Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №908/36/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 м. Дніпро Справа № 908/36/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Кучеренко О. І., Кошлі А. О.

секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

за участі :

відповідача (апелянта) Сердюка Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 (суддя Азізбекян Т.А., повне рішення складено 05.08.2026, м. Запоріжжя)

та

на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 (суддя Азізбекян Т. А., повне додаткове рішення складено 25.08.2026, м. Запоріжжя)

у справі № 908/36/26

за позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50, код ЄДРПОУ 05383342)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, код ЄДРПОУ 30719778),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (ЄДРПОУ 20488417, 70450, Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Центральна, 192).

про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" з вимогами про:

- стягнення з відповідача на користь позивача 68959,22 грн несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки; 68 959 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 22 коп несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га;

- розірвання договору оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, (невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) - пасовища), від 13.10.2017, укладений між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 27.07.2018);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (ЄДРПОУ 30719778, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104) повернути земельну ділянку, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ 05383342, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 68959 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 22 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.).

Місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги Степненської сільської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою є обґрунтованими, оскільки внаслідок запровадження з 01.01.2019 загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення розмір орендної плати, визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, змінився автоматично, без необхідності внесення змін до договору оренди. Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, оскільки недоплата орендних платежів була зумовлена неоднозначним тлумаченням порядку визначення їх розміру, а не свідомим ухиленням відповідача від виконання договірних зобов`язань. Суд врахував, що відповідач систематично сплачував орендну плату, хоча й у меншому розмірі, ніж належало, позивач тривалий час не повідомляв про наявність заборгованості та не вимагав її погашення, а спірна земельна ділянка має істотне значення для господарської діяльності відповідача. За таких обставин суд визнав допущене порушення неістотним у розумінні статті 651 ЦК України та вважав стягнення заборгованості достатнім і пропорційним способом захисту прав позивача, який забезпечує відновлення його майнових інтересів без припинення договірних відносин.

13.07.2026 на адресу суду від Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 41000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26 заяву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/36/26 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені Степненською сільською радою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн підтверджені належними доказами та пов`язані з розглядом справи, однак їхній розмір є надмірним з огляду на складність спору, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, часткове задоволення позову та відмову в задоволенні вимог про розірвання договору оренди й повернення земельної ділянки. Суд визнав обґрунтованими витрати на підготовку позовної заяви, відповіді на відзив і участь адвоката в судових засіданнях, водночас дійшов висновку, що підготовка письмових пояснень не була необхідною, оскільки їхні доводи повторювали зміст позовної заяви. Урахувавши заперечення відповідача, критерії розумності, справедливості та співмірності судових витрат, суд частково задовольнив заяву та стягнув із ТОВ "Агрофірма "Нива" на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, залишивши решту заявленої суми за позивачем.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26, у якій просить дане рішення скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ТОВ "Агрофірма "Нива" про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки відмовити повністю, з підстав та мотивів, наведених у даній апеляційній скарзі. Стягнути зі Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи №908/36/26, у загальному розмірі 34 900,80 грн, з яких 10 900,80 грн судовий збір за подання апеляційної скарги та 24 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката, докази розміру яких подані разом з апеляційною скаргою.

Апелянт не погоджується з рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26 у частині стягнення з ТОВ "Агрофірма "Нива" 68 959,22 грн заборгованості з орендної плати, вважаючи його незаконним та необґрунтованим унаслідок неповного з`ясування обставин справи й неправильного застосування норм матеріального права. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірна земельна ділянка є невитребуваними (нерозподіленими) земельними частками (паями), які не належать до земель державної або комунальної власності, що, за доводами скаржника, виключає автоматичне поширення на неї правового механізму зміни орендної плати, сформованого Великою Палатою Верховного Суду щодо земель зазначених форм власності. На думку апелянта, суд без належної законодавчої підстави прирівняв правовий режим спірної ділянки до режиму земель комунальної власності, хоча повноваження сільської ради щодо розпорядження невитребуваним паєм не змінюють його правового статусу, а подання орендарем податкових декларацій не є підставою для зміни умов договору оренди.

Скаржник також наголошує, що суд не врахував положення пункту 4.6 договору оренди, яким передбачено перегляд розміру орендної плати в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом повідомлення іншої сторони та укладення додаткової угоди за досягнення відповідної згоди. Оскільки Степненська сільська рада протягом спірного періоду не повідомляла орендаря про необхідність сплачувати орендну плату в іншому розмірі, не пропонувала укласти додаткову угоду та не вимагала погашення заборгованості, ТОВ "Агрофірма "Нива" вважає, що належним чином виконувало погоджені договором зобов`язання, своєчасно сплачуючи орендну плату з урахуванням індексації. За твердженням апелянта, суд вибірково застосував умови договору: визнав їх обов`язковими при вирішенні вимог про розірвання договору та повернення земельної ділянки, але фактично усунув їх значення під час визначення розміру грошового зобов`язання.

Крім того, апелянт вважає недоведеним розмір заборгованості за 2019-2025 роки, оскільки суд поклав в основу розрахунку витяг про нормативну грошову оцінку, сформований 12.12.2025, без належного встановлення того, який показник оцінки застосовувався в кожному зі спірних періодів, з якої дати він набрав чинності та чи залишався незмінним. На переконання скаржника, арифметична правильність розрахунку не підтверджує правильності використаної вихідної величини, а обов`язок довести наявність та точний розмір заборгованості покладався на позивача. Натомість відсутність у відповідача альтернативного витягу чи контррозрахунку не може замінювати належного доказування заявлених вимог.

Окремо апелянт звертає увагу на внутрішні суперечності оскаржуваного рішення: суд установив відсутність вини відповідача, об`єктивну правову невизначеність і регулярну сплату ним орендних платежів, але водночас визнав наявність порушення грошового зобов`язання протягом семи років. Також у мотивувальній частині рішення, за доводами скаржника, помилково зазначено кадастровий номер іншої земельної ділянки та дату 01.01.2029 як момент автоматичної зміни прав і обов`язків сторін, що ставить під сумнів належну індивідуалізацію спірних правовідносин і повноту мотивування судового рішення. Апелянт посилається й на судові рішення в інших справах щодо аналогічних правовідносин, які, на його думку, підтверджують необхідність окремої оцінки правового статусу невитребуваних паїв, умов конкретного договору та моменту застосування відповідної нормативної грошової оцінки.

При цьому ТОВ "Агрофірма "Нива" погоджується з результатом відмови в задоволенні вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, однак заперечує проти мотивів такої відмови, вважаючи, що суд мав виходити не з неістотності порушення, а з відсутності належно доведеного порушення договору з боку орендаря. З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, а також відповідно перерозподілити судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від18.08.2026 у справі № 908/36/26, у якій просить їх апеляційну скаргу на додаткове рішення задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ "Агрофірма "Нива" 41 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі. Альтернативно, якщо Центральний апеляційний господарський суд дійде висновку про наявність підстав для часткового покладення на ТОВ "Агрофірма "Нива" витрат Степненської сільської ради на професійну правничу допомогу, змінити додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26, зменшивши розмір витрат, що підлягають стягненню з ТОВ "Агрофірма "Нива", з 20 000,00 грн до 3 000,00 грн, а в іншій частині витрати залишити за позивачем.

Основні доводи апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма "Нива" зводяться до того, що додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26, повний текст якого складено 25.08.2026, ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права, без належного обґрунтування визначеного до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та без урахування результатів вирішення спору. Апелянт зазначає, що основним рішенням від 09.07.2026 позов Степненської сільської ради задоволено лише частково: із трьох самостійних позовних вимог задоволено вимогу про стягнення 68 959,22 грн орендної плати, тоді як у розірванні договору оренди земельної ділянки та зобов`язанні повернути її відмовлено. Попри такий результат розгляду спору, суд стягнув із відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, не забезпечивши, на думку апелянта, належного застосування принципу пропорційності, передбаченого частиною четвертою статті 129 ГПК України. Зокрема, суд застосував пропорційний підхід до розподілу судового збору, стягнувши з відповідача лише 3 028,00 грн, однак не пояснив, чому аналогічний підхід не був застосований до витрат на правничу допомогу, з огляду на відмову у двох із трьох заявлених вимог.

Апелянт наголошує, що позивач просив відшкодувати 41 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, проте суд визнав необґрунтованими 8 000,00 грн, понесених за підготовку чотирьох письмових пояснень, оскільки вони не були необхідними та повторювали доводи позовної заяви. Таким чином, суд фактично визнав обґрунтованими витрати в розмірі 33 000,00 грн, з яких 10 000,00 грн припадало на підготовку позову, 5 000,00 грн - на підготовку відповіді на відзив і 18 000,00 грн - на участь у шести судових засіданнях. Водночас, визначаючи до стягнення 20 000,00 грн, суд не навів розрахунку, який би дозволяв установити, яким чином ураховано часткове задоволення позову, які витрати пов`язані із задоволеною вимогою, а які - з вимогами, у задоволенні яких відмовлено. На переконання апелянта, навіть за запропонованим ним пропорційним підходом частка витрат у розмірі 33 000,00 грн, що відповідає одній задоволеній вимозі з трьох, становить 11 000,00 грн, а розрахунок від усієї заявленої суми 41 000,00 грн дає 13 666,67 грн. Тому стягнення 20 000,00 грн, на думку відповідача, не узгоджується із результатом вирішення спору та потребує належного обґрунтування.

Крім того, апелянт вважає, що суд змішав різні правові механізми визначення та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, не розмежувавши встановлення фактичного обсягу й вартості наданих послуг, оцінку їх співмірності відповідно до статті 126 ГПК України та розподіл витрат залежно від результатів розгляду справи за статтею 129 цього Кодексу. Після виключення 8 000,00 грн за непотрібні письмові пояснення суд визначив остаточну суму компенсації в розмірі 20 000,00 грн, однак не пояснив, які саме критерії та обставини зумовили зменшення витрат із 33 000,00 грн до цієї суми і як при цьому враховано часткове задоволення позову. За твердженням апелянта, посилання на характер спору, обсяг матеріалів, засади справедливості та розумності не замінюють мотивованого пояснення конкретного розміру витрат, а відсутність такого пояснення унеможливлює перевірку правильності застосування статей 126, 129, 236 та 238 ГПК України.

Окремим доводом апеляційної скарги є типовість і серійність спорів, у межах яких Степненська сільська рада заявляла аналогічні вимоги щодо оренди земельних ділянок, нормативної грошової оцінки та стягнення орендної плати. Як зазначає апелянт, сам позивач підтвердив існування одинадцяти аналогічних справ, чотири з яких були пред`явлені до ТОВ "Агрофірма "Нива", зокрема справ № 908/35/26, № 908/36/26, № 908/37/26 та № 908/38/26. За доводами відповідача, у цих справах збігалися правова конструкція позовів, заявлені вимоги, нормативне обґрунтування та основна доказова база, а відмінності стосувалися переважно реквізитів договорів, кадастрових номерів, площ земельних ділянок і розрахунків. Отже, правова позиція представника позивача не формувалася заново в кожній справі, а ґрунтувалася на вже напрацьованій моделі. На підтвердження неспівмірності визначеної компенсації апелянт посилається на результати розподілу витрат у подібних справах: у справі № 908/35/26 із заявлених 33 000,00 грн стягнуто 13 500,00 грн, а у справі № 908/38/26 із заявлених 39 000,00 грн - 13 000,00 грн. За таких обставин визначення у справі № 908/36/26 компенсації в розмірі 20 000,00 грн, яка є більшою порівняно з наведеними справами, на думку апелянта, не має належного об`єктивного обґрунтування, оскільки суд не встановив обставин, які б свідчили про більшу складність цієї справи або істотно більший обсяг індивідуальної правничої роботи.

Апелянт також зазначає, що суд не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо збільшення попередньо визначеного розрахунку витрат із 30 000,00 грн до 41 000,00 грн, а також аргументам про відсутність індивідуалізації часу, витраченого адвокатом на виконання окремих робіт, однакову тарифікацію судових засідань незалежно від їх тривалості та складності й дублювання процесуальних документів. На думку відповідача, наведені обставини в сукупності свідчать про неспівмірність заявлених витрат із фактичним обсягом необхідної правничої допомоги та підтверджують обґрунтованість поданого в суді першої інстанції клопотання про їх зменшення.

З огляду на викладене ТОВ "Агрофірма "Нива" просить скасувати додаткове рішення та відмовити в задоволенні заяви Степненської сільської ради про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись, зокрема, на похідний характер цього рішення від основного рішення, яке також оскаржується відповідачем. Як альтернативну вимогу, на випадок залишення основного рішення без змін, апелянт просить зменшити суму витрат, що підлягає стягненню, до 3 000,00 грн, вважаючи такий розмір співмірним з огляду на типовість спору, повторюваність правничої роботи, часткове задоволення позову та відсутність належного обґрунтування стягнення більшої суми.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області та Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 для розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Стефанів Т. В. (доповідач), суддів: Кучеренко О. І., Кошлі А. О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26. Витребувано з Господарського суду Запорізької області справу №908/36/26.

03.09.2026 справа № 908/36/26 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026 призначено справу № 908/36/26 до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2026 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 для розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Стефанів Т. В. (доповідач), суддів: Кучеренко О. І., Кошлі А. О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26. Витребувано з Господарського суду Запорізької області справу №908/36/26.

03.09.2026 справа № 908/36/26 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026 призначено справу № 908/36/26 до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2026 о 12 год. 00 хв.

Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26

21.10.2026 в судове засідання з`явився представник відповідача (апелянта), представники позивача та третьої особи наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 21.10.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 12.09.2017 розпорядженням голови Запорізької РДА № 556 затверджено товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "НИВА" проект землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 30,0000 га із земель колишнього КСП "Колос" (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища), кадастровий № 2322186800:01:002:1313, розташовану на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 14 років.

13.10.2017 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - Орендодавець, Запорізька РДА) та ТОВ "Агрофірма "Нива" (орендар) укладений договір оренди землі, за умовами п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 30,0000 га (кадастровий номер 2322186800:01:002:1313) із земель колишнього КСП "Колос" (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища), що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладено на 14 (чотирнадцять) років (п. 3.1.).

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки. Передача земельної ділянки Орендодавцем Орендарю оформлюється актом прийому - передачі.

Право оренди зареєстровано за ТОВ "Агрофірма "Нива" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 22915183), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 458618801 від 27.12.2025).

13.10.2017 Запорізькою РДА та ТОВ "Агрофірма "Нива" підписаний акт прийому-передачі об`єкту (земельної ділянки) з к.н. 2322186800:01:002:1313.

Розпорядженням голови Запорізької РДА № 457 від 27.07.2018 погоджено внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 30,0000 га (кадастровий номер 2322186800:01:002:1313).

27.07.2018 між Запорізькою РДА та ТОВ "Агрофірма "Нива" укладено додаткову угоду до договору від 13.10.2017, якою строк дії договору збільшено до 49 років (додаткова угода від 27.07.2018).

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.06.2020 № 713-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області" сформовано територію Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Степненська сільська рада, сформована громада, КОАТУУ 2322188600), до складу якої включено територію Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Наталівська сільська рада, розформована громада, КОАТУУ 2322186800).

Згідно підпункту 4 пункту 6-1 Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Відповідно до підпункту 10 пункту 6-1 Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

25.10.2020 за наслідками чергових місцевих виборів обрано Степненську сільську раду, повноваження якої розпочались 11.11.2020 (https://stepnerada.gov.ua/).

Степненська сільська рада є правонаступником Наталівської сільської ради з 11.11.2020 в силу приписів закону.

Земельна ділянка, к.н. 2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га, невитребувані (не розподілені) земельні частки (паї) - пасовища, розташована на території Степненської сільської ради за межами населеного пункту, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району.

До 01.01.2019 орендодавцями нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок виступали сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації - Наталівська сільська рада та Запорізька РДА для земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313.

Після 01.01.2019 орендодавцями нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок є виключно сільські, селищні, міські ради.

Згідно з пунктами 4.1 - 4.4. Договору оренди землі від 13.10.2017, за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю оренду плату у грошовій безготівковій формі (п. 4.1.). Річний розмір орендної плати становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 30,0000 га за кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 складає 13812,48 грн (п. 4.2.). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.3.). Виплата орендної плати проводиться рівними частинами щомісячно до 30 числа, наступного за звітним періодом на рахунок Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця в рівних частинах від загальної суми на рахунок: 33217812700135, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025393 код платежу 18010600 (п. 4.4.).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9989444662025 від 12.12.2025 НГО земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:002:1313, складає 229056,8 грн.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.08.2025 №7510/5/08-01-04-07-07 у спірному періоді відповідач нараховував в податкових деклараціях та сплачував орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 в наступних розмірах: у 2025 році - 16258,97 грн; у 2024 році - 14516,93 грн; у 2023 році - 13812,48 грн; у 2022 році - 13812,48 грн; у 2021 році - 13812,48 грн; у 2020 році - 13812,48 грн; у 2019 році - 13812,48 грн.

У податковій звітності відповідача використане значення НГО, яке не відповідає (є нижчим) НГО земельної ділянки згідно з витягом №НВ- НВ-9989444662025 від 12.12.2025.

За розрахунком Степненської сільської ради, здійсненим за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, зазначеною у витязі №НВ- НВ-9989444662025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.12.2025, заборгованість ТОВ "Агрофірма "Нива" з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 площею 30,0000 га за договором оренди землі від 13.10.2017 становить 68959,22 грн, зокрема, у 2025 році - 11227,85 грн; у 2024 році - 10027,37 грн; у 2023 році - 9540,80 грн; у 2022 році - 9540,80 грн; у 2021 році - 9540,80 грн; у 2020 році - 9540,80 грн; у 2019 році - 9540,80 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

13.07.2026 на адресу суду від Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 41000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що під час подання позовної заяви позивачем було вказано орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які він очікував понести при розгляді справи, в розмірі 30 000,00 грн. За результатами розгляду справи у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2026 заяву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 06.08.2026, про що повідомлено учасників справи.

20.07.2026 від відповідача - ТОВ "Агрофірма "Нива" надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та клопотання про їх зменшення. Відповідач вважає, що заявлена у даному провадженні сума стягнення є неспівмірною, завищеною, непропорційною результату розгляду основної справи, ціні фактично задоволеної вимоги, складності справи, обсягу реально необхідної правничої допомоги та тривалості судових засідань. З огляду на характер спору та розмір задоволених вимог заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним, непропорційним задоволеним позовним вимогам, а отже таким, що підлягає зменшенню до 3000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26 заяву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/36/26 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача (апелянта), дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи та установлені судом першої інстанції, 13.10.2017 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Агрофірма "Нива" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322186800:01:002:1313 площею 30,0000 га із земель колишнього КСП "Колос" (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища), що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Додатковою угодою від 27.07.2018 змінено строк дії договору оренди на 49 років.

Сторони у договорі також передбачили такі умови:

- пунктом 4.2 договору визначено річний розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- за змістом пункту 2.3 договору зафіксовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки на дату укладення договору у розмірі 115104,00 грн;

- пунктом 4.6 договору передбачено перегляд розміру орендної плати у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки з повідомленням іншої сторони та укладенням додаткової угоди при досягненні згоди;

- спірна земельна ділянка є невитребуваними (нерозподіленими) земельними частками (паями) (пункт 2 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.01.2019 повноваження щодо розпорядження нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками перейшли до сільських, селищних, міських рад.

Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Нива" здійснювало платежі з орендної плати протягом спірного періоду 2019-2025 років.

Додаткова угода про зміну розміру орендної плати між сторонами не укладалася, з відповідними пропозиціями жодна зі сторін до іншої не зверталася. Договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, право оренди відповідача у встановленому законом порядку не припинене.

Предметом позовних вимог у справі, яка розглядається, є вимоги Степненської сільради про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Нива" 68959,22 грн несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повної сплати орендної плати.

Суд першої інстанції встановив, що 07.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 105 "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - Постанова № 105), якою вирішено провести у 2018 році загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - Порядок), доручено Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення до 31.08.2018.

16.11.2018 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 552 "Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" затверджено технічну документацію із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка набула чинності з 01.01.2019.

Колегія суддів констатує, що договір оренди землі був укладений 13.10.2017, тобто до введення в дію загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка набрала чинності з 01.01.2019.

На момент укладення договору сторони визначили річний розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладання договору складало 13812,48 грн (п.4.2)

Після 01.01.2019 орендодавцями таких ділянок є виключно сільські, селищні, міські ради. З 05.12.2019 Степненська сільрада стала орендодавцем за спірним договором.

Судом першої інстанції встановлено також, що відповідач подавав податкові декларації з плати за землю за 2019- 2025 роки та сплачував орендну плату згідно з умовами договору з урахуванням індексації, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в договорі у сумі 13812,48 грн і заборгованість у розмірі 68959,22 грн виникла виключно внаслідок незастосування відповідачем нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про яку позивач не повідомляв відповідача до звернення з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача, та, водночас, про відсутність підстав для розірвання договору встановивши, що вказані позивачем обставини для розірвання не є істотними в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оскаржуючи судове рішення у справі ТОВ "Агрофірма "Нива" просить скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з товариства заборгованості з орендної плати акцентуючи увагу на неврахуванні судом першої інстанції висновків Верховного Суду стосовно того, що невитребувані (нерозподілені) паї не є землями державної чи комунальної власності, а отже і відсутності підстав для стягнення заборгованості.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У статті 627 ЦК закріплено принцип свободи договору та передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 вказаного Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 651 цього Кодексу передбачені підстави для зміни або розірвання договору та встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У статті 23 цього Закону передбачена зміна орендної плати, за змістом частини 2 якої орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Як свідчать матеріали справи, за умовами пункту 2 спірного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,0000 га (кадастровий номер 2322186800:01:002:1313) - землі сільськогосподарського призначення, пасовища (невитребувані земельні частки (паї)).

Указ Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" регулює поділ сільськогосподарських угідь на земельні частки (паї), у пункті 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Статтею 13 вказаного Закону (у редакції, чинній на час укладення договору від 13.10.2017) передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 зазначено, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначене свідчить, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а норм, які регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за такі землі, якими розпорядився орган місцевого самоврядування в порядку статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", чинне законодавство не містить.

Такий висновок було враховано Верховним судом у постановах від 28.10.2020 у справі № 923/965/19 та від 26.04.2023 у справі № 917/2031/19, на неврахування яких вказує ТОВ "Агрофірма "Нива" у апеляційній скарзі.

Отже, оскільки нерозподілені частки (паї) не є державними чи комунальними землями, а норми які б регулювали розмір, форму та порядок внесення орендної плати відсутні, доводи ТОВ "Агрофірма "Нива", викладені у апеляційній скарзі про помилковість висновку суду першої інстанції щодо поширення на спірні правовідносини правового режиму орендної плати, встановленого для державних та комунальних земель, є обґрунтованими.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що для земель державної та комунальної власності закон встановлює спеціальні правила, зокрема, щодо визначення орендної плати та нормативної грошової оцінки.

У свою чергу, такі правила не можуть автоматично поширюватися на земельні ділянки, які не належать до державної чи комунальної власності, якщо закон прямо цього не передбачає.

При цьому віднесення власників земельних часток (паїв) до платників земельного податку відповідно до Податкового кодексу України не свідчить про поширення на орендаря невитребуваної земельної ділянки порядку визначення орендної плати, встановленого цим Кодексом для земель державної чи комунальної власності. Так, сплата орендної плати та податку на землю мають відмінні правові підстави та різних платників.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами законодавства, зокрема, положень статей 525, 526, 627-629, 651 ЦК України, одна зі сторін не має права на власний розсуд змінювати погоджені умови договору, якщо таке право не встановлено законом або договором.

Зміна обставин, які сторони договору визначили як підставу для перегляду певної умови договору, не свідчить про зміну такої умови договору і потребує реалізації погодженого сторонами порядку та досягнення згоди, або вирішення такого питання у судовому порядку.

Отже, виникнення передбаченої договором підстави для перегляду розміру орендної плати (платежу) не свідчить про автоматичну зміну розміру такої орендної плати і до зміни сторонами договору його умов зобов`язання підлягають виконанню на раніше погоджених умовах.

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір не містить умов про автоматичний перерахунок розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Водночас змін у договір у передбачений ним спосіб у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки внесено не було, а законодавством не встановлено обов`язку щодо автоматичного застосування нового розміру нормативної грошової оцінки землі при розрахунку орендної плати за користування нерозподіленими (невитребуваними) частками (паями).

Судом першої інстанції не встановлено, що договір містить положення про автоматичний перерахунок розміру орендної плати за земельну ділянку внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а визначення у договорі розміру орендної плати у відсотковому розмірі відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки не свідчить про погодження сторонами договору автоматичного перерахунку орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що відповідач сплачував орендну плату протягом спірного періоду в розмірі і спору між сторонами з цього приводу не виникало.

Посилання місцевого суду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 стосовно того, що зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично змінився й розмір орендної плати земельної ділянки у цьому випадку є помилковими, оскільки такі висновки були зроблені стосовно договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, а тому не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли щодо оренди нерозподілених часток (паїв).

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у цьому випадку правові підстави для стягнення з ТОВ "Агрофірма "Нива" заборгованості з орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом договору - невитребувані частки (паї) без укладення додаткової угоди до договору відсутні, а тому судове рішення у справі в частині стягнення грошових коштів з відповідача підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишенням позову в цій частині без задоволення.

З огляду на викладене рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/36/26 у частині задоволення позовної вимоги про стягнення 68 959,22 грн заборгованості з орендної плати підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, рішення підлягає залишенню без змін із викладенням мотивів відповідно до наведених висновків апеляційного суду.

Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26.

Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Отже, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

У зв`язку із тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яким спір вирішено по суті, то додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/36/26 також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі №908/36/26 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26 - скасуванню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10900,80 грн підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, а за розгляд позову в суді першої інстанції судовий збір залишається за позивачем.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи №908/36/26, докази розміру яких подані разом з апеляційною скаргою в сумі 24 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №916/24/18).

28.03.2018-17.08.2026 між ТОВ "Агрофірма "Нива" (Клієнт) з однієї сторони і Адвокат - Сердюк Роман Вікторович (Адвокат) з другої сторони, уклали Договір № 491/237/18 про надання правничої допомоги з наступними додатками та змінами, у яких узгодили нижченаведене:

1. За даним основним Договором та наступними додатками Адвокат прийняв на себе обов`язки по представництву, захисту та наданню інших видів правничої допомоги Клієнту в судах, правоохоронних органах, підприємствах всіх форм власності та перед фізичними особами, у зв`язку з вирішенням будь-яких правових та процесуальних питань, що стосуються Клієнта у справі №908/36/26, суддя Т. Азізбекян, на стадії апеляційного оскарження рішення суду від 09.07.2026 щодо земельної ділянки кад.№2322186800:01:002:1313, площею 30,0000 га.

2. Виходячи з предмету даного основного Договору та наступних додатків Клієнт уповноважує Адвоката, представляти його інтереси та здійснювати захист в: - усіх судах загальної і спеціалізованої юрисдикції всіх інстанцій, що діють на території України, для чого Адвокату надається право користуватися всіма правами позивача, відповідача, третьої особи та інших учасників процесу, які передбачені процесуальним законодавством.

3. Розмір судових витрат Клієнта у основному Договорі та наступних додатках у справі №908/36/26, остаточно визначений Сторонами у суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі 34 900,80 грн, які вказані у розділі 22 апеляційної скарги від 17.08.2026, як судовий збір за подання апеляційної скарги 10 900,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката 24 000,00 грн; сторони погодили визначення розміру гонорару без складання детального опису.

4. Розмір гонорару Адвоката встановлений Сторонами у фіксованому розмірі та він не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним (постанова ВС від 28.12.2020р., справа №640/18402/19, р.№93859342). Фіксований розмір гонорару адвоката також враховує підготовку до засідання, час на прибуття до суду та очікування засідання, що є невідворотним, не залежить від волі чи бажання адвоката, на що також витрачається робочий час адвоката, коли він не може займатися іншою оплачуваною роботою (п.38 постанови ВС від 26.10.2022р., справа №910/4277/21, р.№107100592).

5. Факт надання Адвокатом правничої допомоги Клієнту підтверджується Актом прийому -передачі виконаних робіт та Довідкою про підтвердження обсягу наданих послуг.

За змістом статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Договір надання правничої допомоги № 491/237/18 від 28.03.2018-17.08.2026 з наступними додатками та змінами, Акт прийому-передачі виконаних робіт у справі № 908/36/26 від 17.08.2026, довідка про судовий збір та підтвердження обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартість, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи від 17.08.2026, Ордер серія АЕ № 1252393 від 05.02.2024, свідоцтво № 2602 від 20.08.2012 наявні у матеріалах справи.

Правнича допомога адвоката Сердюка Р. В. у справі №908/36/26 на стадії апеляційного провадження визначена сторонами у фіксованому розмірі 24 000,00 грн. Її розмір не залежить від погодинного обчислення фактичного часу роботи адвоката.

Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21, від 02.04.2024 у справі № 922/1163/23, від 09.04.2024 у справах № 910/8089/23 та №910/6316/23, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Позивачем та третьою особою заперечень подано не було.

Колегія суддів вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24000,00 грн є співмірними зі складністю справи, підтверджені належними доказами та підлягають стягненню з позивача.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" з оплати професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 908/36/26 підлягають стягненню з позивача у заявленому розмірі 24000,00 грн.

Керуючись статтями 264, 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі №908/36/26 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі №908/36/26 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26 задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі №908/36/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50, код ЄДРПОУ 05383342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, код ЄДРПОУ 30719778) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 10900,80 грн та 24 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Видачу наказу на виконання даної постанови, у відповідності до вимог ст. 327 ГПК України, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 03.11.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО

Суддя А. О. КОШЛЯ