЮА” на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду на будівництва фортифікаційних споруд № 128/4Д від 21.03.2025 р. до 6 578,92 грн., що становить 1% від загального розміру заявленої Позивачем до стягнення неустойки.

4.Узагальнені доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зменшення розміру штрафних санкцій на 80% та вважає, що висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи та прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, Апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що, як і встановлено судом, Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов`язання у визначений договором строк. З пропозицією змінити умови договору в частині збільшення строків будівництва Відповідач не звертався, протягом строку, визначеного у Договорі для виконання будівельних робіт, доказів щодо істотної зміни обставин, які б могли бути підставою для зміни умов договору, не надавав.

Апелянт наголошує, що Замовник свої зобов`язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, проте Відповідач допустив порушення пункту 3.1 Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт, оскільки станом на 30.06.2025 р. будівельні роботи по об`єкту не завершено, а фактично роботи виконано у листопаді 2025 р., що підтверджується актом виконаних робіт від 14.11.2025 р., отже, порушення строків виконання робіт за договором складає 136 днів.

Скаржник вважає власні розрахунки правильними та зазначає, що сума Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 14.04.2025 р. складає 3 192 193,57 грн. ( на період виконання умов договору, виконання будівельних робіт ), відтак, станом на 14.11.2025 р. розмір неустойки за порушення строків завершення будівництва складає 657 591,88 грн., з яких: пеня – 434 138,33 грн. ( 3 192 193,57 грн. х 0,1 % х 136 днів ) та штраф, у розмірі 7 %, за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів – 223 453,55 грн. ( 3 192 193,57 грн. х 7 %). При цьому, Апелянт наполягає, що Відповідач порушив строки завершення будівельних робіт та зазначене порушення продовжувалося до моменту укладення додаткової угоди № 2 від 27.11.2025 р., а правові наслідки за порушення умов договору врегульовані розділом 13 Договору, отже, за порушення строків завершення будівельних робіт настає відповідальність за весь період такого порушення з розрахунку договірної ціни.

Скаржник посилається на п. 14.8 Договору, згідно з яким сторони усвідомлюють, що Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому, сам факт дії воєнного стану не буде вважатися обставинами непереборної сили, крім випадків настання конкретних подій/обставин, підтверджених документами уповноваженого органу, і зазначає, що, укладаючи Договір в умовах, коли обстріли території України тривали більше трьох років, Відповідач мав усвідомлювати всі ризики здійснення господарської діяльності під час воєнного стану.

Щодо тривалості прострочення виконання зобов`язань Апелянт вказує, що відповідно до календарного графіку виконання робіт роботи ІІ етапу ( будівельні роботи ) повинні були бути виконані, в період з 17.05.2025 р. по 30.06.2025 р., тобто, протягом 45 днів, тоді як будівельні роботи фактично були завершені 14.11.2025 р., а прострочення склало 136 днів ( з 01.07.2025 р. по 13.11.2025 р.), тобто, перевищило встановлений Договором строк будівництва у 3 рази, що вказує на істотне порушення строків будівництва за договором.

Щодо негативних наслідків несвоєчасного завершення будівництва Скаржник наголошує, що ціль укладення Договору полягала не в досягненні економічного/фінансового результату, а саме у здійсненні будівництва військової фортифікаційної споруди з метою побудови стійкої оборони на відповідному напрямку в умовах триваючої військової агресії російської федерації, а не в отриманні фінансового результату від експлуатації об`єкта. Внаслідок невиконання договірного обов`язку у визначені строки під реальну загрозу була поставлена можливість організації та здійснення належної оборони держави від російської агресії на відповідному напрямку, збереження життя особового складу військових формувань, що її здійснюють.

Таким чином, на переконання Військової частини НОМЕР_1 , висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для зменшення розміру пені та штрафу не відповідають обставинам справи та прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ "Строй ЮА".

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "Строй ЮА" ввжає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості, оскільки під час розгляду судом не було надано належної оцінки низці суттєвих обставин, які мають значення для справи, не враховано особливостей правовідносин, що склались між сторонами, і не надано оцінки тому, чи діяли сторони в межах та із дотриманням тих взаємних прав і обов`язків, які визначались умовами договору і за законом.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції при визначенні переліку обставин, які є предметом доказування, залишив поза увагою необхідність встановити: чи було надано належне сприяння у виконанні договору з боку Замовника; чи виконано Замовником зустрічні зобов`язання за Договором; чи настало прострочення із вини Відповідача; чи є підстави для вирішення питання про звільнення від відповідальності за умовами договору п. 13.2 та 13.13, або за законом. Скаржник вказує на порушення принципів змагальності та всебічності дослідження доказів, на недотримання вимог ст. ст. 73-80 ГПК України щодо належності, допустимості, достатності, достовірності доказів та їх вірогідності у взаємозв`язку, зазначаючи, що суд автоматично прийняв позицію Позивача, ігноруючи стандарт "вірогідності доказів" ( ст. 79 ГПК України ).

При цьому Скаржник зазначає, що оскільки договори укладалися в редакції, запропонованій Замовником, тлумачення їх умов повинно застосовуватися відповідно до принципу contra proferentem, за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови, з посиланням на постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 753/11000/14-ц, постанову ОП КЦС ВС від 05.12.2022 р. у справі № 753/8945/19, постанову ВС від 24.05.2023 р. у справі № 125/1609/21, постанову Верховного Суду від 04.10.2023 р. у справі № 910/11489/22 та постанову Верховного Суду від 17.01.2025 р. у справі № 761/38032/21.

Скаржник наголошує на необхідності врахування того, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області майже одночасно перебувало 44 позови Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Строй ЮА" з повністю аналогічними за сутністю вимогами про стягнення неустойки на підставі п.п. 13.3 та 13.5 договорів підряду, загальна сума яких перевищує 35 мільйонів гривень, та вважає, що ефект "штучного дроблення" і заявлення такої значної кількості позовів з метою стягнення надмірних сум неустойки є свідченням порушення принципу добросовісності і розумності ( ст. 3 ЦК України ). Скаржник зазначає, що між сторонами укладено загалом 53 договори підряду з переліком їх номерів і дат, предметом яких було будівництво захисних (фортифікаційних) споруд загальною безперервною протяжністю понад 11 кілометрів, тобто фактично замовлено весь обсяг будівництва єдиного захисного комплексу із застосуванням методу "штучного дроблення".

Скаржник зазначає на невиконанні Замовником зустрічного обов`язку, передбаченого пунктом 4.2.1 Договору, а саме послідовного та одночасного затвердження проектної документації та передання підряднику об`єкта ( фронту робіт ), і вказує, що абзац 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 містить імперативну норму про те, що проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво. Із посиланням на пункт 4 абзацу 7 постанови Кабінету Міністрів України № 514 Апелянт вказує, що законодавець розмежував поняття "державний замовник" і "військове командування", а внутрішнє затвердження документації наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 182 від 14.04.2025 р. без її погодження з компетентним військовим командуванням не може вважатися належним виконанням зустрічного зобов`язання Замовника.

Крім того, наданий Позивачем акт приймання-передачі об`єкта від 22.03.2025 р. складений одразу наступного дня після укладення Договору, поза межами місця здійснення робіт, без ідентифікації конкретної ділянки, координат, меж, рельєфу, під`їзних шляхів, ще до розроблення та затвердження проектної документації, а зі змісту акта вбачається, що сторони виконали огляд будівельного майданчику в натурі, зовнішньо майданчикових та внутрішньо майданчикових підготовчих робіт, ознайомились з проектною документацією, що суперечить хронології подій, а отже такий акт свідчить лише про передачу вихідних даних для початку робіт І етапу, але не про передання фронту робіт ІІ етапу. Скаржник вказує, що звертався до Замовника з листом № 121 від 06.06.2025 р. щодо необхідності виконання пунктів 4.2.1 та 8.1 Договору, однак такого обов`язку Замовником виконано не було.

З посиланням на пункти 69, 70 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, пункти 3.2.2, 3.2.14, 4.6 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" Апелянт наголошує, що Замовник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика, а у випадку виникнення на об`єкті будівництва та/або прилеглій території небезпеки для життя та здоров`я людей роботи мають бути припинені із вжиттям заходів щодо усунення небезпечних виробничих факторів.

Скаржник стверджує про наявність прострочення Кредитора, посилаючись на ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613, ст.ст. 848, 850, 851, 875, 877 ЦК України, і зазначає, що Боржник не вважається таким, що пропустив строк виконання зобов`язання, якщо це зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення Кредитора, а невиконання Замовником обов`язку щодо сприяння є підставою для продовження строку виконання роботи. На думку Апелянта, неналежне сприяння Замовника повністю нівелює вину Підрядника, що додатково кореспондується з п.п. 13.2 та 13.13 Договору.

Апелянт посилається на наявність не залежних від його волі обставин, підтверджених висновком Рівненської торгово-промислової палати від 07.10.2025 р. № 56.01/406, згідно з яким з початку травня 2025 року відбулося загострення воєнної ситуації на території Межівської територіальної громади Дніпропетровської області та в Покровському районі Донецької області, відстань до лінії фронту складала менше 15 км, а поблизу м. Білозерське – менше 10 км, у регіоні здійснювалася евакуація населення, фіксувалося застосування БПЛА типу "Ланцет", FPV-дронів із оптоволоконним та радіокерованим управлінням, була відсутня стабільна підтримка засобами радіоелектронної боротьби. Скаржник наводить дані інформаційної довідки щодо повітряних тривог: у період з 01.04.2025 р. по 30.04.2025 р. сигнал оголошувався 124 рази загальною тривалістю 381 година 35 хвилин, з 01.05.2025 р. по 31.05.2025 р. – 114 разів загальною тривалістю 499 годин 34 хвилини, загалом 238 разів тривалістю 881 година 9 хвилин, а з урахуванням 1-1,5 години на повторну організацію процесу після кожного сигналу сумарні втрати становлять орієнтовно 357 годин, що еквівалентно 14 дням і 21 годині; загальний час зупинення або суттєвого обмеження робіт складає понад 50 календарних днів. Апелянт також посилається на несприятливі погодні умови, підтверджені листом Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України № 99 021-3004/99 12 від 09.07.2025 р., згідно з яким, у період з 01.04.2025 р. по 30.06.2025 р. фіксувалися регулярні атмосферні опади у вигляді дощу, які подекуди сягали 35 мм.

Апелянт зазначає, що ТОВ "Строй ЮА" є цивільним підприємством, його працівники – цивільні особи, які мають невід`ємне право на безпечні умови праці, а відповідно до ст. 3 Конституції України життя і здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, тому зупинка робіт під час повітряних тривог була не правом, а юридичним обов`язком Підрядника, закріпленим також у п.п. 4.2.7, 4.3.7, 4.4.10 Договору та наказі підприємства № 183 від 03.03.2025 р. про затвердження "Положення про порядок дій працівників під час повітряної тривоги на будівельних майданчиках зведення фортифікаційних споруд".

Водночас, Скаржник погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині наявності підстав для зменшення неустойки, однак вважає, що суд безпідставно не зменшив її до заявленого Відповідачем мінімуму – на 99 %. Апелянт посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 р. у справі № 911/2269/22, постанови Верховного Суду від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19, від 02.11.2022 р. у справі № 910/14591/21, від 10.11.2022 р. у справі № 910/15705/21, від 01.02.2023 р. у справі № 914/3203/21, від 05.09.2023 р. у справі № 907/583/22, від 28.11.2023 р. у справі № 916/1504/22, від 22.05.2024 р. у справі № 911/95/20, від 03.12.2024 р. у справах № 904/872/24 та № 909/321/24, від 18.12.2024 р. у справі № 921/320/24, постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 904/4156/18 та від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18, а також на Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, наголошуючи, що неустойка має компенсаційний, а не каральний характер і не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" подано додаткові пояснення у справі до клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки, згідно з якими Заявник звертає увагу суду на винятковий характер правовідносин сторін, фактичні умови виконання договірних зобов`язань, а також мотиви і моральний зміст поведінки Підрядника; зазначає про особливе оборонне та суспільне значення виконуваних робіт, які здійснюються безпосередньо в зоні бойових дій поблизу лінії бойового зіткнення; наголошує, що воєнна небезпека не є звичайним комерційним ризиком, оскільки Підрядник не може визначити час, місце, інтенсивність і спосіб майбутньої атаки; наводить факти пошкодження російськими безпілотними літальними апаратами трьох одиниць спеціальної техніки – екскаваторів CAT 349 ( 06.04.2026 р. – № 22, реєстраційний номер Т11095АЕ; 03.05.2026 р. – № 25, реєстраційний номер Т11289АЕ; 03.07.2026 р. – № 21, реєстраційний номер Т09719АЕ ), що підтверджується наказами директора № 06/04-26 від 06.04.2026 р., № 03/05-26 від 03.05.2026 р., № 03/07-26 від 03.07.2026 р., актами № 3 від 06.04.2026 р., № 5 від 03.05.2026 р., № 7 від 03.07.2026 р., актами дефектування № 3/Д від 08.04.2026 р. та № 2/Д від 19.05.2026 р., рахунками-фактурами № KVWE-105201 від 08.04.2026 р., на суму 413 244,72 грн. та № KVWE-109804 від 18.05.2026 р., на суму 17 468 635,28 грн.; зазначає, що незважаючи на зазнані втрати, товариство не припинило діяльність і продовжує виконувати роботи з будівництва фортифікаційних споруд, що свідчить про його добросовісність та переважання мотивів громадянської відповідальності над прагненням отримати комерційний зиск; просить урахувати наведені обставини під час розгляду клопотання про зменшення розміру неустойки та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій до суми, зазначеної у раніше поданому клопотанні.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

8.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 до розгляду в судове засідання на 05.10.2026 р.. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1180/26.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2026 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 . Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 05.10.2026 р..

05.10.2026 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням у відрядженні члена колегії - судді Мороза В.Ф. розгляд справи № 904/1180/26 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2026 р. розгляд апеляційних скарг Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 призначено в судове засідання на 02.11.2026 р..

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її представника.

Позивач та Відповідач не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача та Відповідача.

У судовому засіданні 02.11.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

9. Встановлені судом обставини справи.

21.03.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” ( Підрядник ) та Військовою частиною НОМЕР_1 ( Замовник ) укладено договір підряду № 128/4Д на будівництво фортифікаційних споруд, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” ( далі – об`єкт ), а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 – Інженерні та будівельні роботи.

На підставі п. 1.2 Договору, склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України.

Згідно з п.1.3 Договору, власником результату виконаних робіт є Замовник.

На підставі п. 1.4 Договору, роботи виконуються за етапами: І етап – проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії “Робочий проєкт” (у склад якого повинен входити генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту, та передача замовнику відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору; ІІ етап – будівельні роботи відповідно до календарного графіка виконання робіт ( додаток № 4 ).

Згідно з п. 2.1 Договору, вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною ( додаток № 1) і складає: 3 192 934,80 грн., в тому числі ПДВ – 532 155,80 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 2.3 Договору, договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 3.1 Договору, строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт ( додаток № 4 ) та встановлюються до 30.06.2025 р., включно.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання договору підряду.

На підставі п. 3.3 Договору, строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставини непереборної сили ( які засвідчуються відповідно до розділу 14 Договору ).

Згідно з п. 3.4 Договору, після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками Підрядника.

Відповідно до підп. 4.2.1, 4.2.3, 4.2.7 п. 4.2 Договору Замовник зобов`язаний: Затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт). Прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених Договором (із додатками та змінами до нього). Виконувати інші зобов`язання, передбачені Договором, Цивільним і Господарським кодексами України та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”.

Згідно з підп. 4.3.2, 4.3.5, 4.3.7, 4.3.8 п. 4.3 Договору Підрядник має право: Одержувати оплату за виконані роботи в розмірі та у строки, передбачені цим Договором. Вимагати від замовника належного виконання зобов`язань за цим Договором. Забезпечити дотримання працівниками Підрядника сигналів повітряної тривоги під час виконання робіт: забезпечити сигнальним повідомленням повітряної тривоги на об`єктах виконання робіт/надання послуг; провести з працівниками інструктаж про дії під час повітряної тривоги; визначити місця перебування/можливі укриття для максимального убезпечення працівників під час повітряної тривоги. Реалізовувати інші права, передбачені цим Договором та нормами чинного законодавства України.

На підставі підп.4.4.3, 4.4.18 п. 4.4 Договору Підрядник зобов`язаний: Виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором, у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений Договором строк ( п. 3.1 Договору ). Виконувати інші зобов`язання, передбачені Договором, Цивільним і Господарським кодексами України та Загальними умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668.

Згідно з п. 6.1 Договору, забезпечення робіт проєктною документацією покладається на Підрядника.

Відповідно до п. 8.1 Договору, Замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт ( будівельний майданчик/фронт робіт ).

Згідно з п. 8.2 Договору, Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього Договору відповідно до календарного графіка виконання робіт ( додаток № 4 ) та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 “Організація будівельного виробництва”, інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Згідно з абз. 1, 2 п. 8.4 Договору, Підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця зобов`язаний інформувати Замовника про хід виконання робіт, у томі числі про відхилення від графіка їх виконання ( причини, заходи щодо усунення відхилення тощо ).

На підставі п. 9.1 Договору, фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України. Сума зобов`язань за Договором підлягає коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.

Згідно з п. 10.1 Договору, приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Відповідно до п. 10.2 Договору, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику.

Згідно з п. 10.3 Договору, Замовник повинен розглянути та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 ( п`яти ) робочих днів з моменту одержання цих документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків ( дефектів ) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника.

Відповідно до п. 11.1 Договору, розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкта проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10(десяти) календарних днів після їх підписання (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакета документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт, затверджених інженером технічного нагляду.

Після виконання підрядником робіт з будівництва замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакета документів підписує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.

Згідно з п. 11.5 Договору, розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника.

На підставі п.11.6 Договору, бюджетні зобов`язання замовника за Договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі затримки бюджетного цільового фінансування та наявності заборгованості розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідного бюджетного фінансування.

Згідно з п. 13.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 13.2 Договору, Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з п. 13.7 Договору, штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань.

На підставі п. 13.12 Договору, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов

Згідно з п. 13.13 Договору, підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталося не з його вини.

Згідно з п. 14.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе Договором обов`язків, якщо невиконання їх стало наслідком дії обставин непереборної сили.

Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також – обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями сторін.

Згідно з п. 14.2 Договору, сторона, виконанню обов`язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана: не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу сторону; протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх настання надати іншій стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами.

Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили.

Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі – регіональна ТПП), та інформація про внесення сертифіката до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

На підставі п. 14.3 Договору, сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається сторона, виникли після укладення цього Договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї сторони, цією стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.

Згідно з п. 14.6 Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої сторони стороною, для якої стало неможливим виконання зобов`язань за Договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов`язань.

Згідно з п. 14.8 Договору, сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об`єктів сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.

Згідно з п.17.1 Договору, строк дії Договору – це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього Договору.

Згідно з п. 17.2 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025 р.. У частині оплати – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 18.4 Договору, зміни та доповнення до цього Договору будуть дійсні за умови, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками сторін та скріплені печатками (за наявності).

Згідно з п. 18.11 Договору, з усіх питань, що не врегульовані та не передбачені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством.

Відповідно до розділу 19 Договору невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 – Договірна ціна; Додаток № 2 – Завдання на проєктування; Додаток № 3 – Зобов`язання; Додаток № 4 – Календарний графік виконання робіт.

14.04.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” ( Підрядник ) та Військовою частиною НОМЕР_1 ( Замовник ) укладено Додаткову угоду № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 128/4Д від 21.03.2025 р.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1, керуючись абзацом 5 п. 48 особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (із змінами), п. 2.3 Договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 741,23 грн., у зв`язку з цим домовилися про внесення змін до п. 2.1 р. 2 Договору та викласти його у наступній редакції: “ 2.1. Вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною ( додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 14.04.2025 р. до договору № 128/4Д від 21.03.2025 р.), складеною на підставі локальних кошторисів до неї ( додаток № 5/1-5/6 до додаткової угоди № 1 від 14.04.2025 р. до договору № 128/4Д від 21.03.2025 р. ), і складає: 3 192 193,57 грн., в тому числі ПДВ – 532 032,26 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.”.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 додано п. 9.2 до р. 9 Договору у наступній редакції: “9.2. За рішенням замовника у встановленому законодавством порядку може здійснюватися попередня оплата (аванс) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”, не більше 30% ( тридцять відсотків ) вартості будівельних робіт за Договором. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунка на оплату, наданого підрядником, шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий виконавцем в органах Державної казначейської служби України, протягом 15 ( п`ятнадцяти ) робочих днів після прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати з подальшим використанням коштів виключно на цілі, визначені цим Договором. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів після отримання попередньої оплати не пізніше 23.06.2025 р. та надати замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки ( накладні ) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, первинні бухгалтерські документи. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ.”.

Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 1 усі інші положення Договору залишаються без змін.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1, ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.7 Додаткової угоди № 1, додатки до додаткової угоди: договірна ціна ( Додаток № 1 ); локальні кошториси ( додатки № 5/1-5/6 ).

На виконання п. 8.1 Договору, замовник передав, а підрядник прийняв об`єкт для початку будівництва, про що 22.03.2025 р. сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі об`єкта ( будівельного майданчика ) “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204”.

Роботи І етапу виконані Товариством з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА”. Розроблена проектно-кошторисна документація, експертний звіт (позитивний) № 269-Е-25/В від 08.04.2025 р. передані замовнику відповідно до акта № 1ПКД від 10.04.2025 р. здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” за договором № 128/4Д від 21.03.2025 р..

За цим актом, загальна вартість виконаних проектних робіт та вартість експертизи проектної документації склала 59 760 грн. (із ПДВ).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ( з адміністративно-господарської діяльності ) від 14.04.2025 р. № 182 затверджена проєктна документація по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204”.

Платіжною інструкцією № 624 від 20.06.2025 р. Позивач перерахував Відповідачу 59 760 грн., призначення платежу: оплата за виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно акта № 1ПКД від 10.04.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 9 960 грн..

На виконання п. 9.2 Договору, платіжною інструкцією № 56 від 25.04.2025 р. Замовник здійснив оплату на суму 815 234,78 грн., призначення платежу: оплата попередньої оплати у розмірі 30% на придбання матеріалів, конструкцій та виробів, необхідних для виконання будівельних робіт на об`єкті “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно рах. № 44 від 19.04.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 135 872,46 грн..

Відповідно до акту № 1 від 30.06.2025 р. приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 р. за формою № КБ-2в Підрядник виконав, а Замовник прийняв будівельні роботи, на суму 1 132 402,67 грн. ( попередня оплата 815 234,78 грн. + будівельні роботи за актом 317 167,89 грн.).

Платіжною інструкцією № 999 від 02.07.2025 р., Військова частина НОМЕР_1 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” 317 167,89 грн., призначення платежу: оплата за виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд на об`єкті “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.06.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 52 861,32 грн..

Відповідно до акту № 2 від 30.06.2025 р. приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 р. за формою № КБ-2в Підрядник виконав, а Замовник прийняв будівельні роботи на суму 1 881 546,90 грн..

Платіжною інструкцією № 1331 від 16.07.2025 р. Військова частина НОМЕР_1 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” 1 881 546,90 грн., призначення платежу: оплата за виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд на об`єкті “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 30.06.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 313 591,15 грн..

Відповідно до акта № 3 від 14.11.2025 р. приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2025 р. за формою № КБ-2в Підрядник виконав, а Замовник прийняв будівельні роботи на суму 73 228,67 грн..

Платіжною інструкцією № 2408 від 17.11.2025 р. Військова частина НОМЕР_1 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” 73 228,67 грн., призначення платежу: оплата за виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд на об`єкті “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно акта приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 14.11.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 12 204,78 грн..

Відповідно до акту № 2ПКД від 24.11.2025 р. здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” за договором № 128/4Д від 21.03.2025 р. Підрядник виконав, а Замовник прийняв роботи зі здійснення авторського нагляду по об`єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204”, на суму 11 400 грн. ( з ПДВ ).

Платіжною інструкцією № 2508 від 26.11.2025 р. Військова частина НОМЕР_1 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” 11 400 грн., призначення платежу: оплата за виконання робіт зі здійснення авторського нагляду по будівництву військових інженерно-технічних споруд по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” згідно акта № 2ПКД від 24.11.2025 р., дог. № 128/4Д від 21.03.2025 р., у т.ч. ПДВ – 1 900 грн.

27.11.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” ( Підрядник ) та Військова частина НОМЕР_1 ( Замовник ) уклали Додаткову угоду № 2 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 128/4Д від 21.03.2025 р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2, керуючись абзацом 5 п. 48 особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (із змінами), п. 2.3 Договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 33 855,33 грн., у зв`язку з цим домовилися про внесення змін до п. 2.1 розділу 2 Договору та викласти його у наступній редакції: “2.1. Вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною ( додаток № 1 до додаткової угоди № 2 від 27.11.2025 р. до договору № 128/4Д від 21.03.2025 р.), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до додаткової угоди № 2 від 27.11.2025 р. до договору № 128/4Д від 21.03.2025 р.), і складає: 3 158 338,24 грн., в тому числі ПДВ – 526 389,71 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.”.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 2 усі інші положення Договору залишаються без змін.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 2 додатки до додаткової угоди: договірна ціна; локальні кошториси ( додатки № 5/1-5/6 ).

Відповідно до п.п. 5, 7, 10 акта від 04.12.2025 р. готовності об`єкта до експлуатації на об`єкті “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією, що закінчені в листопаді 2025 р. ( акт КБ-2в від 14.11.2025 р.), вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію – 3 158,33824 тис. грн..

Як указує Позивач, Замовник свої зобов`язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, проте Відповідач допустив порушення п. 3.1 Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт – станом на 30.06.2025 р. будівельні роботи по об`єкту не завершено.

Відповідно до п. 13.5 Договору, Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй ЮА” за Договором неустойку на загальну суму 657 591,88 грн., у тому числі пеню в сумі 434 138,33 грн., за порушення строків завершення будівництва та штраф, у розмірі 7%, у сумі 223 453,55 грн. за прострочення завершення будівництва понад 30 днів, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 21.03.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (підрядник) та Військовою частиною НОМЕР_1 ( Замовник ) укладено договір підряду № 128/4Д на будівництво фортифікаційних споруд, за умовами якого Підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204", а Замовник – прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Роботи виконуються за двома етапами: І етап – проектування, ІІ етап – будівельні роботи відповідно до календарного графіка виконання робіт ( Додаток № 4 ).

Суд першої інстанції встановив, що згідно з п. 3.1 Договору строки виконання робіт визначені календарним графіком та встановлені до 30.06.2025 р., включно, а датою закінчення робіт за Договором відповідно до п. 3.4 Договору вважається дата підписання акта готовності об`єкта до експлуатації. Укладений сторонами Договір місцевий господарський суд кваліфікував як змішаний, що містить елементи договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт і договору будівельного підряду, з відповідним застосуванням положень ст. ст. 837, 846, 875, 877, 879, 882, 883, 887, 889 ЦК України.

Суд встановив, що роботи І етапу виконані підрядником, проектно-кошторисна документація з позитивним експертним звітом № 269-Е-25/В від 08.04.2025 р. передана замовнику за актом № 1ПКД від 10.04.2025 р. та затверджена наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 р. № 182; додатковими угодами № 1 від 14.04.2025 р. та № 2 від 27.11.2025 р. сторони змінювали договірну ціну, яка остаточно склала 3 158 338,24 грн.; роботи ІІ етапу виконані та прийняті за актами № 1 та № 2 від 30.06.2025 р. та актом № 3 від 14.11.2025 р., повністю оплачені замовником; відповідно до акта від 04.12.2025 р. готовності об`єкта до експлуатації всі передбачені проектною документацією роботи закінчені у листопаді 2025 року.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Відповідач допустив порушення п. 3.1 Договору, в частині дотримання строків завершення будівельних робіт, оскільки, станом на 30.06.2025 р., роботи не були завершені, а відтак, наявні підстави для застосування відповідальності, передбаченої п. 13.5 Договору, у вигляді пені, у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожен день прострочення та штрафу, у розмірі 7 % за прострочення понад тридцять днів.

Перевіряючи наданий Позивачем розрахунок, суд встановив, що Позивач помилково здійснив нарахування, на суму 3 192 193,57 грн., тоді як відповідно до Додаткової угоди № 2 договірна ціна становить 3 158 338,24 грн.. Крім того, з урахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", абзацу 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України та правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2025 р. у справі № 910/16298/24, суд зазначив, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. За розрахунком суду, за період з 01.07.2025 р. до 13.11.2025 р. ( 136 днів ) пеня становить 364 809,70 грн., а штраф – 221 083,68 грн..

Відхиляючи доводи Відповідача про звільнення від відповідальності, місцевий господарський суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин, а наданий Відповідачем висновок Рівненської торгово-промислової палати від 07.10.2025 р. № 56.01/406 про істотну зміну обставин міг бути підставою для внесення змін до Договору або для його розірвання, проте, не підтверджує обставин, за яких Підрядник звільняється від відповідальності. Суд послався на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 910/15484/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/17, від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20, а також на п. 14.8 Договору, згідно з яким сам факт дії воєнного стану не вважається форс-мажорною обставиною. Суд зазначив також, що лист Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 518/5704 від 20.05.2026 р. не спростовує факту порушення строків завершення будівництва.

Водночас, керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також правовими висновками, викладеними у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 р. у справі № 911/2269/22, постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та від 16.10.2024 р. у справі № 911/952/22, Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, місцевий господарський суд визнав за доцільне зменшити розмір нарахованих санкцій на 80 %, врахувавши виконання робіт за Договором у повному обсязі, ступінь вини Відповідача, характер допущених порушень, обставини здійснення господарської діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, здійснення Відповідачем діяльності, спрямованої на підтримання обороноздатності держави, відсутність доказів негативних наслідків та збитків позивача, а також необхідність дотримання балансу інтересів сторін. Суд вказав на недоцільність більшого зменшення розміру неустойки, оскільки порушення строків тривало понад 4 місяці, а подальше зменшення може призвести до втрати неустойкою своїх функцій.

Щодо одночасного стягнення пені та штрафу суд першої інстанції послався на правовий висновок, викладений у п.п. 7.38-7.39, 8.1-8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19.

Розподіляючи судові витрати, місцевий господарський суд, керуючись правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі № 902/339/16, від 05.04.2018 р. у справі № 917/1006/16, від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17, від 16.10.2019 р. у справі № 910/143/19, поклав судовий збір на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування зменшення неустойки – у сумі 7 030,72 грн..

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що роботи виконуються за етапами:

І етап – проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії “Робочий проєкт” (у склад якого повинен входити генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту, та передача замовнику відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап – будівельні роботи відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною (додаток № 1) склала: 3 192 934 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ – 532 155 грн. 80 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 2.3 Договору, договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У подальшому, до вказаного пункту договору сторонами були внесені зміни.

Відповідно до Додаткової угоди від 14.04.2025р. № 1, Сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 741,23 грн., шляхом внесення змін до п. 2.1 Договору. Вартість робіт за Договором в редакції Додаткової угоди від 14.04.2025 р. № 1 склала 3 192 193 грн. 57 коп., в тому числі ПДВ – 532 032 грн. 26 коп.

У зв`язку з меншою кінцевою вартістю робіт по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204”, з метою зняття бюджетних зобов`язань, Додатковою угодою від 27.11.2025р. № 2, Сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 33 855,33 грн., шляхом внесення змін до п. 2.1 Договору. Вартість робіт за Договором в редакції Додаткової угоди від 27.11.2025р. № 2 склала 3 158 338 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ – 526 389 грн. 71 коп..

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У розділі 3 договору сторони були визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме: строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 30.06.2025р., включно ( п. 3.1. договору); Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряду ( п. 3.2. договору ); строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили ( які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (п. 3.3. договору); після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (п.3.4. договору); Підрядник передає Замовнику ( згідно з накладною ): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту викопаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт Замовник у цей самий строк зобов`язаний направити Підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (п. 3.5. договору); у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення Підрядником (п. 3.6. договору).

Розділом 8 договору сторонами встановлено: Замовник за Актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (п. 8.1. договору); Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт ( п. 8.2. договору ); Підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов`язаний інформувати Замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів ( п. 8.4. договору ).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на Підрядника.

Згідно з умовами п. 4.4. договору Підрядник зобов`язаний, зокрема: розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проєктної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок ( п. 4.4.1. договору ); виконати та передати замовнику проєктну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього ( п. 4.4.2. договору ); виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк ( п. 4.4.3. договору ).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема: приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 ( п. 10.1. договору ); Акт приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином Підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику ( п. 10.2. договору ); Замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника ( п. 10.3. договору ); прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт ( якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) ( п. 10.4. договору ).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Відповідачем був виконаний та переданий Позивачу І етап робіт, про що сторонами 10.04.2025 та 24.11.2025р. були складені та підписані Акти №1 ПКД та №2ПКД здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту (будівельного майданчика) “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №204” за договором № 128/4Д від 21.03.2025 р.”. В Актах сторони зазначили, що склали ці Акти про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником. Сторони претензій одна до одної не мають.

При цьому п. 4.2.1. договору передбачено, що Замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати Підряднику об`єкт (фронт робіт).

Проєктна документація була затверджена наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 р. № 182.

Доводи Відповідача щодо прострочення Замовника та не затвердження в належному порядку проєктної документації, що унеможливило виконання підрядником ІІ етапу робіт, а саме будівельних робіт за договором, апеляційним господарським судом відхиляються, з огляду на таке.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 встановлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проєктна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проєктна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України № 1415 встановлює особливий порядок погодження проектної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Колегія суддів виходить з того, що вимога щодо узгодження проєктної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін "військове командування", використаний у Постанові № 1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Засади оборони України, повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, а також права й обов`язки відповідних суб`єктів у сфері оборони визначені Законом України "Про оборону України".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статус, правові основи організації, основні завдання і функції Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України визначено Законом України "Про Державну спеціальну службу транспорту".

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту", однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі ст. 4 цього Закону до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до п. 1 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024р. № 429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир Військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу Військової частини.

Відповідно до п. 9 Положення, командир Військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені Військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

За таких обставин, доводи Відповідача про те, що Замовником не було виконано договірного обов`язку із затвердження проєктної документації та допущено прострочення Кредитора ( Замовника ), є помилковим та не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, Підрядником у повному обсязі виконано роботи І етапу договору, що включали, зокрема, інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, а також розроблення проектної документації ( п. 1.4. договору ).

Виконання вказаних робіт за своєю природою передбачає безпосередній доступ до об`єкта будівництва, оскільки проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань без такого доступу є об`єктивно неможливим.

Таким чином, встановлений у справі факт виконання Підрядником І етапу робіт свідчить про те, що останній мав фактичний доступ до об`єкта будівництва та можливість виконувати передбачені договором роботи.

Отже, доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі про невиконання Замовником обов`язку щодо передачі Підряднику об`єкта ( фронту робіт ) лише з підстав неподання відповідного акту приймання-передачі, є також безпідставними.

При цьому, колегія суддів враховує, що умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, при цьому, ІІ етап робіт ( будівельні роботи ), здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виконання І етапу робіт Підрядник був позбавлений доступу до об`єкта або що замовником вчинялися дії, спрямовані на обмеження такого доступу.

Колегією суддів відхиляються доводи Відповідача в частині того, що Позивачем не було передано Підряднику об`єкт (фронт робіт) для виконання ІІ-го етапу робіт, оскільки умови договору не передбачають таку повторну передачу об`єкта (фронту робіт) перед початком ІІ-го етапу робіт.

За таких обставин, доводи Відповідача про неможливість своєчасного виконання ІІ етапу робіт з причин, залежних від Замовника, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Як було вказано вище, відповідно до Календарного графіку виконання робіт ( Додаток № 4), ІІ етап робіт мав бути виконаний Підрядником у строк до 30.06.2025 р., включно.

Однак, Підрядник порушив свої договірні зобов`язання та виконав IІ етап робіт за договором № 128/4Д від 21.03.2025 р. поза встановленими строками.

Актом готовності Об`єкту до експлуатації від 04.12.2025 р. визначено, що будівельні роботи по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 204” виконано в повному обсязі та закінчено у листопаді 2025 р. (акт виконаних робіт КБ-2в від 14.11.2025р.),фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 3 158 338,24 грн.

На підставі п. 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача пеню, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 01.07.2025 р. по 13.11.2025 р., в сумі 434 138 грн. 33 коп.

Крім того, на підставі п. 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача штраф за прострочення завершення будівництва понад 30 днів, у розмірі 7% від договірної ціни, в сумі 223 453,55 грн.(3 1922193,57 грн.*7%).

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, Відповідачем за спірним договором були взяті на себе зобов`язання з виконання робіт в обумовлені строки.

Відповідач підписав договір з додатками, акт приймання-передачі об`єкта від 22.03.2025 р. без зауважень та заперечень.

В рамках спірного договору, протягом його дії та до моменту звернення Позивача до суду з цим позовом, Відповідачем не направлялось Замовнику будь-яких претензій щодо неузгодженості положень договору/порушень Замовником вимог договору та/або приписів чинного законодавства.

Тобто, протягом строку дії спірного договору, Відповідач погоджувався з існуючими між сторонами домовленостями щодо строків, порядку, умов виконання останніми своїх зобов`язань за цим договором.

Посилання Відповідача на погіршення безпекової ситуації на ділянці, де велися підрядні роботи, апеляційним господарським судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке правове регулювання, яке б звільняло Відповідача від виконання його обов`язків за договором за обставин наближення фронту чи погіршення безпекової ситуації на території ведення робіт. Більше того, беручи на себе у березні 2025 року зобов`язання з будівництва фортифікаційних споруд на території, наближеній до фронту, за умови загальновідомих обставин його просування вглиб Дніпропетровської області, Відповідач мав усвідомлювати всі ризики просування фронту та ймовірність погіршення безпекової ситуації на ділянці ведення робіт за договором.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст. ст. 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які Боржник повинен передати Кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши надані розрахунки пені, суд першої інстанції встановив, що Позивач помилково здійснив нарахування на суму 3 192 193,57 грн., оскільки відповідно до Додаткової угоди № 2 договірна ціна становить 3 158 338,24 грн. ( із ПДВ ). З огляду на вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” та абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновків, що за період з 01.07.2025 р. до 13.11.2025 р., пеня за порушення строків завершення будівництва становить 364 809,70 грн. ( 3 158 338,24 грн. * 2 * 15,5% : 365 днів * 136 днів : 100%), а штраф за прострочення завершення будівництва понад 30 днів – 221 083,68 грн. ( 3 158 338,24 грн. * 7% : 100% ).

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційним господарським судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно із ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 р. у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 р. у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 р. у справі № 904/5770/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 р. у справі № 910/7398/18.

Враховуючи вищевикладене, є обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача пені, у розмірі 364 809,70 грн. та штрафу, у розмірі 221 083,68 грн..

Щодо заперечень для зменшення судом першої інстанції розміру штрафних санкцій, викладених в апеляційній скарзі Військової частини НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст. 233 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Апеляційний господарський суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Апеляційний господарський суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента ( вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб ), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання Боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для Боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків Кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 р. у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 р. у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 р. у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 р. у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 р. у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 р. у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 р. у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 р. у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 р. у справі № 904/3551/18.

Місцевий господарський суд, оцінивши даний випадок, прийняв до уваги причини неналежного виконання зобов`язання Відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що у даній справі в п. 13.5. договору сторони погодили нарахування пені за порушення строків завершення будівництва по договору у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, при цьому договірна ціна за договором включає в себе вартість як робіт І-го етапу, так і робіт ІІ-го етапу, врахував, що у даній справі, фактично, прострочення допущено лише стосовно ІІ-го етапу робіт, дійшов обгрунтованого висновку, що застосування під час розрахунку пені та штрафу суми договірної ціни (а не вартості робіт, з яких допущено прострочення) є очевидно неспівмірним, та не відповідає принципам справедливості та розумності, та свідчить про наявність підстав для застосування права суду на зменшення штрафних санкцій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський також враховує, що у даній справі за період прострочення заявлено до стягнення з Відповідача як пеню так і штраф. Пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки Позивач не може, тому, при зменшенні розміру пені та штрафу, Позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

В той же час, судом враховано інтереси Позивача та прийнято до уваги, що Позивач мав правомірні очікування щодо виконання робіт у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про можливість зменшення розміру нарахованого штрафу з 221 083,68 грн. до 44 216,74 грн. та визнати обґрунтованим зменшений судом першої інстанції розмір пені з 364 809,70 грн. до 72 961,94 грн..

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги зменшення судом першої інстанції суми штрафних санкцій на 80%, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання Відповідача про зменшення неустойки до 1%.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг.

11. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявників апеляційних скарг про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

12.Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржників.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙ ЮА” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 р. у справі № 904/1180/26 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.11.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз