Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №341/2069/26
Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.
Єдиний унікальний номер 341/2069/26
Номер провадження 3/341/292/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
Оріщака Р. П.,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
установив
ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за наступних встановлених суддею обставин.
09.10.2026 о 06 годині 53 хвилини у місті Бурштині по вул. С. Бандери водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, н. з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова, тремтіння рук, запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння категорично відмовився на місці зупинки та у медичному закладі.
Указаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. За вказані дії передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки особа повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні після роз`яснення прав клопотань не заявляв. Пояснив, що забирав побратима із закладу. Заїхали на заправку попити кави. Вказував,що причин його зупинки не було. Проте, в судовому засіданні визнав, що керував транспортним засобом і відмовився від огляду.
Дослідивши матеріали справи і надавши їм правову оцінку, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, у зв`язку з наступним.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Своєю чергою частиною другою статті 130 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки (ч. 2 ст. 130 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі – Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 09.10.2026 серії ЕПР 1 № 792336, де відображено час, місце, суть порушення, а також дані порушника, відмітки про відмову особи від підписів;
- рапорті працівника поліції з описом подій фіксації порушення;
- акті огляду, у якому міститься відмітка про відмову особи проходити огляд;
- направленні на перевірку, у якому міститься відмітка про відмову особи проходити огляд;
- копії постанови судді від 17.03.2026 у справі ЄУН 341/336/26 про накладення адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 06.04.2026. Постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- копії постанови поліцейського від 09.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4. ст. 126 КУпАП за керування ТЗ у статусі особи, позбавленої права керування ТЗ;
- копії супровідного листа поліції від 12.10.2026 про направлення ОСОБА_1 копії протоколу від 09.10.2026 серії ЕПР 1 № 792336;
- відеозаписах працівників патрульної поліції, з яких установлено наступне.
На диску № 1, файл з відеореєстратора поліцейського авто: працівники поліції заїжджають на територію АЗС ОККО і на 7-8 секундах запису вбачається рух та здійснення повороту праворуч автомобіля. За кілька секунд після наближення патрульного автомобіля вказане авто - Skoda Octavia, н. з. НОМЕР_2 , уже зупинене стоїть біля території АЗС ОККО.
Також, на цьому диску містяться записи з відеокамер АЗС, на яких відображено приїзд на ОККО автомобіля Skoda Octavia та подальшу його зупинку, за яким через 3-4 секунди приїхав автомобіль поліцейських.
Наступний файл відеозапису ….0004 з бодікамери поліцейського містить запис про наближення поліцейського до Skoda Octavia, де за кермом перебуває ОСОБА_1 , слухає музику та курить. Водію запропоновано пред`явити документи. ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції постійно підвищує голос, використовує нецензурну лайку, проявляє зневагу до працівників поліції, його вимова нечітка, а поведінка не відповідає обстановці. Така поведінка ОСОБА_1 зафіксована протягом усього тривалого спілкування з працівниками поліції під час оформлення матеріалів адміністративної справи. Під час розмови водій сам підтверджує, що заїхав на заправку. Пізніше пояснює, що йому потрібно було забрати друга із закладу. У розмові зазначає, що випив пива. Також, ОСОБА_1 неодноразово пояснює, що не керував ТЗ. При цьому постійно вимагав у працівника поліції надати докази того, що саме він сидів за кермом і керував ТЗ. Працівник поліції особі висловив підозру щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння з описом наявних ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на встановлення наявності/відсутності такого стану на місці зупинки ТЗ. ОСОБА_1 категорично відмовився від огляду на місці та погодився пройти такий у медичному закладі. Надалі ОСОБА_1 тривалий час наполягає на тому, що до медичного закладу поїде своїм автомобілем, на що працівник поліції заперечує і пояснює про відповідну заборону.
Наступний файл відеозапису ….0005 з бодікамери поліцейського містить запис про відмову ОСОБА_1 проходити огляд у медичному закладі, оскільки, як пояснював водій, він не керував ТЗ. Після чого ОСОБА_1 пояснили про складення щодо нього відповідних адміністративних матеріалів.
На диску № 2 містяться записи документування адміністративного правопорушення, постійна зневажлива лайка ОСОБА_1 в бік працівників поліції, роз`яснення водію його прав та зачитування протоколу. Також, зафіксовано відмову особи підписувати протокол та отримувати його примірник.
Указані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення на підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв`язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Факт керування ТЗ та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема відеозаписами працівників поліції, що дає суду підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 130 КУпАП.
Відповідно до статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та жодним чином не спростував його вчинення.
При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності повторно за ст. 130 КУпАП протягом року підтверджено матеріалами справи.
Надаючи оцінку зафіксованим на відеозаписах доводам ОСОБА_1 про те, що він не керував ТЗ, що у працівників поліції відсутні докази керування ТЗ саме ним, суддя вважає їх необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.
Так, після фіксації на відеозаписах руху автомобіля Skoda Octavia по території АЗС ОККО до моменту, коли на бодікамеру працівника поліції зафіксовано перебування за кермом саме ОСОБА_1 пройшов дуже малий проміжок часу (до 10 секунд). При цьому зафіксовані на відео пояснення водія суперечливі та не послідовні. Так, в одному випадку він пояснював, що взагалі не їхав, а стояв і слухав музику. Тоді як в іншому випадку пояснював, що за кермом була інша особа, а він лише пасажир і пересів на водійське сидіння. При цьому з тривалих записів загалом, змісту рапорта поліцейського, суддя установив, що ОСОБА_1 , керуючи ТЗ, забирав друга із закладу громадського харчування і вони заїхали на ОККО випити кави. При цьому таксі для друга ОСОБА_1 не викликав, бо ніхто не захотів би їхати.
Врешті, під час розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив, що керував ТЗ і відмовився пройти огляд.
Підсумовуючи усе викладене вище, вважаю, що наявними у справі доказами доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, яке полягало у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 33 КУпАП суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, накладаючи адміністративне стягнення за частиною другою статті 130 КУпАП, ураховую, що особа позбавляється саме права керування транспортними засобами на відповідний строк, а не свідоцтва про право керування. Дані підлягають внесенню до відповідної бази даних правоохоронного органу, що позбавляє особу можливості отримати посвідчення водія на право керування транспортними засобами протягом дії накладеного стягнення.
Частинами другою, третьою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Отже, до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування ТЗ за ч. 2 ст. 130 КУпАП у цій справі приєднується невідбута частина стягнення за постановою судді від 17.03.2026 у справі ЄУН 341/336/26 в частині позбавлення права керування ТЗ. Оскільки на час ухвалення постанови у цій справі неможливо визначити час набрання нею законної сили, то суддя вважає за доцільне визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами, який становить 4 роки. При цьому такий необхідно відраховувати з 06 квітня 2026 року, тобто з часу набрання законної сили постановою судді від 17.03.2026 у справі ЄУН 341/336/26.
Транспортний засіб конфіскації не підлягає, оскільки належить третій особі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,0 грн.
Керуючись статтями 30, 130, 251, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі статті 30 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) роки, який рахувати з 06 квітня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (ст. 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua