Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №922/1806/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/1806/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Комунального підприємства “Харківводоканал” (вх.№1752Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 у справі №922/1806/26 (повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 суддею Трофімовим І.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ,

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків,

про стягнення 177057,04 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якій просить стягнути з останнього в порядку статті 993 Цивільного кодексу України збитки в сумі 177057,04 грн, у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна від 14.09.2021 №42ип4д.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на здійснення ним як страховиком страхової виплати страхувальнику -ТОВ «АЛЛО» за договором добровільного страхування майна від 14.09.2021 №42ип4д у розмірі 177057,04 грн у зв`язку із настанням страхового випадку –залиттям нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 148/2 в м. Харкові, яке сталося 31.03.2025 через неналежне виконання відповідачем –Комунальним підприємством "Харківводоканал" своїх обов`язків виконавця комунальних послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем нежитлового будинку, в якому розташовано застраховане нежитлове приміщення, у зв`язку з чим відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги, яке потерпіла особа-власник застрахованого майна, яка отримала страхове відшкодування, мала до відповідача як до особи, відповідальної за спричинену матеріальну шкоду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 у справі №922/1806/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" збитки в сумі 177057,04 грн та 2662,40 грн судового збору.

В обґрунтування рішення суд послався, зокрема, на те, що відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України до позивача в межах суми страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування майна від 14.09.2021 №42ип4д. перейшло право вимоги до відповідача з відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок залиття нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 148/2 в м. Харкові, що сталося 31.03.2025.

При цьому суд виходив з доведеності наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, яке відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування майнової шкоди, спричиненої залиттям спірного приміщення, а саме: шкоди, протиправної поведінки відповідача, його вини, яка презюмується, та безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, з огляду на те, що :

- факт залиття спірного приміщення, масштаб залиття, характер та обсяг пошкодження підтверджено Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025, складеним комісією у складі: представника КП "Харківводоканал"(відповідача)- майстра дільниці Холодногірського району та представника КП "Житлокомсервіс" - майстра дільниці №63;

- зазначене залиття приміщення сталося з причин несвоєчасного усунення аварійної ситуації на внутрішньобудинкових системах водовідведення, обов`язок усунення яких покладається на КП "Харківводоканал" відповідно до рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 та від 20.12.2011 №902, а також умов Договору №16/2, укладеного з КП «Жилкомсервіс», зокрема відповідальність за належний технічний стан та проведення якісних ремонтних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення;

- розмір збитків внаслідок залиття спірного приміщення підтверджується актами про проходження ремонту/діагностики та бухгалтерськими довідками ТОВ "Алло".

При цьому суд відхилив посилання відповідача щодо неналежності та недопустимості як доказу акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025 через його невідповідність вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, пославшись на те, що така невідповідність не свідчить про неналежність та недопустимість вказаного Акту, оскільки з його змісту можливо встановити як факт залиття спірного майна, так і винну особу - відповідача, оскільки саме на останнього покладено обов`язок щодо утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, та аварійно-диспетчерське обслуговування, як виконавця послуг.

Відповідач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив наступне:

- договір від 29.12.2011 № 16/2, на який суд послався в обґрунтування рішення, укладений між КП "Жилкомсервіс", замовником, та відповідачем - КП "Харківводоканал", виконавцем, а тому позивач, який не є його стороною, не має прав та обов`язків за цим Договором, й відповідно, підстави відповідальності за порушення його умов стосуються лише його сторін;

- позивачем в позовній заяві не зазначено, якими діями або бездіяльністю відповідача порушено вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

- в обґрунтування рішення суд послався на акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025, який не є належним, допустимим та достовірним доказом причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю відповідача та шкодою, заподіяною залиттям спірного приміщення, оскільки оформлений в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 та не містить даних, які б у своїй сукупності надали б можливість встановити дійсні обставини, які входять до предмету доказування;

- суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин сторін норму статті 1166 Цивільного кодексу України про деліктну відповідальність, оскільки позивач не є стороною договору від 29.12.2011 № 16/2, укладеного між КП "Жилкомсервіс" (теперішня назва КП «Житлокомсервіс») та відповідачем, а тому відповідач є відповідальним за його виконання саме перед КП «Житлокомсервіс», який у свою чергу є окремо відповідальним як управитель перед споживачами, які не є стороною цього Договору, а питання відповідальності відповідача щодо збитків, завданих споживачу порушенням умов Договору, може мати лише регресний зв`язок після відшкодування цих збитків управителем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 для розгляду справи № 922/1806/26 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., судя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Комунального підприємства “Харківводоканал” (вх.№1752Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 у справі №922/1806/26 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

14.09.2021 між Акціонерним товариством Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач, Страховик) та ТОВ "АЛЛО" (далі – Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування майна № 42ип4д (далі - Договір).

Відповідно до п. 4 Договору його предметом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим майном, вказаним в п. 5.1 цього Договору (далі - майно та/або "застраховане майно" та/або "застрахований об`єкт")). Застраховане майно, що зазначене в п. 5.1. Договору є товарами в обороті, що придбані для реалізації в роздрібній мережі Страхувальника, а отже зазначені Товари є взаємозамінними в межах визначеної цим Договором вартості товарів.

Відповідно до п.9 Договору строк його дії ( з урахуванням умов розділу 19 Договору) з 00-00 год. 24.04.2024 по 24-00 год.23.04.2025.

Згідно з п.13.1 Договору страховими ризиками за ним визнаються втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті:

13.1.1. Пожежі;

13.1.2. Задимлення;

13.1.3. Вибуху;

13.1.4. Удару блискавки;

13.1.5. Падіння пілотованих літальних об`єктів або їхніх частин;

13.1.6. Стихійних лих;

13.1.7. Дії води - аварій водопровідних, каналізаційних, опалювальних, протипожежних (спринклерних) систем або інших гідравлічних систем, проникнення води або інших рідин із сусідніх приміщень/помешкань (які не належать Страхувальнику), раптових (не викликаних необхідністю їхнього вмикання) спрацювань протипожежних (спринклерних) систем;

13.1.8. Стороннього впливу;

13.1.9. Протиправних дій третіх осіб

13.1.10. Розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень.

Відповідно до п.14.2.3 Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, передбачені розділом 17 Договору.

Згідно з п.19.1 Договору Договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії Договору, яка вказана в розділі 9 Договору, але не раніше дня, наступного за днем сплати Страхувальником страхового платежу (першого страхового платежу) в обсязі, визначеному в п.8.2 Договору, на розрахунковий рахунок чи до каси Страхувальника та діє до 24-00 години дня, вказаного в розділі 9 Договору як дата закінчення дії Договору.

З матеріалів справи також вбачається, що 01.07.2022 між фізичною особою-підприємцем Кравченко Дар`єю Олегівною, фізичною особою-підприємцем Пашко Тетяною Мирославівною, Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», Орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4, предметом якого є передання Орендодавцем Орендареві в платне користування нежитлового приміщення за адресою: 61098, місто Харків, вулиця Полтавський шлях,148/2 для організації магазину непродовольчих товарів і надання послуг з підключення до операторів мобільного зв`язку і здійснення в ньому комерційної діяльності відповідно до статутної діяльності Орендаря.

Строк дії Договору згідно з його п. 6.1., в редакції додаткової угоди від 01.04.2024 № 4 встановлено з 01.07.2022 до 31.05.2025.

Вказане нежитлове приміщення включено до переліку застрахованого майна за договором добровільного страхування майна 14.09.2021№ 42ип4д, укладеного між Акціонерним товариством Страхова компанія "АРКС" та ТОВ "АЛЛО".

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2025 із вказаним застрахованим майном сталася страхова подія - затоплення приміщення магазину.

Згідно з актом про фіксацію затоплення нежитлового приміщення від 01.04.2025, складеним комісією у складі представників Орендаря та Орендодавця приміщення, а також ТОВ «Інтероко», причиною залиття стало потрапляння потоків води з технічного поверху над магазином.

Крім того, факт залиття нежитлового приміщення, масштаб залиття, характер та обсяг пошкодження майна зафіксувала комісія у складі: представника відповідача -КП "Харківводоканал": майстра дільниці Холодногірського району та представника КП "Житлокомсервіс" майстра дільниці №63, про що складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025.

Зі змісту Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025 вбачається, що 31.03.2025 за адресою вул.Полтавський Шлях,148/2 трапилось залиття нежитлових приміщень, в яких знаходиться ТОВ "АЛЛО" (магазин "Київстар"), а саме торгової зали площею 25м2, та підсобних приміщень площею 24м2. Обладнання та майно, яке знаходилось в даних приміщеннях, має зовні сліди залиття. 31.03.2025 о 21:07 на диспетчерську службу КП "Харківводоканал" надійшло звернення мешканців даного будинку на течію трубопроводу холодного водопостачання. О 21:49 аварійна бригада приступила до ліквідації аварійної ситуації, відключив подачу холодного водопостачання у багатоквартирному будинку. Ремонтні роботи на аварійній дільниці трубопроводу та відновлення холодного водопостачання завершено о 23:45.

Крім того, із змісту Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025 вбачається, що залиття відбулося внаслідок аварійної ситуації на внутрішньо будинковому трубопроводі холодного водопостачання, що проходить по технічному поверху, який розташований над нежитловим приміщенням, в якому відбулось залиття.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання вказаного страхового випадку. На підставі даної заяви та надання Страхувальником документів було складено страховий акт №ARX4433096 від 17.06.2025.

Відповідно до страхового Акту №ARX4433096 від 17.06.2025 вищезазначена заява страхувальника була розглянута, залиття нежитлових приміщень визнано страховим випадком, сума страхового відшкодування на підставі розрахунку склала 177057,04 грн (207057,04 грн збитків - 30000 грн франшиза).

На підставі вищезазначеного страхового акту Приватним акціонерним товариством ”Cрахова компанія АРКС” здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 177057,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.06.2025 № 1143392 на суму 177057,04 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 922/831/23 (922/558/26) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Комунального підприємства «Житлокомсервіс» у межах справи про банкрутство Комунального підприємства «Житлокомсервіс» про стягнення 177 057,04 грн збитків у зв`язку зі сплатою страхового відшкодуванням за договором добровільного страхування майна від 14.09.2021 №42ип4д, в позові відмовлено з тих підстав, що Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» не є належним відповідачем, оскільки відповідно до рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 та від 20.12.2011 №902, а також умов Договору №16/2, укладеного між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» (теперішня назва Комунальне підприємство "Житлокомсервіс) та Комунальним підприємством «Харківводоканал» саме на Комунальне підприємство «Харківводоканал», як на виконавця комунальних послуг з утримання житлових будинків покладено обов`язки в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування.

Позивач в обґрунтування позову у даній справі посилається на те, що в результаті неналежного виконання відповідачем –Комунальним підприємством «Харківводоканал» своїх обов`язків щодо виконавця комунальних послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем нежитлового будинку, в якому розташовано застраховане нежитлове приміщення, страхувальнику за договором № №42ип4д було завдано матеріальної шкоди в розмірі 177057,04 грн, яку було виплачено позивачем страхувальнику, та яку у відповідності до вимог ст. 993 ЦК України в порядку суброгації слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступні мотиви.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 цієї статті особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки – майнової шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, враховуючи встановлену ч. 2 статті 1166 Цивільного кодексу України презумпцію вини заподіювача, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18, від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності) (п. 66 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.03.2026 у справі № 905/546/25).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Тобто збитками є матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого у вартісному вираженні в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою як елемент правопорушення, яке є підставою для відшкодування майнової шкоди, полягає в тому, що причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв’’язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини третьої статті 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією.

За змістом статті 993 Цивільного кодексу України, у правовідносинах, що нею регулюються відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика за договором майнового страхування. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий -страхувальник за договором майнового страхування передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано обставинами виконання позивачем як страховиком за договором добровільного майнового страхування належного страхувальнику майна у орендованому ним спірному нежитловому приміщенні внаслідок настання страхового випадку – заподіяння шкоди цьому майну внаслідок залиття зазначеного приміщення, припинення внаслідок такого виконання зобов`язань за вказаним договором страхування та перехід до позивача від страхувальника прав потерпілого у вже існуючому деліктному правовідношенні з відшкодування відповідної майнової шкоди, яке виникло між страхувальником та відповідачем, що, з урахуванням вищенаведеного підпадає саме під регулювання нормами про суброгацію, а не про регрес.

Тобто в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця у деліктному зобов`язані, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючому деліктному правовідношенні з відшкодування завданої шкоди:

З огляду на нведені обставини та їх правове регулювання, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України до позивача в межах суми страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування майна від 14.09.2021 №42ип4д. перейшло право вимоги до відповідача з відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок залиття нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 148/2 в м. Харкові, що сталося 31.03.2025.

При цьому суд правомірно виходив з доведеності наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, яке відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування майнової шкоди, спричиненої залиттям спірного приміщення, а саме: шкоди, протиправної поведінки відповідача, його вини, яка презюмується, та безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон).

Відповідно до визначення термінів, які використовуються у цьому Закону,наведених у його статті 1 :

-житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг ;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

-управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. 2. Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону. Так, до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 922/831/23 (922/558/26), рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП "Жилкомсервіс" (тепершішня назва КП "Житлокомсервіс"), з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП "Харківблагоустрій", КП "Харківські теплові мережі", ДКП "Харківкомуночиствод" (теперішня назва КП "Харківводоканал"), КП "ВТП "Вода", КСП "Харківгорліфт" та інші.

КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було реорганізовано шляхом приєднання до КП "Харківкомуночиствод", та згідно з рішенням Харківської міської ради від

23.12.2011 №577/11 КП "Харківкомуночиствод" перейменовано на КП "Харківводоканал"

Таким чином рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 на КП "Харківводоканал", покладено обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. КП "Харківводоканал" надає послуги в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який був чинним на час прийняття рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186, до компетенції органів місцевого самоврядування було віднесено визначення виконавця житлово-комунальних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Отже вказаним рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради №1186 від 20.12.2006, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП "Житлокомсервіс" як управителя будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а КП "Харківкомуночиствод" (КП "Харківводоканал") - як виконавця послуг з їх утримання.

29.12.2011 між КП "Жилкомсервіс", який на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 "Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова" (далі рішення №1186) визначений виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків (Управитель) та КП "Харківводоканал", який на підставі рішення №1186 визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Виконавець) укладено Договір №16/2.

Відповідно до п.1.1 Договору №16/2 на виконання вимог ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(у відповідній редакції) та умов публічного договору про надання житлово-комунальних послуг м. Харків, укладеного із споживачами, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова (споживачі), Управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування, а Управитель зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю надані послуги.

Згідно з п.п. 2.3.1. і 2.3.2. Договору №16/2 КП "Харківкомуночиствод" (КП "Харківводоканал") зобов`язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем згідно із законодавством та умовами цього Договору; здійснювати контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем житлових будинків, відповідно до "Графіку технічного обслуговування".

Додатком №1 до Договору №16/2 та рішенням від 20.12.2011 №902 Виконавчого комітету Харківської міської ради (надалі - Рішення №902) встановлено перелік, порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків та споруд, тобто послуг, що надає КП "Харківводоканал" (як виконавець послуг з утримання будинків та споруд, згідно Рішення №1186), зокрема послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання.

Крім того, відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII, на виконання Рішення від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство "Харківводоканал" 23.02.2022 опубліковано публічну пропозицію (оферту) про укладення Публічного договору про утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення. Договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення тексту зазначеного договору на офіційному веб-сайті КП "Харківводоканал" (https://vodokanal.kharkov.ua/).

Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування договору), є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.

У пунктах 16.1 та 16.2 вказаного публічного договору зазначено, що виконавець зобов`язується своєчасно, згідно графіку, проводити утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення (господарсько-побутової та зливової каналізації); своєчасно виконувати аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення.

У Переліку адрес будинків м. Харкова, в яких КП "Харківводоканал" здійснюється технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, який опубліковано на офіційному вебсайті КП "Харківводоканал", поміж інших міститься адреса: АДРЕСА_1 , де і стався страховий випадок.

З огляду на вищевикладене, на відповідача покладено обов`язок щодо утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, та аварійно-диспетчерського обслуговування житлового будинку, в якому розташоване спірне приміщення, як виконавця відповідних комунальних послуг.

Отже у спірних правовідносинах КП "Житлокомсервіс" є управителем будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, а КП "Харківкомуночиствод" (КП "Харківводоканал") - виконавцем послуг з його утримання, у тому числі з надання послуг в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування.

При цьому колегія суддів враховує, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 922/831/23 (922/558/26) відмовлено у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення тієї ж самої суми збитків, що і в даній справі, але з іншого відповідача- Комунального підприємства «Житлокомсервіс» з тих підстав, що останній не є належним відповідачем, оскільки саме на Комунальне підприємство «Харківводоканал», як на виконавця комунальних послуг з утримання житлових будинків покладено обов`язки в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування.

Зазначене й стало причиною подання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» відповідного позову в межах даної справи вже до належного відповідача - Комунального підприємства «Харківводоканал».

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правомірно зазначив, що залиття спірного приміщення сталося з причин несвоєчасного усунення аварійної ситуації на внутрішньобудинкових системах водовідведення, обов`язок усунення якої покладається на КП "Харківводоканал" відповідно до Рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 та від 20.12.2011 №902 та Договору №16/2, укладеного з КП «Жилкомсервіс», зокрема відповідальність за належний технічний стан та проведення якісних ремонтних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення.

Факт залиття підтверджується як актом про фіксацію затоплення нежитлового приміщення від 01.04.2025, складеним комісією у складі представників Орендаря та Орендодавця, а також ТОВ «Інтероко» так і Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025,складеним комісією у складі: представника КП "Харківводоканал"- майстра дільниці Холодногірського району та представника КП "Житлокомсервіс" –майстра дільниці № 63.

Крім того в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025, складеному за участю представника самого відповідача зафіксовано факт залиття нежитлового приміщення, масштаб залиття, характер та обсяг пошкодження майна, яке знаходилось в приміщенні. Зокрема, зі змісту Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025 вбачається, що 31.03.2025 за адресою вул.Полтавський Шлях,148/2 трапилось залиття нежитлових приміщень, в яких знаходиться ТОВ "АЛЛО" (магазин "Київстар"), а саме торгової зали площею 25м2, та підсобних приміщень площею 24м2. Обладнання та майно яке знаходилось в даних приміщеннях має зовні сліди залиття. 31.03.2025 о 21:07 на диспетчерську службу КП "Харківводоканал" надійшло звернення мешканців даного будинку на течію трубопроводу холодного водопостачання. О 21:49 аварійна бригада приступила до ліквідації аварійної ситуації, відключив подачу холодного водопостачання у багатоквартирному будинку. Ремонтні роботи на аварійній дільниці трубопроводу та відновлення холодного водопостачання завершено о 23:45.

Крім того, із змісту Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 04.04.2025 вбачається, що залиття відбулося внаслідок аварійної ситуації на внутрішньо будинковому трубопроводі холодного водопостачання, що проходить по технічному поверху, який розташований над нежитловими приміщеннями.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача щодо неналежності та недопустимості як доказу акту від 04.04.2025 щодо залиття нежитлових приміщень у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 148/2 через його невідповідність вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76,з огляду на наступне.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України, визначає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, статтею 76 Господарського кодексу України встановлено вимогу щодо належності доказів, як їх спроможності містити відомості про факти, які входять у предмет доказування.

Разом з цим, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, зі змісту вказаного Акту, який складено за участю як управителя, так і представника самого відповідача можливо встановити факт залиття спірного майна, причину залиття та винну особу - відповідача, оскільки, як зазначено вище, саме на останнього покладено обов`язок щодо утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, та аварійно-диспетчерське обслуговування, як виконавця послуг у будинку, в якому розташоване спірне приміщення.

Тобто у вказаному Акті відповідач як виконавець комунальних послуг з утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, та аварійно-диспетчерського обслуговування у будинку, в якому розташоване спірне приміщення, підтвердив як факт залиття цього приміщення, так і його причину –аварійний стан внутрішньобудинкового трубопроводу холодного водопостачання, що проходить по технічному поверху, який розташований над спірним нежитловим приміщенням.

Розмір збитків внаслідок залиття спірного приміщення підтверджується актами про проходження ремонту/діагностики та про відмову в гарантійному обслуговуванні, а також бухгалтерськими довідками ТОВ "Алло", в яких відображено відомості про виявлення у товарі, що знаходився у спірному приміщенні, слідів вологи на елементах плати і необхідність заміни основної плати, про пошкодження товару, які стали причиною відмови у його гарантійному обслуговуванні, а саме: «пошкодження виробу, викликане потраплянням у нього сторонніх тіл, рідини», балансову вартість товару, ціну його відновлення, яка прирівнюється до ціни нового пристрою.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо того, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин сторін норму статті 1166 Цивільного кодексу України про деліктну відповідальність, оскільки позивач не є стороною договору від 29.12.2011 № 16/2 укладеного між КП "Жилкомсервіс" (теперішня назва КП «Житлокомсервіс» та відповідачем, а тому відповідач є відповідальним за його виконання саме перед КП «Житлокомсервіс», який у свою чергу є окремо відповідальним як управитель перед споживачами, які не є стороною цього Договору, а питання відповідальності відповідача щодо збитків, завданих споживачу порушенням умов Договору може мати лише регресний зв`язок після відшкодування цих збитків управителем.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача в порядку суброгації (ст. 993 ЦК України) в межах здійсненої позивачем страхової виплати за договором майнового страхування матеріальної шкоди, завданої майну страхувальника, яке знаходилось у орендованому ним приміщенні, в якому відбулось залиття, а не суми відповідальності за договором від 29.12.2011 № 16/2 укладеним між КП "Жилкомсервіс" та відповідачем.

Підстави позову обґрунтовано завданням матеріальної шкоди не Комунальному підприємству «Житлокомсервіс» у договірних правовідносинах з відповідачем, а Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» внаслідок пошкодження належного йому майна (товару), який знаходився у приміщенні, в якому відбулось залиття через невиконання відповідачем своїх обов`язків виконавця послуг з утримання будинку, в якому розташоване вказане приміщення, в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку та перехід до позивача в порядку суброгації в межах здійсненого страхового відшкодування права вимоги щодо відшкодування вказаних збитків.

При цьому ТОВ «АЛЛО» є власником саме пошкодженого товару, який знаходився у приміщенні, в якому сталося залиття, та є не власником, а орендарем цього приміщення за укладеним з власниками приміщення (Орендодавцем) договором оренди від 01.07.2022 № 4 , у зв`язку з чим позивачем в порядку суброгації до стягнення заявлено суму шкоди, визначену, виходячи з розміру сплаченого страхового відшкодування відповідно до вартості пошкодженого товару.

Таким чином спір у даній справі виник із факту заподіяння матеріальної шкоди власнику рухомого майна, яке знаходилось в орендованому ним нежитловому приміщенні у багатоквартирному житловому будинку внаслідок неправомірної поведінки відповідача як виконавця комунальних послуг щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем цього будинку, тобто з позадоговірних деліктних правовідносин, в яких позивач в порядку суброгації замістив потерпілу особу, з якою заподіювач не перебуває у відповідних договірних правовідносинах, а не із факту порушення договірних зобов`язань відповідачем перед КП "Житлокомсервіс" за договором про надання відповідних послуг від 29.12.2011 № 16/2.

З огляду на наведене, правова позиція відповідача щодо обмеження його відповідальності в разі неналежного виконання ним обов`язків виконавця комунальних послуг умовами договору про надання відповідних послуг від 29.12.2011 № 16/2, укладеного з управителем-КП «Жилкомсервіс» та відсутність у спірних правовідносинах факту виникнення деліктного зобов`язання, суперечить чинному законодавству.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалено при дотриманні норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Харківводоканал” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 у справі №922/1806/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза