Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №346/4780/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4780/26

Провадження № 2/346/3855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Власової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.10.2023 року між ТОВ «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 94944, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн на умовах, погоджених сторонами. Кредитор умови договору виконав та перерахував 5 000,00 грн на платіжну картку позичальника, вказану ним при заповненні анкетних даних.

23.12.2024 року між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024.

Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №94944 від 31.10.2023 року.

Так, відповідно до витягу з додатку до вказаного договору відступлення права вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі 22 250,00 грн. , яка складається із: 5 000,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 17 250,00 грн. – заборгованості за відсотками;

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати, а розгляд справи проводити у відсутності представника позивача та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.10.2023 року між ТОВ «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 94944, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн., строком на 90 днів, з 31.10.2023 року з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 28.01.2024 року.

Згідно з умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000 грн., строк кредиту -90 днів, починаючи з 31.10.2023 року по 28.01.2021 року, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до платіжного доручення від 31.10.2023 року, того ж дня ТОВ «Авіра Груп» перерахувало на банківський рахунок відповідача ( НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконав умов вищевказаного договору.

Відповідно дост. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, щопозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиданим Законом;

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, який оформлений ними в електронній формі з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Крім того, стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт перерахування грошових коштів у розмірі 5 000 грн. на виконання умов цього кредитного договору на банківську картку відповідача реквізити якої він зазначив у відповідній заявці.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складається із : 5 000,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 17 250,00 грн. – заборгованості за відсотками;

Отже , позов підлягає задоволенню.

За подання позовної заяви позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору (що є мінімальною ставкою за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру через підсистему «Електронний суд»), а тому ці судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп., на підтвердження яких надано Договір про надання правничої допомоги №42649746 від 01.06.2026 року.

Суд, вивчивши зазначену вище документацію, з урахуванням вказаних доводів, задоволення вимог позивача, принципів розумності та співмірності, незначної складності справи, вважає, що заявлений розмір витрат є завищеним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

На підставі ст. ст. 11, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, місце знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1, Київської області) заборгованість за кредитним договором № 94944 від 31.10.2023 року в загальному розмірі 22 250 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, місце знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1, Київської області) судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Калинюк О. П.