Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №344/19204/26
Суддя: Хоростіль Р. В.
Справа № 344/19204/26
Провадження № 1-кп/344/1468/26
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із середньою освітою, військовослужбовця, одруженого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 носив, зберігав, придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.
Так, штаб-сержант ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням місці, часі та обставинах, однак не пізніше 30 серпня 2026 року, незаконно, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 року, дозволу, не маючи відповідної ліцензії МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, та їх продажу з метою подальшого зберігання та носіння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом привласнення знайдених бойових припасів, придбав 111 патронів центрального бою калібру 5,45 мм, промислового виробництва, які придатні для стрільби, корпус ручної осколкової гранати типу Ф-1, а також 23 мм постріл (патрон) унітарного заряджання з осколково-фугасно-запалювальним снарядом, які за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах переніс до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх без передбаченого законом дозволу до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції в ході огляду місця події, а саме до 03 год. 18 хв. 30 серпня 2026 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини їх вчинення та суду пояснив, що він є військовослужбовцем, будучи на Сході знайшов бойові припаси. Перебуваючи у відпустці він перевіз їх в сумці до місця свого проживання, звідки вони в подальшому були вилучені працівники. Продавати бойові припаси не збирався. У вчиненому щиро каявся, просив суд врахувати його незадовільний стан здоров`я, те. що він є часником бойових дій і суворо його не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно; одружений; двічі знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», останній раз з 05 червня 2026 року по 08 червня 2026 року, в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, допомогу не отримує. вперше притягується до кримінальної відповідальності - раніше не судимий.
Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено про середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, на думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, обвинуваченого та його захисника, які просили суворо не карати та застосувати положення ст. 75 КК України, суд, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Крім цього, з урахуванням викладених вище обставин та особи обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності – раніше не судимий, він є учасником бойових дій і має незадоволений стан здоров`я (хворіє), суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні судом не обирався, арешти на майно, - не накладались.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –
у х в а л и в :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На час проходження ОСОБА_4 військової служби повноваження орану з питань пробації виконує командир відповідної військової частини.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 17115 (сімнадцять тисяч сто п`ятнадцять) гривень процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз.
Речові докази:
-патрони, магазин та корпус гранати (постанова слідчого від 20 вересня 2026 року), - конфіскувати;
-DVD-R диск із відеозаписом (постанова слідчого від 02 вересня 2026 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Головуючий-суддя ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua